•  Там, на дні...

Вже зібрано каміння. Може знову
Його розкидать і піти у ніч?

•  И ветер...

И ветер,
в огне сожжённый,

•  Так гірко враз...

Так гірко враз,
так безнадійно тоскно

•  Долає...

Долає смерть
прискіпливе життя.

•  Пахнеш яблуками і снігом...

Пахнеш яблуками і снігом,
Вітром, затишком і теплом.

•  Последний лист...

Последний лист сорвал осенний дождь,
В твоем окне освобождая небо,

•  На підвіконні...

На підвіконні квіти –
мертвий глум.

•  Звірятко...

Звірятко невгамовної душі
блукає в тілі,

•  І під...

І під останнім
сонячним теплом

•  Душі непотріб...

Душі непотріб міряла
сльоза.

•  До Гентоша...

До Гентоша, поїхали у Львів!
Де всі поділись? Що для тОго треба?!

•  Шепочеш в ніч...

Шепочеш в ніч
оголені бажання.

•  И ветер...

И ветер
в огне сожжённый,

•  Я починаю...

Я починаю гомоном і Гномом.
Ти пестиш небуття і каяття.

•  Снами...

Снами?
Може, дотиком

•  Затисла...

Затисла!
Між ногами тепла Ніч.

•  Ви...

Ви, пані, незвичайні,
Так чи ні?

•  ***

Енергетичне втілення душі
в тілесний витвір домовини щастя.

•  А я твій раб...

А я твій раб чи ти моя рабиня?
Твій вічний сон чи сни твої в мені?

•  И вновь весна...

И вновь весна,
и снова всё,

•  Ты...

И пальцы,
вонзённые в тело от страсти,

•  Дорога до Христа...

Дорога до Христа. Під зводами стою,
Читаю вірші, – ні молюсь, ні каюсь.

•  Смієшся...

Смієшся, бо цього не може бути.
Тамуєш подих – дивні відчуття,

•  За ресницами...

Догорают зрачки за ресницами грез,
Бродят тени и снами на сердце ложатся,

•  Согласен я...

Согласен я
с тобою до утра

•  Коти...

І збіглися коти
на валер*янку.

•  гОрод...

Заливаю бензином
місто.

•  І очі...

І очі - геть,
і потече сльоза

•  Н. Гумилёву

Ты в заботах, как дождь неизбежных.
И грустить не ко времени – та же тоска.

•  Вертеп...

Вертеп.
Можливо в домовині,

•  Твій слід...

-Зорі рідшають, - промовив Сірий Брат, нюхаючи передсвітанкове повітря.
– Де буде наше лігво сьогодні? Адже тепер ми підемо новими слідами.

•  Підручник...

І я дістав підручник, –
ось вони,

•  Рай...

Рай -
нелепая выдумка,

•  Изначально...

Изначально бесконечно
Небо надо мной.

•  Ти бредеш...

Ти бредеш осіннім маревом сполоханих думок,
поглинаєш очима розірвану на шматки

•  Зеркала...

Зеркала занавешены тьмой.
И Ты,-

•  Приречена...

Приречена? Мені яка користь?
Зустрінеш ранок мертвими очима.

•  Научи...

Научи меня думать о странном,
Только я уже знаю об этом.

•  Белое платье...

Белое платье в черный горошек.
Темные ночи в карих глазах.

•  Збережи...

Збережи свою душу в обіймах розпусти,
Не ганьби свою честь задля миті розваг.

•  Казкові їжачки...

Казкові їжачки
і дикі губи,-

•  В халатике...

В халатике, без макияжа,
С уставшим взором и тоской

•  Але...

Але якщо твій хрест –
це я, -

•  Ты вышла...

Ты вышла на минуту?
Навсегда?

•  Помада смазана...

Помада смазана, кривИт улыбкой рот,
В глазах слеза безликая блуждает,

•  Сайтівські витребеньки...4...

Казкові їжачки і дикі губи,-
Схвильовані весіннім цвітом. Жах!

•  ***

А я твій раб? Чи ти моя рабиня?
Твій вічний сон? Чи сни твої в мені?

•  А ти...

А ти казала, що народиш сина,
А ти казала,- будеш назавжди.

•  Я пытаюсь...

Я пытаюсь пробраться к тебе
Сквозь слова и пустые намёки,

•  Карточный домик...

Карточный домик. Куклы и руки.
Ты ли подвластна рукам?

•  Там...

Там, на дні,
від очей завидющих,

•  *

Моя війна...
То не моя вина

•  Скільки?...

Скільки коштують Ваші очі,
Ваша посмішка і вогонь?

•  Говори...

Говори мені пошепки,
Щоб ніхто не почув.

•  Так гірко враз...

Так гірко враз, так безнадійно тоскно
Від простору схвильованих очей,

•  Я просто живу...

Я просто живу
тем, что завтрашний день подыграет:

•  Я слышу музыку...

Я слышу музыку шестнадцатого года.
Ты в чёрной шляпке и вуали на глазах…

•  Скажи мне "нет"...

Скажи мне "нет", и проще не бывает.
Глаза меняют отраженье, цвет.

•  Приду...

Приду и в глаза загляну виновато,
Коснусь ненароком печали твоей.

•  Старик...

Это стихо моего Бати, он умер в этом году.
Прошёл войну с 39-го по 45г.

•  Мой странный зверь...

Мой странный зверь,
Мое несовершенство,

•  Слушай, брат...

Слушай, брат,
мы с тобою еще повоюем

•  Ніч...

Ворожка спала. Ніч – що в ямі,
туману – відрами черпай.

•  Вы...

Вы Пушкина смогли упрятать
Под сваями. Меня за что?

•  Боже...

Боже, для кого?- далекий і вічний,
Втілення мрій і страждання життя.

•  Блаженна посмішка...

Блаженна посмішка і кінчик язичка,
Що краєм губ схвильовано крадеться

•  А ти...

А ти – звичайна? Як і всі?
Чи маєш щось таке незнане,

•  Тайна...

Вечер уткнулся в уставшие за день каштаны,
Капельки рос наполняют собою листву.

•  Под белой ночью...

Под белой ночью, затаив дыханье,
Проходишь мимо слов и суеты

•  Розсипана зірка...

Розсипана зірка стліває в твоїх очах,
І вії ховають огнисте бажання плоті.

•  Н.Гумилёву...

Ты в заботах, как дождь неизбежных.
И грустить не ко времени – та же тоска.

•  Сайтівські витребеньки... 3

...І я пірнаю -
Ухххххххх! -

•  Замальовки...

І кожному свій слід у круговерті,-
Була б хода, все решта марне слів.

•  Сайтівські витребеньки... 1

Вщент пропитий, та я тебе лЮблю,
І, абсенту напившись вночі,

•  Згорне вечір...

Згорне вечір замріяні крила,
І з тобою залишиться ніч.

•  Вітер...

Що ти, заспокойся, - це лиш вітер
Горнеться світанням до вікна,

•  Ты придёшь...

Ты придёшь в затуманенном платье,
Перламутровый блеск на губах.

•  Два келихи...

Два келихи – в однім отрута.
Ти п’єш чи відсуваєш геть?

•  Научи...

Научи меня думать о странном,
Только я уже знаю об этом.

•  Нет дивана...

Нет дивана, нет подушки, -
есть бетонный пол.

•  І Я...

котом з бляшанкою блукаю.
Й мене

•  Потреба...

Потреба в сповіді?
Та храм згорів до тла.

•  Капли яда...

Капли яда
на мутно-зелёных листьях,-

•  Польові дослідження...

Я борсаюсь в постелі, повний вражень
Від віршів, сексу, польових химер.

•  Еротична фантасмагорія...

Еротична фантасмагорія,-
поцілунків примхлива ніч.

•  Любов...

Ось знов прийшла, тихенько примостилась,
Мов і нема, а так, – давнішній сум.

•  А коли я дійду...

А коли я дійду до тебе,
я вже буду старий

•  Вже зібрано...

Вже зібрано каміння. Може знову
Його розкидать і піти у ніч?

•  Где-то Питер...

Где-то Питер,- влажен, неприступен.
Ветер в арках ускоряет бег.

•  Там, на дні...

Там, на дні,
від очей завидющих,

•  Ніч...

М*яке волосся,
срібло шиї,

•  Гармонія душі...

Гармонія душі? Яке тілесне диво!
Чому б і ні, коли марудний день

•  Лі...

Пальчик за пальчиком - кулачок.
Ні? Жива?

•  Згоріла б ти...

Згоріла б ти на синьому вогні, -
Там жар найбільший і пекельна туга.

•  Волшебным Женщинам ПМ )))

От каменных в веках застывших баб
И профиля надменной Нефертити,

•  Мне...

Мне твоя боль не нужна,
и радость твоя не нужна.

•  Пусть слова запоздали...

Пусть слова запоздали на тысячу лет,
И в глазах твоих осень дождями пугает.

•  Капельки росы...

Капельки росы, капелька слезы…
Тихий шелест трав под твоим окном.

•  Тебе немає...

Тебе немає
в цім оповіданні, -

•  Я Вас науявляю...

Я Вас науявляю – от і все.
Ніхто нікому й шеляга не винен.

•  Дощ...

Цей дощ потрібен тобі,
зів’ялій траві,

•  Скажи мне нет...

Скажи мне нет, и проще не бывает.
Глаза меняют отраженье, цвет.

•  Ворожка спала...

Ворожка спала. Ніч – що в ямі,
Туману – відрами черпай.

•  Україно моя

Збережи свою душу в обіймах розпусти,
Не ганьби свою честь задля миті розваг.

•  Вечер в Венеции...

Вечер в Венеции – странные звуки,
Вечные звуки плещущих волн.

•  Ти

Ти бредеш осіннім маревом сполоханих думок,
поглинаєш очима розірвану на шматки

•  Живий

- Агов! Ти тут? Живий? Не вбитий?
- Живий. У мороці боліт,

•  В лесу сосновом...

В лесу сосновом признаки весны
Неуловимы и ещё случайны.

•  Скільки

Скільки коштують Ваші очі,
Ваша посмішка і вогонь?

•  И тот, кто повержен...

И тот, кто повержен, никем не утешен,
И тот, кто тщеславен, напорист и лих;

•  Час

Міряли, судили і рядили, -
Часу вдосталь, щастя – через край.

•  Снег

Снег, но ты ему не рада.
Вечер – жгучая тоска.

•  А ще...

...А ще, окрім душі, є тіло, –
Солодкий затишок плеча,

•  Вишня...

Вишня. Куди тій гречці,
вона ще й не пахне,

•  Над вічним небуттям...

Над вічним небуттям, над неміччю людською
Холодний блиск зірок із попелу постав.

•  Янтарной комнаты...

Янтарной комнаты осенняя слеза
И в голубой оправе тихий вечер,

•  І перший сніг...

І перший сніг, як перший поцілунок,
І перша зустріч снігом на поріг.

•  Енергетичне втілення душі...

Енергетичне втілення душі
В тілесний витвір домовини щастя.

•  Ти говориш...

Ти говориш про все,
що ніби турбує тебе.

•  Потреба в сповіді...

Потреба в сповіді? Та храм згорів до тла.
Священник рясу кинув у багаття,

•  Цвітуть каштани...

Цвітуть каштани за вікном, –
У очі зазирають сонно.

•  *

- Зорі рідшають, -
промовив Сірий Брат,

•  Того, що вчора...

Того, що вчора, вже нема.
Тобі потрібна інша казка?

•  З Новим Роком, ПМ !

Мружиш очі: “Чого йому треба?”
Ледве-ледве пливуть думки.