ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.05
13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
2024.05.05
10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
2024.05.05
02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
2024.05.05
00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
2024.05.04
11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
2024.05.04
10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
2024.05.04
10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
2024.05.04
08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
2024.05.04
05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артур Сіренко (1965) /
Вірші
/
Хокку
Апокрифи осені - Низка хокку
У згасаючих променях
Табуни коней вечора
Навздогін спогадам летять...
* * *
Ці чорні ряси…
Вони теж прийшли сюди
Милуватись квітами.
* * *
В очах твоїх
Бачив тільки Порожнечу
Заплющу свої…
Читаючи Рембо
На п’яному кораблі
Попливу в країну осені
Вічної і хмільної…
* * *
Чорна осінь.
Ліс кольору погару.
Епоха занепаду…
Споглядаючи помаранчі
Для радощів нам
Так мало потрібно:
Яскраві фрукти…
* * *
Дивний трунок
Дарував натхнення
Шанувальнику…
* * *
Ночі теплоту
Знайду у темряві серпня…
Радість обіймів.
* * *
Осені – жебрачці старій
Золоті монети слів
Подам…
* * *
Осіннього листя пожежа!
Згорю на цьому багатті
Наче єретик…
* * *
Одягнув черевики.
Краще б костур повісив
У південних горах!
* * *
У кожному листку опалому
Бачив сторінки
«Весни і осені»…
* * *
Старому монаху
Чи судилось побачити ще
Як квіти пелюстки гублять?
* * *
У світі несправжньому
Споглядаю підробки
І речі непотрібні.
* * *
Осінню глухою
Все старіє – і клумба,
І я, і мій кіт…
* * *
Блукаю в самотності
Але хтось споглядає мене
Із глибини неба…
* * *
Цікаво довідатись –
Який килимок лежить
Перед дверима Всесвіту…
* * *
Так само вітер
Наше життя обірве
Як ці листя…
* * *
Вдихаючи аромат кави
Думаю про володарів східних
В своєму гаремі…
* * *
Крізь хащі кропиви
Йду зі свого села
Назавжди…
* * *
Про вічність повільно
Старі монахи розмовляють.
Осінній ліс…
* * *
В осінь поїду
Глуху і понуру
На ослику старенькому…
* * *
У густому повітрі
Малюю образи
Прямо на хмарі…
* * *
Під парасолями
Ховаємось не тільки
Від дощу. Осінь...
* * *
Стара осінь
Вимила фарби дощем
Цього світу…
* * *
Наче равлики
Назустріч осені глухій
Будем повзти…
* * *
Мій сум літає
Злої ночі кажаном...
Свічку б запалити!
* * *
Модриновий ліс!
Дихає прозорістю
Рання осінь…
* * *
Прапором накрийте
Старого воїна
Солдата Долі…
* * *
Шматок китайки
Вітер поніс у небо...
Тополя в степу.
* * *
Дізнатися б тепер
Навіщо в цьому світі сну
Досі живу?
* * *
Несе мене сон
Пливу… На берег який
Викинуть хвилі?
* * *
Із них би скласти
Цього життя кольорові сни!
Але осінь… Навколо…
* * *
Ми бачимо все нові сни
Чергою нескінченною…
Коли яву побачимо?
* * *
На березі річки
Даремно чекаю паромщика.
Постарів і він…
* * *
Стукіт дощу
Серед сірості осені
Навпіл розділемо сум...
* * *
Осіння нудьга
І в мене в душі,
І в дерев сплячих…
2010
(фото автора віршів)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Апокрифи осені - Низка хокку
"Спчатку у снах панував хаос. Потім у них знайшлись і сенс, і логіка..."
Борхес
* * *У згасаючих променях
Табуни коней вечора
Навздогін спогадам летять...
* * *
Ці чорні ряси…
Вони теж прийшли сюди
Милуватись квітами.
* * *
В очах твоїх
Бачив тільки Порожнечу
Заплющу свої…
Читаючи Рембо
На п’яному кораблі
Попливу в країну осені
Вічної і хмільної…
* * *
Чорна осінь.
Ліс кольору погару.
Епоха занепаду…
Споглядаючи помаранчі
Для радощів нам
Так мало потрібно:
Яскраві фрукти…
* * *
Дивний трунок
Дарував натхнення
Шанувальнику…
* * *
Ночі теплоту
Знайду у темряві серпня…
Радість обіймів.
* * *
Осені – жебрачці старій
Золоті монети слів
Подам…
* * *
Осіннього листя пожежа!
Згорю на цьому багатті
Наче єретик…
* * *
Одягнув черевики.
Краще б костур повісив
У південних горах!
* * *
У кожному листку опалому
Бачив сторінки
«Весни і осені»…
* * *
Старому монаху
Чи судилось побачити ще
Як квіти пелюстки гублять?
* * *
У світі несправжньому
Споглядаю підробки
І речі непотрібні.
* * *
Осінню глухою
Все старіє – і клумба,
І я, і мій кіт…
* * *
Блукаю в самотності
Але хтось споглядає мене
Із глибини неба…
* * *
Цікаво довідатись –
Який килимок лежить
Перед дверима Всесвіту…
* * *
Так само вітер
Наше життя обірве
Як ці листя…
* * *
Вдихаючи аромат кави
Думаю про володарів східних
В своєму гаремі…
* * *
Крізь хащі кропиви
Йду зі свого села
Назавжди…
* * *
Про вічність повільно
Старі монахи розмовляють.
Осінній ліс…
* * *
В осінь поїду
Глуху і понуру
На ослику старенькому…
* * *
У густому повітрі
Малюю образи
Прямо на хмарі…
* * *
Під парасолями
Ховаємось не тільки
Від дощу. Осінь...
* * *
Стара осінь
Вимила фарби дощем
Цього світу…
* * *
Наче равлики
Назустріч осені глухій
Будем повзти…
* * *
Мій сум літає
Злої ночі кажаном...
Свічку б запалити!
* * *
Модриновий ліс!
Дихає прозорістю
Рання осінь…
* * *
Прапором накрийте
Старого воїна
Солдата Долі…
* * *
Шматок китайки
Вітер поніс у небо...
Тополя в степу.
* * *
Дізнатися б тепер
Навіщо в цьому світі сну
Досі живу?
* * *
Несе мене сон
Пливу… На берег який
Викинуть хвилі?
* * *
Із них би скласти
Цього життя кольорові сни!
Але осінь… Навколо…
* * *
Ми бачимо все нові сни
Чергою нескінченною…
Коли яву побачимо?
* * *
На березі річки
Даремно чекаю паромщика.
Постарів і він…
* * *
Стукіт дощу
Серед сірості осені
Навпіл розділемо сум...
* * *
Осіння нудьга
І в мене в душі,
І в дерев сплячих…
2010
(фото автора віршів)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію