Автори /
Віктор Максимчук (1963)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
Я ІНШИМ НЕ СТАНУ…
•
ІДУ ДО СЕБЕ… (триптих)
•
***
•
***
•
***
•
Осінь дощами заплакала…
•
***
•
***
•
Павук на стелi камери СIЗО...
•
***
•
***
•
***
•
ОСІНЬ НА ПЕРОНІ
•
ДИПТИХ ДОЩУ
•
***
•
ПЕРЕД ВИБОРАМИ
•
***
•
***
•
ДАЙ МЕНІ, ГОСПОДИ…
•
***
•
ВІНОК ТАНКА
•
***
•
***
•
***
•
ЛЕТИ, МОЯ ПІСНЕ…
•
***
•
***
•
МОЄ СЕЛО
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Тетяна Кузовлева. КОХАЙТЕ ПОЕТІВ!
•
Мелодії Еніо Маріконе
•
***
•
ПРОСТИ МЕНЕ…
•
***
•
***
•
***
•
НЕ ТРЕБА СЛІВ
•
***
•
***
•
ЧИТАЧЕВІ
•
***
•
***
•
***
•
БІДНА УКРАЇНА
•
***
•
***
•
***
•
***
•
ВОРОЖКА
•
***
•
СКРИПКА ОСІННЯ
•
***
•
ЗАРОДЖЕНИЙ У СЛОВІ…
•
ДОНЕЧЦІ НА СОН ГРЯДУЩИЙ
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
ЖАДАНА МИТЬ
•
ЗИМА
•
БАБІ ВАЛІ
•
***
•
ВОКЗАЛ
•
СЛОВА
•
***
•
ЖИВУ
•
ЧАС ЛЕТИТЬ
•
ТАРАСОВІ МЕЛЬНИЧУКУ – МОЛЬФАРУ СЛОВА
•
КНЯЗЬ РОСИ
•
***
•
МОЛИТВА
•
ПІСНЯ ЧЕРЕМОШУ
Ти – моя радість,
світом не спізнана.
світом не спізнана.
А я, мамо, іншим
Ніколи не стану,
Ніколи не стану,
Крізь радість,
Біль
Біль
Небо заковане в грати,
Небо сидить у тюрмі…
Небо сидить у тюрмі…
Місяць плаче зі мною.
Туляться зорі аж до землі.
Туляться зорі аж до землі.
А я, мамо, іншим
Ніколи не стану,
Ніколи не стану,
Хмарками сірими рваними
Знову укрилося небо.
Знову укрилося небо.
Біла птаха вмира
У своєму безсмерті,
У своєму безсмерті,
Усе відносно в цьому світі…
Чи ти живеш? Чи ти помер?
Чи ти живеш? Чи ти помер?
Павуче, павуче
I що ж ти тут робиш?
I що ж ти тут робиш?
Це ж так хутко сталося:
Сивина на скронях.
Сивина на скронях.
Жовті листочки,
Червоні листочки
Червоні листочки
Прощальним клином
Журавлі летять...
Журавлі летять...
Це, як сон далекий,
На пероні Осінь
На пероні Осінь
Теплий дощ…
Ми йдемо не спіша.
Ми йдемо не спіша.
Невимóвні слова,
Затихають назавше –
Затихають назавше –
Народ вимагає змін –
А ви все суєте брехню…
А ви все суєте брехню…
Ластів’ята-вії,
Зблиски оченят…
Зблиски оченят…
Не запитуй ще кого кохати.
Не проси того, чого нема.
Не проси того, чого нема.
Дай мені, Господи, вірного друга,
Щоб спину прикрити від ворога зміг.
Щоб спину прикрити від ворога зміг.
Пам’яті видатного українського кіноактора
та кінорежисера Івана Миколайчука
та кінорежисера Івана Миколайчука
ВІНОК ТАНКА
Забуто «Так». Майже забуто «Ні».
Лиш сутінки накриють день короткий.
Лиш сутінки накриють день короткий.
Вимикаю бур’ян.
Перекопую ґрунт.
Перекопую ґрунт.
Гуляє вітер полем, як лоша.
А у думках зринають нові мрії.
А у думках зринають нові мрії.
Задзвеніла пісня ніжно плаєм,
Полетіла в гори, аж до ґрунь.
Полетіла в гори, аж до ґрунь.
Щоночі кличу Слово уві сні,
Та враз прокинусь – зошита беру,
Та враз прокинусь – зошита беру,
Дерева блаженні –
Їх живить земля,
Їх живить земля,
Село моє… Вертаюсь, як на свята,
Дорогою, котра сюди вела.
Дорогою, котра сюди вела.
Хто хоче мати владу на землі,
Народові слугою має бути.
Народові слугою має бути.
Віталію Колодію
Товаришу по перу
Невже дорогу перебігла кішка,
Невже дорогу перебігла кішка,
***
Пані Марії –
Пані Марії –
Тетяна Кузовлева
КОХАЙТЕ ПОЕТІВ!
КОХАЙТЕ ПОЕТІВ!
Під мелодії дивні
Наче в хмарах лечу,
Наче в хмарах лечу,
Буває так, що ти когось образиш,
І на душі, мов мишка, щось шкребе.
І на душі, мов мишка, щось шкребе.
А ти прийшла і сіла на коліна,
Засяяла, як небо голубе…
Засяяла, як небо голубе…
Біда завжди приходить
Коли її не ждеш
Коли її не ждеш
Я ще живу і є за що мені
Змагатися, боротись і страждати.
Змагатися, боротись і страждати.
Мов перлини у злото-намисті
Зажурились сади і поля,
Зажурились сади і поля,
Не треба слів… Прохаю… Зупинись…
Коли душа жива в словах відсутня,
Коли душа жива в словах відсутня,
Прислухайся до порухів душі,
Пізнай її припливи і відливи…
Пізнай її припливи і відливи…
Скоро північ.
Зір нема на небі.
Зір нема на небі.
До тебе, друже, як на суд,
Самий іду… І в кожнім слові
Самий іду… І в кожнім слові
Нехай рядочки стеляться, як доля,
Коли рука торкнеться враз пера.
Коли рука торкнеться враз пера.
Падуть на землю крапельки роси.
Пливе у сизу далечінь дорога…
Пливе у сизу далечінь дорога…
Я тінь доганяю,
Та сил не стає.
Та сил не стає.
Бідна Україна
Від «отців-хапуг»,
Від «отців-хапуг»,
Кохай мене, поки я тут,
Поки кохання можеш дати,
Поки кохання можеш дати,
Репетиція розлуки,
Репетиція обману...
Репетиція обману...
Не страшно народжуватись –
страшно з’явитись у цей світ
страшно з’явитись у цей світ
Запах снігу, як запах сну…
Запах тиші в німій ночі…
Запах тиші в німій ночі…
Добра, а чи зла, через край…
Хто серце гаряче остудить?..
Хто серце гаряче остудить?..
Всьому свій час.
Лише безпутні звуки
Лише безпутні звуки
Скрипка осіння – невидима мука:
Листя спадає тихо з дерев.
Листя спадає тихо з дерев.
Не прийшов. І уже не прийде.
Хоч ще вчора він марив тобою…
Хоч ще вчора він марив тобою…
Тарасові Мельничуку
У ранковій росі
У ранковій росі
Забудь, засни – нехай тебе
Не потривожить мій неспокій.
Не потривожить мій неспокій.
Дружині Орисі
Тебе нема…
Тебе нема…
Вокзал Роздумів,
Перон Сумнівів,
Перон Сумнівів,
Ви, мабуть,
Забули,
Забули,
Жити.
Просто жити,
Просто жити,
Увійди в цей світ
І відчуй кожен свій подих,
І відчуй кожен свій подих,
Коли прикмети листопаду
Зберуться у твоїм вікні,
Зберуться у твоїм вікні,
Іній.
Зима.
Зима.
“А смерть зрівняє всіх в землі:
Ні з ким скажена , не жартує!..”
Ні з ким скажена , не жартує!..”
А раптом я літати стану.
Й не зможу по землі ходити.
Й не зможу по землі ходити.
Перон у вранішній імлі.
В людських очах печаль.
В людських очах печаль.
Слова течуть,
Їх стільки протекло...
Їх стільки протекло...
Коли людина здорова,
Тоді у змозі вона
Тоді у змозі вона
Манолію Попадюку
Усе пройде, усе минеться,
Усе пройде, усе минеться,
Степанові Кириляку
Холод сірих дощів,
Холод сірих дощів,
Став світ цей без Тараса одинокий.
Що говорить, щоб не тривожить ран?
Що говорить, щоб не тривожить ран?
Тарасові Мельничуку
Рояться в голові моїй думки,
Рояться в голові моїй думки,
Світлій пам’яті молодих легінів Віктора Труфина і Юрія Жоги, жителів с. Іспас Вижницького району, які трагічно загинули у дорожньо-транспортній пригоді біля с. Слобода-Банилів, вранці, 14 листопада 2003 року, та їх земляка Петра Іванчука, який після тієї аварії помер у реанімаційному відділенні лікарні на десятий день.
1.
1.
З недоступної висоти твого світлого трону
Не відхиляй безгрішну молитву мого серця…
Не відхиляй безгрішну молитву мого серця…
Вода каламутна
Об берег хлюпоче –
Об берег хлюпоче –
Огляди