Автори /
Ірина ШушнякФедоришин (1981)
|
Рубрики
• Різне
• Діткам
• Хвилювання молодості :)
• Сторінками історії
• Музика душі
• Брати наші менші
• Миті відвертості (для дорослих)
• Favorite
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Січень...
•
Осінній день
•
Вітер
•
Веселкова моя...
•
Don‘t worry!
•
Українській молоді
•
Балачки при зірках
•
Як їжачок шукав собі друга…
•
День Ангела
•
***
•
Лякалка (дітям і дорослим)
•
Спочатку
•
Солодкі дні
•
Замазура
•
Солодка пастка (акровірш)
•
Чоловіче муркотіння
•
На Святвечір...
•
Скриня життя
•
Новий Рік - новий лік!
•
Твоя Арабелла...
•
Потерла нічка очі…
•
Григорію С.
•
Святий Миколаю!
•
Із казкового життя...
•
Скарифікація серця
•
Ця осінь, пане Зеню...
•
Із циклу "Віденські замальовки"
•
О... часе...
•
Кілометражі...
•
Із циклу "Віденські замальовки" - "У вальсі"
•
Неандертальці
•
***
•
Жриця
•
***
•
Миротворець
•
Вівчар і Повітруля
•
Забобони
•
Як б'є, то любить...
•
Одкровення ночі
•
душа*пісня
•
Гео...
•
З-під крила янгола (спогади немовляти)
•
Без суєти
•
Авжеж...
•
Просилася молодість...
•
Зустрічай!
•
Немодна
•
Пекельний діалог
•
**
•
Супер літо!
•
Не йди...
•
божевільна мить...
•
Молодий урожай
•
Нехитра дружба
•
Пантера
•
В поцілунки...
•
П’ять надій
•
Невгамовна корсарка
•
Буває...
•
Нехай любов моя...
•
Перемога?
•
Квіткова красуне...
•
Львове, обніми...
•
Про зайченя
•
Моя країна
•
Накувала зозуленька...
•
Психоаналіз – подорож у сни
•
БОНІ
•
Зілля минулого
•
Розлука
•
Хто Вона?
•
Веселі чорногузики
•
Дощик і Соломійка
•
Весняна дуель
•
Діти-квіти
•
У щасті
•
Ой, веснонько, білолиця молодице!
•
Побратими
•
Він і вона
•
Вчорашній велетень
•
Років намисто
•
Мрія
•
Невалентина
•
«За гаєм, гаєм зелененьким....»
•
Товстун-Муркіт або котяча ментальність
•
Незв’язані слова
•
ХХ ст. Епоха змореної любові
•
Ч/б натяк на весну
•
«Прийди у нашу спальню, Мій Королю…»
•
Тарарам
•
Палітра почуттів
•
Поплач!
Переглянути всі твори з цієї сторінки
А січень снігу-пудри намете
На пампухи, зчерствілі чорноземи.
На пампухи, зчерствілі чорноземи.
Ловить день осінній рибу на живця
Пера качачі ховають очерети
Пера качачі ховають очерети
Зриває дах жовтневодужий вітер.
Тримаєш голову одразу з дахом.
Тримаєш голову одразу з дахом.
Україно моя, де є ти, а де броджу згублена я?
На стежках віртуальних широт виглядаю тебе спозарання
На стежках віртуальних широт виглядаю тебе спозарання
То тіло до душі прислухається,
То душа розпинає тіло...
То душа розпинає тіло...
Гнів народу –
праведна стихія.
праведна стихія.
Про зорі гомоніли ми з тобою
У літню ніч зворушливо-звабливу.
У літню ніч зворушливо-звабливу.
Горе-горе з їжачком, журиться у житі…
Впертячок-боровичок погордив дружити.
Впертячок-боровичок погордив дружити.
Прихилився ангел до плеча.
У руках – струнких конвалій жменька.
У руках – струнких конвалій жменька.
А за вікном... А за вікном весна...
А сніг – не спогад, що пірнув у Лету.
А сніг – не спогад, що пірнув у Лету.
Я лихий і злий Бабай...
Так і знай, так і знай!
Так і знай, так і знай!
Весна. Життя. Великий день.
Світ починається спочатку.
Світ починається спочатку.
Солодкі дні ще молодого сонця
Хвилюються, хвилюють... Трепет. Хвилі.
Хвилюються, хвилюють... Трепет. Хвилі.
Жив маленький замазура
В місті, що на букву А.
В місті, що на букву А.
Моя пісня: "Жу-жу-жу". Ніжні крильця бережу.
Розрізає північ навпіл
Дощить… і подарунки розібрали
із під ялинок. Тільки не у нас!
із під ялинок. Тільки не у нас!
Скриня життя наповнена паперами
І стосами партійних архаїзмів,
І стосами партійних архаїзмів,
Кольорові феєрверки,
мандаринки і цукерки,
мандаринки і цукерки,
Зачаровуй мене асонансами
Голосними, як чисті джерела…
Голосними, як чисті джерела…
Скотилось сонечко у скошену траву,
Зерниною майбутнього тоді була я,
А ти – садівником Пісень Божественних.
А ти – садівником Пісень Божественних.
Чудотворче Миколаю,
Я усе, що треба маю:
Я усе, що треба маю:
Дарує кожен день страшнішу казку:
Вплітається коріння поміж пальці,
Вплітається коріння поміж пальці,
Рубці на серці –
то скарифікація* від долі.
то скарифікація* від долі.
Не кашляйте, пане Зеню!
Ця осінь така вогниста...
Ця осінь така вогниста...
Сумно каруселі пролітають містом
Осінь у туманах розгулялась листом
Осінь у туманах розгулялась листом
Осінній часе, нелегкий, розіп’ятий
Птаходумками болю перелітними.
Птаходумками болю перелітними.
Мотаю світом кілометражі...
Не гра, не мода - ліки для душі.
Не гра, не мода - ліки для душі.
Раз-два-три, раз-два-три,
раз-два-три. Тьохкає серце.
раз-два-три. Тьохкає серце.
Як добре нам за столиком в кафе,
Дивлюсь на гарні мужньо-ніжні пальці
Дивлюсь на гарні мужньо-ніжні пальці
Тремтіли вії, та пора була для сміху,
Для пустощів і воркітливих слів…
Для пустощів і воркітливих слів…
Я віддавалась тобі на людях
І пив ти груди моїх світанків
І пив ти груди моїх світанків
Що нашіптують тобі гени
Як лунає: «Гуцулко Ксеню»?
Як лунає: «Гуцулко Ксеню»?
Не розпочну я третю світову –
Я воїн світла. Спраглий миротворець.
Я воїн світла. Спраглий миротворець.
У ніч глуху розсипались стожари
І плай нестримно юнака веде –
І плай нестримно юнака веде –
Повітря зачепилось за струну,
У тиші похитнулось надвечір’я…
У тиші похитнулось надвечір’я…
До коників, до бісиків, до ручки
Напитися, упасти в моріжок…
Напитися, упасти в моріжок…
Присіла ніч калачиком у ноги
Поволі бесіду провадить як сестра
Поволі бесіду провадить як сестра
..а пісня лине як багряна кров
із серця рідної до днк країни
із серця рідної до днк країни
А та геометрія в’їлась конкретно…
Снує у повітрі до болю нестерпна.
Снує у повітрі до болю нестерпна.
Натерлося вушко.
Хмаринка подушки
Хмаринка подушки
Нав’язані проблеми,
Надумані бар’єри...
Надумані бар’єри...
Вивчала світ твій аж у міліметрах,
Вкладала любощі у сни-конверти,
Вкладала любощі у сни-конверти,
Котилися сльози смарагдо-горохами,
Просилася молодість: «А на коня?»
Просилася молодість: «А на коня?»
Пам’ятаєш, малий,
Як манерно водили нас вулиці?
Як манерно водили нас вулиці?
Туфлі на шнурочки… Крила бабки – бантик
(випустив на волю мій берет-романтик)
(випустив на волю мій берет-романтик)
Калинова (обережно):
- Ти ба... Язик...На каву завітав?
- Ти ба... Язик...На каву завітав?
Калиново-солов’їна
України
України
Літо у бабусі завело у казку –
Море полуничне і три тони ласки.
Море полуничне і три тони ласки.
Коханий, залишайсь, не йди...
Ті квіти хай голубить поле.
Ті квіти хай голубить поле.
моя купіль небо увібрала...
а серпанок червня вечоровий
а серпанок червня вечоровий
Хустиною підперезалась,
І на стільці – немов на троні...
І на стільці – немов на троні...
Поцілую тебе у слизьку і поморщену морду,
Ти оближеш мої фортепянно_збудовані пальці...
Ти оближеш мої фортепянно_збудовані пальці...
Я – пантера, грації манери,
Кігті в спину – і без реверансів...
Кігті в спину – і без реверансів...
Я кличу твій коштовний інтелект
Своїм, як свіжий хлібчик, теплим тілом.
Своїм, як свіжий хлібчик, теплим тілом.
П’ять надій – п’ять світлих соняхів,
Що під небом хилитаються,
Що під небом хилитаються,
П'ятнадцять літ було у капітана...
Він у моря так ненав’язливо манив
Він у моря так ненав’язливо манив
Малий, усім тобі я стану...
Прийми весну стрункого стану.
Прийми весну стрункого стану.
Нехай любов моя для тебе буде святом –
Бурхливих днів невизначена мить,
Бурхливих днів невизначена мить,
Військові перемоги. Їх ціна –
Плач матерів, сиріт-дітей...
Плач матерів, сиріт-дітей...
Екзотичний лотос і духмяна груша
Не з Едему-саду лине ця спокуса...
Не з Едему-саду лине ця спокуса...
Кави філіжанка –
Краща колежанка,
Краща колежанка,
Зайченя в легких хмаринах заблукало:
Бігало, звивалося, стрибало...
Бігало, звивалося, стрибало...
А в моїй країні
Барвінково-сині,
Барвінково-сині,
Орють літа борозноньки
В нивці посмішок твоїх
В нивці посмішок твоїх
В руду країну велетнів-мурах
Літала ти у місяць свій медовий
Літала ти у місяць свій медовий
Заховався за пазуху вічності
Зачепився обтятими кігтями
Зачепився обтятими кігтями
Переболіло...
Перекипіло...
Перекипіло...
Щемить...
Розлука
Розлука
Вона летить до нас на вітерці,
Торкаючись дахів старого міста.
Торкаючись дахів старого міста.
Убралися в картузики
Веселі чорногузики,
Веселі чорногузики,
Дощик падає на стріхи,
На поля і на ліси
На поля і на ліси
Весни твоєї узурпаторські манери
В її садах топили снігопади,
В її садах топили снігопади,
- Мамо, а правда,
що діти – це квіти?
що діти – це квіти?
... Побігти у сади простоволосі
Розхлюпатись росою по квітках
Розхлюпатись росою по квітках
Метушились, трохи злились білі мухи
В павутині весняної завірюхи...
В павутині весняної завірюхи...
Зустрілися, на лавочку присіли,
пригладили розхристані чуби,
пригладили розхристані чуби,
У молодих усміхнених очах
Світилось сонце, з літом фліртувало
Світилось сонце, з літом фліртувало
Липневий ранок місто обійняв,
Кивнув грайливо до солідного мужчини,
Кивнув грайливо до солідного мужчини,
Втекли світанки босоногі
В густе мереживо доріг
В густе мереживо доріг
Мрія вселилася в душу
Мрія жила в безнадії
Мрія жила в безнадії
Поцілунки маскувались в подарунки
Від сердець палких пашілися пакунки
Від сердець палких пашілися пакунки
Я би м вийшла, як та пава до озерця,
Так ми вечір фіалковий країть серце
Так ми вечір фіалковий країть серце
Я рудий поважний кіт
На ім’я Товстун-Муркіт.
На ім’я Товстун-Муркіт.
Додали знову полину
До злісно-терпкого зітхання.
До злісно-терпкого зітхання.
Ми народилися в епоху нелюбові,
Ми спопелялися від тисячі оков.
Ми спопелялися від тисячі оков.
Чорно-білий ще зимовий день
У калюжах позмивав кольори.
У калюжах позмивав кольори.
Прийди у нашу спальню, Мій Королю,
Наступить час, запрошу і у душу...
Наступить час, запрошу і у душу...
Із посмішкою Монолізи
та бойовитістю тетері
та бойовитістю тетері
Змішались мої почуття,
Мов фарби на брудній палітрі.
Мов фарби на брудній палітрі.
Кидають погрози нам осінні грози
Сірими дощами в будні дощові,
Сірими дощами в будні дощові,