Автори /
Летюча Мишка
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
зміни
•
розірвана
•
вороги
•
ВІЛЬНИМ ЖУРНАЛІСТАМ
•
РОМАН
•
Нашим рідним бабусям й дідусям
•
мій кіт
•
Крнверт
•
***
•
Предназначение
•
напів...
•
Не сумуй
•
Про жизнь
•
***
•
***
•
Те, що зараз на душі...
•
Momento mori
•
***
•
Маленка мрія
•
Янгол
•
***
•
***
•
ДОЩ
•
Пішов...
•
Почати жить
•
Унікальна країна
•
Народ мій є!
•
Монолог мови
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Життя наївний виклик долі!
Воно жавжди однаково мина.
Воно жавжди однаково мина.
Все так як і було!
Все так як спочатку!
Все так як спочатку!
Розірвана навпіл й небаче роси
Прибрала з дороги свої першкоди
Прибрала з дороги свої першкоди
Він ворогу в очі подивитися встиг –
Вони якось дивно блищали.
Вони якось дивно блищали.
Може досить?
Не те щоб я проти,
Не те щоб я проти,
Я поєднаю різні кольори олії
Фарба сама намалює портрет
Фарба сама намалює портрет
Живеш і міркуєш, і сни навіть бачиш
Та щось залишилося там...
Та щось залишилося там...
Маленький тепленький комочок
Обійме лапою й мурчить.
Обійме лапою й мурчить.
І начебто було усе:
і пристрасть, й біль розчарування,
і пристрасть, й біль розчарування,
Вже другий рік я вірю! й дивно...
І знаю – казка десь, та й є!
І знаю – казка десь, та й є!
Рассвет разбудил нас запахом крови,
И злость засела в жилах кипя.
И злость засела в жилах кипя.
Напівжиття, напівземля...
Чомусь все стало менше вдвоє!
Чомусь все стало менше вдвоє!
Сумненькій Оленці
Не говори, что знаещь все на свете,
Когда-нибуть, столкнувшись с пустотой,
Когда-нибуть, столкнувшись с пустотой,
Так дивно...
І страшно в себе впускати надію.
І страшно в себе впускати надію.
А знаєте... буває так,
неначе сонце вмить упало.
неначе сонце вмить упало.
Я посміхнуся, хоч хочиться плакать
І сьози рукою не буду спинять...
І сьози рукою не буду спинять...
Ненависть, войны, убийство... печаль
Верю лишь в прошлое,
Верю лишь в прошлое,
На музику Баха, під купалом залу
Зібралися тіні, прозоріше снів.
Зібралися тіні, прозоріше снів.
Малесенька мрія... Де острів гріз,
Де море врізається в скелі.
Де море врізається в скелі.
До неба... До неба, де зорі ясні
Пішов Він втомившись скитатись.
Пішов Він втомившись скитатись.
Давай обернемось на захід!
можливо, пройдуть ще роки...
можливо, пройдуть ще роки...
Подивися як падають зорі
На долню твою кожну мить.
На долню твою кожну мить.
Йде дощ... Що він змиває?
Розлуку, болі чи печаль?
Розлуку, болі чи печаль?
Пішов...
Ти просто розвернувся і пішов...
Ти просто розвернувся і пішов...
Як хочеться бачить над морем світанок,
Як хочеться чути слова...
Як хочеться чути слова...
Я дивлюсь у вікно...
Ні, не вулицю бачу, широко
Ні, не вулицю бачу, широко
„Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!”
Ніхто не перекреслить мій народ!”
Я не помру! В мені народу сила!
В мені України велике є знання.
В мені України велике є знання.