Скоріше, по-геростратівськи (Геракл водою очистив)...)

Ні, не горять...)))

И в лабиринте музыкальных звуков,
И в несомненной пагубности слов
Мы иногда другим ломаем руки,
Отвергнув и признанье, и любовь.

Но вдруг поддавшись злому провиденью,
Сказав кому-то: Ты и я – одно,–
Сулим надежду, ускользая тенью,
Беспечно тешась травленым вином.

И кто есть кто,– к концу ни знать, ни смысла.
И звук – лишь звук, а слово, как слова.
Мы все когда-то из кого-то вышли,
Утратив на самих себя права

В)))

Юрцю, для мене одиниця Грен -
була вищою оцінкою...
Моїх теж в війну палили на кострищі,
але вірш не про це...

Аналогічно.)

Вибух жінки - це досить еротично...)))

Ага, віват!!!)))

та не віват, а гівавт )))))

Ужас...)))!!!

хто б казав)))