Автори /
Леся Горгота (1981)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
А за вікном сніжить
•
Нам до кохання залишилася хвилина...
•
У самотньому світі
•
Торкання рук і погляд крадькома...
•
Скажи, художнику...
•
Сон
•
Другові
•
Ми в вірності між нами не клялись
•
Мій любий друже!
•
Я - грішниця
•
***
•
***
•
ЗАПЛАКАЛА ОСІНЬ
•
***
•
***
•
МРІЯ
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
ПЕРЕДЧУТТЯ
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
ДІДУСІВ ЗАПОВІТ
•
МОЛИТВА
•
МОЯ МРІЯ
•
ДІАЛОГ ПРО ТЕБЕ
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
****
•
***
•
Спів серця
•
***
•
***
•
***
•
МОЯ УКРАЇНА
•
***
•
***
•
ДЕСЬ ПОРУЧ ЩАСТЯ ПРОЛІТАЛО
•
ОСІННЯ МЕЛОДІЯ
•
А ТИ БУВ ПОРУЧ
•
ПРО ТЕБЕ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
А за вікном сніжить
Й дерева з вітром розмовляють.
Й дерева з вітром розмовляють.
Нам до кохання залишилася хвилина
Чи вічність цілу ще прождать?
Чи вічність цілу ще прождать?
У самотньому світі,
Де печальне усе і сумне
Де печальне усе і сумне
Торкання рук і погляд крадькома,
Усмішки край, а очі – небо…
Усмішки край, а очі – небо…
Скажи, художнику, чому
Дитинство змалював промінням,
Дитинство змалював промінням,
Сьогодні снились знов мені.
Я знаю, що впасти не дасте,
Як крила раптом обімліють,
Як крила раптом обімліють,
Ми в вірності між нами не клялись
Мій любий друже!
Я – грішна, ні, я – не свята…
Свято наближається
І зірки всміхаються,
І зірки всміхаються,
Трішки ще і рік Новий
Прийде до нас спокійною ходою.
Прийде до нас спокійною ходою.
Заплакала осінь зраненька
Сірим сріблястим дощем.
Сірим сріблястим дощем.
Журавлиний смуток
обійняв крильми.
обійняв крильми.
Забери ці пошарпані квіти
І вальсуй собі тихо додому…
І вальсуй собі тихо додому…
Моя маленька мрія
Далека і близька.
Далека і близька.
У небі журавлі курличуть
Й зникають десь у вишині,
Й зникають десь у вишині,
Моя мрія, як пушинка
Угору здійнялась
Угору здійнялась
У небі журавлі курличуть
Й зникають десь у вишині,
Й зникають десь у вишині,
Чи бачив ти коли-небудь,
Як зорі танцювали,
Як зорі танцювали,
Знову в серці моїм посміхнулась весна
І розквітла душа світанково.
І розквітла душа світанково.
Защеміло від болю серденько.
Бо розлука надходить близенька.
Бо розлука надходить близенька.
Чотири довгі роки
Ти вірила в його любов.
Ти вірила в його любов.
Який чудовий день!
Осіннє небо посміхнулось,
Осіннє небо посміхнулось,
В малого хлопця очі
Тягнулись до любові.
Тягнулись до любові.
Малинове небо
Дарував ти мені.
Дарував ти мені.
Сріблястий серпанок думок
Линув потоком і раптом замовк.
Линув потоком і раптом замовк.
Коли ще жив дідусь, розповідав,
Як у дитинстві тяжко горював,
Як у дитинстві тяжко горював,
На серці сумно дуже,
Коли тебе нема зі мною.
Коли тебе нема зі мною.
Скажи мені, що любиш Ти мене
І пригорни до себе ніжно.
І пригорни до себе ніжно.
У синьому небі
Хмаринка пливла
Хмаринка пливла
А пам‘ятаєш, як у нас з тобою
На двох було одне бажання?
На двох було одне бажання?
Радію кожному новому дню,
Що з нетерпінням я чекаю.
Що з нетерпінням я чекаю.
(За Н. Ніколаєвою)
Осінила хрестом себе праведним подумки,
Осінила хрестом себе праведним подумки,
Квітковий зорепад,
Калейдоскоп думок.
Калейдоскоп думок.
Ростуть у мене крила.
(Дивне відчуття)
(Дивне відчуття)
Самотня ніч
І я сама
І я сама
„Для мене ти одна на світі…”–
казав, та знаю, це лише слова.
казав, та знаю, це лише слова.
Хлопчина стояв під стіною.
У серці він спогад беріг.
У серці він спогад беріг.
Знов осінній морозяний ранок
Нам приносить в життя новизну.
Нам приносить в життя новизну.
Моя мрія, як пушинка
Угору здійнялась
Угору здійнялась
Не зрадь мене, Любове,
Я довго так до тебе йшла.
Я довго так до тебе йшла.
Намалюю візерунок
Барвами дзвінкими
Барвами дзвінкими
Знов блукаю в безмежності світу
У пошуках істин буття.
У пошуках істин буття.
В її очах сльоза блищала,
А губи наче уві сні
А губи наче уві сні
Маленька сіра пташко,
Прилинь у мій садок
Прилинь у мій садок
Калинові грона і шепіт пшениці,
Під музику ранку сміються жита.
Під музику ранку сміються жита.
Жита стоколосся
Уплету в волосся.
Уплету в волосся.
Над пшеничним ланом
Бузьок пролетів
Бузьок пролетів
Десь поруч щастя пролітало,
Та не помітила, мабуть…
Та не помітила, мабуть…
Дощ осінній нахабно постукав
У прозорість бентежну вікна
У прозорість бентежну вікна
Шептав про тебе дощ в траві,
Сміявся місяць угорі.
Сміявся місяць угорі.
Сонечко з травою
Розмовля про тебе.
Розмовля про тебе.