ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.03.02 22:29
Гречні гречку поважають.
Гречні в гречку не стрибають,
Увіходять поволеньки
І кохаються легенько.

Гречні гречку не толочать,
Гречні гречно залоскочуть,
Гречні люди діють гречно,

Вікторія Лимар
2024.03.02 21:50
Смаки, кольори, вподобання всілякі
у кожного різні, звичайно, вони.
Тож хто заперечить їх цінність та якість?
Хто наслідки візьме на себе вини?

Ми різні наскільки, що інколи розум
не може сприйняти окремих речей,
які викликають обурення й суд.

Юрко Бужанин
2024.03.02 13:48
Органна музика звучить...
Зі сфер далеких, з–понад хмари…
З глибини сивої століть
До нас вона волає марно…

А людство слухає “попсу”,
Легалізує лихослів’я;
Над Божим світом чинить суд

Леся Горова
2024.03.02 12:02
Ранковий промінь у долоні.
Лоскоче березневий подих.
Незатишно і сіро поки.
Та рушили по вітах соки,
І сірокрилки невгомонні
Розтрушують зимовий спокій.

Він опадає м'яко, тихо,

Світлана Пирогова
2024.03.02 07:46
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Соболь
2024.03.02 06:13
Ув іншім вимірі без воєн.
Там сонях сходить і росте,
і щастя сиплеться в долоні…
хоча я, звісно, не про те.

Тут у війни свої закони.
Як рясно пожинає смерть.
Кружляють над окопом дрони

Віктор Кучерук
2024.03.02 05:34
Ізнов розбилася посуда?..
Не переймайся сумно тим, -
Здавен так радість кличуть люди
І йде вона у їхній дім.
Переставай себе винити
І плакать гірко припини,
Адже на щастя посуд битий, -
Одвічно кажуть віщуни.

Ідан Мерол
2024.03.02 03:18
я не бачу себе в амальгамі розбитих дзеркал,
мої сни якнайкращий сценарій для Девіда Лінча.
в моїй пам'яті збій, а думки як бурхлива ріка
у потребі добути, принаймні, до першого січня.
як там далі ніхто не підкаже, хіба календар,
що безпрогра

Юрко Бужанин
2024.03.01 22:30
Сонце піднялося,
тане чоколяда...
У Маруськи мої
Скінчилась помада.

- Любчику, рятуй ня!
Що маю робити?
Не буду ж я з варгом

Ігор Шоха
2024.03.01 21:56
Сьогодні ще гуляю я
на березі крутому,
а уночі душа моя
цугикає додому.
І педалюю... уві сні
у неурочу пору
на двоколісному коні
верхи по косогору.

Юрій Лазірко
2024.03.01 20:21
я так собі гадаю
що ти є
ця впевненість
у день
таки грядущий
у непохитне
тремоло моє
в якому

Юрій Лазірко
2024.03.01 20:17
не складається
якось
братику
уціліти
наступному
авелю
у війни
своя математика

Володимир Ляшкевич
2024.03.01 14:48
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це четверта книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що стають вс

Юрій Гундарєв
2024.03.01 12:19
Зайвий день нам дає Касіян,
щоб зробити те, що не встигли…
Цілий день для надій і бажань,
молитов про загиблих…

Зайвий день нам дає Касіян,
щоби швидше просохли очі,
на загоєння болісних ран,

Володимир Каразуб
2024.03.01 10:28
По сірому мосту розлуки
Поволі їде катафалк.
Над ним гроза і небо чорне,
І чорний птах.
Ідуть за ним в плащах широких
Суворі постаті війни,
І в кожній краплі зливи туга
Узята від сльози.

Ольга Олеандра
2024.03.01 10:01
Подих стік у груди і в них завмер.
Гулко поміж колон викроковує тиша.
Чи ти щасливий там, де ти є тепер?
Якщо цікаво, я тепер щасливіша.

Я відпустила нарешті свої жалі.
Йти не хотіли, чіплялись за звичне лігво.
Як розкормила їх – велети чималі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10

В Дольний Віктор Дольний
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Максимчук (1963) / Вірші

 МОЄ СЕЛО
Село моє… Вертаюсь, як на свята,
Дорогою, котра сюди вела.
І теплотою гріє рідна хата
Та цвіт черешень осяває день.

Приспів:
Моє село з квітучими садами,
І у саду буяє черемшина.
Та в пам’яті зостанеться із нами –
Сорочка-вишиванка й Україна.

Приспів.

Тепер нежданий гість я в цій оселі…
Хоча до тебе йти ще… та іти.
І сяє сонце променем веселим,
Щоб зігрівать довколишні світи…

Приспів.

Все пам’ять моя береже й донині –
Промінчиком висвічує вона,
Мов маминою хусткою в долині,
Горить неопалима купина…

8 березня 2010 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-08 00:07:51
Переглядів сторінки твору 3744
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.272 / 5.5  (4.732 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 5.140 / 5.5  (4.619 / 5.3)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.829
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.02.20 13:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 09:23:43 ]
Ніжний твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-08 09:49:52 ]
Аделько.
Щиро дякую за відгук...
Зі святом весни тебе і хай ця весна принесе тобі час здійснення всіх твоїх мрій і бажань...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 10:10:51 ]
Дякую, Вікторе!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 10:02:26 ]
Ніжний і сумний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-08 10:34:25 ]
Пане Вікторе дякую за гарного та чутливого вірша.Сам проживаю подібні зворушення душі,коли повертаюся до рідного краю.Так він ніжний і разом з тим сумний.Така вже людська доля відчувати,співчувати та сумувати.Праця заслуговує найвищого оцінення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Мирта (М.К./Л.П.) [ 2010-03-08 15:34:37 ]
Сумно...