Автори /
Роман Бойчук (1984)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Ваніль у вогні - …карамель
•
Ендорфіни
•
Від лоскоту твоїх медових вуст…
•
Єдиний син…
•
Тебе веде купальська ніч у мої сни…
•
СРІБНИЙ "МІСЯЦЬ ПУСТУН"
•
Ніч народила тебе мені…
•
Надії пилинка
•
Мов вістря стрілки…
•
Розплющіться, очі!
•
Краще синиця в руках...
•
ЕРАТО
•
Ми і Ерато́
•
Осінній ранок
•
Художник пише про реальність.
•
Букет із квітів-ейфорії
•
Тандем із Сонця і Роси
•
Ніч манить…
•
ДВОЄ
•
Осіннє
•
Спасіння…
•
ШАЛ (із колекції інтимної лірики)
•
Давай-но будемо з тобою ми на
•
У СТАНІ ЕЙФОРІЇ
•
…МИ РАЗОМ…
•
ЕрО-вистава тіней
•
Ми стрілки часу… (із колекції інтимної лірики)
•
Ми ювілей святкуємо свій перший…
•
Сон кохання небесних світил (із колекції інтимної лірики)
•
АЖУРНИЙ КУРАЖ (із колекції інтимної лірики)
•
Ти йшла до мене… (із колекції інтимної лірики)
•
ДУША-КАРТИНА
•
ІНТИМ ІЗ ЗАПАХОМ ВАНІЛІ (ІЗ КОЛЕКЦІЇ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ)
•
(із колекції інтимної лірики)
•
КАЗКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ (із колекції інтимної лірики)
•
ПРОРОЦТВО ЦИГАНКИ (із колекції інтимної лірики)
•
ЛІЛЕЯ НА ПЛЕЧІ (із колекції інтимної лірики)
•
Скорись, Поезіє, скорись мені - ти жінка... (із колекції інтимної лірики)
•
Спомин...
•
ШТОРМ-КОХАННЯ
•
СТРІЛКИ ГОДИННИКА...
•
СЕРДЕЧКО ОРІГАМІ
•
РЕНЕСАНС РОМАНТИЗМУ
•
Я б...
•
У СТАНІ БОЖЕВІЛЛЯ
•
ПРИСТРАСТІ ХВИЛЯ
•
ДЕПРЕСІЯ-2 АБО САМОТНОСТІ СТРАХ
•
В День народження коханої дружини Ольги - 11 травня
•
КРИЗА
•
З ДНЕМ РІЧНИЦІ ВЕСІЛЛЯ
•
Пісня на музику Urban Symphony – Randajad (Євробачення 2009 р. – Естонія) Тільки ти…
•
Оля
•
НАБЛИЖЕННЯ ВЕСНИ
•
Стрітення
•
Молитва матері
•
Присвячується коханій дружині – Ользі в День першої річниці подружнього життя.
•
Поцілунок
•
**********************************
•
Проблема № 1
•
Словосполучення
•
Круглорічна любов
•
Долі гра
•
Хресна дорога
•
Квітка-пристрасті
•
Письменник-поет
•
Депресія
•
Долі рана
•
Смерті мить
•
Застуджена весна
•
Весняна пристрасть - 2
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я тону у бездонній блакиті коханих очей,
У обіймах я тану ванільних її ніжних рук.
У обіймах я тану ванільних її ніжних рук.
Розбудімо свої ендорфіни:
Мчить хай ріками в жилах вогонь,
Мчить хай ріками в жилах вогонь,
До чого ж божевільна була ніч!
Мене так солодко і трепетно дразнила...
Мене так солодко і трепетно дразнила...
Єдиний син - це вся її утіха,
Розрада у житті, її любов.
Розрада у житті, її любов.
"...П'янким чар-зіллям споєна душа,
Немов метелик ніжний стрепенеться!..
Немов метелик ніжний стрепенеться!..
Синьооку зорю я щоночі запалюю в небі,
Між сапфірових зір вона світить тобі найясніш.
Між сапфірових зір вона світить тобі найясніш.
Ніч народила тебе мені з місячних променів,
З трепетом сіючи срібло крізь неба вуаль,
З трепетом сіючи срібло крізь неба вуаль,
ЗдійнЯлась в повітря ледь зрима надії пилинка:
Бува чуже стає до болю рідним,
А рідне до знемоги набрида;
А рідне до знемоги набрида;
Розплющіться, очі, - побачте реальність насправді,
Залиште ілюзії в світі ілюзій, на мить,
Залиште ілюзії в світі ілюзій, на мить,
Вустами шерхлими німу ворушу тишу,
На вістря вій нанизую пітьму,
На вістря вій нанизую пітьму,
Про жодну музу не писали так багато,
Як про любовну, з муз поезій, - ЕратО,
Як про любовну, з муз поезій, - ЕратО,
Узята кров в полон звабливого вина,
Заструменіла в жилах пристрасті бажанням.
Заструменіла в жилах пристрасті бажанням.
Осінній ранок кутаний туманом
У своїй сірості в очікуванні сонця,
У своїй сірості в очікуванні сонця,
Червоним контуром митець обводить серце,
В тонах прозорих він малює душу,
В тонах прозорих він малює душу,
Смакую вроду твою присмаком терпку,
Вдихаю тіла твого аромати.
Вдихаю тіла твого аромати.
Ллються з вікна мого в кімнату сонцепадом
Крізь смуги жалюзі проміння Сонця - кванти:
Крізь смуги жалюзі проміння Сонця - кванти:
Від нас закрився білий світ:
Затримай погляд свій на моїм слові,
Небо в хмарах насупило брови,
Гульвіса холостяцького життя
Не мав і гадки, що потрапить у тенета:
Не мав і гадки, що потрапить у тенета:
Бурхливими потоками по венах,
Вулканним виверженням шал, що має силу
Вулканним виверженням шал, що має силу
Давай-но будемо з тобою ми на "ТИ"?
У свої друзі ти додай мене "ВКОНТАКТІ";
У свої друзі ти додай мене "ВКОНТАКТІ";
Тримають міцно ще: тепло твОє - постеля;
Ти осторонь, а я весь у тобі,
Мов промінь сонця в крапельці роси.
Мов промінь сонця в крапельці роси.
Просочувались стогони крізь стіни.
Гарячий подих... Піт на тілі, мов роса.
Гарячий подих... Піт на тілі, мов роса.
Пір"їнним дотиком торкаюсь твОго тіла,
Пронизлим шепотом віршую я інтим,
Пронизлим шепотом віршую я інтим,
Зміцніло наше дерево любові:
Знеструмився день за вікном,
Напівпрозорий морок, -
Ти йшла до мене вечором у ніч
Людська душа немов картина..,-
Іржавим цвяхом до стіни:
Іржавим цвяхом до стіни:
Інтим із запахом ванілі.
Холоне кава на столі
Холоне кава на столі
Був повний місяць над водою.
Чи на яву, чи увісні
Чи на яву, чи увісні
Я розповім ВАМ диво-казку для дорослих:
Малими бігали босоніж ми по росах
Малими бігали босоніж ми по росах
Закуте тіло в ланцюги твого блаженства,
Від ласок твоїх струмінь пристрасних судом...
Від ласок твоїх струмінь пристрасних судом...
Я тіла твОго географію лелію,
Плекаю, пещу і цілую тебе всю.
Плекаю, пещу і цілую тебе всю.
Скорись, Поезіє, скорись мені - ти жінка:
Замерехтіли в пам’яті вогні
І ностальгія враз торкнулась серця,
І ностальгія враз торкнулась серця,
Моє серце належить тобі,
Стрілки годинника рахують наші дні;
Секундна стрілка лічить наші миті.
Секундна стрілка лічить наші миті.
Тобі, кохана, про кохання розповім:
Слова із літер, я зі слів пишу картину
Слова із літер, я зі слів пишу картину
Стріла Амура влучила вдруге
У твоє серце, що вже у вінці.
У твоє серце, що вже у вінці.
Я би радий літати птахом,
Тільки б ти мені крила дала.
Тільки б ти мені крила дала.
Защемила у серці печаль,
З-під свідомості виринув страх,
З-під свідомості виринув страх,
Мов окропом в моїх жилах кров
Струменіє, пристрасті віддавшись.
Струменіє, пристрасті віддавшись.
Густим туманом сірий смуток,
Зненацька огорнувший душу,
Зненацька огорнувший душу,
Травень всміхнувся посмішкою сонця,
Уквітчаний тюльпанами й бузком
Уквітчаний тюльпанами й бузком
Звідки взялося це слово,
Хто його придумав?
Хто його придумав?
Спільно прожитих два щасливих роки…
Неначе вчора, пам’ятаю: я і ти;
Неначе вчора, пам’ятаю: я і ти;
Серце моє тремтіло,
Вуста шепотіли «люблю»;
Вуста шепотіли «люблю»;
Ніч по небу розсипала зорі,
Наче сріблом – ім’я твоє «Оля»
Наче сріблом – ім’я твоє «Оля»
Крижаним поглядом вдивляється зима
У ледь зелені вже полотнища весни
У ледь зелені вже полотнища весни
Була ця зустріч геть не випадкова,
Вона, як завжди, запланована була:
Вона, як завжди, запланована була:
Ти руки простягаєш до небес,
В молитві склавши їх долоня до долоні
В молитві склавши їх долоня до долоні
Я вдячний перш за все Тобі,
Єдиний Боже всемогутній,
Єдиний Боже всемогутній,
Немов з тендітної пелюсточки троянди,
Торкаючись від сонця промінець,
Торкаючись від сонця промінець,
Знущання тиші розриває груди стуком.
Тривожно, наче в пошуках нещастя
Тривожно, наче в пошуках нещастя
Стіною пилу постає важке питання,
Мов каменем, тяжіє на душі, -
Мов каменем, тяжіє на душі, -
У голові словосполучень ціла безліч:
Вони блукають коридорами пітьми,
Вони блукають коридорами пітьми,
Тебе люблю я білосніжною любов’ю,
Такою ж чистою і ніжною, мов сніг,
Такою ж чистою і ніжною, мов сніг,
Немов косою по траві,
Слізьми, мов росами, неначе
Слізьми, мов росами, неначе
Вінком терновим виснажені скроні
Немов колючим дротом у полоні
Немов колючим дротом у полоні
Двох доль увінчане сплетіння
Одним на двох весни вінком.
Одним на двох весни вінком.
Письмовий стіл… Папір… Перо…
Стілець… Письменник про село
Стілець… Письменник про село
Болить душа спресована камінням,
Думки в півкулях вуликом гудять,
Думки в півкулях вуликом гудять,
Ти втомився йти вперед,
Назад дивитися втомився,
Назад дивитися втомився,
Знесилився увесь мій організм,
Неначе ланцюгами скуте тіло
Неначе ланцюгами скуте тіло
Безкрає небо сірим полотном
Край наш оповило, сивиною наче
Край наш оповило, сивиною наче
В проміннях сонячних весни
Витає щастя і душа радіє.
Витає щастя і душа радіє.