•  ***

Час іде. За вікном ще засмагою тішиться літо.
І стукочуть-вицокують срібні краплинки води.

•  ***

по судинах нічних стежок лопотять зайченята босі
кожен звук кожен стук кожен крок повизбирує осінь

•  ***

ще прагну розірвати ланцюги
німих страждань і відчаю і болю

•  ***

Липневим цвітом розпочався день
Для пташечки, яка з гніздечка випала.

•  ***

пір'їнку з крилець янгола зніму
таку напрочуд ніжно голубину

•  ***

У тім краю , де райдуга барвиста
зливається з теплом усіх осонь,

•  ***

І знову я біжу кудись по колу, де всі стежки - як навісні мости…Сліпців і звірів - тьма…ну а навколо – до вітру пришвартовані дроти…Такі міцні, що годі обірвати, такі колючі, що не обійти…І видає лукавий автомати…і ти уже не годен утекти…Бо всі стежки ведуть лише до себе, бо всі дороги сходяться в одну…І ти руками ловиш клаптик неба … і гойдалку - легку і навісну…Здіймаєшся над буднями і пишеш…так пишеш, аж заходишся плачем…Написаним уже живеш і дишеш, сплітаючи любов і дикий щем, і світла незнищенного вітрила, що потайки торкаються небес…Ти щось таке в поезії відкрила, що стало таємницею чудес…Що стало кодом вічної свободи , що здатне оживляти плоть і дух…І ці таємні надкосмічні коди – до СОНЦЯ траєкторія і рух…Твій білий біль і сонячна молитва…Приреченість свята і далина…Не програна іще з собою битва…. Іде війна...

•  ***

Ще в яслах спить те Боже немовля,
А доля - наче тінь від хрестовини...

•  ПЕРЕДНОВОРІЧНЕ ( замість короткого слова)

Про щось шепочуть зорі вечорові.
Прикрашена ялинка миготить.

•  Бої з собою...

Бої з собою - бої без правил...
Мости згорають на переправі,

•  Босоніж в небо

палахкотіла як свіча на вітрі злому
крізь час і чад і листопад і дику втому

•  ***

Боляче тільки спочатку, а потім уже...
Потім звикаєш... звикаєш... звикаєш до всього...

•  ***

без перуки і осінь і я...
і дерев почорнілі галузки...

•  ***

вже в цій осені стільки строкатих цілющих дощів
вже в цій осені стільки п`янкого неспитого суму

•  ***

"Не сотвори собі кумира"...Не сотвори...Не сотвори...
Якщо душа чиясь нещира, то зло в ній множиться на три...

•  ***

Наклепникам
Я буду вищою за всі брудні обмови,

•  ***

Ось Ви сидите навпроти і дивитесь пильно на мене,
На руки мої тремтливі...Говорим про се... про те...

•  Найвірнішим

Починає життя вигравати веселкою барв…
І коли вже не знаєш, чи «завтра» ще буде у тебе,

•  Про поезію кохання

Ця коронована осінь, задивлена ввись...
Ця позолота років, і думок, і приречень...

•  ***

Втеча у тишу.Солона сльозина. Туман.
Бавиться вітер зеленим лісам на потіху.

•  ***

Спини мене, мій Ангеле, спини...
Кругом весняно так і сонцецвітно...

•  Для найдорожчих

відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки

•  Медитації

Сеанс важливий - зцілення любов`ю...
Я медитую на семи вітрах....

•  Дещо з неопублікованого...

ламати себе було надзвичайно важко
ламати себе було непомірно боляче

•  ***

любов лише любов врятує світ
цей дивний світ з пожарищами й війнами

•  ***

я душу заховаю поза часом
що сиплеться крізь пальці як пісок

•  ***

"усамітнився світ од тебе"...*
десь весілля а десь війна

•  А їй здалося...

Був шлях і крок під полум`ям багать.
Була печаль - як ніч – густа і сива…

•  До власного ювілею

О Боже мій, а я ще й не жила,
А я ж лише «зализувала» крила,

•  Чоловікові

ти просто поруч був
коли мені життя

•  ***

ця каштанова стиглість осені
гіркувато_солодка терпка

•  ***

ми з осінню зіграєм в дві руки
цю увертюру для стрімкого падолисту

•  ***

мила дівчинко кіски навсібіч
кулька справжня ця не повітряна

•  Запрошення на презентацію

Дорогі мої реальні і віртуальні друзі!

•  ***

Мене для цього світу вже нема -
Я вигоріла, вицвіла, німа...

•  ***

засмучена Марія на іконці
сльоза пекуча скрапує з повіки

•  Послання до штабного генерала - зрадника

Пихатий генерале, як живеш?
Я вчителька, що того хлопця вчила,

•  Музей забутої любові

На віях дощ. І солоніє мить.
Блідніють сни рожево-кольорові.

•  ***

Спасибі, Вседержителю святий,
За щастя мить, за одержиму мрію...

•  На злобу дня або у пошуках істини...

мій Господи а правда де ж вона
захована а чи її немає

•  Собі

задихатися дихати падати далі іти
по стежках лісових по небесних віднайдених схилах

•  З циклу " Віч-на-віч з морем"...

морська безодня віща глибина
і світлі кола й полохливі тіні

•  Вибір є...

вибір завжди залишається що не кажи
хочеш лети над прірвою хочеш біжи

•  ***

я воїн світла білих снів гортензія
мене рятує дух мій і поезія

•  світло на пуантах

черемхова біла повінь і чорні коні
підступні шторми криваві і лиця сонні

•  Молитовно_ сповідальне...

у прозорих очах мого подиху спогаду відчаю
лебедина печаль і кринична дзвінка глибина

•  ***

Зумію все... Усе переживу...
Хай скаженіють і кати, й пілати.

•  Гублю (пісня)

Хотіла опублікувати цю нашу пісню ще 8Березня, , але не наважилась, бо ситуація в країні така...Але подумалося, що таки не вистачає нам усім позитиву...ТОМУ...ЩИРО...( А ТЕКСТ ПІСНІ УЖЕ Є НА МОЇЙ СТОРІНЦІ...)

•  Голос Небесного Сотника

Ми знали і розуміли, що всі ми - смертники...
Ще більше скажу, що страшно насправді на смерть іти...

•  Монолог жінки (аудіопоезія)

Ну що Ви побачили в ній, у цій жінці, що сонцем налита, що дихає світлом і гріється тінню жоржин?..Вона ж незнайомка, вона не для звичного світу…Та, зрештою, й він, тобто світ цей , для неї здається чужим…
Вона свої мрії вплітала у роси і грози, піснями квітчала заплямлені сірістю дні…Могла запалити зорю у тріскучі морози, палила й себе у жертовному тому вогні…Між сонцем і прірвою щастя своє малювала, спиваючи серцем високу небесну блакить…Вона Вас, можливо, у іншому світі чекала…У тому, який не вбиває …і так... не болить…

•  майданні не-галюцинації

І знову падав сніг. А ще мороз тріщав. І майоріли лозунги , знамена. І нахилився Ангел до плеча, зашепотів схвильовано до мене. Мовляв, якась чудна війна оця, всі небожителі уже у справжнім шоці...Летять гранати, падають до ніг. У когось справжнє місиво у оці...Студенти. Барикади. Чорний дим. Навпроти "беркут" і злостиві крики. Свій став чужим... Чужий не став своїм... Ніхто з великих ще не став великим...
Несе бабуся теплі пиріжки...Водою патріота обливають...Майбутній архітектор - без руки...Побиті люди гордо Гімн співають...

•  ***

світ – це ліс
незахищений первісний ліс

•  Материнські голосіння

забіліли сніги
забіліли сніги

•  …в ніч проти тринадцятого (майже сон)…

Число тринадцять - якесь магічне…Казились тіні…
Вони шипіли… шукали жертву…мене шукали…

•  ***

сприймаю кожен день свій як останній
крізь душу сію мальву і зорю

•  Про рідну Волинь

У чашечках конвалій – тінь сльози.
Пречистої. Пресвітлої. Святої.

•  ...до року Коня

мій коню мій друже що грива твоя аж до зір

•  Сповідь віршу

Душа , наче рваний камінь, втрамбований в тишу…
Кажуть, не в моді зараз мислі крилаті…

•  ***

Світе мій…
Світе мій…

•  невеселі роздуми

розгойдані зорі над сивим смерканням століть
а ще різнобарвні майдани на київській площі

•  Згораю. Падаю. Свічусь(пісня)

В цій метушні
Гублю себе щодня…

•  Осінній блюз (пісня)

Листопад, листопад, мій осінній маестро…
Зачепилась печаль за сумні журавлині ключі…

•  * * *

Стискаю душу у кулак,
А з-поміж пальців – жмут проміння…

•  Лист на кладовище

Я подумки пишу цього листа
З десяток років. Може, навіть більше…

•  Про рідну Волинь

У чашечках конвалій – тінь сльози.
Пречистої. Пресвітлої. Святої.

•  Про натхнення

Розхристана і дика, як сова,
Спиває ніч мінорні схлипи вулиць.

•  Жіноче щастя

Для щастя жінки небагато треба…
(Банально, правда ж? Так вже хтось казав…)

•  Листи до казки…

Пишу листи зі станції "Осіння",
Зі станції "Холодний листопад",

•  Розмова із собою...

Чого ж це я плачу?.. А душа затерпає так
До самоспалення аж, до самозречення...

•  Про рай земний...

червоно вишні цвітуть запаморочливо пахнуть липи
червневе сонце пече кружляють помисли як джмелі

•  Буду собою / Буду з тобою... (пісня)

Хочеш, буду для тебе ранковим сполоханим сном,
Де холодну реальність так важко одразу збагнути,

•  Синові

«Мій сину!» – пишу…

•  Незвична історія (пісня)

це просто історія дівчинки
з очима як небо синіми

•  Про лукавство

Ми любимо часто казати, що так боїмося гріхів…
Насправді лукавимо. Все це нічого не значить.

•  Про себе

Я безпритульна вітру течія…
Крізь хащі пробиваючи дорогу,

•  не- героєві не- мого не- роману

у долонях моїх безсонь для двох забагато місця
у камері серця катастрофічно не вистачає кисню

•  Хом`ячок- дивачок (З циклу "Вірші для дітей")

Розкажу вам по секрету:
Хом`ячок жує газету.

•  Про творчість

Пишу...
Світлішає душа.

•  Я відпускаю ненависть свою...(пісня)

Я відпускаю ненависть свою...
Нехай іде...Нехай не повертається...

•  ***-

у рідному краї
тривожно й незатишно знов

•  Про душу

а душа моя (рознадієна)
до чужих сердець доторкалася

•  Ностальгія

Осіннього вітру сваволя.
Дощі, наче шрами, навскіс.

•  ***

Не говори, прошу, не говори,
Що ти давно уже перегорів,

•  ***

це просто історія дівчинки
з очима як небо синіми

•  ***

Зміїна посмішка судьби.
В повітрі тісно...

•  Я вчора палила вірші...

Я вчора палила вірші...
І полум`я навісне

•  Гублю...

Гублю ключі, і гроші, і людей...
Гублю усе...Немає тому спасу...

•  Платонічне кохання

Платонічне кохання...Ви скажете:" Ні, не буває"...
Ну тоді поясніть, як мені називати моє,