Автори /
В'ячеслав Романовський (1947)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Кропом і м'ятою пахнуть сільські вечори...
•
Надкусивши яблуко спокуси
•
Закоханий рондель
О ця солодка несвобода
•
У степу
•
Графіка Павла Бедзіра
•
Скремсано надії-мрії...
•
Дводзьобому хижому птахові...
•
Я з Христосом, ти з Аллахом...
•
Довкiл незрячi лiхтарi...
•
Туман у лузi аж до гаю
•
У дзвоні небеснім така глибина
•
Вiд розлуки до розлуки
•
Невтішні прогнози
•
Мальви
•
Пахне морем сивий Крим
•
Осінь
•
Ласкавці
•
Пристрасть
•
Вечiр у селi
•
І закурівся білий світ...
•
Стаккато в серці...
•
В степу
•
Люба ти, хороша...
•
Звучав акордеон...
•
На Рiздво
•
Думками забрів у ромашкове поле
•
ЯКЕСЬ ЧАКЛУНСТВО...
•
БЕЗ ВАС...
•
Букетик
•
Цей день...
•
І ТИША...
•
ВЕРЕСНЕВЕ
•
ЦЯ ЖIНКА У ЛЮБОВI, ЯК ОГОНЬ...
•
НЕВТРИМНА РАДIСТЬ... ОСЬ ВОНА, В МЕНI
•
БУЛИ ЦIЛУНКИ ТА ОБIЙМИ...
•
НЕБО ТАКЕ ХОЛОДНЕ...
•
У ТОЇ ПОЛЬСЬКОЇ КОБІТИ...
•
АЕЛIТА
•
ПОВIДЦВIТАЛИ НЕБЕСА...
•
ТИ СПАЛЮЄШ МЕНЕ ДОТЛА...
•
А ТИ ЖИВЕШ ПО ТОЙ БIК ЩАСТЯ...
•
І ЗАБРЕЛА У СНИ МОЇ ДУША...
•
ТИ Ж ЦЬОГО ТАК ХОТIЛА...
•
ТОРКНЕШСЯ ЛИШ - I ГЛИНА ОЖИВА...
•
Я ВИМРIЯВ ТЕБЕ...
•
ПIРНАЮ У ВРОДУ ТВОЮ, ЯК У ЛIТЕПЛО РIЧКИ...
•
УСЕ МИНУЛОСЯ МІЖ НАМИ...
•
ЛИШ ПЕРЕГЛЯДАЛИСЯ ДО ПОРИ...
•
ЧОМУ ПРО ТЕБЕ ВСI МОI ДУМКИ?
•
РІЧКА ТІШИТЬСЯ РОЗЛИВОМ...
•
МІЖ НАМИ ТАКИ ВІЙНА...
•
СОЛОМ'ЯНА ВДОВА
•
ВІДЦВІТАЮ БЕЗ ТЕБЕ. ТУЖУ...
•
ТРАВНЯ ЦВІТ - АРОМАТІВ СИМФОНІЯ...
•
У СЯЙВI ЯБЛУНI, У ЦВIТI...
•
ВЕСНЯНА ЯВА - ДИВО IЗ КАЗОК...
•
ЗУХВАЛА ЛЮБОВЕ, КОГО ВИГЛЯДАЄШ ІЗ ЛІТ...
•
СВIТАНКОВЕ БЕЗГОЛОССЯ...
•
НЕ ЗОВЕШ, АЧЕЙ ЗАБУЛА...
•
ЯК ТI ГОРИ I ПЛАЙ, I СМЕРЕКА...
•
ДОРОГИ ПРАВЕДНІ І ГРІШНІ...
•
ЛАСКАВКО, ЗГЛЯНЬСЯ НА ЗАМЕРЗЛУ ДУШУ...
•
ЧОМУСЬ НЕ МЕНШАЄ ІУД...
•
АЖ ЗУБИ ЗАЛОМИТЬ ОДРАЗУ КРИНИЧНА ВОДА...
•
ЗБЛИСКОМ ЮНИХ ОЧЕЙ...
•
ТВОЯ ЛЮБОВ, ЯК ПТАШКА ДИКА...
•
МОВ СЛЬОЗА, НАСТОРОЖЕНА ПРОСИНЬ...
•
КРАСНОМОВНА ФРЕСОК НІМОТА...
•
***
•
ЗИРКНЕШ ОЧИМА - І НІЖНИМ ОБПАЛИШ ОГНЕМ...
•
...I ПАДАВ ПРОЩАЛЬНО ВАЛЬСУЮЧИЙ СНIГ
•
ТВОЄ ІМ'Я
•
ЗАГУБИШ РІДНЕ СЛОВО "МІЙ!"
•
У СКОВОРОДИНІВКУ
•
В ГОЛОДНИЙ ПОВОЄННИЙ РIК...
•
ГЛІД
•
ТИ ПІШЛА - І НІЧИМ СТАЛО ДИХАТИ...
•
...А БЕЗ ТЕБЕ НЕ СТАЛО НА БІЛОМУ СВІТІ РІДНІ
•
НА УДАХ
•
ЛИСТЯ ОСІННЬОГО СХЛИПИ...
•
ТИ ВИЙШЛА ВСЛIД ЗА МНОЮ ЛЕГКОМА...
•
ЗРИВАЄТЬСЯ ЛИСТ I ПАДА...
•
РОЗКОТИТЬ РАНОК ВОРОХКИЙ ТУМАН...
•
ПРИКМЕТИ ОСЕНІ ПРИМІТНІ...
•
У ЛІС ОДКОТИТЬСЯ ЛУНА...
•
ВОСЕНИ...
•
МУЗИКА РОБОТИ
•
НЕ ПАМ'ЯТНИК ЗАЛИШУ...
•
ВЕРЕСНЕВІ КРАЄВИДИ
•
ВСЕ, ЩО БУЛО МИНУЛОСЯ...
•
ХЛІБ
•
В П'ЯТИЙ ДЕНЬ ОСЕНІ, В П'ЯТИЙ...
•
ВЕРЕСНЕВОЇ НОЧI
•
ВДИВЛЯЮСЬ У ВІЧНІСТЬ...
•
БРИЗОК СОНЯЧНI СКАЛКИ...
•
ОДВЕРТЯ ДНІВ ЧИ ЇХ ОМАНА...
•
НАТРУШУ ЗІРОК ІЗ ЯТЕРІВ...
•
ВЖЕ НЕ ЛІТО, ЩЕ НЕ ОСІНЬ...
•
СПІВАЮ З МАМОЮ
•
І КОНІ В ІКОНІ...
•
ПАЛАХКОТЯТЬ УСТА, ЯК МАК...
•
ОДНА ТАКА ЗЕМЛЯ!
•
СЕРПНЕВІ ДНІ В ЗАДУМІ ТИХНУТЬ...
•
ТОРКНУСЬ РУКОЮ - ЗАСПОКОЮ...
•
НЕБЕЗПЕКА! З НЕБА СПЕКА...
•
СОЛОНИЙ ЦІЛУНОК...
•
НА БАТЬКІВСЬКІЙ ЗЕМЛІ
•
ПЕТРІВ БАТІГ ДО НЕБА ГІНКО ПНЕТЬСЯ...
•
ЗНОВ БЕЗЗАКОННЯ І СВАВОЛЯ...
•
МОЯ ПОЕЗІЄ, ЛЕТИ...
•
СОНЕТ НАДВЕЧІР'Я
•
ЦЕ ПОЧУТТЯ - СВЯТЕ ПРИЧАСТЯ...
•
БІЛЯ МИЛОЇ...
•
ЗАГУСНУВ ЗМРОК НАДВЕЧІР У БОРУ...
•
ЯКЩО МЕНЕ ЗАБУДЕШ ТИ...
•
ЛИПНЕВА ПАЛІТРА
•
НІЧ СИПАЛА ЗІРКИ...
•
ВІТРЕЦЬ З ВЕСЕЛИМ РУПОРОМ...
•
...А КОЛИ СУТІНКИ ВИВІСИТЬ ВЕЧІР
•
ВІЙНА
•
ПОЦІЛУНКАМИ ВІЙ...
•
НАСТОЯНЕ ЛІТО НА ЛИПОВІМ ЦВІТІ...
•
ЯК ТУЛИШСЯ ТИХО МЕНІ ДО РАМЕН...
•
ЧЕРЕШНІ ВИСПІЛИ ЧЕРВОНІ...
•
КРОПИВ'ЯНКИ ЗМОВКЛИ ПО КУЩАХ...
•
СРІБНО ТАНЕ НАДВЕЧІР'Я...
•
НА РУНЬ РОНЯЄ РАНЬ РОСУ...
•
У СКОВОРОДИНІВКУ
•
МАТІОЛОВІ ВЕЧОРИ
•
БУЗКОВЕ НАШЕСТЯ...
•
ПЕЛЮСТКУ ТРЕПЕТНУ ПІВОНІЯ ЗРОНИЛА...
•
НЕ ОБРИДНЕ ЦЕ МЕНІ НІКОЛИ...
•
КНЯЗЬ АРОМАТУ
•
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ...
•
МЧИТЬ ЕЛЕКТРИЧКА РАННЯ...
•
ЦВІТЕ ТРОЯН...
•
І ЩОСЬ МЕНЕ РАНКОМ У ЛІСІ ТРАВНЕВІМ ВОДИЛО...
•
ПАРТИЗАНСЬКА КРИНИЦЯ
•
ЛЬОНОВЕ ПОЛЕ
•
ХОДІМ У ЛІС, У ЦЕЙ ПРИВІТНИЙ ДІМ...
•
ЩЕ СОННІ НЕ ШЕПОЧУТЬСЯ ГІЛКИ...
•
БОРОВА
•
МОВА СЕРЦЯ
•
КОЛИ КОНВАЛІЇ ЦВІТУТЬ
•
НЕ СУДИЛОСЬ УДВОХ...
•
НІНА МАТВІЄНКО
•
У САДОЧКУ СТРІНЕ ХАТА БІЛА...
•
ВЕСНЯНІ ДОЩІ
•
ПОРЯД...
•
АНТОНІВСЬКІ ЯБЛУКА
•
В НЕБІ ОБОЛОК ПЕРИСТИЙ...
•
І ЯСНІ ЗОРІ, І ТИХІ ВОДИ...
•
ШЕЛЕСТІЛИ СЛОВА, МОВ ДОЩІ...
•
СОБІ
•
ІДУ ДО ТЕБЕ
•
РУКИ
•
В ПОЕЗІЇ МОЇЙ
•
ПОЛИВ'ЯНИЙ ПІВНИК
•
БЕРЕГИНЯ
•
МОЯ ЛЮБОВЕ - РЯТУВАЛЬНИЙ КРУГ
•
ТВОЇМ ІМ'ЯМ
•
СУМУЮ БЕЗ ТЕБЕ, СУМУЮ...
•
АКОРД ЧАРІВНИЙ
•
МІЖ НАМИ - І ДАЛЕКЕ, І БЛИЗЬКЕ...
•
ТОБІ
•
НЕХАЙ ІМ'Я ТВОЄ СВЯТИТЬСЯ...
•
ДРУЖИНІ
•
В ОЦЮ ШАЛЕНУ ЮНУ ПОРУ...
•
9 березня 1861 року
•
НА ПОБАЧЕННЯ ІДУ!
•
ЛЕЧУ БЕЗОГЛЯДНО В БЕЗОДНЮ КОХАНИХ ЗІНИЦЬ...
•
***
•
ВЕСНЯНЕ
•
ОДНА ТАКА ЗЕМЛЯ!
•
СУМУЮ БЕЗ ТЕБЕ, СУМУЮ,,,
•
ХВАНЧКАРА
•
БЛАГОСЛОВЛЯЮ...
•
ЗАПОВІТ
•
СУМНІВИ
•
ВДЯЧНІСТЬ
•
СТЕПОВИЧКА
•
* * *
•
* * *
•
У МАЙСТЕРНІ ЖИВОПИСЦЯ
•
ВЕЧІР НА ОСКОЛІ
•
ГОЛОСОК
•
* * *
•
То не біда...
•
* * *
•
***
•
Сікстинська мадонна
•
***
•
У КНЯЗІВСТВІ ЛЮБОВІ
•
ЮНИЙ ВЕРЕСНЮ МІЙ
•
ДИВО
•
ПОРІГ
•
ПРОВОДИ
•
ТОЙ ВЕЧІР...
•
***
•
Пам'яті Олександра Гріна
•
* * *
•
В НІЧ НА КУПАЛА
•
МАРІЯ
•
* * *
•
* * *
•
***
•
***
•
ХІБА Ж БЕЗГОЛОСА ВКРАЇНА МОЯ...
•
БУРСАЦЬКИЙ УЗВІЗ У ХАРКОВІ
•
У НАДРАХ СЛІВ...
•
У СНИ ПОТАЙНІ...
•
МІЖ ВІТРОМ ЗИМНИМ І ДОЩЕМ
•
***
•
* * *
•
ІДИЛІЯ
•
БАЛАДА ПРО ЩАСТЯ
•
* * *
•
МІСЯЧНОЇ НОЧІ
•
* * *
•
ПЕРЕД РІЗДВОМ
•
МУЗИКА
•
* * *
•
В ПОГЛЯДІ ЖІНОЧІМ
•
* * *
•
ОЗВУСЬ!
•
* * *
•
* * *
•
СЛОВО
•
* * *
•
* * *
•
ТІНЬ
•
***
•
***
•
Ми з тобою, ласкавко, багаті...
•
ЩО ТАМ - ЗА ВІЧНОЮ МЕЖЕЮ?
•
Це - райський сад...
•
КРЕШ
•
ВДВОХ
•
ЖУРБА
•
ПОЦІЛУНКАМИ ВІЙ...
•
УКРАЇНІ
•
ДО КВІТУ ХРИЗАНТЕМ
•
У гарячім надвечір'ї
•
Вітер одцвіття розвіє...
•
ОД ЛІТА СЕРПЕНЬ ОДЛІТА
•
МАТІОЛОВІ ВЕЧОРИ
•
Вокзальна суєта прощань
•
Язик невтримний...
•
Тайна тайн
•
ХАТИНКИ БІЛОЛИЦІ
•
Мандрувати!
•
Розніму назустріч руки...
•
Ти - є!
•
КЛИЧЕ ГАЙ...
•
***
•
***
•
***
Кропом і м’ятою пахнуть сільські вечори.
Тягне волого від річки в недавнє осоння.
Тягне волого від річки в недавнє осоння.
Надкусили яблуко спокуси,
Захмеліли вибухом жаги.
Захмеліли вибухом жаги.
О ця солодка несвобода
Пізня осінь. Днина зимня –
Чирка вітер, як терпуг.
Чирка вітер, як терпуг.
Пам’яті талановитого майстра
Скремсано надії-мрії
І нажите – до узбіч!
І нажите – до узбіч!
Дводзьобому хижому птахові хочеться крові.
Несе із собою і смерті, й пожежі багрові.
Несе із собою і смерті, й пожежі багрові.
Я з Христосом, ти з Аллахом
Говорили до зорі.
Говорили до зорі.
Довкіл незрячі ліхтарі.
Туман осів у непрозорі.
Туман осів у непрозорі.
Туман у лузі аж до гаю
Стоїть, ворушиться, тече.
Стоїть, ворушиться, тече.
У дзвоні небеснім така глибина,
Що слухати – не переслухать:
Що слухати – не переслухать:
Від розлуки до розлуки наша мить
І злітає радо в небо і щемить.
І злітає радо в небо і щемить.
Дощі розтеклися без краю й кінця.
Забрьохані дні спохмурнілі, холодні.
Забрьохані дні спохмурнілі, холодні.
І сади здичавіли в селі,
Що безлюдним стало і забутим.
Що безлюдним стало і забутим.
Пахне морем сивий Крим,
А туман і степ і гори
А туман і степ і гори
Осіннє сяйво, падолист
Гніздять у серці смуток тихий -
Гніздять у серці смуток тихий -
Радіймо вдвох!
Журитись буду сам -
Журитись буду сам -
...А пристрасть - у вогні солома,
Розбудиш - і згориш до тла:
Розбудиш - і згориш до тла:
Кущі тьмяніли вечорово,
Густіла синь вряди-годи.
Густіла синь вряди-годи.
І закурівся білий світ -
Мете метелиця до неба!
Мете метелиця до неба!
Стаккато в серці - ти ідеш!
І сонце мружиться і сліпне.
І сонце мружиться і сліпне.
І степу звук - як у струні...
Цікаво... І немає страху.
Цікаво... І немає страху.
Люба ти, хороша -
Тільки замала...
Тільки замала...
Звучав акордеон. Одна кружляла пара.
І світ був тільки їх, як музика і вальс.
І світ був тільки їх, як музика і вальс.
Упала тиша на зимовий сад -
Не сипле сніг і не здригнеться гілка.
Не сипле сніг і не здригнеться гілка.
Думками забрів у ромашкове поле,
У синь піднебесну, де сонце гаряче,
У синь піднебесну, де сонце гаряче,
Якесь чаклунство - погляд твій:
Не відвернути, не забути.
Не відвернути, не забути.
Без Вас знов буду потерпати...
Побляклий день у чорне вгруз.
Побляклий день у чорне вгруз.
Ромашки польові, блавати...
Букетик тішить, звеселя.
Букетик тішить, звеселя.
Цей день надвечір занеміг
І до калюж примерз ногами.
І до калюж примерз ногами.
І тиша лягає на землю осінню волого,
І котиться степом, і тягнеться в далеч дорога.
І котиться степом, і тягнеться в далеч дорога.
І знову осінь. Вже моя.
Швидка. Не хоче забариться.
Швидка. Не хоче забариться.
Ця жінка у любові, як огонь,
Лише торкнись - і спалахне нестримно.
Лише торкнись - і спалахне нестримно.
Невтримна радість... Ось вона, в мені -
Музичні крила випростала гінко,
Музичні крила випростала гінко,
Були цілунки та обійми,
І все було, що йде за тим...
І все було, що йде за тим...
Небо таке холодне,
Наче лавка оця.
Наче лавка оця.
У тої польської кобіти
Іскри димок.
Іскри димок.
На евересті моїх сновидінь
Зорі очей.
Зорі очей.
Повідцвітали небеса
І повсихали очерети,
І повсихали очерети,
Ти спалюєш мене дотла:
Нестримні ревнощі в атаці!
Нестримні ревнощі в атаці!
А ти живеш по той бік щастя...
І все одно тобою марю
І все одно тобою марю
...І забрела у сни мої душа,
Твоя душа, незнана і далека.
Твоя душа, незнана і далека.
Очі твої розпусні, губи твої гарячі
Серце моє полюбить, тільки душа заплаче.
Серце моє полюбить, тільки душа заплаче.
Торкнешся лиш - і глина ожива,
І на гончарнім крузі диха диво.
І на гончарнім крузі диха диво.
Я вимріяв тебе...
У сні
У сні
Пірнаю у вроду твою, як у літепло річки,
Радію, що ти в мене є - незвичайна така.
Радію, що ти в мене є - незвичайна така.
Усе минулося між нами -
Не повернуть оті літа.
Не повернуть оті літа.
Лиш переглядалися до пори,
Та любов розвісила прапори!
Та любов розвісила прапори!
Чому про тебе всі мої думки,
Веселі і сумні, щасливі і бентежні?
Веселі і сумні, щасливі і бентежні?
Річка тішиться розливом,
Острівцями лиш горби,
Острівцями лиш горби,
Між нами таки війна,
Пощади ніхто не жде!
Пощади ніхто не жде!
Завіявсь муж. Остались діти.
І все одна, одна, одна.
І все одна, одна, одна.
Відцвітаю без тебе. Тужу.
Повернути б утрачені миті.
Повернути б утрачені миті.
Травня цвіт - ароматів симфонія:
І в ударі бузок і півонія!
І в ударі бузок і півонія!
У сяйві яблуні, у цвіті -
Все найпрекрасніше на світі.
Все найпрекрасніше на світі.
Весняна ява - диво із казок:
Сьогодні вранці спалахнув бузок!
Сьогодні вранці спалахнув бузок!
Зухвала любове, кого виглядаєш із літ,
Кому відчайдушно свої розставляєш тенета?
Кому відчайдушно свої розставляєш тенета?
Світанкове безголосся.
Ми - одні, одні, одні...
Ми - одні, одні, одні...
Не зовеш, ачей забула:
Дні минулись весняні.
Дні минулись весняні.
Як ті гори і плай, і смерека,
Між каміння неспинна ріка,
Між каміння неспинна ріка,
Дороги праведні і грішні,
Думки і ниці, і горішні
Думки і ниці, і горішні
Ласкавко, зглянься на замерзлу душу:
У зимнім світі день, як ночі смоль.
У зимнім світі день, як ночі смоль.
Чомусь не меншає іуд,
І фарисеїв стало більше.
І фарисеїв стало більше.
Аж зуби заломить одразу кринична вода,
А п'ю - не нап'юсь, бо смакує дитинством далеким.
А п'ю - не нап'юсь, бо смакує дитинством далеким.
Зблиском юних очей і свої почуття засвіти,
Пробуди їх од сну летаргійного в кілька століть.
Пробуди їх од сну летаргійного в кілька століть.
Твоя любов, як пташка дика...
Моя ж - незграбна і велика
Моя ж - незграбна і велика
Мов сльоза, насторожена просинь.
Облітає журбою багрянь.
Облітає журбою багрянь.
Красномовна фресок німота,
І глибінь, і таємниця сива
І глибінь, і таємниця сива
Хоч сонечко все те ж над пругом,
А багатьох колег нема.
А багатьох колег нема.
Зиркнеш очима - і ніжним обпалиш огнем,
Дух перехопить і груди одізвуться гулко.
Дух перехопить і груди одізвуться гулко.
...І падав прощально вальсуючий сніг
На нас із тобою, на стежку й озимі.
На нас із тобою, на стежку й озимі.
Твоє ім'я - то музика натхненна
Звучить органно, тішить, обійма.
Звучить органно, тішить, обійма.
Загубиш рідне слово "Мій!",
Загубиш усмішку до мене.
Загубиш усмішку до мене.
Муравським шляхом повз рябі лани
Ми йшли в село, вколисане узліссям.
Ми йшли в село, вколисане узліссям.
В голодний повоєнний рік
я народивсь, я прагнув жити...
я народивсь, я прагнув жити...
Той глід, ті ягоди жагучі,
Прибиті першим морозцем,
Прибиті першим морозцем,
Ти пішла - і нічим стало дихати,
І земля рвонулася з-під ніг...
І земля рвонулася з-під ніг...
...А без тебе не стало на білому світі рідні.
Безбережна печаль затопила і ночі, і дні.
Безбережна печаль затопила і ночі, і дні.
Де місяць зорі вудить
У тихому затоні -
У тихому затоні -
Листя осіннього схлипи.
Бруку розцвічена ртуть.
Бруку розцвічена ртуть.
Ти вийшла вслід за мною легкома,
Дивилася похмуро і мовчала.
Дивилася похмуро і мовчала.
Зривається лист і пада,
Немов на гіллі й не ріс.
Немов на гіллі й не ріс.
Розкотить ранок ворохкий туман,
Одшторить зачакловану завісу -
Одшторить зачакловану завісу -
Прикмети осені примітні:
В багрянці й охрі барви літні,
В багрянці й охрі барви літні,
У ліс одкотиться луна
І довго буде затихати.
І довго буде затихати.
Яка світлінь в осінньому саду!
Яка печаль несплаканої тиші!
Яка печаль несплаканої тиші!
Стихає музика роботи
І запливає в душу тиш...
І запливає в душу тиш...
Не пам'ятник залишу - пам'ять,
Все, що зібрав, що ніс - у ній...
Все, що зібрав, що ніс - у ній...
Вересневі краєвиди:
Барви жовті і багряні
Барви жовті і багряні
Все, що було минулося.І нині
Лише зітхання тихе у соснині.
Лише зітхання тихе у соснині.
...Як весело мірошникує тато:
У борошні і руки, і лице.
У борошні і руки, і лице.
В п'ятий день осені, в п'ятий...
Святом - веселки дуга.
Святом - веселки дуга.
Німа ріка. Дріма комиш.
Тьма вкрила балку та узвиш.
Тьма вкрила балку та узвиш.
Вдивляюсь у вічність... І що там за нею?
Довірюсь блукальцю, знайомцю Енею.
Довірюсь блукальцю, знайомцю Енею.
Бризок сонячні скалки -
І намисто з краплин
І намисто з краплин
Одвертя днів чи їх омана
Ніколи нас не розмине.
Ніколи нас не розмине.
Натрушу зірок із ятерів,
Подарую любці на коралі.
Подарую любці на коралі.
Вже не літо, ще не осінь -
У задумі дні.
У задумі дні.
Коли в селі дорідним колосом
Духмянять сиві вечори,
Духмянять сиві вечори,
І коні в іконі
Вечірнього степу.
Вечірнього степу.
Палахкотять уста, як мак,
Озерами глибіють очі...
Озерами глибіють очі...
Давно над Журавлівкою
Не видно журавля.
Не видно журавля.
Серпневі дні в задумі тихнуть,
Де ти - там Божа благодать.
Де ти - там Божа благодать.
Торкнусь рукою - заспокою,
Твою тривогу одведу
Твою тривогу одведу
Небезпека!
З неба спека
З неба спека
Солоний цілунок. Сльоза на щоці.
Затужить печаль у лелечім ключі.
Затужить печаль у лелечім ключі.
Жаль, мріям вже не збутися -
Лихий їх підстеріг!
Лихий їх підстеріг!
Петрів батіг до неба гінко пнеться,
І серпень пропливає Осколом.
І серпень пропливає Осколом.
Знов беззаконня і сваволя,
Бал правлять тлусті гаманці.
Бал правлять тлусті гаманці.
Моя поезіє, лети
У душі спраглі, віщі...
У душі спраглі, віщі...
Уже на вечір сонце заверта.
Пил висне на шляху від череди.
Пил висне на шляху від череди.
Це почуття - святе причастя -
Подарувала спільна путь.
Подарувала спільна путь.
Біля милої крутиться доста гуляк,
А її розлюбити не можу ніяк!
А її розлюбити не можу ніяк!
Загуснув змрок надвечір у бору,
Зчорнив дуби, смеречину стару.
Зчорнив дуби, смеречину стару.
Якщо мене забудеш ти -
А час уміє все стирати,
А час уміє все стирати,
Сталка на луках. Прив'ялі покоси.
В гіллі бринять золоті абрикоси.
В гіллі бринять золоті абрикоси.
Ніч сипала зірки - цвіло небесне сито,
І тиші оксамит гойдав і огортав.
І тиші оксамит гойдав і огортав.
Вітрець з веселим рупором
Неспинний над ярком...
Неспинний над ярком...
...А коли сутінки вивісить вечір
Ти мене ззаду обіймеш за плечі.
Ти мене ззаду обіймеш за плечі.
Курівся шлях. Тьмяніли трави.
Прогіркло пахли полини.
Прогіркло пахли полини.
Поцілунками вій
Геть змету хмарку прикрого суму,
Геть змету хмарку прикрого суму,
Настояне літо на липовім цвіті.
Давай пораюємо в мудрому світі!
Давай пораюємо в мудрому світі!
Як тулишся тихо мені до рамен! -
І ніжність укутує щедро, як хвиля,
І ніжність укутує щедро, як хвиля,
Черешні виспіли червоні
І мліє літо у саду...
І мліє літо у саду...
Кропив'янки змовкли по кущах -
Літо по коліна у дощах.
Літо по коліна у дощах.
Срібно тане надвечір'я у зеленім червні.
Малиново кличуть дзвони в церкву до вечерні.
Малиново кличуть дзвони в церкву до вечерні.
На рунь роняє рань росу. А рінь
Ковтає лінькувато хвилю сонну.
Ковтає лінькувато хвилю сонну.
Муравським шляхом повз рябі лани
Ми йшли в село, вколисане узліссям.
Ми йшли в село, вколисане узліссям.
Ти мене, матусю, не свари:
То кохання стрілося із долею...
То кохання стрілося із долею...
Бузкове нашестя стрімке, мов орда,
Шаленство духмяного цвіту!
Шаленство духмяного цвіту!
Пелюстку трепетну півонія зронила,
Сп'янила нас чуттєвим ароматом.
Сп'янила нас чуттєвим ароматом.
Не обридне це мені ніколи:
Сад розквітлий, урожайне поле,
Сад розквітлий, урожайне поле,
Князь аромату - шипшиновий цвіт -
Подихом свіжим улещує світ.
Подихом свіжим улещує світ.
Нічого не вдієш: прощатись пора -
Спускає час темну завісу.
Спускає час темну завісу.
Мчить електричка рання
В травневу заметіль.
В травневу заметіль.
Цвіте троян у травнику,
Бджіл привертаючи зусюди.
Бджіл привертаючи зусюди.
І щось мене ранком у лісі травневім водило,
І щось мене звало, і знову мене щось вело
І щось мене звало, і знову мене щось вело
Замшілий зруб згубивсь у цьому лісі.
Замулилась криниця, зацвіла
Замулилась криниця, зацвіла
Лячно, тітко, від ваших слів
І немає тому переміни:
І немає тому переміни:
Ходім у ліс, у цей привітний дім,
Де таїна, солодка і прадавня,
Де таїна, солодка і прадавня,
Ще сонні не шепочуться гілки,
Іще дрімає світанкова врода
Іще дрімає світанкова врода
Лісосмуга, мов крута брова,
А шосейка - піснею лункою...
А шосейка - піснею лункою...
Ми народились із мовою серця, як ніхто в міжпланетному просторі. І доки код людства не стерся - з нами любов, не осторонь.
Мова серця говорить очима, жестами, зрідка - словами. Якщо в таїну її двері прочините, я - з вами. Мова серця шукає тандему, камертонного відголоску. Мова серця - це вам не родео Котигорошка.
Мова серця говорить очима, жестами, зрідка - словами. Якщо в таїну її двері прочините, я - з вами. Мова серця шукає тандему, камертонного відголоску. Мова серця - це вам не родео Котигорошка.
Коли конвалії цвітуть,
Мов обіймає ніжний погляд.
Мов обіймає ніжний погляд.
Не судилось удвох.
Не судилось.
Не судилось.
Неначе землю цвітом засіва -
Отак ця жінка молодо співа!
Отак ця жінка молодо співа!
У садочку стріне хата біла -
Пил спаде натомлених доріг.
Пил спаде натомлених доріг.
...А дощ то хлюпає, то булька -
Веселий, щедрий, говіркий:
Веселий, щедрий, говіркий:
Я задихнувсь од погляду твого -
Сліпучої солодкої покари -
Сліпучої солодкої покари -
Домівкою пахнуть антонівські яблука,
гукають у юність - до саду й ріки.
гукають у юність - до саду й ріки.
В небі оболок перистий,
В ночвах сонячних село.
В ночвах сонячних село.
І ясні зорі, і тихі води -
Князівство миле твоєї вроди.
Князівство миле твоєї вроди.
Шелестіли слова, мов дощі,-
Ніжність нас одняла у тривог.
Ніжність нас одняла у тривог.
Жаль, мріям вже не збутися -
лихий їх підстеріг!
лихий їх підстеріг!
І біль мине, і самота мине -
Своїм коханням урятуй мене!
Своїм коханням урятуй мене!
То прірва між нами, то - луки,
то - сонце, то - хмарище знов.
то - сонце, то - хмарище знов.
І степ у лагіднім прозорі,
і синь у крапельці малій,
і синь у крапельці малій,
Глиняна іграшка - полив'яний пищик.
Півник маленький, а дзвінко як свище!
Півник маленький, а дзвінко як свище!
Пощо сперечатись, дарма говорити -
У кожного Майстра своя Маргарита.
У кожного Майстра своя Маргарита.
Моя любове - рятувальний круг,
з останніх сил чіпляюся за тебе.
з останніх сил чіпляюся за тебе.
Твоє ім'я...
Я випестив його,
Я випестив його,
Сумую без тебе, сумую,
самотньо літую, зимую,
самотньо літую, зимую,
Прислухайтесь: акорд цей - чарівний!
Проснувсь у нім весни бузковий вітер,
Проснувсь у нім весни бузковий вітер,
Між нами -
і далеке, і близьке:
і далеке, і близьке:
Назустріч рвусь, як зоряний болід,-
в обіймах спраглих вигорю на попіл.
в обіймах спраглих вигорю на попіл.
Нехай ім'я твоє святиться,
зорею світить, не згаса.
зорею світить, не згаса.
У парі
стільки літ
стільки літ
Сніги зійшли.
Ще голе віття
Ще голе віття
З кам'яної столиці
до рідного краю
до рідного краю
Провесінь...
Усе в обнові -
Усе в обнові -
Лечу безоглядно
в безодню коханих зіниць.
в безодню коханих зіниць.
Не з Умані пливуть,
з омани,
з омани,
Сп'яніло повітря весною, весною -
Крилатою брунькою і борозною.
Крилатою брунькою і борозною.
Вона в мене - одна
вже тому, що корінням одвіку
вже тому, що корінням одвіку
Сумую без тебе, сумую,
Самотньо літую, зимую,
Самотньо літую, зимую,
Тут, на пагорбі скелястім,
Де біжить внизу Кура,
Де біжить внизу Кура,
Благословляю погляд твій -
Він сірий день зробив жаданим,
Він сірий день зробив жаданим,
Не пам'ятник залишу - пам'ять,
Все, що збирав і ніс - у ній...
Все, що збирав і ніс - у ній...
Сумні ви, сумніви нічні.
Та, головне, що - не ледачі...
Та, головне, що - не ледачі...
За те, що стрілася мені
У непрості в нестерпні дні,
У непрості в нестерпні дні,
Літнє сонце в косу заплете
Соняшника сяйво золоте,
Соняшника сяйво золоте,
Утікати?
Якби тілько знати куди?
Якби тілько знати куди?
Ніч сипала зірки - цвіло небесне сито,
І тиші оксамит гойдав і огортав.
І тиші оксамит гойдав і огортав.
В кульбабах Базилевих, травах
Дрімає тиша золотава.
Дрімає тиша золотава.
Куширі. Комиш. Латаття.
Мокнуть лілії в ріці.
Мокнуть лілії в ріці.
При березі розмитому
Поміж густих осок,
Поміж густих осок,
На землі мозаїка кленова,
жовтий смуток сіє падолист.
жовтий смуток сіє падолист.
То не біда, що ниті срібні
В літах залишили сліди -
В літах залишили сліди -
Вибріда з туману терен,
Наче скеля степова.
Наче скеля степова.
Минув наш час?
Уже минув?
Уже минув?
Вічність
принишкла
принишкла
В тісному кварталі старого Тбілісі
Блукають віки, наче мавки у лісі -
Блукають віки, наче мавки у лісі -
Сади стуманені, імлисті,
Важка роса на темнім листі.
Важка роса на темнім листі.
Зосереджені личка
пірнули в розкрилені зошити
пірнули в розкрилені зошити
Ладан молодої лободи,
злагода розчулених долонь.
злагода розчулених долонь.
Як хвіртка знайома тихесенько рипне,
Зрадливо мій голос отерпне, охрипне.
Зрадливо мій голос отерпне, охрипне.
Чорний терен білим цвітом замело.
Проводжало хлопця в армію село.
Проводжало хлопця в армію село.
Той вечір листом шарудів,
У шибку стукав гілкою.
У шибку стукав гілкою.
У тяжі сад і поле рідне,
Де жайвір сріблить голосок.
Де жайвір сріблить голосок.
Прибій ласкаво манить і зове
В обійми хвилі, синього простору.
В обійми хвилі, синього простору.
Якби знаття,
куди ми ідемо -
куди ми ідемо -
В ніч на Купала чароцвіт цвіте
У нетрі лісу вогником-обманом
У нетрі лісу вогником-обманом
Хай чекання смутком догора,
А любов'ю серце не зміліє!
А любов'ю серце не зміліє!
У садочку стріне хата біла -
Пил спаде натомлених доріг.
Пил спаде натомлених доріг.
Знов гетьмани нові по собі залишають руїну -
на землі занапащеній зло розгулялось старе...
на землі занапащеній зло розгулялось старе...
Гріють свято твоє снігурі.
Горне віття срібляста ялиця.
Горне віття срібляста ялиця.
Чи доля серце обманула,
Чи густо роки замісив -
Чи густо роки замісив -
Хіба ж безголоса Вкраїна моя, без'язика?
А пісні не чутно: хористи німі і глухі.
А пісні не чутно: хористи німі і глухі.
Трамваї, тролейбуси в парку дрімають давно,
Ні шереху в місті. Принишкли камінні квартали.
Ні шереху в місті. Принишкли камінні квартали.
У надрах слів живе могуть незнана.
З глибин отих - скрижалей таємниць -
З глибин отих - скрижалей таємниць -
У сни потайні мої солодко входиш.
Як листя осіннє, осиплеться одіж.
Як листя осіннє, осиплеться одіж.
Бувай, побачимось іще,
Якщо зведуть примхливі долі...
Якщо зведуть примхливі долі...
Знов беззаконня і сваволя,
Бал правлять тлусті гаманці.
Бал правлять тлусті гаманці.
Знавісніли сніги.
Ми в облозі завій,
Ми в облозі завій,
Телятко на лужку траву скубе,
Малюк наш за метеликом гасає.
Малюк наш за метеликом гасає.
В тридев'ятому царстві його не знайшов.
Стільки літ розгубив, позбивав підошов.
Стільки літ розгубив, позбивав підошов.
Несе неспинна круговерть,
Жадлива, як вогонь,
Жадлива, як вогонь,
Фіалковий вибух - і ніч розцвіла фіолетом,
Оглушлива тиша - аж чутно тремтіння зорі.
Оглушлива тиша - аж чутно тремтіння зорі.
Милуюся тобою крадькома,
Очима п'ю п'янку цілющу вроду.
Очима п'ю п'янку цілющу вроду.
Завис десант сніжинок угорі.
І все довкіл - сліпуче і крилате.
І все довкіл - сліпуче і крилате.
Зазвучала вона!
Розлилась, мов нестримана повінь.
Розлилась, мов нестримана повінь.
- Люби!- шепочеш ти мені.- Люби!..
Злітаєм юно на вершину знову
Злітаєм юно на вершину знову
Є тайна в погляді жіночім,
Спокусливо-лукавий чар.
Спокусливо-лукавий чар.
Безвихідь,наче зашморг обніма
(Приреченому час не обманути):
(Приреченому час не обманути):
Озвусь у немовленім слові до тебе
Веселим струмком, ароматом трави.
Веселим струмком, ароматом трави.
Скільки у лісі сосновім озону,
Скільки у небі блакитного дзвону -
Скільки у небі блакитного дзвону -
Сяйнуло сонце, мов оскільський лин,
І вгрузло в запорошений полин.
І вгрузло в запорошений полин.
Випростується радо в глибині
Моєї потайної таємниці
Моєї потайної таємниці
У досвітній льолі
Зорі охололі,
Зорі охололі,
Веселий крякіт, плескіт на ріці -
Вернулися із вирію пернаті.
Вернулися із вирію пернаті.
Непоказна та ще й незграбна,
Мовчакувата, ненахабна
Мовчакувата, ненахабна
У лютому охиза -
сніг мокрий і жалкий,-
сніг мокрий і жалкий,-
Вечірня сутінь.Місяць.Тиш
благоговійна.
благоговійна.
Ми з тобою, ласкавко, багаті
Не на статки великі - о, ні! -
Не на статки великі - о, ні! -
Що там - за вічною межею,
Де час рікою не тече,
Де час рікою не тече,
Це - райський сад.
І ми удвох лише
І ми удвох лише
...А без тебе не стало на білому світі рідні.
Безбережна печаль затопила і ночі, і дні.
Безбережна печаль затопила і ночі, і дні.
Невже і ми приречені на гріх
В полоні відчайдушної погуби?
В полоні відчайдушної погуби?
Ти станеш обманювать - серце мені запече.
Як янгол посивілий сяде журба на плече.
Як янгол посивілий сяде журба на плече.
Поцілунками вій
Геть змету хмарку прикрого суму.
Геть змету хмарку прикрого суму.
І знов у покосах розіллє медові хмелі
Отава прив'яла. І коник сюрчатиме дзвінко.
Отава прив'яла. І коник сюрчатиме дзвінко.
Іще є час до квіту хризантем,
Ще тайною чекання оповите.
Ще тайною чекання оповите.
У гарячім надвечір'ї, мов на дріжджах сходить запах,
Ситний запах намолоту, що живив липневі дні.
Ситний запах намолоту, що живив липневі дні.
Вітер одцвіття розвіє, неначе й того не було.
Гілка гойдає плоди ще дрібнесенькі, ще недозрілі.
Гілка гойдає плоди ще дрібнесенькі, ще недозрілі.
Од літа серпень одліта
І осінь дихає у спину.
І осінь дихає у спину.
Ти мене, матусю, не свари:
То кохання стрілось вперше з долею...
То кохання стрілось вперше з долею...
Вокзальна суєта прощань.
Твоє засмучене обличчя...
Твоє засмучене обличчя...
Язик невтримний, гострий язичок,
Кого ти ласо ловиш на гачок
Кого ти ласо ловиш на гачок
Що було між нами -
Тайна тайн.
Тайна тайн.
Хатинки білолиці в слободі,
На хуторах - хатинки білолиці.
На хуторах - хатинки білолиці.
Дерева розквітлі, хмаринки мов з вати -
Це ж так романтично - удвох мандрувати!
Це ж так романтично - удвох мандрувати!
Розніму назустріч руки -
Але де ти?
Але де ти?
Ти - є! Ти - є! - і радість обпече,
Що можна тебе бачить, говорити.
Що можна тебе бачить, говорити.
Кличе гай до зеленої брами -
Відступа мегаполісний рев.
Відступа мегаполісний рев.
Процокотіли кроки лунко,
І зовсім звично - не зі зла -
І зовсім звично - не зі зла -
На пашу сонечко веду...
І ранок, наче у меду, -
І ранок, наче у меду, -
Опосіли круг душі слова,
Розпашілі, як жива трава -
Розпашілі, як жива трава -
Огляди