ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,

Тетяна Левицька
2026.03.26 21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.

У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.

Артур Сіренко
2026.03.26 16:26
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне -
Мовляв, тебе я більше не цікавлю.

Ні як амант, ні просто як товариш,
Чи навіть випадковий перехожий,
З яким і в бізнесі нічого не навариш,

Борис Костиря
2026.03.26 12:05
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.

Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця

Іван Потьомкін
2026.03.26 11:32
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як

Сергій Губерначук
2026.03.26 08:25
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!

Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,

Віктор Кучерук
2026.03.26 07:05
Серед ранкової краси
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.

Володимир Бойко
2026.03.26 00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом. Де келих по вінця, там і море по коліна. Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі. Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний. Словесний

Артур Курдіновський
2026.03.25 20:51
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!

Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!

Світлана Пирогова
2026.03.25 12:27
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.

Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —

Борис Костиря
2026.03.25 12:04
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.

У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші / Shine on Brightly

 Чиста конкретика (Procol Harum)
Образ твору  
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
 
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше
Можливо, сонце не осяє оці поля пшеничні
Наприкінець, кажу я тим
хто заслабий, щоб видіти
не явно щось, та знає хтось –
ним бути я хотів
 
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше
Можливо, сонце не осяє оці поля пшеничні
Наприкінець, кажу я тим
хто заслабий, щоб видіти
не явно щось, та знає хтось –
ним бути я хотів
 
 
 
 
 
 
 
 


 

 
 
 
оригінальний текст:  * Quite Rightly So * 
знаходимо також через Google, вказавши у шпальті пошуку Procol Harum Quite Rightly So lyrics
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-02-06 18:04:10
Переглядів сторінки твору 1091
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.582 / 6  (5.286 / 5.74)
* Рейтинг "Майстерень" 5.582 / 6  (5.288 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.25 08:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2026-02-07 18:30:02 ]


Хотів би сказати про "сонце не осяє оці" в аспекті орфоепії нам відомих авторських примх і збочень, однак рядок перекладу милозвучно наслідує першоджерело. Тож не кажу.
Мені як поки що провідному (чекаю кар'єрного зростання) спеціалісту поетичного відділу "пиріжкарень" усе нормально. У нас не хвалять, а визнають і зауважують очевидне.

Сьогодні без низки підписів. Тільки мій.
Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-02-08 07:17:18 ]



вдячний за увагу, прихильність і слушність

ну, можна було би сказати не "оці", але "о ці"
можна було би навіть написати: "о ті"
але ну, тоді вийшов би трохи пафос (чи патос)
але пафос (чи патос) дещо заперечує конкретику

в оригіналі, звісно "мої поля"
хоча оттаке воно все в принципі, спокійно замінне
суть не в цім

мене досі радше дещо непокоїть момент із
"не явно щось, та знає хтось
ним бути я хотів"

наскільки оце "ним" пов’язується
із попереднім словом "хтось"
бо радше саме в цім і є суть, і конкретика



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-02-09 10:23:49 ]
Дякую за чергове представлення моєї улюбленої в ранішні роки групи.
І цього разу пробую співставляти "аналіз" від ШІ GPТ5.2 і деякі мої враження.

GPТ5.2 - Коротко: переклад передає настрій відчуження й пошуку «благодаті», але місцями зміщує смислові акценти й образну логіку оригіналу. Нижче — точковий розбір.

1. Семантична точність ключових рядків
“whose eyes were opened wide whilst mine refused to see”
У перпекладі: «чий зір усе одвертий, а мій все пропустив».
В оригіналі ж бо представлено протиставлення не «відкритість» vs «пропустив», а «очі відкриті» vs «я відмовлявся бачити» (внутрішній спротив, не просто пропуск).
Тобто йдеться про етичну або екзистенційну сліпоту, а не про неуважність.
Ближчий сенс: стан свідомого небажання сприйняти.
______

Моя ремарка: нмсд, ШІ явно пропускає емоційне розширення, здійснене в перекладі, яке через чуттєвість вирішує це питання.
______
ШІ:
“I’m sore in need of saving grace”
У перекладі: «До болю прагну я спасіння».

«Saving grace» — це не лише «спасіння», а радше рятівна благодать / виправдання, що знімає провину.
Зникає відтінок прощення або милості, лишається тільки акт порятунку.
________

Ремарка: як на мене, "спасіння" - таки все в себе вміщає. Принаймні, в нашому розумінні.
________

ШІ:
2. Образ «моря пшениці»

“I’m lost amidst a sea of wheat”
В перекладі: «Що в морі я у цій пшениці».

Передано буквально, але в оригіналі це метафора соціального поля — масовість, одноманітність, розчинення індивіда.

Далі рядок “people speak but seldom meet” — в перекладі «йде гомін, а ні з ким не стрітись» — досить влучно передає комунікацію без зустрічі, тобто без справжнього контакту.

Тут переклад майже адекватний за настроєм.
_________

ШІ:
3. Парадокс «grief and laughter»

“And grief and laughter, strange but true / Although they die, they seldom cry”

У перекладі:
«І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань».

Проблема:

В оригіналі не сказано, що «горе й сміх умирають».
Йдеться про людей, у яких співіснують скорбота і сміх, але навіть перед смертю вони «рідко плачуть» — емоційна атрофія.

Тобто сенс: емоційне притуплення цивілізації.
________

Ремарка: ШІ таки не зрозумів, не сприйняв, що в паузі між рядками чимало сказано додатково.

_________

4. Рядок про «ode»

“An ode by any other name… might read more sweet”

В перекладі:
«Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше».

Передано коректно за змістом.

Але в оригіналі є алюзія на шекспірівське “a rose by any other name” — натяк на зміну назви без зміни суті.

Тут варто зберігати інтелектуальний підтекст гри з формою.

__________
Ремарка: складно щось відразу сказати, можливо, - "всі оди, переназвані лише,..."
__________

ШІ:
5. Фінальний блок

“though nothing shows, yes, someone knows / I wish that one was me”

В перекладі:
«не явно щось, та знає хтось – ним бути я хотів».

Сенс збережено: невидиме знання, прихований свідок.
Але в оригіналі сильніше звучить мотив відповідальності за бачення: хтось знає — і ліричний суб’єкт прагне бути тим, хто здатен знати.
Це не просто бажання — це етична претензія на прозріння.
_________

Ремарка: Якщо все це правильно потрактовано ШІ, який емоційно ще не дуже точний, то, ймовірно, можна розглянути щось на кшталт легкого посилення?
"Та ж бачить хтось - ним бути б я хотів."
________

ШІ:
Критичне запитання до самої інтерпретації

Тут принципове:
у пісні суб’єкт — винний свідок, що запізно шукає милості,
чи самотній спостерігач дегуманізованого поля?

Від відповіді залежить, чи ключове слово — «спасіння», чи радше «благодать / виправдання» як етичне пом’якшення провини.
__________
Ремарка:
Зроби, свій правильний варіант перекладу, поєднавши сторони цього перекладу із власними ідеями.

_______

Ось варіант, де збережено образність «поля пшениці», мотив благодаті як милості, і водночас підсилено лінію свідомої сліпоти та прихованого знання.

Чиста конкретика (переклад-інтерпретація)

О ти, чиї очі розкрились широко,
тоді як мої відмовлялись бачити, —
я гостро потребую рятівної благодаті,
будь лагідним, прийми мою слабкість.

Я загублений серед моря пшениці,
де люди говорять, та рідко зустрічаються насправді;
і скорбота зі сміхом — дивно, але так —
навіть вмираючи, вони майже не плачуть.

Ода під будь-яким іншим ім’ям,
можливо, звучала б м’якше;
та, може, сонце ніколи й не зійде
над цим моїм пшеничним полем.

І все ж на завершення скажу
тим, хто надто знемігся, щоб бачити:
хоч нічого й не видно — хтось усе ж знає;
і я хотів би бути саме тим.
___________

Ремарка:
А більш ритмічно вдало, аніж цей твій переклад, можеш?

__________

Ось варіант, де збережено образність «поля пшениці», мотив благодаті як милості, і водночас підсилено лінію свідомої сліпоти та прихованого знання

**Чиста конкретика (переклад-інтерпретація)**

О ти, чиї очі розкрились широко,
тоді як мої відмовлялись бачити, —
я гостро потребую рятівної благодаті,
будь лагідним, прийми мою слабкість.

Я загублений серед моря пшениці,
де люди говорять, та рідко зустрічаються насправді;
і скорбота зі сміхом — дивно, але так —
навіть вмираючи, вони майже не плачуть.

Ода під будь-яким іншим ім’ям,
можливо, звучала б м’якше;
та, може, сонце ніколи й не зійде
над цим моїм пшеничним полем.

І все ж на завершення скажу
тим, хто надто знемігся, щоб бачити:
хоч нічого й не видно — хтось усе ж знає;
і я хотів би бути саме тим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-02-09 10:41:43 ]



о, я, насправді, надзвичайно подячний за конструктиви

фінальна фраза дуже складна для передачі іншою мовою

"я хотів би бути саме тим, хто бачить там, де є щось -
хай більше жоден не бачить цього"

поезія, вона парадоксальна річ
вона є жнецем

ось поле пшениці, але там є хтось, хто хотів би донести
не викошування
але розчинення у всім тім, однак

є момент згуби, утрачення его, власної неосяжності
і розчинення у цім всім

це передається бажанням, яке нереально здійснити
поезія жне це все у певний спосіб
тут філологія, література і культуральне зрізання врожаю

це не фізичне знищення

це медитація, метафізика, трансценденція
нічого не знищено, але нікому нема діла, начебто

є визрівання, є хліб, це все є багатством душі
воно мало кому помітно

але поет знає про ці всі речі, і шкодує, що їх не передати словами