Автори /
Василь Степаненко (1950)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Еротокрит
•
Вірші про кохання
•
Нвш тину
•
Собаки дикі
•
А ми в покоси впали
•
*
•
Ми з тобою
•
Спочатку спробуй
•
Сльози
•
Вітер квітневий
•
До ранку,
•
Весна прийшла
•
***
•
Зіроньки в небі
•
Із дощиком
•
Сьоме небо
•
Дай мені крила
•
Короткі дні
•
Шишаки
•
Тінь величава ЯС
•
Артеріальний тиск
•
Я ніколи не бачив
•
Лінії долі
•
Улов бідненький
•
Айпетрі
•
Сік жартівливий ЯС
•
Райські яблука
•
Потоп
•
Вітрило
•
Перетинки
•
сонях-капелюх
•
Без сльози
•
Я знаю
•
Ти мову маєш
•
Солодкий лепешник
•
Я нишком притулюсь
•
Затихло море
•
Упало з вії
•
Де ти є?
•
У Різдвяний день
•
Старості на зло
•
Пустеля
•
Сам вогонь роздмухував
•
Чай дозрів
•
Перший морозець
•
На пероні люд
•
Знову забуття
•
Крутяться думки
•
Потяг не спізнивсь
•
Рипнуть двері теж
•
І покохай
•
Моторошний звук
•
З вати сніжинки
•
В натовпі іду
•
В мандрах заблукав
•
Перший морозець
•
Протяг у дворі
•
Місяць задрімав
•
Хризантема цвіт
•
Все буде так,
•
Відтоді
•
Я не забуваю.
•
Усмішки ряхтять.
•
Місяць переляканий.
•
Листя золоте!
•
Але все дарма.
•
*
•
На Кам’яних могилах
•
По Пішій вулиці
•
Я і Ти
•
Поглянь
•
якщо ти прийдеш.
•
Весіль багато
•
В саду моєму
•
Три ночі
•
Еротокрит (уривок)
•
З повагою
•
Прокинусь
•
Я скучив за тобою
•
Тіла зіллються наші
•
вуста дозрілі
•
Проснувсь…
•
В човнику двоє ЯС
•
чую
•
Журавлі у небі…
•
пристрасне серце
•
Боюсь
•
Нас обступили гори
•
Β. Κορνάρος «Ερωτόκρ
•
*
•
тінь
•
Червневий вітер
•
Дуже гірчитиме
•
Твоє мовчання
•
Вітряний погляд ЯС
•
Яблука спіють якраз… ЯС
•
Простирадло
•
Буденно
•
Сьогоднішній день ЯС
•
Кидаю все камінці ЯС
•
Разок намиста
•
Як не було
•
Розреготався я
•
Старезний дуб
•
Крізь сон
•
Мереживо ЯС
•
Щоранку
•
До моря
•
Я у полоні ЯС
•
Одинак?
•
Щастя ЯС
•
Жду тебе
•
Не втечеш!
•
Твій образ
•
моя втіха
•
До серденька твого
•
Жмуряться квіти
•
Дихаю півднем.
•
Віза у всесвіт
•
Травня пологи.
•
До серденька твого
•
Не можу біль вмістити у долоні
•
НЕ певен
•
До речі?
•
Не продаються!
•
Загадкова усмішка
•
Найкраща пісня
•
Білий світ
•
Срібна ніч
•
Зима
•
Тополі
•
Зима
•
Діжка
•
Ходжу щасливий
•
Жіноче тіло
•
Пісню співаю
•
Далебі
•
Осінній стрептиз
•
Листя осіннє
•
Скоро
•
Листя кленове
•
Я сохну від кохання
•
Сальвіїї
•
Жоржини
•
Осіння мряка
•
***
•
Ми чимось схожі
•
Удосвіта
•
Кленове листя
•
Моя мрія
•
Багряник
•
Чекаю
•
Певно
•
Кораблик дитинства
•
По осінньому морю
•
Листків міріад
•
Триптих-присвята
•
Мої роки
•
Чую стук серця
•
Зло
•
Лежу в колисці
•
На видноті
•
Неждано
•
На павутині
•
Очей твоїх спокуса
•
***
•
День
•
Моє кохання
•
Настав той час
•
Пори року
•
Обнялися ми
•
Журавлі
•
Цвіркунець сюрчить
•
Осінь звідусіль
•
Поетам
•
Барви осінні
•
Сивий цвіт
•
Слова твої короткі
•
Чи нагодую душу?
•
Упала гілка
•
Жупан осінній
•
Зітханнячка
•
Перемерз
•
Тебе зустрів
•
Сонечка летять
•
Людський дух
•
Річка
•
Ось так
•
Тепліше буде
•
Море
•
Востаннє
•
Знаю
•
У спеку
•
До храму
•
Ниточка гнила
•
Блукаю
•
Люба
•
Ниточка гнила
•
Обірваний місточок
•
Любий друже
•
Ти Афродіто ЯС
•
На коси схожі
•
Не бачив
•
І цілує...
•
В парі
•
Намисто ЯС
•
Я так люблю
•
Літній етюд
•
Вечір прощальний
•
Міражі
•
Скелі
•
І не тому...
•
Копи
•
Триптих присвята
•
***
•
***
•
Пахуча хмара
•
Тінь
•
Метелик
•
ЯТЕБЕКОХАЮ
•
Сліди
•
Гаряче джерело
•
Діамантові краплі
•
Жіноче тіло
•
Чомусь уранці
•
Мої думки
•
Завше
•
Не хочу
•
Моя утома
•
Скелі
•
Місяць
•
Хмарки
•
Вся у лататті
•
Між павутинок
•
Гладінь води
•
Не допий
•
Плете косу
•
Літо (акварель автора)
•
Подібно ним
•
Мовить не можу
•
Медовий місяць
•
Вже сон розцвів
•
Весняний грім
•
Не треба дуже поспішати
•
Гасає вітер
•
Радість кульбаби
•
Моя душа
•
Дерев верхів'я
•
Кохалися
•
Ніжність
•
Мов острівець
•
Якби ще вчора знав
•
Думки настирні
•
На березі печальнім
•
Якщо колись
•
Лінії кохання
•
Палають бур'яни
•
Затягує любов
•
Довгі дороги
•
Квітка небесна
•
На прoтязі думок
•
Подумаю
•
Прокрустове ложе
•
Світ закрутивсь
•
Кують зозулі
•
А щастя!
•
Відгомоніли
•
Два погляди
•
Про кохання
•
Поминальне
•
Святять паски
•
День настав!
•
День настав!
•
В пустелі серця
•
Вино іскриться
•
Я так не сумував
•
Коні
•
Не приховати
•
Стан душі
•
Кують зозулі
•
Пристрасті наші
•
Нитка любові
•
Ноти моїх почуттів
•
Радісні пісні
•
Помчуся босий!
•
Ти і я
•
Скриплю пером
•
Синам залишив
•
Рідний тин
•
Чом горю?
•
Тремтить в обіймах
•
Струмок щебече
•
Ковалик-вітер
•
Убоге дитинство
•
Колись
•
Голос дощу
•
Закладка
•
Весняний дощ
•
Повінь
•
Сережка з неба
•
Вогонь спокуси
•
Вино іскриться
•
Якщо зберася
•
Якби ще вчора знав
•
Дзеркала радість
•
Дзеркала радість
•
У небі гуси
•
Щасливі сльози
•
Земне вітрило
•
Піднебесний птах
•
Весняний грім
•
Потічки
•
Ми не лукавимо
•
Вся плоть моя в облозі
•
Жінка у танці
•
Бурульки
•
Світ очманів
•
В моєму серці
•
Зимові водоспади
•
Я жду своєї хвилі
•
Я в море не вийшов
•
Своя рідніша
•
Народження Афродіти
•
Гефест
•
Тінь
•
Хай почуття нахлинуть
•
Кують зозулі
•
Якби
•
Пристрасть остання
•
Я інеєм покрився
•
Накувала зозуля
•
Проліски
•
Блискавка
•
Поцілунок
•
Котик
•
Зимно на душі
•
Якби серце одне
•
Своїй коханій
•
Двоє в кавярні
•
Павутиння страждань
•
Тепло весни
•
Звуки сонця
•
Радісні пісні
•
Ти
•
Цілунки
•
Думки, як пилюка
•
Вітру важко спинитись
•
Де взяти віку
•
ВЕСНА
•
Море солоне
•
Острів Зевса
•
Ще довгі тіні
•
Весна - примара
•
Ти - гірка моя правда
•
А зимно на душі
•
Поле
•
Вона прийшла
•
Дрібні зірки
•
Зірка засліпила
•
Я вкриюся терпінням
•
За ніч видивив очі
•
Іконостас
•
Я вкриюся терпінням
•
Твої слова медові
•
Крізь тебе вдихаю світ
•
Весна
•
Весна
•
Фата із туману
•
Качаємося вдвох
•
Випав сніг
•
Уночі
•
Проталина
•
Лежу на вулканах
•
Схмелів
•
Скресла крига
•
Нічні бажання
•
Прасую скатертину
•
Переплелися пальці
•
Похко ступати
•
Я у колисці мрій
•
Образ твій
•
Прокрустове ложе
•
Старію
•
У дзеркалі
•
Якщо
•
Діждавшись
•
Проталина
•
Зорі
•
Дим
•
Хмаринка
•
Лисиці
•
зашпори
•
Берези
•
Водоспади
•
Дурманні пахощі
•
Перли
•
Найкраща вишивка
•
Горобина й калина
•
Казка
•
Кохання
•
Дощова зима
•
Іду й боюся
•
Безкінечність
•
Чомусь
•
Мені слова
•
Поки слова
•
Мене хвилюють лінії
•
Хотів би я
•
Не рідко кажуть
•
В заметах хмар
•
Дві краси
•
У липні
•
Від самоти
•
Підйом такий важкий
•
Любов приходить
•
Бестія
•
Я став сліпим
•
Я жду
•
Сьогодні
•
Дай, пригадаю
•
Вкотре
•
Зимова буря
•
Діждемося
•
З відлигою
•
Флейта
•
Ієрогліфіка
•
Час роздягання
•
В нашім Городі
•
Зерна граната
Переглянути всі твори з цієї сторінки
У Львові проїздом!
В.Корнарос "Еротокрит", (вид.-во "Веселка", 2016р.)
В.Корнарос "Еротокрит", (вид.-во "Веселка", 2016р.)
https://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=MIurN9xuCFY#t=9
*
* *
* *
*
* *
* *
Трава-мурава
Із неба проростає
Із неба проростає
З тобою на світанку стрівся,
А ти зі мною – уночі.
А ти зі мною – уночі.
Вже літо на порозі.
Весняний
Весняний
Не лізь до мене в душу навпростець.
Спочатку спробуй
Спочатку спробуй
Сльози то радість.
Вихід із горя також.
Вихід із горя також.
Вітер квітневий
Дме і беззахисний цвіт
Дме і беззахисний цвіт
Свербіло слово в мене на вустах
До ранку.
До ранку.
Сумних рядів у віршах назбирав,
Як хмизу в лісі,
Як хмизу в лісі,
Бруньки сливові
Цвітом вибухають?
Цвітом вибухають?
Зіроньки в небі:
Просо і курка сидить
Просо і курка сидить
Із дощиком
Я заспіваю люлі.
Я заспіваю люлі.
–На сьоме небо,
Як туди дійти,
Як туди дійти,
Дай мені крила
Короткі дні.
І білі ночі снів.
І білі ночі снів.
У Шишаках за грубою тепло. І звично
Виглядаєм крізь шиби, щоб ранок прийшов.
Виглядаєм крізь шиби, щоб ранок прийшов.
Сонце ласкаве
Може поніжить мене,
Може поніжить мене,
Артерії у місті миготять
Неонами і фарами.
Неонами і фарами.
Я ніколи не бачив на морі грозу!
Коли блискавка, небо порвавши на клапті,
Коли блискавка, небо порвавши на клапті,
В ніч зорепаду
Можна було б загадать
Можна було б загадать
На берег
море невід закидає.
море невід закидає.
Айпетрі видно здалеку,
одначе,
одначе,
Сік жартівливий
Яблука райські
Землю покрили в саду
Землю покрили в саду
Знайшовся б стовбур,
Щоб зробить ковчег.
Щоб зробить ковчег.
Як тільки вітерець подме,
Ряхтить
Ряхтить
Перетинки
У вухах аж гудуть
У вухах аж гудуть
Я капелюха-соняха пригнув
До голови,
До голови,
Сьогодні дощиком не пахне,
Бо роси
Бо роси
Печаль на дотик і на смак
Ніхто
Ніхто
Ти мову маєш
Зелене свято у душі буя.
Кохання дух вселився в нас.
Кохання дух вселився в нас.
Чом уночі чутно чіткіше шурхіт,
Аніж удень? –
Аніж удень? –
Затихло море неба.
Вітерець
Вітерець
Упало з вії
На щоку бажання,
На щоку бажання,
Муку на ситі сію.
А пісок
А пісок
Гарно, хоч одна –
Квітка розпустилася.
Квітка розпустилася.
Хто б, що не казав,
А тебе кохатиму
А тебе кохатиму
Пустеля –
Море без піску
Море без піску
Ще не так давно
Сам вогонь роздмухував.
Сам вогонь роздмухував.
Чашечку накрив
Блюдечком дарованим.
Блюдечком дарованим.
Перший морозець
нагадав мені, аби
нагадав мені, аби
На пероні люд.
Виглядають потяга.
Виглядають потяга.
Знову забуття.
Клепки в голові скриплять –
Клепки в голові скриплять –
Крутяться думки.
Перестук коліс мені
Перестук коліс мені
Ви іще спите.
Я до Львова знов прибув.
Я до Львова знов прибув.
Ніжно сніг рипить.
Ти із морозцем прийдеш.
Ти із морозцем прийдеш.
Якщо пробачить можеш,
То пробач,
То пробач,
Сон пропав – і все.
Тарабанить дощ по склу.
Тарабанить дощ по склу.
Внук на ялинку
З вати сніжинки поклав.
З вати сніжинки поклав.
В натовпі іду.
Парасолька, як на зло,
Парасолька, як на зло,
В мандрах заблукав.
То коли пристану я
То коли пристану я
Перший морозець
Шибки заморозив геть.
Шибки заморозив геть.
Протяг у дворі
Може вітерець мені
Може вітерець мені
Місяць задрімав
Нам обом не соромно,
Нам обом не соромно,
Хризантеми цвіт
Розтелився звечора
Розтелився звечора
Без нас все буде так,
як і при нас.
як і при нас.
Твоїм, кохана, полоненим став
Відтоді,
Відтоді,
Яскраві кольори
Я розрізняю,
Я розрізняю,
Море, як дитя,
Сонця насьорбалося.
Сонця насьорбалося.
Зиркає з-за хмар
Місяць переляканий.
Місяць переляканий.
Листя золоте!
Спробую його струсить
Спробую його струсить
Приклеює мені постійно крила
Високе небо.
Високе небо.
Тополі,
що стоять на узбіччі,
що стоять на узбіччі,
На Кам’яних могилах
Озерце
Озерце
Розсунь гардини і вуаль на вікнах,
Важкі повіки
Важкі повіки
У відстань бабиного літа
Я
Я
В рядочку кожному почуєш крик
Душі моєї,
Душі моєї,
З роси намисто
я тобі зроблю.
я тобі зроблю.
Весіль багато
Цього року в гаї.
Цього року в гаї.
В саду моєму
В дощ розквітнув лотос.
В дощ розквітнув лотос.
Проспав твій спів сьогодні.
Сон звалив
Сон звалив
Коли полинеш знов у вись, де жар пашить жагучий,
то крила вирослі свої ти відсічи рішуче,
то крила вирослі свої ти відсічи рішуче,
Шанувальників грецької міфології радий буду зустріти на форумі дитячої літератури у Львові 28-30 квітня
Прокинусь.
Протру очі
Протру очі
Я скучив за тобою,
Як ніколи.
Як ніколи.
З твого лиця
Зіп’ю до краплі вроду,
Зіп’ю до краплі вроду,
Мовчання, як притулок уночі,
Твоїх дозрілих вуст
Твоїх дозрілих вуст
На березі мого страшного сну,
Який кипить і піниться Любов’ю,
Який кипить і піниться Любов’ю,
В човнику двоє ЯС
Як відчую в голосі тремтіння
чи зашпори, що сковують всього,
чи зашпори, що сковують всього,
Зів’ю гніздо поміж гілок живих,
Які переплелися на долоні,
Які переплелися на долоні,
Літало серце пристрасне повсюди…
Нарешті повернулось назавжди,
Нарешті повернулось назавжди,
Боюсь,
Не обірвалася б
Не обірвалася б
З-за обрію накочувались хмари,
Мов хвилі,
Мов хвилі,
Β. Κορνάρος «Ερωτόκριτος»
Потік молочний ніжить валуни,
Сором’язливість їхню
Сором’язливість їхню
Зів’яло листя і трава засохла
На сонці.
На сонці.
Червневий вітер
на вустах дружини
на вустах дружини
Дуже гірчитиме
Твоє мовчання
Вітряний погляд ЯС
Барви яскраві
Вітер з туманом змішав –
Вітер з туманом змішав –
Хтось простирадло
Жужмом на ліжку лишив.
Жужмом на ліжку лишив.
Спочатку хаос був,
А потім я
А потім я
День учорашній,
Можна сприйняти, як сон,
Можна сприйняти, як сон,
Як у дитинстві
Кидаю все камінці
Кидаю все камінці
У вирій гуси з озера злітають…
І крапельки води
І крапельки води
Останній гість сьогодні у вікно…
Заглянув дощ і щез…
Заглянув дощ і щез…
Під ковдрою туману спить лужок.
Під неї сонце руку -
Під неї сонце руку -
Старезний дуб,
Кремезний красень лісу,
Кремезний красень лісу,
Удосвіта
Почув кохання спів
Почув кохання спів
Мереживо
Щоранку промінь призвичаївся
Мого торкатись тіла…
Мого торкатись тіла…
Загримкотіло в небі
Не на жарт.
Не на жарт.
В пам’яті риюсь,
Щоб відшукати слова
Щоб відшукати слова
Життя смішне й безглузде…
Α живу
Α живу
В ніч найкоротшу
Місяць не встиг обійти
Місяць не встиг обійти
І розсвітає –
День прийшов новий,
День прийшов новий,
Якщо ти станеш морем –
Не втечеш!
Не втечеш!
Серед хмаристих гір завмер навік
Твій образ, мила.
Твій образ, мила.
Прикрості смуток
Душу пронизують. Ні –
Душу пронизують. Ні –
В житті короткому своєму
Як, на жаль,
Як, на жаль,
Жмуряться квіти –
Хочуть стулить пелюстки –
Хочуть стулить пелюстки –
Вікна на північ.
Тільки віконце моє
Тільки віконце моє
Ніби печатка
Клена весняний листок –
Клена весняний листок –
Пташка гніздиться.
День терпеливо мовчить.
День терпеливо мовчить.
В житті короткому своєму
Як, на жаль,
Як, на жаль,
Багатим й бідним –
вжитися ніяк!
вжитися ніяк!
Сказав два слова,
Третє прикусив.
Третє прикусив.
Як можеш ти
Прожить наполовину,
Прожить наполовину,
Сьогодні в новинах прозвучало, що деякі добродії із Заходу пропонують Греції продати свої безлюдні острови і так вийти з кризи.
Моя відповідь скромна у танка.
Моя відповідь скромна у танка.
Як загадкову усмішку твою,
Так –
Так –
*
Моїх дверей
Моїх дверей
Іскриться біле поле.
Із заметів
Із заметів
Сріблястий місяць на морозі зблід,
Під срібним льодом
Під срібним льодом
Всю ніч дивився
Чорно-білий сон
Чорно-білий сон
Тополі,
що стоять на узбіччі,
що стоять на узбіччі,
мов посивіла бабця,
притуляє руки до груби
притуляє руки до груби
Діжка під стріхою
Жите своєю втіхою.
Жите своєю втіхою.
Вузька стежина
Веде мене додому,
Веде мене додому,
Жінка у танці
Палахкотить, як вогонь,
Палахкотить, як вогонь,
Пісню співаю
Тихо в осіннім саду.
Тихо в осіннім саду.
Позолотились кучері дерев.
Полощуть верби
Полощуть верби
Засумували
Раптом дерева довкруж.
Раптом дерева довкруж.
Листя осіннє
Золотом чистим ряхтить.
Золотом чистим ряхтить.
Причалили до берега листочки,
Бо скоро
Бо скоро
Листя кленове
Кинула муза в ставок.
Кинула муза в ставок.
Я сохну від кохання.
Мене кружляє вітер,
Мене кружляє вітер,
Танці вогневі
осінь зчинила в саду –
осінь зчинила в саду –
Осінній ранній вітер
Припадав
Припадав
Осіння мряка
холодом пройма.
холодом пройма.
Я водяному радувавсь свистку
В дитинстві.
В дитинстві.
Ми чимось схожі
Із столітнім дубом.
Із столітнім дубом.
Удосвіта
Стежиною до тебе
Стежиною до тебе
Давно вже гуси
Відлетіли в вирій,
Відлетіли в вирій,
Хіба спитати можна
в журавлів,
в журавлів,
Зацвів багряник
вдруге в цьому році,
вдруге в цьому році,
Чекаю,
Поки ніч одежу змінить
Поки ніч одежу змінить
Напевне знаю,
що дідівську скриню,
що дідівську скриню,
Не зловиш
Ти кораблика свого,
Ти кораблика свого,
Гриби
заполонили тротуари -
заполонили тротуари -
Листків міріад –
і світу не видно.
і світу не видно.
До 100 річчя від дня народження батька і 95 річчя від дня народження матері
Листочки опадають,
щоб бруньки
щоб бруньки
Фарби сповзають,
Капають з листя униз.
Капають з листя униз.
Зло, наче мішок
набитий весь злиднями,
набитий весь злиднями,
Я на галявині лежу
і хвоя
і хвоя
Осінні яблука висять
на безлистих дерева. Зорі
на безлистих дерева. Зорі
Прищіпки
вниз хвостами на вірьовці,
вниз хвостами на вірьовці,
Тонка вірьовка
бабиного літа
бабиного літа
У хащах моїх снів
Блукає біль
Блукає біль
Хліба вершину
Сіль притрусила. Зима
Сіль притрусила. Зима
сивіє поволі,
дерева, кущі і травинки
дерева, кущі і травинки
У перегонах днів,
Марнот щоденних
Марнот щоденних
Настав той час –
вже літо відцвіло
вже літо відцвіло
Секундну стрілку
Бабиного літа
Бабиного літа
Уві млі нічній
Місяць висвітив обох:
Місяць висвітив обох:
Журавлі
струшують з крил
струшують з крил
Солов’їний спів
Вже давно замовк. Сюрчить
Вже давно замовк. Сюрчить
Осінь звідусіль.
Загорівся білий світ
Загорівся білий світ
Ти знаменитим станеш,
Якщо раз
Якщо раз
Трепетне листя
на палітрі озерній.
на палітрі озерній.
Сливи сивий цвіт
Збив із пантелику враз.
Збив із пантелику враз.
Слова твої короткі, як мечі
Спартанські
Спартанські
Щоб стіл накрити,
прасую скатертину.
прасую скатертину.
Упала гілка
суха мені під ноги.
суха мені під ноги.
Жупан осінній приміряє літо
із грубого
із грубого
Якби зібрать
Зітханнячка свої
Зітханнячка свої
Вітер весь тремтить.
Жде когось, чи просто так.
Жде когось, чи просто так.
Тебе зустрів кохана уві сні.
Пройшов так близько,
Пройшов так близько,
Бризки із-під ніг.
Мерехтять в моїх очах.
Мерехтять в моїх очах.
Двері не замкнув.
Вкрасти в хаті щось… Чорма!
Вкрасти в хаті щось… Чорма!
вдихає неба простуду,
глибокий синій смуток,
глибокий синій смуток,
Прибій кипить при дотику миттєвім
Із усмішкою ніжного піску
Із усмішкою ніжного піску
Дві ковдри зшию: і твою й свою.
Два ліжка зсуну,
Два ліжка зсуну,
Монетами укрила рінь весь берег.
Жорстоке море
Жорстоке море
Востаннє
Море показало спину,
Море показало спину,
Перисті хмари плинуть з твого краю.
Дощу не буде.
Дощу не буде.
У спеку
Вітер доторкнувсь до листя,
Вітер доторкнувсь до листя,
Поручні кладки
покрилися мохом.
покрилися мохом.
Багато слів пішло, аби зв’язати
Любовну сукню милій.
Любовну сукню милій.
Хмелію не лише я од вина,
А більше від примхливих поцілунків.
А більше від примхливих поцілунків.
Зелені язики пахучих трав
Голублять твої босі ноги,
Голублять твої босі ноги,
Багато слів пішло аби зв’язати
Любовну сукню милій.
Любовну сукню милій.
В тумані зникла кладка.
Лиш вода
Лиш вода
Не зводь захмарних замків,
Любий друже.
Любий друже.
Вітер кохання
Хвилі дозрілі скосив,
Хвилі дозрілі скосив,
Хотів хоч раз русалку пострічати
В житті своєму і не довелось.
В житті своєму і не довелось.
Не бачив
зроду солов’я живого,
зроду солов’я живого,
Хочте вірте, або і не вірте –
Я дістався блаженних небес.
Я дістався блаженних небес.
З весною прилітають ластівки,
Щоб звити гнізда свого щастя в парі.
Щоб звити гнізда свого щастя в парі.
Срібна монета,
Кинута мною в фонтан.
Кинута мною в фонтан.
Вродливій дівці
Гарно і в ряднинці.
Гарно і в ряднинці.
Блискавки думка -
Нитка гаряча й тонка
Нитка гаряча й тонка
Вечір прощальний.
Свічка горить на вікні –
Свічка горить на вікні –
Міражі
в пограниччі липневої спеки –
в пограниччі липневої спеки –
спинились на березі моря –
наче коні камінні –
наче коні камінні –
Минають дні по різному у нас.
Не буду я за це корити долю.
Не буду я за це корити долю.
в рясних спідницях снопів,
піт з-під кумедних очіпків
піт з-під кумедних очіпків
Батькові
Мій кінь буде в яблуках,
А твій червоний,
А твій червоний,
Я під голову тобі мила
Стукіт серця свого поклав.
Стукіт серця свого поклав.
Пахуча хмара
найтепліша ополудні
і найкоротша.
і найкоротша.
Метелик
вітрила свої напнув –
вітрила свої напнув –
Слова значущі:
“Я тебе кохаю”.
“Я тебе кохаю”.
На таємничім березі вночі
Ревниво промайнула хвиля,
Ревниво промайнула хвиля,
Гаряче джерело –
Гнучкий твій стан
Гнучкий твій стан
Небо бездонне
і річка без дна,
і річка без дна,
Ні з чим
Жіноче тіло не зрівняти,
Жіноче тіло не зрівняти,
Давно тобою
Я уже не марю.
Я уже не марю.
Мої думки,
Немов тютюн на сонці,
Немов тютюн на сонці,
Як листя відвертається од вітру,
З якої б сторони не дув,
З якої б сторони не дув,
Не хочу,
Аби знали люди,
Аби знали люди,
Моя утома
Краплиною скотилась,
Краплиною скотилась,
спинились на березі моря –
наче коні камінні –
наче коні камінні –
Місяць
гойдається, як маятник,
гойдається, як маятник,
обперлась на обрій небесний.
Никають по верховинах
Никають по верховинах
Заводь дрімає.
В брижах заграви почув
В брижах заграви почув
Між павутинок
Крапельки роси
Крапельки роси
Гладінь води
На сонці золота.
На сонці золота.
Якщо спяніть не хочеш,
Не допий.
Не допий.
Плете косу з пісень пташиних травень.
Така у тебе в юності була.
Така у тебе в юності була.
під бриликом сонця.
Очеретинку тягнуть мурашки –
Очеретинку тягнуть мурашки –
Птахи не знають, що в дорозі буде.
Летять туди,
Летять туди,
Хтось найняв птахів.
Свердлять піснями думки.
Свердлять піснями думки.
Діждавсь тебе, медовий місяць травень.
Вже приміряє білу сукню
Вже приміряє білу сукню
Вже сон розцвів,
Розкрилися тюльпани.
Розкрилися тюльпани.
Весняний грім чув на віку своєму…
Та в цьому році
Та в цьому році
В житті не треба дуже поспішати.
На жаль, спішиш,
На жаль, спішиш,
Гасає вітер весняний
Між хмарок.
Між хмарок.
Вітру цілунок
Витримати не усім.
Витримати не усім.
Моя душа
Між небом і водою,
Між небом і водою,
Дерев верхів’я
Не дістать мені,
Не дістать мені,
Кохалися.
І бачили дзеркала
І бачили дзеркала
Ніжність
тремтить на кінчиках пальців,
тремтить на кінчиках пальців,
Мов острівець,
лежиш в траві глибокій,
лежиш в траві глибокій,
Якби ще вчора знав,
Що не кохаєш,
Що не кохаєш,
Думки настирні
Так мене обсіли,
Так мене обсіли,
До обрію
Небесний океан
Небесний океан
Якщо колись іще раз закохаюсь,
Я не попрікатиму себе
Я не попрікатиму себе
Весни краплина в мене на долоні.
Жива,
Жива,
Палають в полі бур'яни весною.
Кого б знайти,
Кого б знайти,
Затягує любов,
Як трясовина.
Як трясовина.
Довгі дороги
В наших з тобою очах.
В наших з тобою очах.
Ближче до Пасхи
В квітні цвіте пасхалья,*
В квітні цвіте пасхалья,*
Тебе чекаю не одну весну.
Я,
Я,
Яка подушка не була б м’яка,
Під голову
Під голову
Хотів би чути й бачити тебе
І торувати стежку день у день.
І торувати стежку день у день.
Метелика цілунок упіймав.
А чи твого, чи то весни?
А чи твого, чи то весни?
Здається, так банально
І кумедно:
І кумедно:
А щастя – щось невидиме,
Таке,
Таке,
Про дощ і сонце, вітер і любов
Поліна в грубі довго гомоніли.
Поліна в грубі довго гомоніли.
Два погляди
Закоханих зустрілись.
Закоханих зустрілись.
Найкраще про кохання моє знає
Розтріпана хмаринка
Розтріпана хмаринка
Якби твоя душа воскресла, батьку,
Була б такого віку,
Була б такого віку,
Паски, мабуть, на небі святять рідні.
Он, хтось із них
Он, хтось із них
Любов Велика
В образі Хреста
В образі Хреста
Любов Велика
В образі Хреста
В образі Хреста
В пустелі серця
Знайти криницю важко.
Знайти криницю важко.
Вино іскриться
В келиху небеснім.
В келиху небеснім.
Я так не сумував
іще ніколи,
іще ніколи,
пасуться в тумані,
травою шовковою спутані,
травою шовковою спутані,
Нам важко приховати похіп
Буде,
Буде,
Недосипання –
молодих талан.
молодих талан.
Здається, так банально
І кумедно:
І кумедно:
Свято Ханамі*
Краще стрічати вночі.
Краще стрічати вночі.
Лагідним словом
Ниточку я доточу
Ниточку я доточу
Радощів колір
Я по тобі впізнаю –
Я по тобі впізнаю –
Пишу на днях,
як аркушах паперу,
як аркушах паперу,
Літав галопом
На почуттях по світу –
На почуттях по світу –
На обрії сльози’
Прощалися з тобою.
Прощалися з тобою.
Щоб залишити після себе слід,
Пишу пісні про тебе
Пишу пісні про тебе
За роком рік -
на зламі рівнодення.
на зламі рівнодення.
Коли сусідський тин
Уже скінчився
Уже скінчився
Мабуть, таки кохання –
Це вогонь.
Це вогонь.
Тремтить в обіймах
Дівки срібний стан,
Дівки срібний стан,
Свисткові водяному я радів
В дитинстві.
В дитинстві.
Сховалось сонечко
За горизонт.
За горизонт.
На кладовищі,
Де рід оселився
Де рід оселився
Колись кохану
Я свою голубив
Я свою голубив
Весь день палив бур’ян і картоплиння –
і сизий дим
і сизий дим
Між білих сторінок
Перистих хмар
Перистих хмар
Від грому розколовся дзвін небесний,
Коли
Коли
Повінь
затоплює все навкруги,
затоплює все навкруги,
Сережку з неба
Я тобі дістану,
Я тобі дістану,
Вогонь спокуси навесні палає,
Розтоплюючи сніг
Розтоплюючи сніг
Вино іскриться
В келиху небеснім.
В келиху небеснім.
Якщо зберуся
залишити світ,
залишити світ,
Якби ще вчора знав,
Що не кохаєш,
Що не кохаєш,
Дзеркала радість
Як зберегти назавжди?
Як зберегти назавжди?
Дзеркала радість
Як зберегти назавжди?
Як зберегти назавжди?
У небі гуси!
Тільки подивись!
Тільки подивись!
Щасливі сльози
по щоках рікою.
по щоках рікою.
Прибило вітром
З поневірянь додому.
З поневірянь додому.
Не задобряйте копійками Харона,
Мій перевізник
Мій перевізник
Весняний грім
уранці розбудив.
уранці розбудив.
Потічки
голублять вагітне каміння
голублять вагітне каміння
Так тихо очерет
говорить з нами.
говорить з нами.
Вся плоть моя в облозі
усе нових спокус.
усе нових спокус.
Жінка у танці
Палахкотить, як вогонь,
Палахкотить, як вогонь,
Бурульки
перша радості сльоза
перша радості сльоза
Світ очманів
від чекання мого.
від чекання мого.
В моєму серці
весна розквітла.
весна розквітла.
Хоча дощів узимку не було,
із стріх, як з гір,
із стріх, як з гір,
Сліди змиває море
на березі піщанім.
на березі піщанім.
Чайки у небі
чигають на душу мою.
чигають на душу мою.
Грецька цикада
Вдвічі співає краще.
Вдвічі співає краще.
Зевсову гордість
Гера відтяла серпом
Гера відтяла серпом
Кував він зброю
і кував прикраси.
і кував прикраси.
Тінь від дошок паркану,
немов стежок багато.
немов стежок багато.
Шторми терзають часто
скелястий берег голий.
скелястий берег голий.
Здається, так банально
І кумедно:
І кумедно:
Якби у сни мої
проникла ненароком,
проникла ненароком,
Пристрасть остання,
як перша любов.
як перша любов.
Дихнув на мене
погляд твій холодний.
погляд твій холодний.
Накувала зозуля
ще років чимало.
ще років чимало.
Проліски,
весняні кинджали,
весняні кинджали,
Блискавку в серце
спросоння впустив.
спросоння впустив.
Поцілунок прощальний.
у коси печальні.
у коси печальні.
Котик
пройшов по мокрих гілках
пройшов по мокрих гілках
В моєму серці
весна розквітла.
весна розквітла.
Якби серце одне –
єдине на двох!
єдине на двох!
Хотів квітучу гілку відламати
Своїй коханій.
Своїй коханій.
Двоє в кав’ярні.
Попільничка між ними
Попільничка між ними
Нерви чи струни
обснували обох.
обснували обох.
Бурульки
перша радості сльоза
перша радості сльоза
Пілястри кришталеві знову в моді.
Бурульки
Бурульки
Пишу на днях,
як аркушах паперу,
як аркушах паперу,
Ти далеко від мене –
серце вогнем пече.
серце вогнем пече.
Цілунки, як ропа,
на спраглих вустах.
на спраглих вустах.
Думки, як пилюка,
люстерко покрили.
люстерко покрили.
Вітру важко спинитись –
вже вітрила напнув.
вже вітрила напнув.
Я знайшов тебе,
радосте знову.
радосте знову.
відчиняє вікна будинків –
наче валізи дорожні –
наче валізи дорожні –
В офісі нуднім
Місце для танців знайду,
Місце для танців знайду,
Острів чекає.
Я загубив там любов,
Я загубив там любов,
Ще довгі тіні на снігу.
Чекаю,
Чекаю,
Весна – примара,
Що збирає всіх
Що збирає всіх
Стеблино полину,
тримаюся за тебе.
тримаюся за тебе.
В моєму серці
весна розквітла.
весна розквітла.
як паляниця пшенична,
посередині репнула.
посередині репнула.
О, віхоло, прошу
дорогу замети!
дорогу замети!
У юності любив
лапаті хризантеми.
лапаті хризантеми.
Не зміг намилуватися
тобою уночі,
тобою уночі,
Озимина під снігом
чекатиме весну.
чекатиме весну.
Лиш на ранок відчув,
що люблю не даремно.
що люблю не даремно.
Іконостас
з червленого листя.
з червленого листя.
Озимина під снігом
чекатиме весну.
чекатиме весну.
Твої слова медові,
Немов нектар меліси.
Немов нектар меліси.
Ти облягла моє тіло
серпанком лякливим.
серпанком лякливим.
відчиняє вікна будинків –
наче валізи дорожні –
наче валізи дорожні –
відчиняє вікна будинків –
наче валізи дорожні –
наче валізи дорожні –
Фата із туману
укрила нас в лузі.
укрила нас в лузі.
Качаємося вдвох
у молодому житі.
у молодому житі.
Я першому теплу зрадів даремно.
Аби прихід прискорити
Аби прихід прискорити
Цвіркун без упину
повторює слово,
повторює слово,
Проталина
на шибці, мов ополонка,
на шибці, мов ополонка,
Гори торкнулися
тіла мого небесного.
тіла мого небесного.
*
Схмелів від утіх.
Схмелів від утіх.
Скресла крига
на тілі пломінкім.
на тілі пломінкім.
*
Пташиний щебет
Пташиний щебет
Щоб стіл накрити,
прасую скатертину.
прасую скатертину.
Переплелися пальці,
як очерет в ставку.
як очерет в ставку.
Сніг пролетів –
мохом покрилась земля.
мохом покрилась земля.
На небі – човен,
а на хвилях – місяць.
а на хвилях – місяць.
Надія за надією
у ланцюжок сплелися.
у ланцюжок сплелися.
Хотів би чути й бачити тебе
І торувати стежку день у день.
І торувати стежку день у день.
Друзяки відвернулися,
Не п’ю.
Не п’ю.
У дзеркалі
майнула нагота
майнула нагота
Якщо цей світ
Ти любиш, як і я –
Ти любиш, як і я –
Діждавшись
перших спалахів сніжин,
перших спалахів сніжин,
Проталина
на шибці, мов ополонка,
на шибці, мов ополонка,
миготять, як сніжинки,
а від Літа залишилась курява
а від Літа залишилась курява
з димарів у морозяні дні,
наче ріки молочні.
наче ріки молочні.
Туман весняний
Зжер до грама сніг,
Зжер до грама сніг,
Скирти –
піраміди у полі нічному,
піраміди у полі нічному,
висить під повіткою –
не може відхукати зашпори,
не може відхукати зашпори,
Берези
ростуть бурульками вгору,
ростуть бурульками вгору,
Хоча дощів узимку не було,
із стріх, як з гір,
із стріх, як з гір,
Якби щось і забрав з собою я –
Дурманні пахощі твої
Дурманні пахощі твої
Краплини дощові
замерзли в грудні.
замерзли в грудні.
Пробилось біле сонце ув імлі.
Найкраща вишивка, –
Найкраща вишивка, –
Горобина й калина
на полотні сніговому –
на полотні сніговому –
мов посивіла бабця,
притуляє руки до груби
притуляє руки до груби
Кохання –
це не марево, а сон,
це не марево, а сон,
Колючки снігові
Змиває дощ
Змиває дощ
Іду й боюся
пізньої любові, як ожеледиці,
пізньої любові, як ожеледиці,
Якщо кінці у вузлик зав’язати
Надійно й любо –
Надійно й любо –
Чомусь усі
Чекають Новий рік,
Чекають Новий рік,
Мені слова дошкульні і холодні
Зима в конверті принесла.
Зима в конверті принесла.
Поки слова
До тебе долетіли,
До тебе долетіли,
Мене хвилюють лінії
Її
Її
Хотів би
Її бачити щодня.
Її бачити щодня.
Не рідко кажуть,
Рік минув, як день.
Рік минув, як день.
В заметах хмар
Застряв блискучий місяць,
Застряв блискучий місяць,
Буває дві краси –
Одна людська,
Одна людська,
У липні якось
йшов до тебе, люба,
йшов до тебе, люба,
Від самоти я мерзну
вдивовижу,
вдивовижу,
Підйом завжди тяжкий,
Простіш спускатись.
Простіш спускатись.
Любов приходить
І любов минає.
І любов минає.
Ти смаленого вовка не видала?
І я не бачив.
І я не бачив.
Уздрівши вперше білий світ,
Злякався,
Злякався,
Я жду,
Щоб дні зимові довші стали,
Щоб дні зимові довші стали,
Сьогодні
не діждуся вже дівиці.
не діждуся вже дівиці.
Якби щодня так!
Вийшов на дорогу,
Вийшов на дорогу,
Я вкотре розказати тобі хочу,
Ніхто так не любитиме тебе.
Ніхто так не любитиме тебе.
Зимова буря
Діждемося,
Коли не будуть вже літати
Коли не будуть вже літати
З відлигою берізка оживає.
Я в очі заглядатиму твої,
Я в очі заглядатиму твої,
В очеретинах
висвердлив вітер дірки.
висвердлив вітер дірки.
ІЄРОГЛІФІКА
Засумували
Раптом дерева довкруж.
Раптом дерева довкруж.
В нашім Городі
В день кришталевий
Бризки - дозрілий салют
Бризки - дозрілий салют