ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.21
06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
2026.09.21
05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ
У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
2026.09.20
23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
2026.09.20
21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артур Сіренко (1965) /
Вірші
/
Хокку
Апокрифи осені - Низка хокку
* * *
У згасаючих променях
Табуни коней вечора
Навздогін спогадам летять...
* * *
Ці чорні ряси…
Вони теж прийшли сюди
Милуватись квітами.
* * *
В очах твоїх
Бачив тільки Порожнечу
Заплющу свої…
Читаючи Рембо
На п’яному кораблі
Попливу в країну осені
Вічної і хмільної…
* * *
Чорна осінь.
Ліс кольору погару.
Епоха занепаду…
Споглядаючи помаранчі
Для радощів нам
Так мало потрібно:
Яскраві фрукти…
* * *
Дивний трунок
Дарував натхнення
Шанувальнику…
* * *
Ночі теплоту
Знайду у темряві серпня…
Радість обіймів.
* * *
Осені – жебрачці старій
Золоті монети слів
Подам…
* * *
Осіннього листя пожежа!
Згорю на цьому багатті
Наче єретик…
* * *
Одягнув черевики.
Краще б костур повісив
У південних горах!
* * *
У кожному листку опалому
Бачив сторінки
«Весни і осені»…
* * *
Старому монаху
Чи судилось побачити ще
Як квіти пелюстки гублять?
* * *
У світі несправжньому
Споглядаю підробки
І речі непотрібні.
* * *
Осінню глухою
Все старіє – і клумба,
І я, і мій кіт…
* * *
Блукаю в самотності
Але хтось споглядає мене
Із глибини неба…
* * *
Цікаво довідатись –
Який килимок лежить
Перед дверима Всесвіту…
* * *
Так само вітер
Наше життя обірве
Як ці листя…
* * *
Вдихаючи аромат кави
Думаю про володарів східних
В своєму гаремі…
* * *
Крізь хащі кропиви
Йду зі свого села
Назавжди…
* * *
Про вічність повільно
Старі монахи розмовляють.
Осінній ліс…
* * *
В осінь поїду
Глуху і понуру
На ослику старенькому…
* * *
У густому повітрі
Малюю образи
Прямо на хмарі…
* * *
Під парасолями
Ховаємось не тільки
Від дощу. Осінь...
* * *
Стара осінь
Вимила фарби дощем
Цього світу…
* * *
Наче равлики
Назустріч осені глухій
Будем повзти…
* * *
Мій сум літає
Злої ночі кажаном...
Свічку б запалити!
* * *
Модриновий ліс!
Дихає прозорістю
Рання осінь…
* * *
Прапором накрийте
Старого воїна
Солдата Долі…
* * *
Шматок китайки
Вітер поніс у небо...
Тополя в степу.
* * *
Дізнатися б тепер
Навіщо в цьому світі сну
Досі живу?
* * *
Несе мене сон
Пливу… На берег який
Викинуть хвилі?
* * *
Із них би скласти
Цього життя кольорові сни!
Але осінь… Навколо…
* * *
Ми бачимо все нові сни
Чергою нескінченною…
Коли яву побачимо?
* * *
На березі річки
Даремно чекаю паромщика.
Постарів і він…
* * *
Стукіт дощу
Серед сірості осені
Навпіл розділемо сум...
* * *
Осіння нудьга
І в мене в душі,
І в дерев сплячих…
2010
(фото автора віршів)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Апокрифи осені - Низка хокку
"Спчатку у снах панував хаос. Потім у них знайшлись і сенс, і логіка..."
Борхес
* * *У згасаючих променях
Табуни коней вечора
Навздогін спогадам летять...
* * *
Ці чорні ряси…
Вони теж прийшли сюди
Милуватись квітами.
* * *
В очах твоїх
Бачив тільки Порожнечу
Заплющу свої…
Читаючи Рембо
На п’яному кораблі
Попливу в країну осені
Вічної і хмільної…
* * *
Чорна осінь.
Ліс кольору погару.
Епоха занепаду…
Споглядаючи помаранчі
Для радощів нам
Так мало потрібно:
Яскраві фрукти…
* * *
Дивний трунок
Дарував натхнення
Шанувальнику…
* * *
Ночі теплоту
Знайду у темряві серпня…
Радість обіймів.
* * *
Осені – жебрачці старій
Золоті монети слів
Подам…
* * *
Осіннього листя пожежа!
Згорю на цьому багатті
Наче єретик…
* * *
Одягнув черевики.
Краще б костур повісив
У південних горах!
* * *
У кожному листку опалому
Бачив сторінки
«Весни і осені»…
* * *
Старому монаху
Чи судилось побачити ще
Як квіти пелюстки гублять?
* * *
У світі несправжньому
Споглядаю підробки
І речі непотрібні.
* * *
Осінню глухою
Все старіє – і клумба,
І я, і мій кіт…
* * *
Блукаю в самотності
Але хтось споглядає мене
Із глибини неба…
* * *
Цікаво довідатись –
Який килимок лежить
Перед дверима Всесвіту…
* * *
Так само вітер
Наше життя обірве
Як ці листя…
* * *
Вдихаючи аромат кави
Думаю про володарів східних
В своєму гаремі…
* * *
Крізь хащі кропиви
Йду зі свого села
Назавжди…
* * *
Про вічність повільно
Старі монахи розмовляють.
Осінній ліс…
* * *
В осінь поїду
Глуху і понуру
На ослику старенькому…
* * *
У густому повітрі
Малюю образи
Прямо на хмарі…
* * *
Під парасолями
Ховаємось не тільки
Від дощу. Осінь...
* * *
Стара осінь
Вимила фарби дощем
Цього світу…
* * *
Наче равлики
Назустріч осені глухій
Будем повзти…
* * *
Мій сум літає
Злої ночі кажаном...
Свічку б запалити!
* * *
Модриновий ліс!
Дихає прозорістю
Рання осінь…
* * *
Прапором накрийте
Старого воїна
Солдата Долі…
* * *
Шматок китайки
Вітер поніс у небо...
Тополя в степу.
* * *
Дізнатися б тепер
Навіщо в цьому світі сну
Досі живу?
* * *
Несе мене сон
Пливу… На берег який
Викинуть хвилі?
* * *
Із них би скласти
Цього життя кольорові сни!
Але осінь… Навколо…
* * *
Ми бачимо все нові сни
Чергою нескінченною…
Коли яву побачимо?
* * *
На березі річки
Даремно чекаю паромщика.
Постарів і він…
* * *
Стукіт дощу
Серед сірості осені
Навпіл розділемо сум...
* * *
Осіння нудьга
І в мене в душі,
І в дерев сплячих…
2010
(фото автора віршів)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1412 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1412 seconds