Від редакції "Майстерень" - На жаль, маємо тільки переклад поеми Бориса Олійника російською мовою. Будемо раді отримати оригінал. Але переклад здійснений, я так розумію, з дозволу автора, і майстерність перекладача особисто підтверджена головою уряду - В.Ф. Януковичем.

Де тільки я не бродив оці тисячу літ!
Скільки забулось? Забудеться скільки?

Прийшов з вербово-степових країв,
Де все таке безмежне і зелене.

Про світ увесь казати не берусь,
а все ж траплялась і мені нагода

Заболю, затужу,
           заридаю... в собі, закурличу,

Потяглися журавлі
вдалеч плавко.

Юначе мій, чиєїсь мами сину,
Зодягнений на джинсовий мотив, -

Як несли його тихо в нове житло
По бруку, по бруку, по бруку, -

- Краще померти стоячи,
Ніж на колінах жити! -

Якось брів я звільна полем,
весь заглиблений у себе.

Котись полем,
            перекотиполе,

Мамо, вечір догоря,
Вигляда тебе роса,

Посіяла людям
        літа свої літечка житом,