ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.12 20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші / Shine on Brightly

 Чиста конкретика (Procol Harum)
Образ твору  
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
 
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше
Можливо, сонце не осяє оці поля пшеничні
Наприкінець, кажу я тим
хто заслабий, щоб видіти
не явно щось, та знає хтось –
ним бути я хотів
 
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше
Можливо, сонце не осяє оці поля пшеничні
Наприкінець, кажу я тим
хто заслабий, щоб видіти
не явно щось, та знає хтось –
ним бути я хотів
 
 
 
 
 
 
 
 


 

 
 
 
оригінальний текст:  * Quite Rightly So * 
знаходимо також через Google, вказавши у шпальті пошуку Procol Harum Quite Rightly So lyrics
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-02-06 18:04:10
Переглядів сторінки твору 2062
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.589 / 6  (5.380 / 5.81)
* Рейтинг "Майстерень" 5.589 / 6  (5.382 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.12 14:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2026-02-07 18:30:02 ]


Хотів би сказати про "сонце не осяє оці" в аспекті орфоепії нам відомих авторських примх і збочень, однак рядок перекладу милозвучно наслідує першоджерело. Тож не кажу.
Мені як поки що провідному (чекаю кар'єрного зростання) спеціалісту поетичного відділу "пиріжкарень" усе нормально. У нас не хвалять, а визнають і зауважують очевидне.

Сьогодні без низки підписів. Тільки мій.
Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-02-08 07:17:18 ]



вдячний за увагу, прихильність і слушність

ну, можна було би сказати не "оці", але "о ці"
можна було би навіть написати: "о ті"
але ну, тоді вийшов би трохи пафос (чи патос)
але пафос (чи патос) дещо заперечує конкретику

в оригіналі, звісно "мої поля"
хоча оттаке воно все в принципі, спокійно замінне
суть не в цім

мене досі радше дещо непокоїть момент із
"не явно щось, та знає хтось
ним бути я хотів"

наскільки оце "ним" пов’язується
із попереднім словом "хтось"
бо радше саме в цім і є суть, і конкретика



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-02-09 10:23:49 ]
Дякую за чергове представлення моєї улюбленої в ранішні роки групи.
І цього разу пробую співставляти "аналіз" від ШІ GPТ5.2 і деякі мої враження.

GPТ5.2 - Коротко: переклад передає настрій відчуження й пошуку «благодаті», але місцями зміщує смислові акценти й образну логіку оригіналу. Нижче — точковий розбір.

1. Семантична точність ключових рядків
“whose eyes were opened wide whilst mine refused to see”
У перпекладі: «чий зір усе одвертий, а мій все пропустив».
В оригіналі ж бо представлено протиставлення не «відкритість» vs «пропустив», а «очі відкриті» vs «я відмовлявся бачити» (внутрішній спротив, не просто пропуск).
Тобто йдеться про етичну або екзистенційну сліпоту, а не про неуважність.
Ближчий сенс: стан свідомого небажання сприйняти.
______

Моя ремарка: нмсд, ШІ явно пропускає емоційне розширення, здійснене в перекладі, яке через чуттєвість вирішує це питання.
______
ШІ:
“I’m sore in need of saving grace”
У перекладі: «До болю прагну я спасіння».

«Saving grace» — це не лише «спасіння», а радше рятівна благодать / виправдання, що знімає провину.
Зникає відтінок прощення або милості, лишається тільки акт порятунку.
________

Ремарка: як на мене, "спасіння" - таки все в себе вміщає. Принаймні, в нашому розумінні.
________

ШІ:
2. Образ «моря пшениці»

“I’m lost amidst a sea of wheat”
В перекладі: «Що в морі я у цій пшениці».

Передано буквально, але в оригіналі це метафора соціального поля — масовість, одноманітність, розчинення індивіда.

Далі рядок “people speak but seldom meet” — в перекладі «йде гомін, а ні з ким не стрітись» — досить влучно передає комунікацію без зустрічі, тобто без справжнього контакту.

Тут переклад майже адекватний за настроєм.
_________

ШІ:
3. Парадокс «grief and laughter»

“And grief and laughter, strange but true / Although they die, they seldom cry”

У перекладі:
«І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань».

Проблема:

В оригіналі не сказано, що «горе й сміх умирають».
Йдеться про людей, у яких співіснують скорбота і сміх, але навіть перед смертю вони «рідко плачуть» — емоційна атрофія.

Тобто сенс: емоційне притуплення цивілізації.
________

Ремарка: ШІ таки не зрозумів, не сприйняв, що в паузі між рядками чимало сказано додатково.

_________

4. Рядок про «ode»

“An ode by any other name… might read more sweet”

В перекладі:
«Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше».

Передано коректно за змістом.

Але в оригіналі є алюзія на шекспірівське “a rose by any other name” — натяк на зміну назви без зміни суті.

Тут варто зберігати інтелектуальний підтекст гри з формою.

__________
Ремарка: складно щось відразу сказати, можливо, - "всі оди, переназвані лише,..."
__________

ШІ:
5. Фінальний блок

“though nothing shows, yes, someone knows / I wish that one was me”

В перекладі:
«не явно щось, та знає хтось – ним бути я хотів».

Сенс збережено: невидиме знання, прихований свідок.
Але в оригіналі сильніше звучить мотив відповідальності за бачення: хтось знає — і ліричний суб’єкт прагне бути тим, хто здатен знати.
Це не просто бажання — це етична претензія на прозріння.
_________

Ремарка: Якщо все це правильно потрактовано ШІ, який емоційно ще не дуже точний, то, ймовірно, можна розглянути щось на кшталт легкого посилення?
"Та ж бачить хтось - ним бути б я хотів."
________

ШІ:
Критичне запитання до самої інтерпретації

Тут принципове:
у пісні суб’єкт — винний свідок, що запізно шукає милості,
чи самотній спостерігач дегуманізованого поля?

Від відповіді залежить, чи ключове слово — «спасіння», чи радше «благодать / виправдання» як етичне пом’якшення провини.
__________
Ремарка:
Зроби, свій правильний варіант перекладу, поєднавши сторони цього перекладу із власними ідеями.

_______

Ось варіант, де збережено образність «поля пшениці», мотив благодаті як милості, і водночас підсилено лінію свідомої сліпоти та прихованого знання.

Чиста конкретика (переклад-інтерпретація)

О ти, чиї очі розкрились широко,
тоді як мої відмовлялись бачити, —
я гостро потребую рятівної благодаті,
будь лагідним, прийми мою слабкість.

Я загублений серед моря пшениці,
де люди говорять, та рідко зустрічаються насправді;
і скорбота зі сміхом — дивно, але так —
навіть вмираючи, вони майже не плачуть.

Ода під будь-яким іншим ім’ям,
можливо, звучала б м’якше;
та, може, сонце ніколи й не зійде
над цим моїм пшеничним полем.

І все ж на завершення скажу
тим, хто надто знемігся, щоб бачити:
хоч нічого й не видно — хтось усе ж знає;
і я хотів би бути саме тим.
___________

Ремарка:
А більш ритмічно вдало, аніж цей твій переклад, можеш?

__________

Ось варіант, де збережено образність «поля пшениці», мотив благодаті як милості, і водночас підсилено лінію свідомої сліпоти та прихованого знання

**Чиста конкретика (переклад-інтерпретація)**

О ти, чиї очі розкрились широко,
тоді як мої відмовлялись бачити, —
я гостро потребую рятівної благодаті,
будь лагідним, прийми мою слабкість.

Я загублений серед моря пшениці,
де люди говорять, та рідко зустрічаються насправді;
і скорбота зі сміхом — дивно, але так —
навіть вмираючи, вони майже не плачуть.

Ода під будь-яким іншим ім’ям,
можливо, звучала б м’якше;
та, може, сонце ніколи й не зійде
над цим моїм пшеничним полем.

І все ж на завершення скажу
тим, хто надто знемігся, щоб бачити:
хоч нічого й не видно — хтось усе ж знає;
і я хотів би бути саме тим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-02-09 10:41:43 ]



о, я, насправді, надзвичайно подячний за конструктиви

фінальна фраза дуже складна для передачі іншою мовою

"я хотів би бути саме тим, хто бачить там, де є щось -
хай більше жоден не бачить цього"

поезія, вона парадоксальна річ
вона є жнецем

ось поле пшениці, але там є хтось, хто хотів би донести
не викошування
але розчинення у всім тім, однак

є момент згуби, утрачення его, власної неосяжності
і розчинення у цім всім

це передається бажанням, яке нереально здійснити
поезія жне це все у певний спосіб
тут філологія, література і культуральне зрізання врожаю

це не фізичне знищення

це медитація, метафізика, трансценденція
нічого не знищено, але нікому нема діла, начебто

є визрівання, є хліб, це все є багатством душі
воно мало кому помітно

але поет знає про ці всі речі, і шкодує, що їх не передати словами