Автори /
Ірина Кримська (1964)
|
Рубрики
/ Тире
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Далі
•
Антициклон
•
Суша
•
Передчуття звуку
•
живу я!
•
Балада про Острів
•
Дорожні нотатки учасника ДР
•
Маки під зливою
•
Хрестиком
•
Сонце грало
•
Слизнякові
•
Сьогодні
•
Нічия
•
За вікном
•
Дуже солідна концепція творчої ферми
•
Василю Скуратівському присвячується
•
Балада про квітку на камені
•
Cамотність має смак гіркого клена
•
Недільна молитва
•
Пишу тобі листа
•
Все
•
Холод
•
Свічка
•
Спати
•
Моє
•
Чорним по білому
•
У сонному Києві
•
Я перейду
•
Груша
•
Подаруй мені ранок утоми...
•
Без казок
•
У дзеркалі зими
•
Тире
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Електричко, лети! Я не хочу перонів!
Вікна кадрами блимають до сліпоти.
Вікна кадрами блимають до сліпоти.
Іду поговорити із дощами:
Де ви були? Тут суша, самота.
Де ви були? Тут суша, самота.
Гарбузи покотилися в тінь,
Від мотУзища рвуться смертельно.
Від мотУзища рвуться смертельно.
Сосни настрУнились – позамовкали.
Вечір … стострунно мовчить.
Вечір … стострунно мовчить.
…і то нічия провина,
що зріють літа і вина,
що зріють літа і вина,
Мій Острове, світе безлюдний,
На мапі глибокого сну!
На мапі глибокого сну!
Життя іде мов пішохід
доволі чемний – тротуаром.
доволі чемний – тротуаром.
Ходять маки під зливою,
Мокнуть ніжні шовкИ.
Мокнуть ніжні шовкИ.
Перехресна рима
Хрестиком незримим
Хрестиком незримим
Сонце в кроні кальвілю заграло.
Ноти мацав проміння смичок.
Ноти мацав проміння смичок.
Допомогти повірити – а як?
Що – силоміць повіки розтуляти?
Що – силоміць повіки розтуляти?
Упала зірка.
У небі – дірка.
У небі – дірка.
Поплач зі мною, мріє. Ти була.
А нині – у поезії лиш кома.
А нині – у поезії лиш кома.
О першій ночі вимкнули ліхтар.
Його щоночі вимикають справно.
Його щоночі вимикають справно.
До кави додам кориці.
Мені так смакує просто.
Мені так смакує просто.
Пісок піддавсь упевненій ході,
Хоча ступня і потопала в ньому.
Хоча ступня і потопала в ньому.
На камені, торованім углиб,
Бог притулив тендітну квітку незбагненну.
Бог притулив тендітну квітку незбагненну.
Cамотність має смак гіркого клена.
Самотність має дух дощу вночі.
Самотність має дух дощу вночі.
Господи! Помилуй і спаси!
Господи! Провітри мою душу.
Господи! Провітри мою душу.
Пишу тобі листа. Читай і слухай.
Читай рядки. А слухай – між рядками.
Читай рядки. А слухай – між рядками.
Все, що ти можеш зробити —
Це померти в моїй душі.
Це померти в моїй душі.
Холодний вітер угортає плечі.
Осінь листям лине до лиця.
Осінь листям лине до лиця.
Осінь.
Сосни.
Сосни.
Ніч мене витрачає.
П’є мої сни, як вино.
П’є мої сни, як вино.
Крізь голу яблуню — іще голіша даль.
Вразливе неприкрите небо плаче.
Вразливе неприкрите небо плаче.
Чорним по білому. Білим по чорному.
Як ти не зробиш — усе навпаки.
Як ти не зробиш — усе навпаки.
Опівдні Київ у метро ще позіхає…
У підземеллі жебрає баян.
У підземеллі жебрає баян.
Я перейду на новий стиль
І не свої завчу манери.
І не свої завчу манери.
Колихала груша
В зимньому безмежжі
В зимньому безмежжі
Подаруй мені ранок утоми
Після ночі пекельних трудів.
Після ночі пекельних трудів.
Уже не буде складено казок —
Їх роздано усі — на кожен нарід.
Їх роздано усі — на кожен нарід.
Камея. Інталія. Тінь.
Обличчя моє, як видіння,
Обличчя моє, як видіння,
Торішня тиша — у стеблі сухому.
Торішній сум — притоптані сліди.
Торішній сум — притоптані сліди.