Автори /
Мирослав Дердюк (1988)
|
Рубрики
/ Тобі вклоняюся країно
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Герої не вмирають
•
Не може російська бути
•
Межи холодом і схвильованим відчаєм...
•
Нас ділили багато сторіч...
•
Борець
•
Чи чуєш?
•
Ще чути плач батьків, дружин і сиріт
•
Марення майбутнього
•
Ганьба тобі
•
Хто ти?
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Герої не вмирають, свіча не згасла їх,
І рани їхні в грудях, зовсім не болючі.
І рани їхні в грудях, зовсім не болючі.
Не чекала земля на Рим,*
На огидні його легіони,
На огидні його легіони,
Межи холодом і схвильованим відчаєм,
За падіннями та перельотами
За падіннями та перельотами
Нас ділили багато сторіч,
Розтягали на дві частини
Розтягали на дві частини
Де дух козацький, де невтомна сила,
Де відголос про подвиги борців!?
Де відголос про подвиги борців!?
Чи чуєш тупіт? Чоботом Росії
Крокує смерть під гаслами спокою,
Крокує смерть під гаслами спокою,
Ще пам'ять не забула рани
І спогад мозок проліта навиліт,
І спогад мозок проліта навиліт,
Ти йдеш, і несучи в собі жалобу
Ти плачеш. Розірвавши грудь,
Ти плачеш. Розірвавши грудь,
Ти була знищена, розтерзана, побита,
Ти на коліна кинута була!
Ти на коліна кинута була!
Хто ти, націє голодних босяків?
Ти вмієш демократію творити?
Ти вмієш демократію творити?