ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкусуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина ШушнякФедоришин (1981) / Вірші

 Пантера
Образ твору Я – пантера, грації манери,
Кігті в спину – і без реверансів...
Будь ти мужем, а чи кавалером.....
Та нема у жертви жодних шансів...

Лігво моє – затишне гніздище,
Тут відвертість джунглів побутує.
Чутно як вітрище он там свище...
Я гостинність щиру подарую.

Гостем будь моїм сьогодні, завше...
Намурличу манни повну діжку,
Та без фальші, попрошу, без фальші!
Не буди у генах дику кішку...

«Мур-гар-гар».... Які тонкі ці межі...
«Мур-мяу-мяу»... Ходи і обніми...
«Р-ау-ау-ау», - а зараз... обережно!
Серед садоласк не пропади...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-11 02:10:38
Переглядів сторінки твору 6036
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.912 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.185 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2015.08.02 01:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 13:53:17 ]
хоча усі конструктивні зауваження чи компліментики готова вислухати :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 14:20:30 ]
Справді?

Ну, тоді, поки немає ні Юлі, ні Улі, скажу те, що чув від Юлі: не варто римувати однакові частини мови в однакових відмінках. Наприклад: "реверансів - шансів", "діжку - кішку". "Побутує - подарує", як і "обніми - пропади" - взагалі дієслівні рими, які дуже не вітаються в теперішній час. Та й не зовсім це рими. "Моє" і "попрошу" - відчуваю неправильний наголос. Але все це, як каже Гаррі Сідоров - НМСДД, тобто "на мою скромну думку дилетанта". :)

Без критики і з найкращими намірами,
В.Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 15:59:42 ]
Валерію, привіт! На доволі скромну думку Улі скажу, що римувати між собою частини мови чи дієслівні рими можна і варто тоді коли це себе справді виправдовує (у тій статейці що ви процитували теж присутня думка), і "діжка-кішка" досить симпатично, хоч мабуть у кожному випадку треба дивитись, в даному мені тут і дієслівної не є забагато, а от стосовно наголосів і збивання з ритму у II - IV чотиривіршах - то так, погоджуюсь з вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 16:10:44 ]
Вітаю, Уляно! Не знаю, як кого, але мене аргументи Лери Крок переконали, і з тих пір я перестав вживати дієслівні рими у своїх віршах (адже завжди можна так переставити слова у рядку, аби дієслово опинилось всередині), і також, почувши аргументи Юлі Шешуряк (які у неї незвичайні рими, Ви бачили?), стараюсь (хоча не завжди вдається) дотримуватись і її рекомендацій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 15:05:36 ]
Так, справді! Щиро дякую за розгорнутий коментар і бажання допомогти...

Класики не цурались таких рим як:
Ламає-вмирає
Виглядав-потопав
Сирена-арена
омине-проковтне
гриви-ниви і т.д.

А чого мені, скромній особі впадати у депресію через періодичне римування однакових частин мови :) Але намагаюсь враховувати усі ці моменти (хоча не завжди, ой, не завжди...=))

Смішно, коли у творі: робити-ходити, кохати-вмирати..., коли воно все до нудоти заїжджене, до болю вїдається в очі, хоча больові пороги у всіх різні... :))))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 15:21:01 ]
Наведу Вам, Ірино, як аргумент, одну розгорнуту цитату поетеси Лери Крок у відповідь на моє запитання про недопустимість вживання зараз дієслівних рим (щоправда, російською):

"глагол, в сущности допустим. Но при этом Вы должны доказать свой профессионализм. Сколько глагольной рифмы у Ахматовой, например? В проценте хотя бы на 10 первых же произведений? Поэты серебрянники вообще могли непревзойденно управлять глаголом... Я зачитываюсь их глагольными рифмами положенные на существительные и наречия. Посмотрите, как писал Есенин - у него очень много глагола - но действие неизменно рифмуется с существ. или наречием (др. частями) У ранних классиков (Пушкин, Лермонтов) глагольная рифма повсеместна. НО! Эти люди знчительно упростили русскую поэзию. Посмотрите на сложнейшие стихи Ломоносова или жуковского. Невероятно красивые, но очень сложные для восприятия. Не потому, что это были умнейшие люди воего поколения, а потому - что это была норма поэзии. Пушкин значительно ее упростил - что позволило сделать поэзию доступной каждому слою населения, а не только высшему слою аристократии. За это он и стал любимцем народа (ну и плюс все остальное). Лермонтов - был прямым его последователем. Все, что было дальше - лишь подражание им... И для того, чтобы показать (доказать) свой телант/гений - современному автору есть смысл найти свою оригинальную нить, а не остаться копией уже существующих классиков различных времен. Серебренники (поэты серебренного века) положили глагол на им.сущ., прил. наречие. местоимения и пр. Проще всего зарифмовать лежать-стоять-бежать-дышать-молчать и пр. Это было сделано миллион раз. Сейчас же требуется совершенно новый качественный уровень.
Меня всегда смешат утверждения - "вот, Шевченко/Пушкину/Блоку и т.д. можно было рифмовать глагол, а мне нет?!" - у меня возникает вопрос встречный - а, вы, простите - КТО?! Классик?
есть еще вариант использования классического глагола - при НЕПРИМЕННОМ доказательстве своей исключительности. Этим правилом пользуется Владимир Шовкошитный (мне очень нравятся его стихи)

вот, например:

Не из смертной боязни смерти
этот крик о продлении жизни.
я готов к неземной круговерти:
путь земной - поминальной тризне.
Лишь из смертной тоски беззвучья
Этот плач о продлении слова:
В сумрак душ пусть волной могучей
Мой глагол пробивается снова.
Лишь из смертной тоски забвенья
Этот стон о продлении рода:
в непрерывности повторений
Тайный шифр моего генокода.
Навсегда и для всех народов
я молю о продлении мира,
и взывать не устанет лира,
ведь в огне не бывает бродов.
Лишь о счастье молить не буду:
В бесконечной земною юдоли
Эту птицу я сам добуду.
Подержу и пущу на волю.
==========================
Видите (.......) глагол?
банальщина - буду-добуду.
Но он НЕЗАМЕТЕН совершенно в смысловой нагруженности, ярких образах и непередаваемых рифмах.
Это - профессионализм. И это - уже современная классика. Глагол использовать можно - но так, чтобы он только подчеркивал высокий уровень мастерства, а не переводил его в разряд ясельной группы."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 17:50:47 ]
Валерію, а можна Вам 10 балів кудись поставити за коментарі, особливо за останній?!:)
Лера Крок все дуже гарно і правильно сказала.
Хоча стосовно класиків... класиками вони ж не народились :)))





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-12 09:56:40 ]
На жаль, для коментарів оцінювання на цьому сайті не передбачено. :)
А запропонованих 10 балів передам Лері Крок - при нагоді. :)))
Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 20:02:42 ]
Ірино, вкотре дивуєте щирістю та експресією. Щодо дієслів... Чи варто їх кудись там ховати. В останній своїй публікації свідомо римую дієслова із словами різних частин мови, щоб забезпечити те смислове навантаження, якого прагну. Новітні тенденції, звичайно, потрібно втілювати в життя, але "не розбивати лоб під час молитви".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 20:19:30 ]
"не розбивати лоб під час молитви", - супервлучно!

Дякую за теплий візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-12 09:58:31 ]
"свідомо римую дієслова із словами різних частин мови" - це - не дієслівні рими. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 08:25:14 ]
Дієслівна рима - це римування дієслова з дієсловом (див. вище цитату з Лери Крок).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 20:50:14 ]
Та без фальші, попрошу, без фальші!
Не буди у генах дику кішку...))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-17 12:26:32 ]
:)))
100%