Автори /
Артур Сіренко (1965)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Хокку пізньої осені
•
Дикі вишні
•
Тема дощу: серед крапель
•
Кiнь вогню
•
Тільки шматочки тиші
•
Озираючись
•
Оливи
•
Ніч назавжди
•
Наш сумний сад
•
Полювання на хижаків
•
Косiння трави
•
Половина Мiсяця
•
Догорiла свiчка
•
Тиша землі
•
Триптих урбанiстичного блюзу
•
Майстер Марк
•
Моя парасолька
•
Слiди тварин
•
Ключ від згорілої хати
•
Серед вересня
•
Говорити людям
•
Гао Цi. Вiзит до вiдлюдника. Переклад
•
Гао Цi. У домi вчителя. Переклад
•
Герман Гессе У туманi Переклад
•
Герман Гессе. Швидкоплиннiсть. Переклад
•
Герман Гессе. Жовтень. Переклад
•
Глиняні сни
•
Герман Гессе. Ніч. Переклад
•
Хатинка лисиць
•
Мовчання снігу
•
Рільке Р. М. В утробі ночі. Переклад
•
Рiльке Р. М. Заквiтчаний сном. Переклад
•
Рiльке Р. М. Осiннiй день. Переклад
•
Хулiо Кортасар Трава Переклад
•
Хулiо Кортасар Нiжнiсть Переклад
•
Хулiо Кортасар Мiлонга Переклад
•
Й. Бродський Нові станси до Августи Переклад
•
Шелест пiску
•
Арсеній Тарковський Вітер Переклад
•
Арсеній Тарковський Життя, життя Переклад
•
Гао Цi Вiдвiдую вiдлюдника Яня. Переклад
•
Гао Цi Звуки флейти Переклад
•
Знак
•
Гао Ці Вночі слухаю лютню Чжан Шан Женя. Переклад
•
Гао Ці Запрошую друзів на прогулянку Переклад
•
Рільке Р. М. Я так, один... Переклад
•
Рільке Р. М. Старий Переклад
•
Рільке Р. М. Втомився я... Переклад
•
Р. М. Рільке У ночі такі… Переклад
•
Шарль Бодлер Тумани і дощі. Переклад.
•
Р. Рільке. Потоки сліз у сні... Переклад
•
Й. Бродський
•
Кружляння світу
•
Р. Рільке Хто зна... Переклад
•
Р. Рільке Над книгою. Переклад.
•
Треба
•
Й. Бродський. Пора року - зима. Переклад.
•
Замерзають хризантеми - Низка танка
•
Абу-ль-Атахія. Хто покличе... Перклад.
•
Листи в порожнечу
•
Холод осіннього саду
•
Й. Бродський. І при слові
•
Й. Бродський. Якщо співати про щось... Переклад.
•
Й. Бродський. Впізнаю цей вітер. Переклад.
•
Й. Бродський. Північ кришить метал. Переклад.
•
Апокрифи осені - Низка хокку
•
Клаптики часу
•
Шарль Бодлер. Сплін. Переклад.
•
Шарль Бодлер. Sed non satiata. Переклад.
•
Шарль Бодлер. Невід'ємне. Переклад.
•
Степовий вітер 1171 року
•
Ковток вина
•
Перевізник через річку буття
•
Сумний танок
•
Л. Луткова Ти русин! Мову свою пам'ятай! - Переклад.
•
Вільний переклад і переспів вірша Л. Луткової «В столиці…»
•
Слова дощу
•
Сліди самотнього вітру
•
Весняні хмарки
•
Лунає луна
•
У дзеркалі калюж
•
П'ять весняних хокку
•
Овайн Ківейліог. Гірлас Овайна. Переклад з кимри.
•
Сон мертвого дерева.
•
П’єро медитує
•
Солдати долі. Гімн Ірландії. Переклад.
•
Велемір Хлєбніков. Відмова. Переклад.
•
Велемир Хлєбніков. Коли козак... Переклад
•
Р. Рільке. Самотність. Переклад.
•
Слухаючи вітер. Збірник танка.
•
Серед лісу. Збірник хокку.
•
Розмова дерев
•
Р. Рільке З
•
Примхи станіславської бруківки. Збірник хокку.
Переглянути всі твори з цієї сторінки
* * *
Падолист. Вітер.
Падолист. Вітер.
Коли вітер прийшов
у міста катарів
у міста катарів
Серед дощу ми як на Корсиці липня,
Конвент алегорій, метафор – постреволюції дня.
Конвент алегорій, метафор – постреволюції дня.
Огненний кінь мій спогад топче копитом
Траву моєї пам’яті, чебрець минулого. Огром
Траву моєї пам’яті, чебрець минулого. Огром
Якщо тільки тиша лишилась тобі,
Якщо ти зникаєш, як тінь у юрбі,
Якщо ти зникаєш, як тінь у юрбі,
Не тільки мертві дні залишаться позаду
Коли знайдеш собі хвилину озирнутись,
Коли знайдеш собі хвилину озирнутись,
В осяйній тиші самоти оливи – сад.
Не можу поглядом вернутися назад –
Не можу поглядом вернутися назад –
Назавжди на Землі настала ніч,
Навіки опустилась вічна тьма
Навіки опустилась вічна тьма
Наш цвіт обірвано. І пусткою наш сад стоїть.
Жорстокий садівник посеред марева століть
Жорстокий садівник посеред марева століть
Наче мисливець вистежую слід хижака.
У землю засіюю гільзи замість зерна.
У землю засіюю гільзи замість зерна.
Травень ще не почався, юна трава виринає з землі і тягнеться до сонця. Але в місті косарі газонів вже зрізують її, стинають голови квітам. А багато квітів так і не встигнуть зацвісти. І косарям не шкода. Побачивши це, я написав такі хокку:
(низка хокку)
(Низка хокку)
Патріарх гомінкої церкви джмелів
Такий же самотній як чорний лелека,
Такий же самотній як чорний лелека,
Блюз мого міста
Старий бібліотекар.
Книгами сумних років
Книгами сумних років
Люди під парасольками снів.
Осінній дощ – це мара,
Осінній дощ – це мара,
Серед трави зім’ятої вітром
Дикий кіт зі зламаним годинником
Дикий кіт зі зламаним годинником
Хто відшукає
Старий колодязь,
Старий колодязь,
Ще квіти не змерзли.
Ще хризантеми
Ще хризантеми
Людям говорив,
Що дерева теж португальці.
Що дерева теж португальці.
Відвідав Чень Юнь Янь – відлюдника, що оселився в горах Сі Шань. Чекаючи на нього, написав йому в подарунок вірші про свої почуття.
Темний бамбук
Стебла схилив над дорогою.
Стебла схилив над дорогою.
Так дивно – у тумані я іду!
В самотині тут кожен кущ і камінь,
В самотині тут кожен кущ і камінь,
Із мого дерева життя
Все листя поступово облітає.
Все листя поступово облітає.
У сукні сірій, жовтій та червоній
Панує на алеях листя круговерть,
Панує на алеях листя круговерть,
(низка неканонічних танка)
Я свічку загасив давно,
Нехай через прочинене вікно
Нехай через прочинене вікно
(Низка хокку)
(Збірник танка)
В утробі ночі, у сріблястій пряжі,
заснуло все в мовчанні білої імли.
заснуло все в мовчанні білої імли.
Був день увесь у хризантемах пишних
Боявся я - в розкоші ці без вороття пірну…
Боявся я - в розкоші ці без вороття пірну…
О, Господи: вже час. Втомилось літо бути.
На сонячний годинник тінь свою клади,
На сонячний годинник тінь свою клади,
(Реколета, Буенос-Айрес)
Ця ніжність, і ці вільні руки
чи простягти комусь? А скільки винограду
чи простягти комусь? А скільки винограду
Згадую Хрест Південний
коли задираю голову спрагло
коли задираю голову спрагло
Вівторок. Вересень почався.
Дощ крапав всеньку ніч як смерть.
Дощ крапав всеньку ніч як смерть.
Моєму верблюду присвячую. Щиро.
Душа моя вночі знайшла сліди нудьги.
І
Передчуттям не вірю, і прикмет
Передчуттям не вірю, і прикмет
День догорає.
Лапатий падає сніг.
Лапатий падає сніг.
Ринули сльози, як тільки вітер
Звуки флейти приніс.
Звуки флейти приніс.
Намалюй мені Волю.
На листі дерев,
На листі дерев,
Зал порожній, у тиші нічній
Крижинкою ниє струна.
Крижинкою ниє струна.
В мене знову У Вей*,
Безмежно сумний весняний день.
Безмежно сумний весняний день.
Я так, один. Ніхто не розуміє
мовчання: голос довгих днів,
мовчання: голос довгих днів,
Всі на полях: до хати я вже звик,
самотність дихає
самотність дихає
Втомився я від суду хворих днів,
порожня ніч безвітряних полів
порожня ніч безвітряних полів
У ночі такі, як у давніх сагах
серця королів, що лежать в саркофагах,
серця королів, що лежать в саркофагах,
І осінь пізню і брудну весну
Співати я люблю: вони ведуть до сну
Співати я люблю: вони ведуть до сну
Потоки сліз у сні. Долина сну.
Реальність, що у серці новизну
Реальність, що у серці новизну
Це ряд спостережень. У кутку – тепло.
Сліди від погляду на речах.
Сліди від погляду на речах.
Слухав би шурхіт листя
Але в небі синьому
Але в небі синьому
* * *
Хто зна, в стражданнях може є і сенс, і зміст
Хто зна, в стражданнях може є і сенс, і зміст
Я зачитався. Я читав давно.
Коли осінній дощ постукав у вікно.
Коли осінній дощ постукав у вікно.
Те, що в житті нам потрібно
Хотілось словами назвати
Хотілось словами назвати
Пора року – зима. На кордонах спокійно. І сни
переповнені чимось одруженим – липким варенням,
переповнені чимось одруженим – липким варенням,
* * *
Коли замерзають хризантеми
Коли замерзають хризантеми
Хто покличе до мене мешканців темних могил,
Близьких, що згинули в розквіті сил?
Близьких, що згинули в розквіті сил?
Кладовище минулих осеней
Заносить снігом нашої журби
Заносить снігом нашої журби
(Низка хайбун)
* * *
…і при слові «майбутнє» з української мови
…і при слові «майбутнє» з української мови
* * *
Якщо співати про щось, то про зміну вітру,
Якщо співати про щось, то про зміну вітру,
* * *
Впізнаю цей вітер, що летить на траву,
Впізнаю цей вітер, що летить на траву,
* * *
Північ кришить метал, але шкодує скло.
Північ кришить метал, але шкодує скло.
* * *
У згасаючих променях
У згасаючих променях
(Низка неканонічних танка)
Життя затятий ворог з вогкою імлою
Понурий падолист панує над землею,
Понурий падолист панує над землею,
Хто витворив тебе з тропічних темних мрій,
Який тубільний Фауст, марево савани?
Який тубільний Фауст, марево савани?
Дрімучі праліси – ви як готичні храми
Сумним органом в кронах вітру шум;
Сумним органом в кронах вітру шум;
І це фарби мої? Це палітра моя?
Цей набір сірих плям?
Цей набір сірих плям?
* * *
Забувши гіркоту марнотного життя,
Забувши гіркоту марнотного життя,
(Низка неканонічних танка)
(Низка неканонічних хокку)
До тебе - пластика і знаки
І космогонія часів
І космогонія часів
Коли прийдуть новітні яничари
Хто зможе знавіснілим пояснити
Хто зможе знавіснілим пояснити
(Низка неканонічних хокку)
(Низка неканонічних танка)
(Низка неканонічних хокку)
(Низка неканонічних танка)
* * *
Самотність мені
Самотність мені
* * *
Весняний вітер.
Весняний вітер.
Налий, підчаший, повний ріг вина
Налиєш зле – тоді твоя вина
Налиєш зле – тоді твоя вина
Мертве дерево спить
Снами жовтими снить
Снами жовтими снить
(Низка неканонічних хокку)
Заспіваємо пісню ірландських солдат
Наші ватри на схилах як зорі горять
Наші ватри на схилах як зорі горять
Мені набагато приємніше
Дивитись на зорі,
Дивитись на зорі,
* * *
Коли козак на вежі вартовій
Коли козак на вежі вартовій
Самотність – це дощ, це вода
Мовчазними хвилями вечора
Мовчазними хвилями вечора
* * *
Якби самотність
Якби самотність
* * *
Серед Чорного лісу
Серед Чорного лісу
Розмова дерев
* * *
Хто скаже, де межа
Хто скаже, де межа
Вибрані хокку