Автори /
Катруся Матвійко (1989)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
Сама...
•
******
•
Останній день липня
•
ЧУДО
•
Розмова
•
Щире
•
Балада про Менестреля
•
А я у дитинство!
•
¤ фантазії ¤
•
Подружці
•
І падала з неба ніч...
•
А я щастя своє просто в руки візьму!
•
Просто мене обніми...
•
Моя душа...
•
Подарунок
•
* * *
•
А осінь на мене зла...
•
Відмежовую так і ні ...
•
Вам листя дарує осінь!
•
Люблю...
•
Ти знаєш...
•
Чому?
•
Т.З.
•
Настроєве
•
А стіни говорять...
•
Вона
•
За сусіднім столиком
•
Ти мені снишся (літературна пародія)
•
Про дружбу
•
А сонцю сьогодні зле...
•
У тій кольоровій квартирі...
•
Сини
•
Про сон і зірки
•
Сумувала весна...
•
Христос воскрeс!
•
Мeтeлики
•
Сумуєте?..
•
Дитяче
•
Лютий
•
Піду в математики!
•
Побачення
•
завагітніти :)
•
Поети...
•
Скарана
•
Світанок...
•
Еротичне...
•
Зимовий пейзаж
•
Зимове...
•
Пташа
•
Все розповім
•
В січні...
•
Осіння замальовка
•
Це ж осінь!
•
Чернівці
•
Море...
•
* * *
•
Життя
•
Їдальня
•
Відьма
•
* * *
•
Байдужа
•
Доля
•
Вам не холодно?
•
Здавалося б, все давно сказано...
•
А Ви?
•
Образи, образи, образи...
•
Чужа...
•
Слово
•
Я їду додому...
•
Я Вас люблю...
•
Tabula Rasa
•
Вибір
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Моя душа стояла під вікном
І обережно стукалася в шибку...
І обережно стукалася в шибку...
Сама… сама… сама… Іду у ніч із хати…
Під березневим небом топчу брудні сніги…
Під березневим небом топчу брудні сніги…
А день таки став особливим.
Троянда, метелик. І зорі.
Троянда, метелик. І зорі.
Сьогодні закінчиться липень,
Мов книги остання сторінка,
Мов книги остання сторінка,
Я сьогодні зустріла чудо
Під зеленим малим листочком!
Під зеленим малим листочком!
Давайте поговоримо про дощ...
Про той, що йде за вікнами балкону,
Про той, що йде за вікнами балкону,
Хочете, сонечком Вам усміхнусь?
Хочете, хмаркою в небі пролину?
Хочете, хмаркою в небі пролину?
Колись давно, як світ був іншим,
Як вітер ніс піски пустель,
Як вітер ніс піски пустель,
А я у промінчик! А я у краплину!
І гайда на небо, як той Капітошка!
І гайда на небо, як той Капітошка!
Розмальовані
вітропромені
вітропромені
А можна до тебе у гості на чай?
Прийду із цукерками! Воду зігріла?
Прийду із цукерками! Воду зігріла?
І падала з неба ніч,
І зорі за нею падали...
І зорі за нею падали...
А я щастя своє просто в руки візьму!
Розмалюю його веселково!
Розмалюю його веселково!
Просто мене обніми...
Міцно до серця притисни...
Міцно до серця притисни...
Моя душа стояла під вікном
І обережно стукалася в шибку...
І обережно стукалася в шибку...
Я тобі подарую шматочок своєї душі...
Загорну у красивий папір і прикрашу зеленою стрічкою.
Загорну у красивий папір і прикрашу зеленою стрічкою.
Я очі люблю твої...
І руки до трему ніжні...
І руки до трему ніжні...
А осінь на мене зла -
(Я зрадила їй з тобою) -
(Я зрадила їй з тобою) -
Відмежовую так і ні
Падолистом цієї осені...
Падолистом цієї осені...
Вам листя дарує осінь!
Погляньте, воно ж, як сонце!
Погляньте, воно ж, як сонце!
Гойдає вітер віти. І світ іде на спокій.
Малює жовтень вкотре мої яскраві сни.
Малює жовтень вкотре мої яскраві сни.
Т.З.
Ти знаєш, що сяєш сонцем?
Ти знаєш, що сяєш сонцем?
Коли опадає листя
Чи сонце іде на спокій,
Чи сонце іде на спокій,
Т.З.
Мій день мовчав, як сотні інших днів,
Мій день мовчав, як сотні інших днів,
Нічка насупила брови,
Може, на мене сердита?
Може, на мене сердита?
A ці стіни говорять... Ти чуєш? Ці стіни говорять!...
Так! Про тебе... Про мене... Про когось там... Просто про нас...
Так! Про тебе... Про мене... Про когось там... Просто про нас...
Вона дивиться хоррор і мультики...
І читає Донцову й Булгакова.
І читає Донцову й Булгакова.
Пробачте за вечір! Напевно, він буде останнім…
А ще ... заберіть дорогі італійські парфуми.
А ще ... заберіть дорогі італійські парфуми.
Ти мені снишся... Страшна і беззуба, в лахмітті...
З чорними пальцями, боса і простоволоса,
З чорними пальцями, боса і простоволоса,
Десь далеко в небі синім дві хмаринки посварились,
і розбіглися по світу, сірі і сумні...
і розбіглися по світу, сірі і сумні...
А сонцю сьогодні зле,
Висока температура...
Висока температура...
У тій кольоровій квартирі доволі багато вікон,
І світла також багато увечері і вночі.
І світла також багато увечері і вночі.
Вона проводжала сина.
Молила, благала і плакала...
Молила, благала і плакала...
Пухнаста зіронька прийшла до мене в сон,
Торкала лагідно промінчиками вії,
Торкала лагідно промінчиками вії,
Сумувала весна, у зажурі за суконьку смикала,
І росою сльозини текли на поснулі світи...
І росою сльозини текли на поснулі світи...
Христос помер. Помер колись за нас.
А ми себе вбиваєм ні за кого.
А ми себе вбиваєм ні за кого.
Мої різнобарвні метелики,
Мені малювали соняхи,
Мені малювали соняхи,
Сумуєте? Ну що ж, давайте разом,
А потім посміємося до сліз!
А потім посміємося до сліз!
Тупи-тупи тупотунка,
Ля-ля-лялечка, ласунка,
Ля-ля-лялечка, ласунка,
Я знаю усе про лютий,
Про кожну його сніжинку,
Про кожну його сніжинку,
Піду в математики, вірші писатиму цифрами!
Шукатиму рими у коренях, навіть в іксах.
Шукатиму рими у коренях, навіть в іксах.
Який же ти гарний у білій сорочці!
Ходи, поможу зав'язати краватку...
Ходи, поможу зав'язати краватку...
Хочеш, я
допоможу тобі
допоможу тобі
Полонить своїм фіолетом
Нічна забаганка природи.
Нічна забаганка природи.
Невпинно на вітрі стукає
Самотнє гілляччя зламане,
Самотнє гілляччя зламане,
Після сірої ночі, холодної ночі
Прокидатися вулиці зовсім не хочуть…
Прокидатися вулиці зовсім не хочуть…
Ти до мене у темряву тихо ввійди
Зорепадом надій, сяйвом місяця вповні,
Зорепадом надій, сяйвом місяця вповні,
Розвісила береза химерні білі лапи-
Її за ніч засипав важкий лапатий сніг.
Її за ніч засипав важкий лапатий сніг.
Вікна морозом розписує грудень,
Землю турботливо ніжить снігами,
Землю турботливо ніжить снігами,
«Миле моє пташатко, дальніх висот не бійся! –
Вчила велика птаха рідне своє дитя, -
Вчила велика птаха рідне своє дитя, -
Я тобі, подружко, все розповім,
Тільки спитай!
Тільки спитай!
Я на тебе чекатиму в січні,
коли сонце замерзне у небі,
коли сонце замерзне у небі,
Осіннє сонце накладає вето
На промені відлунням сивини…
На промені відлунням сивини…
До мене сьогодні всміхнулась калюжа!
Ви знаєте, я здивувалася дуже,
Ви знаєте, я здивувалася дуже,
Оксані Первовій-Рошці присвячую
Я дивилась на море, а море дивилось на мене,
І душа розчинялась у хвилях живої води…
І душа розчинялась у хвилях живої води…
Мене сьогодні розбудив
лагідний поцілунок вітру.
лагідний поцілунок вітру.
Жук зжер бджолу
Жаба жваво живиться
Жаба жваво живиться
На сніданок замовила мрію,
А отримала біль і розлуку.
А отримала біль і розлуку.
Ти не дивуйся, що вночі літаю,
Як бачиш образ мій на тлі нічних зірок,
Як бачиш образ мій на тлі нічних зірок,
А-ха-ха-ха! Ух-ух-ух!
Лізе в тіло чорний дух,
Лізе в тіло чорний дух,
Байдужа до Бога. Байдужа до світу.
Байдужа до себе, до сонця, до вітру.
Байдужа до себе, до сонця, до вітру.
Стоїть край дороги дівча з голубими очима,
Стоїть і шепоче, і сльози летять на траву, -
Стоїть і шепоче, і сльози летять на траву, -
Вам не холодно? Хочете, я Вас закутаю
У хустину пухову. І ніжно Вас так обніму,
У хустину пухову. І ніжно Вас так обніму,
Здавалося б, все давно сказано,
«Люблю» вже лунало не раз…
«Люблю» вже лунало не раз…
У своєму світі
Малювала вітер,
Малювала вітер,
Образ, ображений злими словами,
Тихо іде у вечірній імлі,
Тихо іде у вечірній імлі,
Чужа... Забута і залишена,
Мов непотрібна річ у скрині на горищі.
Мов непотрібна річ у скрині на горищі.
Чистий листок паперу
Скоро заповнять букви,
Скоро заповнять букви,
Я їду додому....
Я Вас люблю усім єством своїм,
На крилах радості підносячись щомиті,
На крилах радості підносячись щомиті,
Створена вічністю в межах безмежності.
Поза буттєвістю, простором, часом,
Поза буттєвістю, простором, часом,
Три ангели спускалися із неба.
Три демони виходили із пекла.
Три демони виходили із пекла.