ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віва ЛаВіта (1983) / Інша поезія

 ПИРАМИДАЛЬНО


Не принимаю…
Не понимаю, почему.

Опровергая
Свои законы…
Тобой играю –
Схожу со трона
Наверно,
Тоже хочу весну…

Потом – пытаюсь
Настроить нервы…
Ты мой не первый
– ход королевы…

И возникает
В упругих венах
Рождаясь импульс…

Ты на коленях.

Не понимаю…
Не принимая
Тебя страдаю
От угрызений…
Грызут и гложат
Меня сомненья…
Стаю я тенью.
Безликой тенью…

Потом так странно,
Пирамидально
Ращу я строки
Своих сомнений…
Своих мечтаний
И сожалений.

А ты все рядом…и на коленях.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-05 10:44:27
Переглядів сторінки твору 3182
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.256 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.01.19 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 10:55:06 ]
Вау! Класно! Вдруге за день читаю гарну сучасну російськомовну поезію)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 11:27:51 ]
Віталію, дякую)) оце "вау!" багато чого варте з вуст того, хто пише не гірш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 12:25:23 ]
Написано красиво, даже изыскано. Но вряд ли королеве интересен пресмыкающийся перед ней мужчина. Он неприятен и читателю с мужским менталитетом.
Или сбой прицела у поэтессы, или она лишь "косит" под королеву, на самом деле не будучи ею.
Виталик меня удивил комментарием, думаю, он оценил только форму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 12:38:26 ]
Каждая женщина - королева, жаль, что некоторым мужчинам этого не понять...Королева хочет, чтоб мужчина мог в поклоне у ее ног чувствовать себя счастливым. Поэтесса вообще не вооружена, так что прицел здесь - перебор)) жаль, что некоторым мужчинам постыдно стать на колени перед любимой женщиной, романтиков мало, все больше насмешников и уверенных в себе циников (в лучшем случае)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 12:55:45 ]
Согласен частично. И женщины, и мужчины разные бывают. Настоящий мужчина может и должен стать на колени перед любимой, которую он тоже считает настоящей (но не свистушкой, которой просто нравится играть и возноситься от этого в своих глазах). В юности я написал одно стихотворение, которое лучше может пояснить суть моей позиции (опять, извините, военная терминология):

Я как-то вдруг поверил в искренность твою,
Хоть нам обоим это стоило немало.
Поверил даже в то, что ты «люблю»
Не просто так, а полюбив, сказала.
Поверил в ласку твоих теплых рук,
Поверил в нежность долгих поцелуев,
Но помни, помни, если вдруг
В твоих глазах обман прочту я,
Иль, Боже упаси, пройдет молва,
Что я – один из очень многих,
К кому бросаешься, любя,
И обнимаешь на пороге,
То знай, что распадется в прах
Вся эта вера, и ни на минуту
Игрушкою в твоих руках
Я больше никогда не буду.

Лет прошло много, а точка зрения не изменилась.
По-моему, ни цинизма, ни насмешки здесь нет?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 13:04:52 ]
насчет "попрыгуньи-стрикозы" согласна, "люблю" - оно должно быть без фальши, и превозносить себя женщина насмешками над мужчинами не должна - это неправильно и жестоко по отношению к тому, кто у ног, пусть даже он и мил сердцу...стих Ваш имеет смысл, потому мы правы, но каждый по-своему, в крайности впадать не будем))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 13:06:20 ]
но маленькие капризы и делают женщину - женщиной, очень странно выглядит со стороны, когда капризничает обладатель надежного плеча))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 13:52:02 ]
Мужские капризы делают его плечо и его самого ненадежным. Капризных мужчин не люблю еще больше, чем капризных женщин.
Успехов Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 15:29:35 ]
Саша, вот и достигли консенсуса))) Благодарю, буду ждать не менее интересных комментариев на новые либо уже выложенные стихи на ПМ