Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
ПЕРЕДНОВОРІЧНЕ ( замість короткого слова)
для друзів
Про щось шепочуть зорі вечорові.
Прикрашена ялинка миготить.
Цей рік, що повен болю і любові,
Збігає вмить...
Вдивляюся в сумні його зіниці
І не берусь ловити за рукав...
Він дарував ТАКЕ, що й не насниться...
Щось дарував, а щось і відбирав...
Знічев'я випробовував на міцність,
Над прірвою глибокою водив...
Бо хто пізнав біду, любов і підлість,
Той, значить, жив...
І я жила...Та що жила - горіла...
Палала у нестримному вогні.
Коли торкався біль до мого тіла -
Враз оживали Ангели сумні...
Вони мені співали колискові,
Вели до щирих, сонячних людей...
Я й миті не жила без їх любові,
Для них ростила вірші, як дітей...
Без них не подолала б і частини
Тих втрат і зрад, які пережила...
Сніжинкою святкової вітрини
Моя сльоза блаженно проросла...
Минає рік...Нехай собі минає...
В наступний лиш любов перенесу...
Бо світло не зникає й не вмирає,
А в темряві
відсвічує
красу...
З Новим роком, дорогі мої друзі! Дякую Вам за все...
Без Вас я не зуміла б багато чого...
- не навчилася б ЛЮБИТИ і ВІРИТИ (по-справжньому)
-не витримала б дев'ять важких хіміотерапій( ні морально, ні фізично, ні матеріально)
- не пережила б новини, що я "неоперабельна"
-не навчилася б не боятися смерті і сміливо дивитися їй у вічі
- не знала б, що бувають такі люблячі і безкорисливі друзі
- не побачили б світ мої нові книги і читачі не довідалися б про них
- не було б форумів, презентацій, зустрічей
- не було б перемог в Україні та за її межами
- не було б незабутніх поїздок ( до Італії точно :) )
- не було б нових віршів, постів, коментарів, листів, повідомлень, смайликів
-не було б нових вірних друзів
- не було б щастя спілкування
- не було б розчарувань і зачарувань
- не було б репортажів, інтерв'ю, телевізійних програм
-не було б моїх маленьких перемог НАД СОБОЮ
ДЯКУЮ ВАМ
- за щирі молитви
-за радість спілкування
-за моральну, матеріальну, духовну і душевну підтримку
- за книги, малюнки, сувеніри. подарунки
- за молебені у Храмах, про які Ви повідомляли
-за кліпи,переклади, рецензії, відгуки, музику і виконання пісень
-за телефонні розмови
-за листи
-за участь у моїх презентаціях
- за інформаційну підтримку
-за розуміння
- за все сказане і не сказане
- за все написане і не написане
- за уміння мовчати і розуміти
ЗА ТЕ, ЩО ВИ У МЕНЕ Є!!! З ВАМИ Я СИЛЬНА. НЕХАЙ БОГ ПОВЕРТАЄ СТОРИЦЕЮ УСЕ ДОБРЕ, ЩО ІШЛО ВІД ВАС.
Тримаймося на відстані променя!
ЩАСТЯ, СВІТЛА, ДОБРА І МИРУ ВАМ ТА ВАШИМ РОДИНАМ). МИРУ і ДОБРОБУТУ НАШІЙ БАГАТОСТРАЖДАЛЬНІЙ УКРАЇНІ!
*Вибачте, що без прізвищ...але усі Ви є в моєму серці...
Щиро, з любов'ю і поклоном - Світлана Костюк
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
