ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші / Shine on Brightly

 Чиста конкретика (Procol Harum)
Образ твору  
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
 
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше
Можливо, сонце не осяє оці поля пшеничні
Наприкінець, кажу я тим
хто заслабий, щоб видіти
не явно щось, та знає хтось –
ним бути я хотів
 
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше
Можливо, сонце не осяє оці поля пшеничні
Наприкінець, кажу я тим
хто заслабий, щоб видіти
не явно щось, та знає хтось –
ним бути я хотів
 
 
 
 
 
 
 
 


 

 
 
 
оригінальний текст:  * Quite Rightly So * 
знаходимо також через Google, вказавши у шпальті пошуку Procol Harum Quite Rightly So lyrics
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-02-06 18:04:10
Переглядів сторінки твору 2184
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.593 / 6  (5.408 / 5.85)
* Рейтинг "Майстерень" 5.593 / 6  (5.409 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.25 21:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2026-02-07 18:30:02 ]


Хотів би сказати про "сонце не осяє оці" в аспекті орфоепії нам відомих авторських примх і збочень, однак рядок перекладу милозвучно наслідує першоджерело. Тож не кажу.
Мені як поки що провідному (чекаю кар'єрного зростання) спеціалісту поетичного відділу "пиріжкарень" усе нормально. У нас не хвалять, а визнають і зауважують очевидне.

Сьогодні без низки підписів. Тільки мій.
Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-02-08 07:17:18 ]



вдячний за увагу, прихильність і слушність

ну, можна було би сказати не "оці", але "о ці"
можна було би навіть написати: "о ті"
але ну, тоді вийшов би трохи пафос (чи патос)
але пафос (чи патос) дещо заперечує конкретику

в оригіналі, звісно "мої поля"
хоча оттаке воно все в принципі, спокійно замінне
суть не в цім

мене досі радше дещо непокоїть момент із
"не явно щось, та знає хтось
ним бути я хотів"

наскільки оце "ним" пов’язується
із попереднім словом "хтось"
бо радше саме в цім і є суть, і конкретика



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-02-09 10:23:49 ]
Дякую за чергове представлення моєї улюбленої в ранішні роки групи.
І цього разу пробую співставляти "аналіз" від ШІ GPТ5.2 і деякі мої враження.

GPТ5.2 - Коротко: переклад передає настрій відчуження й пошуку «благодаті», але місцями зміщує смислові акценти й образну логіку оригіналу. Нижче — точковий розбір.

1. Семантична точність ключових рядків
“whose eyes were opened wide whilst mine refused to see”
У перпекладі: «чий зір усе одвертий, а мій все пропустив».
В оригіналі ж бо представлено протиставлення не «відкритість» vs «пропустив», а «очі відкриті» vs «я відмовлявся бачити» (внутрішній спротив, не просто пропуск).
Тобто йдеться про етичну або екзистенційну сліпоту, а не про неуважність.
Ближчий сенс: стан свідомого небажання сприйняти.
______

Моя ремарка: нмсд, ШІ явно пропускає емоційне розширення, здійснене в перекладі, яке через чуттєвість вирішує це питання.
______
ШІ:
“I’m sore in need of saving grace”
У перекладі: «До болю прагну я спасіння».

«Saving grace» — це не лише «спасіння», а радше рятівна благодать / виправдання, що знімає провину.
Зникає відтінок прощення або милості, лишається тільки акт порятунку.
________

Ремарка: як на мене, "спасіння" - таки все в себе вміщає. Принаймні, в нашому розумінні.
________

ШІ:
2. Образ «моря пшениці»

“I’m lost amidst a sea of wheat”
В перекладі: «Що в морі я у цій пшениці».

Передано буквально, але в оригіналі це метафора соціального поля — масовість, одноманітність, розчинення індивіда.

Далі рядок “people speak but seldom meet” — в перекладі «йде гомін, а ні з ким не стрітись» — досить влучно передає комунікацію без зустрічі, тобто без справжнього контакту.

Тут переклад майже адекватний за настроєм.
_________

ШІ:
3. Парадокс «grief and laughter»

“And grief and laughter, strange but true / Although they die, they seldom cry”

У перекладі:
«І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань».

Проблема:

В оригіналі не сказано, що «горе й сміх умирають».
Йдеться про людей, у яких співіснують скорбота і сміх, але навіть перед смертю вони «рідко плачуть» — емоційна атрофія.

Тобто сенс: емоційне притуплення цивілізації.
________

Ремарка: ШІ таки не зрозумів, не сприйняв, що в паузі між рядками чимало сказано додатково.

_________

4. Рядок про «ode»

“An ode by any other name… might read more sweet”

В перекладі:
«Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше».

Передано коректно за змістом.

Але в оригіналі є алюзія на шекспірівське “a rose by any other name” — натяк на зміну назви без зміни суті.

Тут варто зберігати інтелектуальний підтекст гри з формою.

__________
Ремарка: складно щось відразу сказати, можливо, - "всі оди, переназвані лише,..."
__________

ШІ:
5. Фінальний блок

“though nothing shows, yes, someone knows / I wish that one was me”

В перекладі:
«не явно щось, та знає хтось – ним бути я хотів».

Сенс збережено: невидиме знання, прихований свідок.
Але в оригіналі сильніше звучить мотив відповідальності за бачення: хтось знає — і ліричний суб’єкт прагне бути тим, хто здатен знати.
Це не просто бажання — це етична претензія на прозріння.
_________

Ремарка: Якщо все це правильно потрактовано ШІ, який емоційно ще не дуже точний, то, ймовірно, можна розглянути щось на кшталт легкого посилення?
"Та ж бачить хтось - ним бути б я хотів."
________

ШІ:
Критичне запитання до самої інтерпретації

Тут принципове:
у пісні суб’єкт — винний свідок, що запізно шукає милості,
чи самотній спостерігач дегуманізованого поля?

Від відповіді залежить, чи ключове слово — «спасіння», чи радше «благодать / виправдання» як етичне пом’якшення провини.
__________
Ремарка:
Зроби, свій правильний варіант перекладу, поєднавши сторони цього перекладу із власними ідеями.

_______

Ось варіант, де збережено образність «поля пшениці», мотив благодаті як милості, і водночас підсилено лінію свідомої сліпоти та прихованого знання.

Чиста конкретика (переклад-інтерпретація)

О ти, чиї очі розкрились широко,
тоді як мої відмовлялись бачити, —
я гостро потребую рятівної благодаті,
будь лагідним, прийми мою слабкість.

Я загублений серед моря пшениці,
де люди говорять, та рідко зустрічаються насправді;
і скорбота зі сміхом — дивно, але так —
навіть вмираючи, вони майже не плачуть.

Ода під будь-яким іншим ім’ям,
можливо, звучала б м’якше;
та, може, сонце ніколи й не зійде
над цим моїм пшеничним полем.

І все ж на завершення скажу
тим, хто надто знемігся, щоб бачити:
хоч нічого й не видно — хтось усе ж знає;
і я хотів би бути саме тим.
___________

Ремарка:
А більш ритмічно вдало, аніж цей твій переклад, можеш?

__________

Ось варіант, де збережено образність «поля пшениці», мотив благодаті як милості, і водночас підсилено лінію свідомої сліпоти та прихованого знання

**Чиста конкретика (переклад-інтерпретація)**

О ти, чиї очі розкрились широко,
тоді як мої відмовлялись бачити, —
я гостро потребую рятівної благодаті,
будь лагідним, прийми мою слабкість.

Я загублений серед моря пшениці,
де люди говорять, та рідко зустрічаються насправді;
і скорбота зі сміхом — дивно, але так —
навіть вмираючи, вони майже не плачуть.

Ода під будь-яким іншим ім’ям,
можливо, звучала б м’якше;
та, може, сонце ніколи й не зійде
над цим моїм пшеничним полем.

І все ж на завершення скажу
тим, хто надто знемігся, щоб бачити:
хоч нічого й не видно — хтось усе ж знає;
і я хотів би бути саме тим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-02-09 10:41:43 ]



о, я, насправді, надзвичайно подячний за конструктиви

фінальна фраза дуже складна для передачі іншою мовою

"я хотів би бути саме тим, хто бачить там, де є щось -
хай більше жоден не бачить цього"

поезія, вона парадоксальна річ
вона є жнецем

ось поле пшениці, але там є хтось, хто хотів би донести
не викошування
але розчинення у всім тім, однак

є момент згуби, утрачення его, власної неосяжності
і розчинення у цім всім

це передається бажанням, яке нереально здійснити
поезія жне це все у певний спосіб
тут філологія, література і культуральне зрізання врожаю

це не фізичне знищення

це медитація, метафізика, трансценденція
нічого не знищено, але нікому нема діла, начебто

є визрівання, є хліб, це все є багатством душі
воно мало кому помітно

але поет знає про ці всі речі, і шкодує, що їх не передати словами