Автори /
Віталій Ткачук (1983)
Рубрики
/ Нове
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
14
•
після війни
•
На цілий місяць
•
*****
•
якщо існує пекло на землі
•
в коридорах твоєї влади
•
Абетка для Артемка
•
кінологічне
•
*****
•
Мій Бог
•
***
•
Колискове
•
Адамове
•
Густо
•
«Тромбами»
•
«Сон»
•
Save Our Souls
•
на Січ
•
*ПЕРЕДВЕСНЯНЕ*
•
*ЗАКЛЯТТЯ ЛИХА*
•
*Пам’ятаєш*
•
*Рідним. З дороги*
•
*За ним*
•
*Антибальзам*
•
*Позавчора*
•
*Я сам собі страшна орда...*
•
***
•
*Замість реквієму*
•
До спільної біографії
•
* Обітниця *
•
* Грози *
•
* Post. Senses. Ексгумація по живому *
•
*Лаурі*
•
до 20-протиріччя
•
"До Бога"
•
***
•
***
•
* Зі снігом*
•
* Артемчику на 1-ий рік *
Переглянути всі твори з цієї сторінки
ще ледь молоде
що вислизає із рук
що вислизає із рук
у час
коли поділ єдиний
коли поділ єдиний
Люби мене на цілий місяць,
Коли уповні – теж люби.
Коли уповні – теж люби.
дощ листопадовий шкіру січе
леза його холодні
леза його холодні
якщо існує пекло на землі
туди привозять зранку у суботу
туди привозять зранку у суботу
в коридорах твоєї влади
скрізь паласи м'які гамівні стіни
скрізь паласи м'які гамівні стіни
Якось жив собі один
В магазині Апельсин.
В магазині Апельсин.
лежу мов недобитий пес
якого добиває спека
якого добиває спека
Яка раптово стала осінь,
Як пожовтіли крики чайок,
Як пожовтіли крики чайок,
Мій Бог не складає анафеми,
Не ділить на патріархати,
Не ділить на патріархати,
Дата – будень, дата свято.
Тиждень. Місяць. Новий рік.
Тиждень. Місяць. Новий рік.
Безсонна ніч, і сльози самочинні,
З морів очей виносять сіль землі.
З морів очей виносять сіль землі.
Мільярд котрийсь-там із виду Адамів,
у віці відлучення сорому,
у віці відлучення сорому,
Наче кави міцної
ще на денці тебе
ще на денці тебе
Від найбільшого болю
Побічно
Побічно
Я бачив сон:
Ми сіяли зерно
Ми сіяли зерно
Не досить щирого «пробач»
Доведено – не досить
Доведено – не досить
Найсвітліші новини
Бувають у темному місці
Бувають у темному місці
Весна. Споконвічне коло,
Зелений сигнал: іти,
Зелений сигнал: іти,
Пронеси його вихором вітер
І затихни в яру глибоко
І затихни в яру глибоко
Ти була у моєму житті,
ти була, пам’ятаєш?
ти була, пам’ятаєш?
Вже підняли безгрішні
Кинутий в мене камінь.
Кинутий в мене камінь.
Зібрала городину
руками земними й пречистими
руками земними й пречистими
Уривки снів писати
під обривками шпалерів,
під обривками шпалерів,
Позавчора
У сусідній в’язниці помер чоловік,
У сусідній в’язниці помер чоловік,
Я сам собі страшна орда,
Від віри – храмів попелище.
Від віри – храмів попелище.
Троянди пахучі, пишні
З Твоєї легкої руки,
З Твоєї легкої руки,
Люди відходять у глину
хто із поклоном
хто із поклоном
Ми з тобою одного міста,
Походження, національності.
Походження, національності.
Любити у горі і в глорії
не відвертатись
не відвертатись
Грози. Потоплення задухи,
Парчі відмитих кольорів.
Парчі відмитих кольорів.
не дуже вдало
добирала черевичкам одяг
добирала черевичкам одяг
Лауро, келихи б"ються
Вростає кришталь у ноги
Вростає кришталь у ноги
Двадцяте літо вже роїться рій,
Гудуть про згоду, позаяк - безпутні.
Гудуть про згоду, позаяк - безпутні.
Нема ні голоду, ні мору, ні війни,
На пальцях рук – небачених видовищ.
На пальцях рук – небачених видовищ.
Як важко бути сильним до кінця,
Коли сумні збуваються пророцтва,
Коли сумні збуваються пророцтва,
Коли світло пролазить до мене, застрягши у ґратах,
Коли світ мені звузили в простір задимлених стін,
Коли світ мені звузили в простір задимлених стін,
Природа снігу - раптом впасти, намести,
Затерти білим огріхи творіння.
Затерти білим огріхи творіння.
Замовляю і благословляю тебе на життя,
На повітря прозоре,
На повітря прозоре,