ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Я вчора палила вірші...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-01 02:34:48
Переглядів сторінки твору 11678
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.880
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 02:37:28 ]
Скажу від себе, що описані події відбувалися насправді у житті ЛГ.Аж двічі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-01 03:14:30 ]
Ваші слова кричать, шепчуть, болем пронизують. Бо - живі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 03:17:21 ]
Дякую, Зірочко, за теплий нічний відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 09:51:52 ]
Проймає. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 16:57:52 ]
І Вам дякую за постійну увагу та теплі слова!Весняного натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 10:41:35 ]
Чуттєво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 16:58:29 ]
Спасибі Вам,Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 14:21:13 ]
Сильно, болючо і по-справжньому.
Трошки ритм нерівномірний, це так і задумано?
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 16:59:59 ]
Рада, що Вам сподобалось!Тут ритм рваний.Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 17:55:00 ]
Час від часу, мабуть, з кожним щось відбувається схоже ... Головне тут - вистоятися, не піддатися цій хвилині слабкості, бо не можна піднімати руки на те, що по-суті вже і не твоє, хоча і пройшло крізь тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 18:35:42 ]
Дякую за розуміння, Василю!Факти реальні...таки дещо спалила...У собі в першу чергу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 17:56:05 ]
Мої вітання, пані Світлано, з нагоди придбання нового статусу від Редакції Майстерень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 18:42:28 ]
І за вітання дякую! Навзаєм!І редакції майстерень дякую!До цього часу мовчала про себе.Хотіла, щоб оцінювали об`єктивно.Зараз думаю про те, що пора мені людям в очі хоч із фотографії подивитися.Як гадаєте?Найвищий статус - це місце поезії в серці...Хоча і це підвищення приємне, звичайно.Воно зобов`язує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-01 19:26:27 ]
Світлано - ти палила папір... Папір та фарба, тільки й діла...чого би то душа боліла... бо горить!
Така от абракадабра вийшла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 20:57:36 ]
Відповідь стрибнула нижче.Дивіться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-01 20:50:02 ]
Світлано, мужній вчинок.
Почуття у вірші передано яскраво і чесно...
Молодець.

Особисто я була лише свідком подібних подій, одну з яких пізніше батько описав з іронією:

Розпалюю кострище вранці рано.
Рукописи горять! І непогано.
Слова кричать з вогню:
"Та ти ж духовність
Бездумно нищиш!".
Ні, свою я повість
Оцінюю критично,
І практично
Папір використовую –
Незвично,
Зате оригінально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 21:00:54 ]
Дякую,Лесю,за розуміння і ще один урок для нас від І.Низового.Думаю, що колись і я про цю подію розповідатиму з іронією.Щиро і з повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 20:55:56 ]
Ні, Ви помиляєтесь, дорогий Аноніме! Я палила не просто папір...Коли відважуєшся на таке, то на це також є причини...Душа реально може боліти...А коли б горів будинок чи майно, то було б байдуже? Чи було б зрозуміліше? У тих віршах була частинка мене колишньої.Невже Ви ніколи не відчували подібного?З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 09:20:17 ]
Папір - непростопапір... я не уявляю, як його можна спалити... Він або як віск перетопиться у нову січечку, або як металобрухт - у нову сталь..?
Я такого ніколи не робив... купа творчої макулатури лежить собі, я у ній порпаюсь... інколи добуваю якесь зернятко... пророщую... Люблю цей мотлох... так і називаю: "Великий мотлох"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 10:18:18 ]
Це ж, напевно, добре, що ми з Вами різні...Я люблю палити макулатуру...Щось обов`язково перетворюється у нову свічечку...Щось залишається мотлохом...("Палити" тут вжито і в переносному значенні)Очищати свою душу важливо...Творчих Вам знахідок!