ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Себе ти збережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
Та виникне тлумачення химерне -
Мовляв, тебе я більше не цікавлю.

Ні як амант, колега чи товариш,
Чи просто пересічний перехожий,
З яким і в бізнесі нічого не навариш,

Борис Костиря
2026.03.26 12:05
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.

Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця

Іван Потьомкін
2026.03.26 11:32
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як

Сергій Губерначук
2026.03.26 08:25
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!

Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,

Віктор Кучерук
2026.03.26 07:05
Серед ранкової краси
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.

Володимир Бойко
2026.03.26 00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом. Де келих по вінця, там і море по коліна. Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі. Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний. Словесний

Артур Курдіновський
2026.03.25 20:51
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!

Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!

Світлана Пирогова
2026.03.25 12:27
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.

Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —

Борис Костиря
2026.03.25 12:04
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.

У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,

Віктор Кучерук
2026.03.25 05:33
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.

Артур Курдіновський
2026.03.25 03:43
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.

Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -

Юхим Семеняко
2026.03.24 20:26
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!

Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,

Іван Потьомкін
2026.03.24 18:05
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл

С М
2026.03.24 15:07
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я

герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими

Ігор Шоха
2026.03.24 14:43
                І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Я вчора палила вірші...
Я вчора палила вірші...
І полум`я навісне
Думки пожирало невтішні...
І мрії мої...і мене...
Я вчора себе палила...
Бо магма кипіла в мені...
Бо кожна клітиночка тіла
Аж корчилась у вогні...
Попечені губи шептали:
- Поезіє, ти вже чужа...
А в серці слова проростали
...як з леза ножа...
2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-01 02:34:48
Переглядів сторінки твору 11823
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.880
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 13:14:02 ]
Красивий вірш про нас, поетів. І нехай горять сумні думки!
"А в серці слова проростали" :) - Ми можемо щось спалювати в собі, у вогні, та серце вже готове до нових солодких і гострих пошуків слів, до насолоди написання! Щастя Вам і нових прекрасних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 14:29:18 ]
Щиро дякую, Олено! Ви дуже тонко відчули настрій моєї ЛГ, її почуття і відчуття.Нехай твориться щиро і натхненно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 20:41:33 ]
Дуже сильний вірш Світлано!
З першого рядка - мурашки по тілі!
Вірші будуть нові - світлі добрі і красиві1
Такі, як Ви!
Бо кожний поет пише тільки про себе.
Деколи , вони - як ліки!
Якщо б не вірші, я б напевно зійшов з розуму.Так іноді бувало чорно на душі.
Пишіть! Я дуже люблю Ваші вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 20:52:22 ]
Дякую))))))))Ваші слова - бальзам на душу, якій зараз чомусь і справді якось не по собі...Світла і натхнення Вам!З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 21:50:52 ]
Я теж палила вірші... щоправда, не вчора.
Ви влучно описали цей сумний ритуал...
От тільки "проростати з леза" - важкувато уявити цей процес... З полум'я - в ніж... Мені здалось, що останній рядок чужий - усій гармонії і структурі образів цієї чудової поезії. Штучний дещо, як казав один мій товариш, "притягнутий за вуха". Можливо, я помиляюсь... тоді прошу вибачення.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 00:05:35 ]
Дякую за відгук, пані Любо! Читач завжди правий.Цей вірш написався на одному подиху, був значно довшим."За вухо" ніби не притягува





ла,навпаки, викинула 8 рядків,які були посередині:
...Я вчора палила вірші,
Та попіл зостався в мені...
Казала собі, що більше
Уже не писатиму, ні...
Бо це ж убивче заняття:
Всі болі збирати в собі...
Носити неначе закляття...
Чи фатум якийсь, далебі...
(далі за текстом...)Мені ці рядки видалися зайвими?????"З леза ножа..." я уявила собі нові, писані кров`ю серця...пережиті...кровні...навіть гострі інколи...Якщо у читача такі відчуття не з`являються, значить, поміркую ще...Дякую за небайдуже прочитання!Рада чути вашу думку завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 06:08:56 ]
Ситуація знайома...
Цікава композиція.
Я би подумав над:"Бо плавилась магма в мені"
з огляду на те, що магма - це вже розплавлена субстанція....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 08:01:18 ]
Щиро дяуую Вам, Юрію!Навіть не думала, що ситуація спалювання віршів така знайома багатьом...І навіть чоловікам -поетам...Коли писала, то читала у якійсь науковій статті, що магма(утворена внаслідок місцевого підйому температури всередині надр)буває і легкої,рухливої структури, здатної утворювати потоки з температурою від 600 до 1200гр.С.Тому й провела аналогію з тим, що творилося в моїй душі у той момент...Ви примусили мене замислитися ще раз над точністю використаного слова, за що дуже вдячна Вам.Натхнення і цікавих творчих знахідок!З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 08:01:55 ]
дяуую = дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 00:20:38 ]
Після тривалих вагань внесла зміну: "магма кипіла"...Надіюсь,так точніше.Дякую,Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-06 03:44:42 ]
Я, як і Ярослав,ще не палила віршів. Може спробувати? Ритуал справжнього Поета? Але і мотлоху наче й нема. Навіть те, найраніше,що швидше за все і не буде опубліковане, але хай собі буде в блокнотику, бо кожне пройшло крізь душу, у кожному реальний спогад...
Дякую, пані Світлано,що спонукали до роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-06 20:34:07 ]
палити не палила, але дерти - дерла)).
знайоме відчуття.
але не шкодую :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 00:18:47 ]
І я теж не тільки палила...І теж не шкодую.Дякую, Яно,за розуміння та підтримку!Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-17 21:07:45 ]
Прочитала коментар Мішеля і подумала, що краще мабуть і не скажеш. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 16:08:06 ]
Дякую, Оленко, що перечитуєте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-21 09:45:42 ]
У мене це було ще в студентські роки. "Проріджував" загальний зошит, поки весь не відправив на смітник...
А ще, здається, є поезія про нищення вогнем віршів у Тараса Федюка. І заключний рядок (призабув, правда), що поет нахненно працює у нашій літературі...
Світлано, вірш - гарний, вимогливість - похвально, але ж пожалійте Поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-21 04:45:36 ]
:) Дякую, Анатолію. Поезія не горить...