Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віва ЛаВіта (1983)



Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    ти будеш моєю землею? скажи?
    ти будеш моєю ріллею?
  •   настроєве
    тобою замкнута – ти мій закуток
  •   Привітання колезі
    кажеш, усе вже звичне,
    та по при все сьогодні
  •   Ні!
    Про тебе думати? - Ні! Аби не кидало в жар,
    аби у жаги вогні не мучитись від бажань.
  •   Не важливо
    Уже не важливо, що скажеш,
    якщо скажеш,
  •   Щаслива (весняне)
    Я заграю з життям – весняний настрій,
    І посмішку дарую перехожим,
  •   Пошуки
    Не можна наповнитись кимось –
    Розшукуй себе,
  •   Пристрасний
    Кохалися, ніби двадцятирічні,
    В зелених нетрях міського парку,
  •   Не друзі
    Дивився на мене – колишню,
    Й не знав ти мене - теперішню,
  •   про еспресо (!)
    Почула вкотре, і всміхнулась,
  •   Сегодня
    Кого-то теряем, кого-то находим,
    И движемся в ночь или в утро,
  •   ******
    Він зводив стіни,
    Чекав на весну,
  •   Белое-былое
    Белые бусы, белый наряд,
    Пусть говорят, ну и пусть говорят,
  •   ***
    певно, краще тебе забути,
    і лишитись поодинокою,
  •   Липень 2012
    Це місто просочене наскрізь
    Південним сонцем,
  •   Разбавляю
    я твоим "присутствием"
    разбавляю серость:
  •   Взлетная
    Порой даже черная полоса может стать взлетной,
    Время есть, полчаса, чтоб побыть нам самими с собой,
  •   На сон грядущий
    «…Что ж, дорогой,
    «В Багдаде все спокойно»,
  •   Щаслива
    На цьому відео я посміхаюся,
    На цьому фото – я щаслива,
  •   Течение
    … А дни за днями спешно,
    И только успевай –
  •   5 минут
    Открываю глаза,
    И смотрю в потолок,
  •   Жить хочется!
    Не выгорает душа,
    Хоть предавалась обиде,
  •   Начинаю любить жизнь
    Начинаю любить жизнь,
    Как всегда, не хватало времени...)))
  •   Мой город, жди меня
    Я много лет уже живу в столице.
    Друзья все здесь, и город не чужой,
  •   После*
    На завтра обещают холода,
    Пока декабрь флиртует с теплым ветром,
  •   Сиділось гарно
    Сиділось гарно аж до ранку,
    Нас четверо було, дві пари,
  •   Переговоры
    Можешь засылать парламентеров,
    Я уже, пожалуй, поостыла,
  •   Это странное чувство...
    Это странное чувство,
    Когда обнимаешь …
  •   Страх
    Мій мобільний мовчав і мовчатиме
    Хоч питали не раз приват-номер –
  •   Выпал из жизни
    Выпал из жизни, случайно, на час,
    И оказавшись на койке больничной
  •   ***** (н.з.)
    11.06.2010
  •   Если б знал...
    Если б знал,
    Как соскучилась я,
  •   ПИРАМИДАЛЬНО
    Не принимаю…
    Не понимаю, почему.

  • Інша поезія

    1. ***
      ти будеш моєю землею? скажи?
      ти будеш моєю ріллею?

      я посію у тобі ніжність
      я посію у тебе любов
      я посію у тебе довіру і дружбу
      ти будеш?

      ми народимо наші плоди –
      гарні, розумні, сильні, красиві,
      милуватимемося ними і радітимемо

      вони стануть сильніші, аніж ми,
      вони матимуть крила,
      вони виявляться вільніші за нас,
      будуть кращими версіями нас

      але для цього тобі прагнути того, що і я,
      але для цього тобі - бути родючою нивою,
      бути справжнім, добрим, як ти умієш,
      твердим, як скеля, аби витримати зміни мого настрою,
      чуйним і проникливим,
      аби відчути, коли я потребуватиму тебе,
      твоєї підтримки і люблячого серця...

      тобі зі мною не буде, як у казках,
      але і не буде нудно,
      мені з тобою не буде, можливо, різноманітно,
      але розмаїття вноситиму я
      я прийматиму тебе, твій затишок і тил, мою опору і чоловіка,
      а ти будеш поруч, аби я була жінкою,
      коханою,
      емоційною,
      справжньою до кінця.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    2. настроєве
      тобою замкнута – ти мій закуток

      ти мій – простір і світ,
      той, хто лишає слід –
      у мені, на мені, зі мною...

      будеш прихистком і стіною,
      з-поміж сотень чужих жінок –
      упізнаєш мене наосліп:
      на запах, дотик... і постелиш постіль...

      ти мій друг, і коханець-бог!
      у мені, на мені і поряд
      Упіймала твій щирий погляд,
      і тримаючи руку міцно,

      Як гуляємо пішки містом –
      ти - мій – простір...



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Привітання колезі
      кажеш, усе вже звичне,
      та по при все сьогодні
      щастя тобі я зичу,
      щедрої ниви долі,

      усмішок і сюрпризів,
      легких життєвих стартів
      якщо іти на ризик –
      то насолод й азарту!

      якщо любити – міцно,
      якщо дружити – щиро,
      і як гуляти містом –
      то у душі щоб з миром!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Ні!
      Про тебе думати? - Ні! Аби не кидало в жар,
      аби у жаги вогні не мучитись від бажань.
      Забуду і розітру свою непомірну хіть,
      але прощавай і сну, і музи пишіть-дзвоніть...

      Не знаю, що у тобі, для мене ти є дилема...
      На мить, і бодай у сні, зніму свою діадему –
      останнє, що на мені. І втративши спокій власний,
      повстане самець в тобі, й мені подаруєш ласку!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Не важливо
      Уже не важливо, що скажеш,
      якщо скажеш,
      бо вчинки красномовніші від слів,
      мене ти оцінити не зумів,
      хоча тобі відкрилась надто справжня,
      обман...
      з обману саме ти почав,
      продовжував, аби доволі зручно,
      о, ти мене насправді стільки мучив,
      але на свому вперто настояв...

      Тепер чудово, знай, мені без тебе,
      якщо дурю, то лиш сама себе,
      нема в тобі ніякої потреби,
      і обираю зовсім не тебе.
      Не хочу!
      Я без тебе є щаслива,
      у сні жила, прокинулася враз.
      Образила?
      Ти як холодна злива,
      а я, як пастушок, що вівці пас...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Щаслива (весняне)
      Я заграю з життям – весняний настрій,
      І посмішку дарую перехожим,
      Колезі підморгну на «Віто, здравствуй!»
      Закоханість живе в моменті кожнім.

      Люблю життя і спів пташок бадьорий,
      Струмки стрімкі, небес легкі блакиті,
      І позитив несу я подорожнім,
      Щаслива я у кожній плинній миті!

      Вдихаю кисень з ароматом снігу,
      Що тане на осонні так ліниво,
      Мугикаю мелодію хай тихо,
      Але до крику зараз я щаслива!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Пошуки
      Не можна наповнитись кимось –
      Розшукуй себе,
      У пошуках цих
      не заплутайся і не згубися,
      Ти зараз, можливо,
      неначе надтріснутий глек,
      Але віднайди,
      на півшляхові лиш не спинися.
      Розшукуй,
      Дивися довкола, на повну вдихай
      Себе у моменті теперішнім,
      обраній миті,
      Крокуй чи лети, але все ж – розшукай,
      Розшукай –
      оте, що тебе зробить
      найщасливішим у світі!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    8. Пристрасний
      Кохалися, ніби двадцятирічні,
      В зелених нетрях міського парку,
      Хай поки не був багатеньким Річі,
      Але із тобою і небу жарко.

      І чуйне й добре вогняне серце,
      Вогонь спалив мої печалі,
      І моє тіло таки озветься,
      На повну прагну жити далі!

      За щирість, кришталеву душу,
      Що стріти, то велика рідкість,
      За твою справжню небайдужість,
      Бери! Усю, мене, космічну!

      У венах розчинився вечір.
      А пристрасть забирає сили –
      на мить якусь, мов захмеліла...
      Але відчула крила!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Не друзі
      Дивився на мене – колишню,
      Й не знав ти мене - теперішню,
      Яка пахне цвітом вишні,
      Й новому відкрила двері...

      Дивився – а я шарілася,
      Але не ховала очі,
      Під сонцем твоїм зігрітися –
      Хоча б ненадовго... хочу!..

      Ми різні, і час, і відстані,
      Ми різні у всім на світі,
      Але крізь усі відмінності –
      Є спрага на повну жити!

      Коли випадково стрінемось,
      В обох засіяє погляд,
      Було що було... не друзі, ні,
      А спогад живий, той спогад.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. про еспресо (!)
      Почула вкотре, і всміхнулась,

      Експресо замовляв мужчина,

      У слові – усміху причина,

      Еспресо!!!, тобто не розчинна,

      А заварна, міцна і чорна,

      Арабіка, а чи робуста,

      А смак насичений так густо,

      Сон прожене, й не буде пусто.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Сегодня
      Кого-то теряем, кого-то находим,
      И движемся в ночь или в утро,
      И кто сейчас с нами и что происходит?
      Иллюзий туман перламутром...
      Все в мире – нейтрально,
      Мы сами играем,
      И краски в руках – выбор цвета...
      То живы,
      А то – мы почти умираем,
      И в осени холод – раздеты...
      Душа выбирает,
      А мы – прекословим,
      Неважно, толь днем,
      То ли ночью,
      Кого-то теряем, кого-то – находим...
      И связаны вместе все прочно.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. ******
      Він зводив стіни,
      Чекав на весну,
      Дерево з часом тьмяніло,
      Він все чекав,
      Ту єдину, одну,
      серце бажанням хмеліло,
      він все зробив,
      щоб кохана прийшла,
      стала поважна газдиня,
      він все зробив…
      але чи упізнав,
      птиця в руці дійсно синя?
      Не відпускай мене,
      Не відпускай,
      Буду довіку твоєю…
      Стіни ці наші,
      То ж діток давай,
      Сміх щоб лунав
      Попід стелю,
      Буду твоєю,
      Лишень роздивись,
      Другом, розрадою стану…
      Він зводив стіни,
      Й дивився увись,
      Я ж - зі свого
      П’єдесталу.
      Руку подав,
      Ну а я – узяла,
      Прямо дивилась у очі…
      А що слова.
      Ну, навіщо слова,
      Коли серденько тріпоче.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Белое-былое
      Белые бусы, белый наряд,
      Пусть говорят, ну и пусть говорят,
      Мне все равно, правда, так все равно…
      Было? Да, было! Прошло так прошло.
      Новое будет, и впереди
      Счастье и море, лишь подожди,
      Вера, и ветер в моих парусах,
      Сложится, это хотят небеса.
      Новое чудо, и новая жизнь,
      Пусть пока трудно, и только держись,
      Пусть пока поиск, грустинка в глазах,
      Только я сильная, сам так сказал,
      Сам спрогнозировал счастье мое,
      Знаешь, я сильная… полный вперед!
      А испытания…только принять,
      Чтобы прочувствовать…и осознать…
      Белые бусы, и белый наряд.
      Знаешь, я счастлива, пусть говорят,
      Пусть, мне ни капельки, правда не жаль,
      Счастье…хотя на дворе и февраль.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. ***
      певно, краще тебе забути,
      і лишитись поодинокою,
      загубитись, нехай жорстоко се,
      але кажуть, що час лікує...
      посміхнулась...так, ти не чуєш,
      і не знаєш про моє рішення,
      я мов сніг, крізь долоні вислизну,
      перетворююсь в талу воду...
      неминуче... то нащо мучити,
      перш за все позбираю мрії,
      ті що стали уже приблудами,
      й прожену їх... бо безнадійні...
      далі тихо зберу всі фото, милі спогади,
      дотик пальців, і обійми...оті, що вранці,
      коли нам проспівали півні....
      вже по ним пес сусіди виє,
      поховаю...бо безнадійні....
      що залишиться?
      тільки я, хай не ціла, а половина...
      кров у серці гаряча стине,
      і втікає з-під ніг земля...
      я ще хвилю твоя... твоя...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Липень 2012
      Це місто просочене наскрізь
      Південним сонцем,
      Жагою ночей і полуденним присмаком липи,
      Тіла знемагали від спеки …до одягу липли…
      І знічено посміхалися погляди…

      А ми утекли від буднів,
      Шукали, гукали нас, хрипли…
      (Проте на своєму стояли,
      Нехай втікачами уявними,
      Але все ж були у липні…)

      І запах кориці, ванілі, сигар…
      Цілунки донесхочу –
      Дорослі забулись в безпеці ми…
      До нас увесь світ схилився…

      Стійкий аромат помаранчів вночі
      І кави на кухні уранці,

      А ми…чи то боги, чи бранці реальності…

      Втім байдуже – хороше разом.

      Кохання, що линуло казкою…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Разбавляю
      я твоим "присутствием"
      разбавляю серость:
      уж который год все как по кругу...
      дом-работа-дом, но то и дело...
      встречи жду... и помню твои руки:
      словно мать, по голове погладил,
      словно брат - похлопал по плечу,
      это было искренне и кстати,
      все же было...я еще хочу...
      жду чего-то...отшумело лето
      и помадой снова губы крашу...
      как всегда легко, почти раздета...
      не Одетта...не Джульетта даже...
      но похожа, и все жду чего-то...
      и чего-то жажду и хочу...
      вновь у нас испортилась погода...
      но и непогода по плечу...
      только все сложней с собою справится,
      свыкнуться к немому не возврату...
      нравится тебе или не нравится...
      и сквозь сны лишь памяти стаккато...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Взлетная
      Порой даже черная полоса может стать взлетной,
      Время есть, полчаса, чтоб побыть нам самими с собой,
      Можно нервно курить и потягивать крепкий кофе,
      Продолжать вечный спор между разумом и душой.
      Можно в рубку спуститься и бросить дежурную фразу:
      Рулевой, поворачивай, буду но-новому жить!
      Рулевой удивится: По-новому? Вот так и сразу?
      Интересный вопрос, что ж, попробуй, по-новому, Вить.
      И былая чертовка вдруг станет серьезным педантом,
      От мужского лица рассуждая о ценах на нефть,
      Ей захочется смокинг, сигару, разбавить речь матом,
      И шансон сочинять, или в баре напиться и петь.
      Кардинально меняться, чтоб выжить, пожалуй, не стоит,
      Не ломать, а прочувствовать, не вопреки, можно «за»,
      И по взлетной, пусть черной, но мчаться по жизни стрелою,
      Помня, коль надо будет, включать,иногда, тормоза ;-)



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. На сон грядущий
      «…Что ж, дорогой,
      «В Багдаде все спокойно»,
      И спят дома, уставшие за день,
      Нет ни с водой, ни светом перебоев,
      Как говорят в Америке о*кей.
      И я усну, под покрывалом ночи,
      И о тебе подумаю не раз,
      И прокручу разорванные в клочья
      Отрывки фраз...»:
      «Все хорошо, прекрасная маркиза»,-
      Сквозь сон мне донесет издалека, -
      «Нам хорошо, пройдет суровый кризис,
      И потечет, и забурлит река,
      И снова будем вместе, но надолго,
      И снова расхитители сердец
      Нам небом будут посланы в подмогу,
      А не торговец душами, купец.»
      «И снова мы, объединяя силы,
      Сольемся в преогромный океан?»
      «Возможно, нам даруют даже крылья,
      Ты просто верь моим словам…»



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Щаслива
      На цьому відео я посміхаюся,
      На цьому фото – я щаслива,
      Не граю і, повір, не граюся –
      Не стане сили.

      На цьому фото задоволена,
      І поза кадром, що немало,
      Але від щастя ні, не втомлена,
      Мені все мало.

      Переглядаю свіжі спогади,
      І пам*ятаю твої руки,
      Одне погано, що далеко ти,
      Розлука…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Течение
      … А дни за днями спешно,
      И только успевай –
      Как маски, числа календарь меняет.
      Сегодня август только,
      А завтра вновь февраль,
      И снег листву опавшую скрывает…
      Давно уже привычно:
      Стартуем в Новый год,
      И снова новой жизни пробужденье.
      …А кто это сегодня стоит возле ворот?
      Не понедельник? Значит – воскресенье.
      …А ты опять не пишешь,
      В который раз – пропал,
      А мне стихи и музыка, как воздух.
      Запропастилась муза? Трагический финал…
      Видать, границы перекрыли просто.
      Ей полететь бы за борт, с разгону, как тогда,
      и плыть-сражаться, как ветра б не выли!
      Иль в бейдевинд на ветер: тихонько – не беда,
      Но плыть на запад, коротая мили.
      …Нам в календарной спешке,
      Взирая на часы
      И стрелок бег,
      Не растерять бы нежность.
      А разлюбить, наверно,
      Моих не хватит сил.
      Так будь со мной –
      Простой, земною, грешной…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. 5 минут
      Открываю глаза,
      И смотрю в потолок,
      Попытаюсь запомнить узоры,
      Ты со мною сейчас,
      А иначе не мог,
      И хотела я это – бесспорно.
      Потянулась лениво,
      И пальцами ног
      Будто глажу песок,
      А не простынь,
      Ты хотел быть со мной,
      Ну а мне, хоть часок
      Быть желанною…
      Будь моим гостем.
      Дверь сегодня на ключ,
      Даже старый замок
      Не ленилась закрыть
      Для покоя.
      Ты хотел быть со мной,
      Прилетел, только смог,
      Потому двери плотно закрою.
      Ты мой узник сегодня,
      А я – твой судья,
      Наказание будет взаимным.
      После утро и кофе.
      Наги ты и я.
      Разве это не чудно? Не дивно?
      Открываю глаза,
      И лениво тянусь,
      Ты мне шепчешь на ушко
      Чуть слышно:
      «Дорогая, еще пять минут отдохнуть»,
      И так мило в затылок мне дышишь.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Жить хочется!
      Не выгорает душа,
      Хоть предавалась обиде,

      Хочется снова дышать,
      Даже когда карта бита,

      Хочется снова обнять,
      И целовать от макушки,

      Слов не найти…но понять,
      Чувства – увы, не игрушка.

      Хочется снова с тобой
      За руки городом пеши,

      В отпуск со светлой душой,
      Молча дарить свою нежность…

      Рядом быть, вольно дышать,
      Не напрягать грудь и вены,

      Счастье свое ощущать,
      Но пребывать в сладком плене.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Начинаю любить жизнь
      Начинаю любить жизнь,
      Как всегда, не хватало времени...)))
      Приходилось все плыть-плыть
      По течению, против течения...
      Открываю глаза, и
      Нахожу очень много нового,
      Начинаю любить жизнь
      С ее пытками и уроками.
      Мост из чувств положу в мир -
      Пусть уходит мое прошлое,
      Отпускаю, и дам пир
      Всему светлому и хорошему.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Мой город, жди меня
      Я много лет уже живу в столице.
      Друзья все здесь, и город не чужой,
      Толпа людей - не разглядеть все лица,
      Но все роднее тот, который мой,

      Где дом, в котором провожала детство,
      Где мама смотрит, провожая, вслед,
      Где дружбы след остался по соседству,
      Там первое «люблю» - немой ответ.

      И каждый раз, когда прощаюсь с домом,
      Родными, еле утаю слезу,
      И горизонтам кланяюсь знакомым,
      Тепло родное в сердце унесу,

      До новых встреч, родной и милый город,
      А за окном уж сумерки стоят,
      Прости разлуку тем, кто еще молод,
      До встречи, я приеду, жди меня.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. После*



      На завтра обещают холода,
      Пока декабрь флиртует с теплым ветром,
      Я вынимаю кубики со льда
      Из формы, окуная в соки лета,
      А вечером пойду на новый фильм
      Высоцкого смотреть отныне мода,
      Из прошлого воскрес опять кумир,
      Сказать, что люди есть второго сорта.
      Поп-корн и пиво, большинству плевать,
      А он сказать нам многое пытался,
      Толпа, толпа… Нас больше и нас - рать,
      Был человек, НО в памяти остался.
      И в обсужденьях грубость и вранье,
      На форумах нет правды, глухо, пусто,
      Но каждому отмеряют свое,
      Кто говорит, а кто стрижет капусту.
      А кто, едва ли удержав слезу,
      Уйдет из зала молча, не заплачет,
      «Тебе я, зритель, многое несу,
      Мои слова порою много значат»
      И кто-то крикнет, будто за кормой,
      Спасаясь от смертельного исхода,
      Слова Его «Спасибо, что живой»
      Да здравствует души и слов свобода!

      16.12.2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Сиділось гарно
      Сиділось гарно аж до ранку,
      Нас четверо було, дві пари,
      Пилося легко котру чарку,
      Велась розмова у запалі,
      Андрій торочив про сучасне
      Видіння нації й свідомість,
      Дискусія наш час займала
      На теми: мова, молодь, совість…
      А Жанна слухала в задумі,
      І репліки свої вставляла,
      Хотілось мабуть спати дуже,
      І мріяла про щось…немало
      Було розказано й почуто,
      Про сайти, що руйнують мізки,
      Про «хохлосрач» і інші псевдо,
      Куди не варто навіть лізти,
      Лиш Вітя стриманий доволі
      Не ліз у захист вірту й псевдо,
      Хай Бог пошле йому здоровя,
      Навіщо розлад нервів, жертви.
      Історію писати будуть,
      І перепишуть, заманеться,
      Та попри все ми – люди, люди,
      Із власним розумом і серцем.
      Койоте, я не згодна «крайне»
      З отими модними кутами,
      Читай побільше книжок файних,
      А не інфу, що мізки травить.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Переговоры
      Можешь засылать парламентеров,
      Я уже, пожалуй, поостыла,
      Обуздала гнев, смирила норов,
      Поостригла музе своей крылья,

      Можешь засылать, переговоры
      Будут, результат же – неизвестен,
      То ли мир, а то ли – вспыхнет ссора
      И опять по-новой - мракобесье…

      Можешь засылать своих поручных
      Я себя отнюдь не дам в обиду,
      Мысленно ругают «подкаблучник»,
      Улыбаясь мне в глаза для вида.

      Правильно спланируем маневры,
      Жертвы стоят траченных усилий,
      Раз мириться - то уже по полной,
      Чтоб в конце концов тебя простили.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Это странное чувство...
      Это странное чувство,
      Когда обнимаешь …
      Я теряюсь в пространстве и времени…
      Верю в то, что не врешь,
      И меня не обманешь…
      Только вера, увы, моя временна…
      На погоду не сетую,
      Все случится, как думаю,
      Только надо помедлить сценарии,
      Мы напутали много, кругами напутали,
      И забыли, как начали ранее…

      Где же смысл?
      Тот начальный смысл…
      то ли дружба,
      то ли общение?
      Наша жизнь…
      Нас смутила жизнь…
      Потеряв высоту стремления…
      Кто сказал, что пойдут дожди,
      Облака все седыми тенями…
      Невзначай разошлись пути…
      И сошлись в неизвестном времени…

      Эти странные звуки, дыхания в спину,
      И пустые слова все по ветру…
      Не желаю их слушать,
      Но взглядом окину,
      То, что было доселе дорого…
      И как будто внутри
      Поломалась и треснула,
      Не зажглась, ну и пусть, «до свидания»
      «Разошлись, не срослось» –
      Режет слух, словно лезвием…
      Помахала рукой на прощание…

      А за стеклами жарко, и лето в разгаре,
      Нам нечего сетовать-морщиться…
      Видно, больно душе надоели скитания…
      Все проходит, пройдет одиночество…
      И в бокале застыло вино некрепленое,
      И рисует нам отблески алые…
      Мы с тобой молоды, и немного влюбленные,
      Это радует, искренне радует…


      Это странное чувство,
      Когда обнимаешь …
      Я теряюсь в пространстве и времени…
      Верю в то, что не врешь,
      И меня не обманешь…
      я вручаюсь тебе на хранение…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Страх
      Мій мобільний мовчав і мовчатиме
      Хоч питали не раз приват-номер –
      Скуто серце, неначе лещатами,
      Намагались розбурхати вкотре …
      Але ні…не готова зустрітися
      З почуттями, що душу розносять.
      Так, кохати нестримно хотілося,
      Але жертви і сиве волосся
      Не для мене…Цілунки серпанками
      Осідають на щоках ланітом…
      Молячись, омину полустанками
      Почуття, що не можу спинити…
      Закохаюсь…укотре… без пам*яті
      Без претензій…подальше майбутнє…
      Я живу…і кохання на паперті
      Не прошу…але зможу, у грудні,
      Коли надто тепла забажається,
      Коли…дихання здавить бронхітом…
      Моє серце, воно не спиняється
      Ні від хуги, ні від… криги вітру.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Выпал из жизни
      Выпал из жизни, случайно, на час,
      И оказавшись на койке больничной
      Смысл осознал бегло сказанных фраз,
      Срочность расставил дел, для приличия,
      Позже с зимы окунулся в разгар
      Лета горячего, в меховой куртке,
      Надо же, эта жара, как кошмар,
      Хоть бы дойти к остановке маршрутки.
      Дождь пробежался, насмешливо лил,
      Тетя вьетнамки сняла – нету толку,
      Зимний ботинок сугробом ходил,
      Не ожидая топтать трав широких,
      Свитер не спас от несносной жары,
      Только намок, стал тяжел, неудобен,
      Жизнь пошутила, и этой игры
      Жертвою стал, кто был Богу угоден.
      Шерсть зимних брюк тяжела от воды,
      Нету на смену шелковой одежды,
      Стал человек жертвой чьей-то игры,
      Выпал из жизни, нашелся, конечно,
      Взгляды прохожих. Под сорок жара.
      Сердце стучится в груди с перебоем…
      Выпал из жизни – это игра,
      Но победил наш отчаянный воин.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. ***** (н.з.)
      11.06.2010



      «Меня не надо
      Ломать!
      И дай мне силу
      Окрепнуть.
      В порту стоят
      Корабли
      И ждут попутного
      Ветра…
      Не ожидаю
      Любви
      Прийдет, коли
      Моя Доля.
      А ты мне крылья
      Не жги,
      Пусти гулять
      Под луною…
      Я теплым ветром
      Промчусь,
      И лепестками
      Играя
      Во сне легонько
      Коснусь
      Тебя,
      А ты – угадаешь,
      И в полусне,
      Полбреду
      Меня поймать
      Ты захочешь,
      Вот-вот! И я убегу,
      Люблю свободу
      Я ночи!
      Безумство,
      Нежную страсть,
      Небрежно
      Брошенный свитер…
      Еще сильнее –
      Тебя…» -

      И подпись -
      Ангел Хранитель.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Если б знал...
      Если б знал,
      Как соскучилась я,
      Не отсутствовал более часа…
      Извелась вся,
      И на злобу дня…
      Позабыть попыталась –
      Напрасно.
      Не хватает вестей,
      Перемен
      В моей слишком
      Загруженной почте…
      И тебе, признаЮсь,
      Нет замен –
      Диалог-то ведь наш
      Не окончен.
      Умоляю,
      Черкни пару строк,
      Буду ждать,
      И отвечу я спешно,
      Как соскучилась я,
      Видит Бог,
      За твоею душевностью
      Нежной…
      За признанием
      «Слабости «Я»,
      За исканием
      Личного счастья,
      За желанием
      Душу понять,
      Напиши, пару строк…
      Или «Здравствуй»…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. ПИРАМИДАЛЬНО


      Не принимаю…
      Не понимаю, почему.

      Опровергая
      Свои законы…
      Тобой играю –
      Схожу со трона
      Наверно,
      Тоже хочу весну…

      Потом – пытаюсь
      Настроить нервы…
      Ты мой не первый
      – ход королевы…

      И возникает
      В упругих венах
      Рождаясь импульс…

      Ты на коленях.

      Не понимаю…
      Не принимая
      Тебя страдаю
      От угрызений…
      Грызут и гложат
      Меня сомненья…
      Стаю я тенью.
      Безликой тенью…

      Потом так странно,
      Пирамидально
      Ращу я строки
      Своих сомнений…
      Своих мечтаний
      И сожалений.

      А ты все рядом…и на коленях.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --