Автори /
Теді Ем (1973)
|
Рубрики
• Вірші
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
Правда і Неправда
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Друзі
•
***
•
Ліричні будяки
•
Чорна скринька ПМ
•
***
•
***
•
Київські парки
•
Школа життя
•
Києво-Печерський санаторій
•
***
•
***
•
***
•
Осіннє
•
Гра слів
•
Побажання
•
***
•
***
•
***
•
Ода яблукам
•
***
•
Граматика
•
Візит папи Римського до петербурга
•
Подяка хлопцям з ППО
•
Дощі
•
Кіт не кіт
•
Стихія
•
По-різному про різне
•
***
•
Присвячується Ліні Костенко
•
Нулі
•
***
•
***
•
Переселенці
•
Поети і котлети
•
***
•
***
•
***
•
Штиль
•
***
•
***
•
Бульбашки
•
( Із циклу: Обережно – боти!)
•
***
•
***
•
Перший з’їзд «Поетичних майстерень»
•
Полотно
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Зелені свята
•
***
•
***
•
***
•
На горі медуниця
•
***
•
Вибори
•
Весняна злива
•
***
•
***
•
Магія слова
•
***
•
Луна
•
Посадили тую
•
Полонез Огінського
•
***
•
***
•
***
•
Криниця
•
Реклама
•
В лабіринтах свідомості
•
Дев’яте травня двадцять третього
•
***
•
Так просто
•
Батьківщина
•
***
•
Дідові квіти
•
Приміряє черешня рік за роком наряди
•
Сонечки
•
Синусоїда таланта
•
Дієта
•
***
•
***
•
Я сам не свій
•
Турбулентність
•
***
•
Горе
•
***
•
Квітень завітав
•
Як змінюються мрії
•
Нарциси із павичими хвостами
•
***
•
***
•
Подаруй мені слово
•
Потроху про різне
•
Краса проти краси
•
Загадковий світ
•
Засторога
•
Душа Юди
•
***
•
Кохання-зітхання
•
Дві історії
•
***
•
***
•
Непередбачувана поезія
•
***
•
***
•
Незрозуміла поезія
•
Народження поезії
•
Любов у всі пори року
•
***
•
***
•
Дисонанс
•
***
•
Половина
•
***
•
Дуб (байка з кількома моралями)
•
«Мрія»
•
Слова брехуна
•
Висотки
•
Тавтологія
•
Дежавю
•
***
•
***
•
***
•
Виставка
•
Вартість поезії
•
Історичні роздуми
Переглянути всі твори з цієї сторінки
В словах - усього повно,
в очах - нема нічого.
в очах - нема нічого.
На війні не бува нічиєї,
та буває війна нічия -
та буває війна нічия -
Вранці Правда до Неправди
завітала на хвилину.
завітала на хвилину.
Я наче візерунок, що на склі.
Підуть морози і мене не стане.
Підуть морози і мене не стане.
Початок грудня - так далеко до весни,
А може навпаки? - вже зовсім близько.
А може навпаки? - вже зовсім близько.
Морити голодом сільських людей
В епоху побудови комунізму -
В епоху побудови комунізму -
Сьогодні бачив Майстра -
на трубі
на трубі
Туман над Дніпром прокрадається сивим ведмедем.
Кожен по-своєму бачить і їде в свій Едем.
Кожен по-своєму бачить і їде в свій Едем.
Друзі, друзі, всюди друзі!
Поки бідний - маєш друзів,
Поки бідний - маєш друзів,
Фарби у веселки
поцупила осінь.
поцупила осінь.
Розрізав яблуко, а там – черв’як,
а груша просто погнила,
а груша просто погнила,
У мене є одне прохання
до власників оцього сайту –
до власників оцього сайту –
Пречиста Богородице, спаси
та захисти людей Своїм Покровом -
та захисти людей Своїм Покровом -
Бродить, бродить, відбродило -
вийшов оцет.
вийшов оцет.
Київські парки –
пари на лавках,
пари на лавках,
Мої діти, як би не було,
не кажіть на біле,
не кажіть на біле,
Монахи, мешканці печерні,
і уявити не могли,
і уявити не могли,
«Впіймай мене» - співає вітер,
«злови мене» - хлюпоче хвиля,
«злови мене» - хлюпоче хвиля,
Усьому час і місце
є в нашому житті.
є в нашому житті.
Сідає пил на одяг
і на взуття сідає,
і на взуття сідає,
Посміхаєшся ти, посміхаюся я,
посміхаються місяць і зорі.
посміхаються місяць і зорі.
Стріли Амура рано чи пізно
кожного стріли.
кожного стріли.
Сім футів під кілем
Ні цвяха, ні жезла
Ні цвяха, ні жезла
Заєць зайчатам приніс морквинку,
кроль кроленятам – капусти голівку,
кроль кроленятам – капусти голівку,
– Якби ти…якби ти…
Бурмочеш:
Бурмочеш:
Підійшла гора до Магомета,
хлопнула легенько по плечу.
хлопнула легенько по плечу.
Які смачнющі яблука осінні:
Флоріна, Ліза, Голден і Кальвіль,
Флоріна, Ліза, Голден і Кальвіль,
Ще одне літо швидко промайнуло:
прийшло – скінчилось – здали у архів.
прийшло – скінчилось – здали у архів.
Щоб не вчити напам'ять вірші,
подаруй мені на пам'ять
подаруй мені на пам'ять
Є святі, а є святоші,
так я от про других.
так я от про других.
Подяка хлопцям з ППО,
які боронять Київ,
які боронять Київ,
Знову вперіщили дощі.
Похнюпились бузку кущі –
Похнюпились бузку кущі –
Сусідський кіт уже не кіт,
хоча іще не кішка.
хоча іще не кішка.
Наче небо прорвало –
дощ стіною і град.
дощ стіною і град.
Один колір, одна якість,
хоч обгортки різні.
хоч обгортки різні.
Як чудово на свято
видзвонюють дзвони.
видзвонюють дзвони.
Читаю вкотре вірші Ліни,
а відчуття - неначе в храм ходив.
а відчуття - неначе в храм ходив.
Твої слова тепер нулі -
нулі великі і маленькі,
нулі великі і маленькі,
Колір неба ранкового
розчинився в Дніпрі.
розчинився в Дніпрі.
Ти мене не питаєш
і нічого не знаєш -
і нічого не знаєш -
Осіли в Києві переселенці.
Ні, не бабусі, діти і жінки,
Ні, не бабусі, діти і жінки,
Всім відомо, що атлета
не буває без котлети –
не буває без котлети –
Де плюс, там і мінус,
а чорне і біле –
а чорне і біле –
Поезія – не теща і не тесть,
вона змовчить, не дасть під зад коліном,
вона змовчить, не дасть під зад коліном,
Косять коси роси,
стигнуть абрикоси,
стигнуть абрикоси,
В океані штиль.
Затихає біль
Затихає біль
Хтось будує замок із піску,
хтось будує замок на горі.
хтось будує замок на горі.
Тихо краплі падали на подвір’я,
тихо віяв вітер із півдня,
тихо віяв вітер із півдня,
Хлопчик грається в бульбашки –
красиві райдужні мильні бульбашки
красиві райдужні мильні бульбашки
Китайці у підвалі
пошили Adidas,
пошили Adidas,
Є люди-пустелі –
коли наступають,
коли наступають,
«У голові моїй тумани-мани,
Та тебе чекати я не стану…»
Та тебе чекати я не стану…»
Нарешті у «Майстерень»
відкрився перший з’їзд.
відкрився перший з’їзд.
Виставка. Стіна. Полотно.
Сірий. Білий. Червоний.
Сірий. Білий. Червоний.
По радіо розказують
історію військового.
історію військового.
Для чого створюють сайти?
Людей щоб занурити в світ віртуальний?
Людей щоб занурити в світ віртуальний?
«Я – Бог» – подумала людина, –
«Я можу все, що може Він».
«Я можу все, що може Він».
Постійно вискакую із колії,
босий іду по цілині.
босий іду по цілині.
Нас били, палили,
бомбили, топили,
бомбили, топили,
Під прямим кутом наші лінії
перетнулися випадково,
перетнулися випадково,
При складанні кошторису злочинів
нам не вистачить ручок й паперу.
нам не вистачить ручок й паперу.
Пісня линула висóко,
розливалася ширóко
розливалася ширóко
Найбільший дарунок людині від Бога –
це воля – свобода у діях і мріях.
це воля – свобода у діях і мріях.
На Зелені свята Мавка
серед лісу спозаранку
серед лісу спозаранку
Повний місяць колобродив,
світлом заливав городи,
світлом заливав городи,
Вночі над нами пролітають кажани
та ще ракети «made in russia»
та ще ракети «made in russia»
Жасміново-трояндово
у травні вечоріє,
у травні вечоріє,
На горі медуниця,
під горою щириця.
під горою щириця.
Із гнилих болот мос-кви
москалі налізли.
москалі налізли.
Маніпулятивні техніки,
фальшиві рейтинги,
фальшиві рейтинги,
Стою під каштаном, ллє злива весняна,
в провулок рікою вода.
в провулок рікою вода.
Миттєвості літа – квіт жовтий на липах,
солодка черешня, суниць запашних
солодка черешня, суниць запашних
Відсутні випадковості,
усе закономірне,
усе закономірне,
Магія слова, беззвучного слова,
впала у очі не випадково.
впала у очі не випадково.
Талановито ні про що,
але талановито.
але талановито.
Пам’ятаю – таю – таю
ти забудеш – будеш – будеш –
ти забудеш – будеш – будеш –
Посадили тую – зеленіє
та й у тому місці безнадії,
та й у тому місці безнадії,
Полонезом Огінського
зачарований –
зачарований –
Качиний крик лунає поруч
десь у плавнях.
десь у плавнях.
Над столицею хмари – висóко,
а у горах – дістати рукою.
а у горах – дістати рукою.
Пишу про те, що знаю,
про те, що відчуваю,
про те, що відчуваю,
На криницю сіра киця
сіла і сидить.
сіла і сидить.
Завдяки грамотній рекламі
вдягають у штани з дірками,
вдягають у штани з дірками,
В лабіринтах свідомості
обірвалася ниточка.
обірвалася ниточка.
Дев’яте травня двадцять третього.
В день перемоги над фашизмом
В день перемоги над фашизмом
У Київському парку, біля ОККО,
окопи нещодавно загорнули.
окопи нещодавно загорнули.
Що може бути простіше,
ніж просто бути
ніж просто бути
Що таке батьківщина?
Це мама і тато, дружина з сином,
Це мама і тато, дружина з сином,
Таке життя, і люди, і думки...
Якщо добряче витрусити полову,
Якщо добряче витрусити полову,
Дідусь мій вже давно спочив –
душа знайшла свій спокій
душа знайшла свій спокій
Приміряє черешня рік за роком наряди –
як до шлюбу вбереться в білий квіт навесні,
як до шлюбу вбереться в білий квіт навесні,
Є у мене сонечки:
одне у віконечко
одне у віконечко
Таланти – синусоїди із коефіцієнтами:
плюси змінюють мінуси миттєвими моментами.
плюси змінюють мінуси миттєвими моментами.
ТСН розповідає нам сьогодні про дієту.
П'ять яєць уранці з’їсти з овочевого омлету.
П'ять яєць уранці з’їсти з овочевого омлету.
Знайшли від воєн панацею –
мирити вовка із вівцею.
мирити вовка із вівцею.
Не довелось зустріти нам разом
ні Новий рік, ні Трійцю, ні Великдень.
ні Новий рік, ні Трійцю, ні Великдень.
Я сам не свій,
бо у мені
бо у мені
Надумані проблеми
укотре розглядати
укотре розглядати
Червоними духмяними зірками
у небо задивляються тюльпани –
у небо задивляються тюльпани –
По стежці у спекотний день
повільно лізе головач*.
повільно лізе головач*.
Уже середина весни,
а небо досі хмуриться.
а небо досі хмуриться.
Чомусь сьогодні тягне на повтори.
Може тому, що квітень завітав
Може тому, що квітень завітав
Як змінюються мрії з плином часу...
Колись у світі стародавнім Архімед
Колись у світі стародавнім Архімед
Нарциси із павичими хвостами
бруківку топчуть поетичних шпальт.
бруківку топчуть поетичних шпальт.
Жартуючи провів усе життя,
сміявся навіть із чужого горя,
сміявся навіть із чужого горя,
Межі, грані, перелази –
переходити чи ні?
переходити чи ні?
Подаруй мені слово –
не пісню, не вірш, ні весну
не пісню, не вірш, ні весну
Мажорна нота утопилася в калюжі,
коли забрали барабан сусіди дужі.
коли забрали барабан сусіди дужі.
Люблю красу в усьому. Поетична
краса буває особлива.
краса буває особлива.
Світ такий різний, загадковий:
То з щебня гальку робить море –
То з щебня гальку робить море –
Весна прискорює ходу,
вкриває луки квітом,
вкриває луки квітом,
Достатньо іноді лише одного кроку,
коли людина на межі добра і зла,
коли людина на межі добра і зла,
перо влетіло у вікно біле-біле
кіт на даху крадеться так несміливо
кіт на даху крадеться так несміливо
Вже кохання з москалями – вигадка погана.
Інше лихо нас спіткало: до наших панянок
Інше лихо нас спіткало: до наших панянок
Згадав я дві історії старі.
Вернулися в село лелеки –
та сама пара, що була торік.
та сама пара, що була торік.
Як в тирі, на полицях шафи
стоять Пушкін, Блок і Толстой.
стоять Пушкін, Блок і Толстой.
Три ноги ножиць краяли край долу долівки,
поруч два гризлі гризли вірша задню кінцівку,
поруч два гризлі гризли вірша задню кінцівку,
Змінюється все, що завгодно:
погода, природа, добробут народа,
погода, природа, добробут народа,
Іноді майстерність в поезії
як одяг з оборками:
як одяг з оборками:
Читаю сучасних
просунутих поетів
просунутих поетів
Поезія народжується раптом
З сум'яття невідомих почуттів,
З сум'яття невідомих почуттів,
Була у мене любов до жінки взимку.
І влітку теж була любов. О! Сильна!
І влітку теж була любов. О! Сильна!
Може це деградація нації,
Коли замість патріотів
Коли замість патріотів
Звичайний дитячий садочок.
В повітрі «Тривога» гуде.
В повітрі «Тривога» гуде.
Як же хочеться з світом
Втрапити в резонанс.
Втрапити в резонанс.
Чи може плавати небо?
– Так, цілком можливо.
– Так, цілком можливо.
Була в льоху велика картоплина.
Розрізали її на половини.
Розрізали її на половини.
Нас змалечку рідні й нерідні навчають,
Як в цьому світі жити.
Як в цьому світі жити.
Намагаючись зрозуміти, що таке дуб,
Дві людини рились в прілому листі.
Дві людини рились в прілому листі.
Вже рік пройшов, як у Гостомелі
Ворожа повітряна атака
Ворожа повітряна атака
Слова брехуна – як вівсяна полова.
Слова брехуна блукають по колу.
Слова брехуна блукають по колу.
Висотки проштрикують небо,
Розсікають вітер навпіл,
Розсікають вітер навпіл,
Кінець кінцем,
Наприкінці кінця
Наприкінці кінця
Ми в щоденних походах: дім, робота, метро.
Про вояж кругосвітний вже не мріє ніхто.
Про вояж кругосвітний вже не мріє ніхто.
Знову землю вкриває чорним покривом дим.
По окопам б'є ворог залпом «Градів» рясним.
По окопам б'є ворог залпом «Градів» рясним.
Доля знов дала запотиличника.
Ми в неї як учні-двієчники.
Ми в неї як учні-двієчники.
Роблю крок і знову знак –
«Дороги немає».
«Дороги немає».
Я був на виставці картин. В одному залі
Ікони із Середньовіччя виставляли.
Ікони із Середньовіччя виставляли.
Вірші – частинки душі поета.
Чи можна їх продавати?
Чи можна їх продавати?
Скільки можна краяти Україну!
Може, справа у назві?
Може, справа у назві?