ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Степаненко (1950) / Вірші / Тверді форми

 Сережка з неба
*
Сережку з неба
Я тобі дістану,
Що золотом палає уночі.

Де ж другу взяти? Виловлю її –
У копанці з водою зачерпну.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-26 20:53:55
Переглядів сторінки твору 5055
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.891
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.03.30 09:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-27 15:55:50 ]
Вчора якраз придбав Василя Слапчука "Новенький ровер старенького пенсне (книга життя і смерті)". То якраз мені пригадався вірш, який нижче наведу (це до місяця):
------------------------------------
* * *
Фаньо у ставку
місяця з води
кошиком виловлює.
Тичина на березі сидить.
- Не дається, -
скаржиться Фаньо.
- Отак і з поезією, -
Тичина кулаком
щоку підпер.
- Відром попробуйте, -
радить перехожа дівчина.
- Порядні дівчата
самі ночами
не ходять, -
каже Тичина.
- З розумних людей
в одному селі
натовпу не збереш, -
не погоджується Фаньо.

73 відрі
(стільки колодязів у селі)
на березі ставку стоять,
у кожному -
місяць упійманий.

* * *
--------------------------------------

Навів цей вірш, бо Ваша поезія Василю - справжня і живлюща! Вона мені близька і рідна. Так, що мій Вам пошанівок!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 18:47:26 ]
Костянтине, вдячний за добре слово. Ви навели дивовижний діалог. Звідки він? З цієї книжки, що ви придбали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 19:21:31 ]
Гарні діалоги, цікава композиція, але ж це у Василя Слапчука не вірш? Структурована під вірш проза?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 19:47:09 ]
Дай боже, щоб вся проза була віршами. Тут, голівне, присутні несподівані повороти думки, образності, яка криється в простоті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-27 18:51:59 ]
Так! Це дивовижна книга.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-27 18:53:49 ]
Дозвольте Я ще одного вірша процитую на Вашій сторінці?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 19:00:49 ]
Прошу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 19:01:32 ]
І справді - чудові рядки, Василю! Щоб побачити всю картину, іноді достатньо кількох мазків Майстра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 19:08:33 ]
Я ціню Вашу думку. Ви це знаєте.
Василь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-27 19:04:51 ]
В.Слапчук:

"Новенький ровер старенького пенсне (книга життя і смерті)":

* * *
У нічній тиші чути,
як за селом
коні пасуться -
на зубах трава хрумкає.
- Я покажу тобі,
де цвіркуни
у темряві
дірочки свердлять, -
каже Тичина,
але дівчина недоступна,
ніби квіти
над проваллям.

Спізнилися на останній трамвай.
Тичина жінку проводить.
У Тичини хода нечутна.
Кроки жінки -
цок! цок! цок! -
луна по всьому місту розносить.
- У мене, знаєте,
цвіркун - у сірниковій коробці, -
каже Тичина.

У нього сім`я,
йому не подорозі,
але жінка підступна,
ніби провалля,
що квітами зваблює.

-----------------------------------

Оце поезія!
(Оце во істину Шевченківський лауреат!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 19:12:25 ]
Я вдячний Вам, бо досі нічого кращого я не читав.