•  Крапом кроку

На чистих сторінках нового дня
Все – вперше, несміливим крапом кроку.

•  Про паперового змія

Що ти, літуне, видів за горизонтами –
Грізними швами двох неосяжних твердей?

•  На вітер слова злетять

Богине моя, не плач, я гину в твоїх сльозах!
Сніги мерехтять на знак величчя твого і гніву.

•  Стань у мені молитвою

Небо таке, наче Бог простягає руку
І відкидає локон з людських очей.

•  Трохи музики поміж нами

Доки осінь байки тріскоче і морозить незграбні руки –
Цуцик злизує з шовку носа прілі ягоди, що дощі.

•  Це не дощ

Це не дощ, це не дощ, це освячення душ!
Пробуди і мою, – попрошу.

•  Намалюй мені шлях

Намалюй мені шлях і осипаних листям нас,
І холодний пейзаж, що його не зігріє час,

•  Цвітуть матіоли поночі

Я вечорію, п'янію, я розтікаюсь димкою.
Це поєдинок на гойдалках, вибрики сойки,

•  Ніжності

Ніжносте, перепроси!
Стань мені за осу –

•  Надщерблене небо

Надщерблене небо літеплом повного горизонту,
Як медом у молоці, напоює змучений день.

•  Ароматом півоній

В привідкрите вікно крадеться вечірня свіжість,
Околяса одежі торкає рельєфи шкіри,

•  Циганська королева

Ще мить і зникну в мареві, як в сонця полум'ї.
Пекуча манить синява очей притомлених.

•  Вогненна квітка

Він стояв як примара на тім мосту, весь прозорий і світлий.
Я боялась торкнутися крапель дощу, не проснули б!

•  Плине по небу пташечка

Плине по небу пташечка,
Ріже вітрилом борозни.

•  Свободі

А я їй: свободо, осьо я! Не минай мене!
Огорни мене, синьоокая, доки небо плахтою не згорнулося!

•  Прекрасне в руці

Смійтеся з мене, зимові мої страхіття!
Я у зело увібралася – пишне, квітчасте.

•  Амортизація весни

Ця сіра смуга нескінченних днів
І незліченних поворотів долі

•  А потім із мене посходили васильки

А потім із мене посходили васильки.
Вже сон добігав кінця, як гроза насунулась.

•  Медоносні

Досить безглуздо, здавалося б, зважувати думки.
Димкою дух розстилається з домішками квітковими.

•  Найкращі люди

А скільки тої правди поміж нами!
А скільки облюбованих речей!

•  Музика зими

Бачиш, зима квітує блідо,
Та аромат різкіший на морозі

•  Мій світе

Мій світе, безгранично чарівливий,
Це ти мене, чи я тебе творила?

•  Я зірвала увесь виноград

І допоки я тут дочитуюсь вашої правди –
Замітає погаслим листям дороги мої однобокі.

•  А я тебе взуваю у кришталь

А я тебе взуваю у кришталь,
Осінній день, не квапся по бруківці!

•  Що нам боятися вітру

Що нам боятися вітру, чи проливних дощів?
Трощені, вже й перетрощені, перенасичені душі.

•  Спалахи

Спалахи... Іскри... Спалахи...
Хочеш, мене зігрій

•  Крізь жовтолистий осип

Осиротілосте моя, о осене!
Осоння душ засмагою орошене,

•  Осіння ритміка

Досить холодних поглядів! Помахів скутих рук
Промахи досить впевнені. Подумки і навпаки

•  Чари-погляди

Очі дівчини-чарівниці...
Чи позбирано, як зірниці,

•  Цілована, мальована, маніжна

Цілована, мальована, маніжна,
Леліяна, то сонячна, то сніжна,

•  Я спадала додолу

Я спадала додолу вологою томного, бляклого літа,
Проникала промінням крізь шиби у ваші суворі доми,

•  Паперовий літавець

Бам-бам-бам...
Добре бути нам

•  Наготою душі

І нехай то не я воскресатиму тут під світанки,
І нехай не мене чаруватимуть співи пташат –

•  Не сумне літо

Пахло бузком й покосом.
Вибились з сил гризоти.

•  Як трепетно у тиші громіздкій

Як трепетно у тиші громіздкій
Цієї ночі помислоп'янкої

•  Віриш, чи ні, та у нас тут

Віриш, чи ні, та у нас тут такі світанки!
Бачив колись, як у паренім молоці

•  Весняному

Подув так звично, з заходу. Привіт!
Ввесь світ розбурхав? Як воно, без мене?

•  Лебедина туга

Це лебедина туга
Понад захланним морем.

•  Від музики брижі

Заспівайте мені, музиченьки, про дорогу у світ далеку,
Сумовитої, тихої пісні скорботно мені заспівайте,

•  Небо вляглося

Небо вляглося в маленькі мої долоні.
Небо сповите пеленкою з молитов.

•  Не сумна весна

Крок, два, –
Вчора була зима.

•  Так сонячно

Так сонячно, немов пролито мед.
Думки прозорі, мов безгрішні діти.

•  Радуйся

Ти – серця мого надія.
Я – серця твого покров.

•  Прикривши посмішкою лихо

Прикривши посмішкою лихо,
Фарбуєш губи у червоний.

•  Ось перелічую

Ось перелічую сонця зернята,
Сію в серця. Чи зійде з них там слово?

•  Засяяла

Засяяла!
Дивись, як високо і як недосяжно!

•  Не хочу сьогодні суму

Не хочу сьогодні суму, не хочу, пробач!
Я така незакохана і така відверто нічийна.

•  Білішає

Я малюю ногою, мов пензлем, за слідом слід,
Заплітаю у косу світло нічних ліхтарів.

•  І мрії чужі

І мрії чужі твоїх доторкаються вій.
І вії твої завертаються ввись від мрій.

•  Задзеркальний

Я щоранку кажу: привіт!
У люстерко твоїх очей.

•  Крихтами хліба

Крихтами хліба, небесною манною
Землю вкриває сніг.

•  Заздрість пройме

Заздрість пройме до чужого таланту,
Ревність пробудить в тобі голоси.

•  Збивала краплини

Збивала краплини сльози і роси
Заточеним кінчиком слова-коси.

•  Колисанки лунають

Колисанки лунають з-під стелі, з роззявлених шпар,
Проростають під вікнами, стіни окутують хмелем

•  Я б порізала осінь

Я б порізала осінь, як халву, на великі шматки
Й роздавала злиденним: смакуйте, солодка ж!

•  Маленьке дитя

Я – маленьке дитя, позавчора дощами народжене.
Серце в п’ятах дрімає, воно ще тремтливе, несходжене.

•  Дрібненький слід

Дрібненький слід відбитком золотим –
лю-

•  Виключно незряча

Маленька планета однієї маленької людини.
З її серцевини струменить блакитна лава.

•  Ох, не ховай лиш очей своїх

Ох, не ховай лиш очей своїх,
Срібно-ясних, сяйливих!

•  Актриса

Про неї поети складають солодкі вірші,
Пахучість букетів пилком осідає на віях,

•  Колись я прокинусь вві сні

Колись я прокинусь вві сні,
Бо дні розминуться з ночами,

•  Кізкоріг

До життя нове причастя –
Це січневий кізкоріг.

•  Скрашуючи тишу

Скрашую тишу цим незбагненним дивовижжям.
Стишую голос. Ш! Мовчу умисно.

•  Маленькому принцу

Впізнаєш? Це слона проковтнула змія.
Намалюю, хоча й не вмітиму.

•  Вічний оберіг

Моя мама – гроно допомог,
Дужі, спомагаючі вітрила: