ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.22
14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду.
Глибше лизнеш – більше куснеш.
Безкорислива любов корисніша для здоров’я.
Сила мистецтва не залежить од сили звуку.
Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря.
Політ думки був пере
2026.06.22
13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
2026.06.22
12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ
Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі
2026.06.22
07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
2026.06.22
06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
2026.06.21
21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
2026.06.21
21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
2026.06.21
21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
2026.06.21
20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
2026.06.21
17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
2026.06.21
16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
2026.06.21
16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
2026.06.21
12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
2026.06.21
12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артур Сіренко (1965) /
Вірші
/
Хокку
Апокрифи осені - Низка хокку
* * *
У згасаючих променях
Табуни коней вечора
Навздогін спогадам летять...
* * *
Ці чорні ряси…
Вони теж прийшли сюди
Милуватись квітами.
* * *
В очах твоїх
Бачив тільки Порожнечу
Заплющу свої…
Читаючи Рембо
На п’яному кораблі
Попливу в країну осені
Вічної і хмільної…
* * *
Чорна осінь.
Ліс кольору погару.
Епоха занепаду…
Споглядаючи помаранчі
Для радощів нам
Так мало потрібно:
Яскраві фрукти…
* * *
Дивний трунок
Дарував натхнення
Шанувальнику…
* * *
Ночі теплоту
Знайду у темряві серпня…
Радість обіймів.
* * *
Осені – жебрачці старій
Золоті монети слів
Подам…
* * *
Осіннього листя пожежа!
Згорю на цьому багатті
Наче єретик…
* * *
Одягнув черевики.
Краще б костур повісив
У південних горах!
* * *
У кожному листку опалому
Бачив сторінки
«Весни і осені»…
* * *
Старому монаху
Чи судилось побачити ще
Як квіти пелюстки гублять?
* * *
У світі несправжньому
Споглядаю підробки
І речі непотрібні.
* * *
Осінню глухою
Все старіє – і клумба,
І я, і мій кіт…
* * *
Блукаю в самотності
Але хтось споглядає мене
Із глибини неба…
* * *
Цікаво довідатись –
Який килимок лежить
Перед дверима Всесвіту…
* * *
Так само вітер
Наше життя обірве
Як ці листя…
* * *
Вдихаючи аромат кави
Думаю про володарів східних
В своєму гаремі…
* * *
Крізь хащі кропиви
Йду зі свого села
Назавжди…
* * *
Про вічність повільно
Старі монахи розмовляють.
Осінній ліс…
* * *
В осінь поїду
Глуху і понуру
На ослику старенькому…
* * *
У густому повітрі
Малюю образи
Прямо на хмарі…
* * *
Під парасолями
Ховаємось не тільки
Від дощу. Осінь...
* * *
Стара осінь
Вимила фарби дощем
Цього світу…
* * *
Наче равлики
Назустріч осені глухій
Будем повзти…
* * *
Мій сум літає
Злої ночі кажаном...
Свічку б запалити!
* * *
Модриновий ліс!
Дихає прозорістю
Рання осінь…
* * *
Прапором накрийте
Старого воїна
Солдата Долі…
* * *
Шматок китайки
Вітер поніс у небо...
Тополя в степу.
* * *
Дізнатися б тепер
Навіщо в цьому світі сну
Досі живу?
* * *
Несе мене сон
Пливу… На берег який
Викинуть хвилі?
* * *
Із них би скласти
Цього життя кольорові сни!
Але осінь… Навколо…
* * *
Ми бачимо все нові сни
Чергою нескінченною…
Коли яву побачимо?
* * *
На березі річки
Даремно чекаю паромщика.
Постарів і він…
* * *
Стукіт дощу
Серед сірості осені
Навпіл розділемо сум...
* * *
Осіння нудьга
І в мене в душі,
І в дерев сплячих…
2010
(фото автора віршів)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Апокрифи осені - Низка хокку
"Спчатку у снах панував хаос. Потім у них знайшлись і сенс, і логіка..."
Борхес
* * *У згасаючих променях
Табуни коней вечора
Навздогін спогадам летять...
* * *
Ці чорні ряси…
Вони теж прийшли сюди
Милуватись квітами.
* * *
В очах твоїх
Бачив тільки Порожнечу
Заплющу свої…
Читаючи Рембо
На п’яному кораблі
Попливу в країну осені
Вічної і хмільної…
* * *
Чорна осінь.
Ліс кольору погару.
Епоха занепаду…
Споглядаючи помаранчі
Для радощів нам
Так мало потрібно:
Яскраві фрукти…
* * *
Дивний трунок
Дарував натхнення
Шанувальнику…
* * *
Ночі теплоту
Знайду у темряві серпня…
Радість обіймів.
* * *
Осені – жебрачці старій
Золоті монети слів
Подам…
* * *
Осіннього листя пожежа!
Згорю на цьому багатті
Наче єретик…
* * *
Одягнув черевики.
Краще б костур повісив
У південних горах!
* * *
У кожному листку опалому
Бачив сторінки
«Весни і осені»…
* * *
Старому монаху
Чи судилось побачити ще
Як квіти пелюстки гублять?
* * *
У світі несправжньому
Споглядаю підробки
І речі непотрібні.
* * *
Осінню глухою
Все старіє – і клумба,
І я, і мій кіт…
* * *
Блукаю в самотності
Але хтось споглядає мене
Із глибини неба…
* * *
Цікаво довідатись –
Який килимок лежить
Перед дверима Всесвіту…
* * *
Так само вітер
Наше життя обірве
Як ці листя…
* * *
Вдихаючи аромат кави
Думаю про володарів східних
В своєму гаремі…
* * *
Крізь хащі кропиви
Йду зі свого села
Назавжди…
* * *
Про вічність повільно
Старі монахи розмовляють.
Осінній ліс…
* * *
В осінь поїду
Глуху і понуру
На ослику старенькому…
* * *
У густому повітрі
Малюю образи
Прямо на хмарі…
* * *
Під парасолями
Ховаємось не тільки
Від дощу. Осінь...
* * *
Стара осінь
Вимила фарби дощем
Цього світу…
* * *
Наче равлики
Назустріч осені глухій
Будем повзти…
* * *
Мій сум літає
Злої ночі кажаном...
Свічку б запалити!
* * *
Модриновий ліс!
Дихає прозорістю
Рання осінь…
* * *
Прапором накрийте
Старого воїна
Солдата Долі…
* * *
Шматок китайки
Вітер поніс у небо...
Тополя в степу.
* * *
Дізнатися б тепер
Навіщо в цьому світі сну
Досі живу?
* * *
Несе мене сон
Пливу… На берег який
Викинуть хвилі?
* * *
Із них би скласти
Цього життя кольорові сни!
Але осінь… Навколо…
* * *
Ми бачимо все нові сни
Чергою нескінченною…
Коли яву побачимо?
* * *
На березі річки
Даремно чекаю паромщика.
Постарів і він…
* * *
Стукіт дощу
Серед сірості осені
Навпіл розділемо сум...
* * *
Осіння нудьга
І в мене в душі,
І в дерев сплячих…
2010
(фото автора віршів)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0957 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0957 seconds