ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
2026.08.05
22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
2026.08.05
21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
2026.08.05
16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
2026.08.05
13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
2026.08.05
12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артур Сіренко (1965) /
Вірші
/
Хокку
Апокрифи осені - Низка хокку
* * *
У згасаючих променях
Табуни коней вечора
Навздогін спогадам летять...
* * *
Ці чорні ряси…
Вони теж прийшли сюди
Милуватись квітами.
* * *
В очах твоїх
Бачив тільки Порожнечу
Заплющу свої…
Читаючи Рембо
На п’яному кораблі
Попливу в країну осені
Вічної і хмільної…
* * *
Чорна осінь.
Ліс кольору погару.
Епоха занепаду…
Споглядаючи помаранчі
Для радощів нам
Так мало потрібно:
Яскраві фрукти…
* * *
Дивний трунок
Дарував натхнення
Шанувальнику…
* * *
Ночі теплоту
Знайду у темряві серпня…
Радість обіймів.
* * *
Осені – жебрачці старій
Золоті монети слів
Подам…
* * *
Осіннього листя пожежа!
Згорю на цьому багатті
Наче єретик…
* * *
Одягнув черевики.
Краще б костур повісив
У південних горах!
* * *
У кожному листку опалому
Бачив сторінки
«Весни і осені»…
* * *
Старому монаху
Чи судилось побачити ще
Як квіти пелюстки гублять?
* * *
У світі несправжньому
Споглядаю підробки
І речі непотрібні.
* * *
Осінню глухою
Все старіє – і клумба,
І я, і мій кіт…
* * *
Блукаю в самотності
Але хтось споглядає мене
Із глибини неба…
* * *
Цікаво довідатись –
Який килимок лежить
Перед дверима Всесвіту…
* * *
Так само вітер
Наше життя обірве
Як ці листя…
* * *
Вдихаючи аромат кави
Думаю про володарів східних
В своєму гаремі…
* * *
Крізь хащі кропиви
Йду зі свого села
Назавжди…
* * *
Про вічність повільно
Старі монахи розмовляють.
Осінній ліс…
* * *
В осінь поїду
Глуху і понуру
На ослику старенькому…
* * *
У густому повітрі
Малюю образи
Прямо на хмарі…
* * *
Під парасолями
Ховаємось не тільки
Від дощу. Осінь...
* * *
Стара осінь
Вимила фарби дощем
Цього світу…
* * *
Наче равлики
Назустріч осені глухій
Будем повзти…
* * *
Мій сум літає
Злої ночі кажаном...
Свічку б запалити!
* * *
Модриновий ліс!
Дихає прозорістю
Рання осінь…
* * *
Прапором накрийте
Старого воїна
Солдата Долі…
* * *
Шматок китайки
Вітер поніс у небо...
Тополя в степу.
* * *
Дізнатися б тепер
Навіщо в цьому світі сну
Досі живу?
* * *
Несе мене сон
Пливу… На берег який
Викинуть хвилі?
* * *
Із них би скласти
Цього життя кольорові сни!
Але осінь… Навколо…
* * *
Ми бачимо все нові сни
Чергою нескінченною…
Коли яву побачимо?
* * *
На березі річки
Даремно чекаю паромщика.
Постарів і він…
* * *
Стукіт дощу
Серед сірості осені
Навпіл розділемо сум...
* * *
Осіння нудьга
І в мене в душі,
І в дерев сплячих…
2010
(фото автора віршів)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Апокрифи осені - Низка хокку
"Спчатку у снах панував хаос. Потім у них знайшлись і сенс, і логіка..."
Борхес
* * *У згасаючих променях
Табуни коней вечора
Навздогін спогадам летять...
* * *
Ці чорні ряси…
Вони теж прийшли сюди
Милуватись квітами.
* * *
В очах твоїх
Бачив тільки Порожнечу
Заплющу свої…
Читаючи Рембо
На п’яному кораблі
Попливу в країну осені
Вічної і хмільної…
* * *
Чорна осінь.
Ліс кольору погару.
Епоха занепаду…
Споглядаючи помаранчі
Для радощів нам
Так мало потрібно:
Яскраві фрукти…
* * *
Дивний трунок
Дарував натхнення
Шанувальнику…
* * *
Ночі теплоту
Знайду у темряві серпня…
Радість обіймів.
* * *
Осені – жебрачці старій
Золоті монети слів
Подам…
* * *
Осіннього листя пожежа!
Згорю на цьому багатті
Наче єретик…
* * *
Одягнув черевики.
Краще б костур повісив
У південних горах!
* * *
У кожному листку опалому
Бачив сторінки
«Весни і осені»…
* * *
Старому монаху
Чи судилось побачити ще
Як квіти пелюстки гублять?
* * *
У світі несправжньому
Споглядаю підробки
І речі непотрібні.
* * *
Осінню глухою
Все старіє – і клумба,
І я, і мій кіт…
* * *
Блукаю в самотності
Але хтось споглядає мене
Із глибини неба…
* * *
Цікаво довідатись –
Який килимок лежить
Перед дверима Всесвіту…
* * *
Так само вітер
Наше життя обірве
Як ці листя…
* * *
Вдихаючи аромат кави
Думаю про володарів східних
В своєму гаремі…
* * *
Крізь хащі кропиви
Йду зі свого села
Назавжди…
* * *
Про вічність повільно
Старі монахи розмовляють.
Осінній ліс…
* * *
В осінь поїду
Глуху і понуру
На ослику старенькому…
* * *
У густому повітрі
Малюю образи
Прямо на хмарі…
* * *
Під парасолями
Ховаємось не тільки
Від дощу. Осінь...
* * *
Стара осінь
Вимила фарби дощем
Цього світу…
* * *
Наче равлики
Назустріч осені глухій
Будем повзти…
* * *
Мій сум літає
Злої ночі кажаном...
Свічку б запалити!
* * *
Модриновий ліс!
Дихає прозорістю
Рання осінь…
* * *
Прапором накрийте
Старого воїна
Солдата Долі…
* * *
Шматок китайки
Вітер поніс у небо...
Тополя в степу.
* * *
Дізнатися б тепер
Навіщо в цьому світі сну
Досі живу?
* * *
Несе мене сон
Пливу… На берег який
Викинуть хвилі?
* * *
Із них би скласти
Цього життя кольорові сни!
Але осінь… Навколо…
* * *
Ми бачимо все нові сни
Чергою нескінченною…
Коли яву побачимо?
* * *
На березі річки
Даремно чекаю паромщика.
Постарів і він…
* * *
Стукіт дощу
Серед сірості осені
Навпіл розділемо сум...
* * *
Осіння нудьга
І в мене в душі,
І в дерев сплячих…
2010
(фото автора віршів)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0988 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0988 seconds