ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина ШушнякФедоришин (1981) / Вірші

 Одкровення ночі
Образ твору Присіла ніч калачиком у ноги
Поволі бесіду провадить як сестра
Ховаються за зорі всі тривоги
Сакраментально дихає пора
На серці пластир липового меду
Парфум лаванди на дорогу в сни
Співають гімни таємничі Веди
Та одкровення миті поясни…
І присяглись мовчати про неврози
Світанки без вагання і вини
І гладить місяць шовковисті коси
І не знаходить нитки сивини…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-23 14:18:29
Переглядів сторінки твору 2906
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.977 / 5.5  (4.912 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.185 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.08.02 01:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-23 14:27:30 ]
Пробував уявити і пластир меду, відчути парфум лаванди. Цікаво пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-08-23 14:36:58 ]
Приємно чути, що Вам сподобалось.
Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-08-23 14:38:55 ]
Гарно-гарно, Іринко! Просто не читала, а пила ці рядки: образні та єлейні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-08-23 14:46:02 ]
Щиро вдячна!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-23 19:41:35 ]
Гарно, цілющо, як джерельна вода, Ірино; тільки от рядок про "неврози"... якось нервує, і склад там один зайвий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 11:28:50 ]
Склад забрала, з нервовим рядком ще буду думати що робити. Мав би там бути (за ходом моїх думок), але щось певно не доказала :)
Дуже дякую, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-23 21:06:44 ]
Закінчення гарне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 11:17:16 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-23 22:11:41 ]
Ай-ай-ай, Іринко... І начебто все на своїх місцях, а насправді роботи - непочатий край. Ви почитайте, а потім видаліть цей коментар, якщо не погоджуєтесь.Присісти калачиком важко - згорнутися хіба ( біля ніг),- одразу спадає на думку воркітлива кішечка. Якщо вже ніч хоче провадити розмову, як сестра, то нехай би вона якось по-іншому присіла :)) "Сакраментально дихає пора" - яка? чия? чого? "та одкровення миті поясни" - до кого звертаємося?
Закінчення прегарне. Правда, наголос у слові "нитОк" на другому складі. Іринко, зберіть симпозіум доброзичливців і допрацюйте це "Одкровення". Щиро і без образ, ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 11:34:43 ]
Ніч Дякую, Світлано, за змістовний коментар! Завжди тішусь щирим порадам!

З мого боку все виглядало так... :)
Ніченька проникла крізь вікно (у яке лежачи дивилася страдаюча від безсоння ЛГ )і сіла собі вільно невимушено (лежачи, спершись на одну руку - так досить зручно розмовляти :))
Розраджувала подихом липи, густозасіяним зорим небом, свіжим повітрям і т.д.. Безмовність ночі - особлива пора, тихо, наче під час молитви.
Ніч заспокоювала, заколисувала своєю таємничістю та казковістю, героїня милуючись не здавалась і "копалась" у роздумах, продовжувала собі і ночі задавати питання…
Та на світанку сон і чари ночі здолали+лавандове зіллячко допомогло.
нИтки - так у нас часто вживають у розмовній мові, часто цим грішу і знову не встежила за собою.
Але збоку - видніше… Спробую підправити.
Завжди Вам рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 11:51:51 ]
("ніч" - випадково втрафило в коментар...)