•  Герої не вмирають

Герої не вмирають, свіча не згасла їх,
І рани їхні в грудях, зовсім не болючі.

•  Протонами в венах

Прокралася непомітно, шалено
Обняла, струсонула за душу,

•  Не може російська бути

Не чекала земля на Рим,*
На огидні його легіони,

•  Межи холодом і схвильованим відчаєм...

Межи холодом і схвильованим відчаєм,
За падіннями та перельотами

•  Переступає день утомлено за обрій...

Переступає день утомлено за обрій,
Хода його сповільнена украй.

•  Над степами розорані болем

Над степами – розорані болем,
Попід хмари розстріляних нив

•  Нас ділили багато сторіч...

Нас ділили багато сторіч,
Розтягали на дві частини

•  Борець

Де дух козацький, де невтомна сила,
Де відголос про подвиги борців!?

•  Чи чуєш?

Чи чуєш тупіт? Чоботом Росії
Крокує смерть під гаслами спокою,

•  Ще чути плач батьків, дружин і сиріт

Ще пам'ять не забула рани
І спогад мозок проліта навиліт,

•  Некровний брат

Мій рідний хоч некровний брате,
Тобі хотів би я сказати,

•  Перехожа

Хто ти мені? Стара знайома,
Що йде своїм окремим шляхом?!

•  Сніг

Даремно сипле сніг, даремно він мете,
Даремно намагається кохання вбити вбоге!

•  Віддам

Усі сокровища земні
За тебе я віддам бездумно!

•  У Лету

Рабське життя котиться в Лету…
Нові князі вилізли з бруду!

•  Любов сліпа

Любов сліпа! Та кожен нею впікся!
Любов жорстока! Байдуже усім…

•  Сонет

Я шукав тебе між зір й далеких планет,
Як самоціль й мету прийняв.

•  Спраглося

Крізь шквал дощів, що ріжуть лезом очі,
Крізь суховій розбурханих пісків -

•  Мета

Бачиш як повільно, але вперто
Нас жене безперервно у бій

•  У пошуках себе

Мене все душить хмар осінніх тон,
Нутро здригає і несе крізь пущі…

•  Роздуми Духа

Піднятися і впасти - всякий міг!
Піднятися і втриматись - немало!

•  Великий Дух (пам'яті Івана Яковича Франка)

Ти смертний муж, але безсмертям Духа
Ти світ закостенілий сам розрухав!

•  Вогонь Прометея

Ми шукали зла корені люто,
І вбивали їх силою рук.

•  Ти

Ти рониш аромати фіміаму
Своєї надвразливої душі!.

•  Десь ти

Ти за холодними вітрами десь.
Така невступлива і невблаганна досі!

•  Любов'ю називав

В мій світ раптово заявилась,
Принишкла ненадовго й розлилась,

•  Марення майбутнього

Ти йдеш, і несучи в собі жалобу
Ти плачеш. Розірвавши грудь,

•  Ганьба тобі

Ти була знищена, розтерзана, побита,
Ти на коліна кинута була!

•  Хто ти?

Хто ти, націє голодних босяків?
Ти вмієш демократію творити?

•  Не вірю

Не вірю я у примхи злої долі!
Я обираю звивисті шляхи.