Автори /
Юрій Левченко (1973)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***W***
•
Село
•
***
•
***
•
Сни
•
Позичена любов
•
Половина
•
Проста арифметика
•
Мандри
•
***
•
Думка
•
***W***
•
***W***
•
***W***
•
***W ***
•
****W****
•
***W***
•
Ангедонія
•
До першої крові.
•
Жаліти про кохання...
•
Усе , або - нічого!
•
Руський корабель - іди на....!
•
***
•
Знак
•
Восточная женщина
•
Пора додому
•
Птах
•
***
•
***
•
Якщо хочеш
•
Суть
•
Простота
•
Білий лицар
•
Доні
•
***
•
Кращий обмін
•
Свідома амнезія
•
Село
•
Вітання
•
Трофей
•
Забуте фото
•
Сонні вірші
•
Діалог
•
Сину
•
Морський роман
•
Амбивалентность
•
Смерть поэта
•
НЕ ЗАБУДЬ ПРО МЕНЕ...
•
Ангедонія
•
Страта
•
Відчай
•
Забула
•
Поет у бані
•
Потойбіччя любові
•
Полтавська осінь
•
Другий шанс
•
Лист з минулого
•
Україно,прокинься!
•
Зимовий ранок (О.С. Пушкін )переклад
•
Іная
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я далеко не кращий з людей,
та у мене є серце гаряче.
та у мене є серце гаряче.
Куріло ,стелилось і димом лягло
на чорне обличчя землі…
на чорне обличчя землі…
Нам не варто втрачати часу -
все одно любов не переможе.
все одно любов не переможе.
Мені колись почулося ,що ти
кохання проміняла на отруту
кохання проміняла на отруту
Не дихаю сповна без тебе,
не дивлюся в очі чужі,
не дивлюся в очі чужі,
Згадаю губи ,-
соковиті стиглі вишні ,-
соковиті стиглі вишні ,-
А я тобі скажу ,що ні,
бо не пробачу вже ніколи.
бо не пробачу вже ніколи.
Друга моя половина кличе тебе,
тільки чужа провина серце шкребе.
тільки чужа провина серце шкребе.
Спустилася хвилею сизою
осіння небесная шаль,
осіння небесная шаль,
Чи можна одинаково любити,
невже є схожі крапельки води,
невже є схожі крапельки води,
Думка-вона швидша
за промінь світла.
за промінь світла.
Я на самому світу краю
міряв кроками свою долю.
міряв кроками свою долю.
Думаєш, зрОблю лише напівкрок,
далі- заклякну стопою? -
далі- заклякну стопою? -
Машина із шкіри й заліза ,
без імені, серця й жалю.
без імені, серця й жалю.
Крапля за краплею мої думки -
в саму болючу крапку.
в саму болючу крапку.
Сказала, тебе ревнувати не смію,
що кава із другом не постіль, та ні...
що кава із другом не постіль, та ні...
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
руде волосся ,що літня злива,
Ангедонія.. безвихідь,
не хочеться навіть писати .
не хочеться навіть писати .
Мене мАбуть уже не існує...
Хай і чую годинника хід,
Хай і чую годинника хід,
Душа до скону вигоріла вщент.
Вона померла, я її не чую...
Вона померла, я її не чую...
Біль- чоловічого роду,
його я відчув сповна.
його я відчув сповна.
Ця залізна машина не знає жалю
і не так просто обрій займає.
і не так просто обрій займає.
Я повернувся…Бачу – хворий світ…
Так,він прекрасний,але тяжко хворий.
Так,він прекрасний,але тяжко хворий.
Це був просто звичайний знак,
i таких у життi багато-
i таких у життi багато-
Женщина восточная ,тонкая,
поцелуи сочные токами
поцелуи сочные токами
Мій суперечливий змій
хоче здолати себе…
хоче здолати себе…
Як подих гарячий на склі,
розтанула ти в імлі.
розтанула ти в імлі.
Не зважай на мою присутність,
на пошарпаність мого серця,
на пошарпаність мого серця,
Не в моїх вподобаннях
козиряти старими віршами,
козиряти старими віршами,
Якщо хочеш прожити-живи,
з ким завгодно,та не зі мною.
з ким завгодно,та не зі мною.
Суть не в розмірі
і не в формі тіл,
і не в формі тіл,
Поцілунків ніжних розлилася хвиля,
затопивши майже цілий білий світ…
затопивши майже цілий білий світ…
Як давно в твоєму сні
я блукав -
я блукав -
У твоїх очах голубим зоріє,
цей безмежний світ полюби , Маріє -
цей безмежний світ полюби , Маріє -
Колись була незаймана весною
і думала, життя не має меж:
і думала, життя не має меж:
Кожну ніч, засинаючи, думаю досі -
та невже прийшла осінь
та невже прийшла осінь
Ім`я зберігала лиш пам`ять піску ,
дві хвилі-і щезло воно..
дві хвилі-і щезло воно..
Куріло ,стелилось і димом лягло
на чорне обличчя землі…
на чорне обличчя землі…
Просто хочу тебе привітати,
від душі так, простими словами,
від душі так, простими словами,
Чомусь фантазії усі
кружляють лиш навколо тебе,
кружляють лиш навколо тебе,
Зірву останню квітку ,у неволі
хай тішить її запах...та мені
хай тішить її запах...та мені
У рим недолугих в полонi,
в угарі вiд магii слiв,
в угарі вiд магii слiв,
-Що відчуваєш?-відчуваю,
як сонце тане у гаю,
як сонце тане у гаю,
Ця маленька дитинка не знає,
як люблю я усмішку її,
як люблю я усмішку її,
Кожен вечір спогади у мене
про твою божественну красу,
про твою божественну красу,
Сигануть-бы в небеса,
да с седьмого этажа,
да с седьмого этажа,
Многие женщины
мною помечены ,
мною помечены ,
Моя сестро, рідна єдина ,
хочу знов нагадати тобі –
хочу знов нагадати тобі –
Коли живеш із ворогом у хаті,
жадоба смерті у тобі зроста ,
жадоба смерті у тобі зроста ,
З кожним днем все ближче час
нашої розлуки,
нашої розлуки,
Відчуй відчай
кожною клітиною,
кожною клітиною,
Засмучене серце моє запитає,
чи справжня була та дівчина святая ,
чи справжня була та дівчина святая ,
Колись у лісочку, в бані ,-
там декілька їх стоїть ,-
там декілька їх стоїть ,-
Завтра піду ,а тобі
трохи залишу безсоння.
трохи залишу безсоння.
Розлилася осінь
у сади і сквери,
у сади і сквери,
Позаду гуркотіли перегони
а потяг рве упевнено вперед,
а потяг рве упевнено вперед,
Мені без тебе холодно і сонно,
та спогади приходять знов і знов,
та спогади приходять знов і знов,
Україною їду і душить
мене суміш сліз і туги,
мене суміш сліз і туги,
Мороз і сонце-день погожий,
ти вже не спиш, мій друже, може
ти вже не спиш, мій друже, може
Гарна дівчина, шикарна -
глибокі блакитні очі,
глибокі блакитні очі,