ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катруся Матвійко (1989) / Вірші

 Образи, образи, образи...
Образ, ображений злими словами,
Тихо іде у вечірній імлі,
В церкві навколішки під образами,
Молиться він у святому теплі.

Просить у Бога забути образу,
Слізно благає пробачити всіх,
Ніби відверто, та видно одразу,
То лиш слова, а в душі – гнівний сміх.

Свічка спалахує й гасне раз по раз,
Ладаном пахне у церкві вночі,
Хто ти, словами ображений образ,
Що загубив милосердя ключі?..


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вікторія Осташ 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-18 09:02:34
Переглядів сторінки твору 6916
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.745 / 5.42  (5.033 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.670 / 5.5  (4.839 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.18 21:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-18 10:48:26 ]
зазвичай я люблю гру слів у поезії..
але тут вона НАСТІЛЬКИ НЕДОРЕЧНА!!.. що недоречнішу я чула тільки в пісні Лоліти Мілявської: "кому в коханні не везе - того везе таксі"...

релігійну поезію сприймаю як вид тільки коли це є власною сповіддю чи віршованим зверненням до Бога. А оцей осудливий "погляд згори" віддає таким пафосом.. кхм..
ну це я про свої відчуття. Навряд чи ви ставили собі за мету викликати саме їх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-18 16:46:01 ]
Ну... Я не чекала, що ви не зрозумієте... Тут, між іншим, 3 "образи": образ-ікона, образ-людина, образа... Ось гра слів. Але, думаю, доречна. Але це моя думка)))) А погляду згори і справді нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-18 17:25:18 ]
Я теж це не зроуміла, пробач може це не дзеркала треба трощити а таки зробити щось із віршем?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-18 23:45:13 ]
Е... А які дзеркала???)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-18 17:29:12 ]
Сама думка вірша, доречі, передана нормально, Мар'яна трохи прискіплива. Але граслів... невдала й усе

Не ображайся, до речі :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-18 17:32:56 ]
ой-ой..
я вимоглива і відверта, а не оте
:-Р


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-18 17:54:05 ]
Да я за мир і протів п'янства :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-18 17:39:06 ]
Не знаю, мені тут усе здається доречним.Крім останнього катрену - він звучить повчально і емоційно не вплітається. Інколи краще щось не договорити - і мені здається, що це саме той випадок, бо "не гнівися" і "не лукав", здається, є у заповідях, то чи варто повторювати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-18 23:42:50 ]
Дякую. Ви праві на 100 відсотків. І чому я раніше не помітила. Зараз виправлю. Недоказаний, він і справді кращий.
Дуже велике спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-18 23:48:06 ]
Я ніколи не ображаюсь! Просто даю відповідь!)))
Щодо гри слів, то це, як хто відчуває. Вам не сподобалося, я ж не винна. Універсальних речей, як і поезій, нема))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 14:45:31 ]
Ну да саме це я й хотіла сказати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-06-19 18:38:08 ]
Мені вірш сподобався, Катюшо! Єдине - троихи з ритму вибивається рядок "То лиш слова, а в душі – гнівний сміх" (як на мене, там слів забагато на "міліметр думки"). І чого це "Ладаном пахне у церкві вночі"? А вдень не пахне?
Щодо гри слів, то вона тут не заради гри, мені так здалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-26 09:23:24 ]
А мне все очень понравилось! Почему-то образ, который молится пред образами, ассоциируится с неприкаянной душой, которая пытается замолить все свои земные грехи именно ночью, чтоб спокойно отлететь, но у нее это плохо получается... Не знаю, мне так показалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-04 22:42:25 ]
Спасибо, Наті! Вы очень правильно все поняли! Именно так, как я хотела сказать!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-09 00:07:01 ]
Вау. Дуже гарно:)