ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Дещо з неопублікованого...

ламати себе було надзвичайно важко
ламати себе було непомірно боляче
а як же тобі моя душе маленька пташко
коли по живому коли як вогнем пече
а стеля сіріла і нижче усе схилялася
і бракло повітря і вії ставали попелом
і та що ще вчора сильною надто звалася
палила усе і змітала із серця зопалу
їй листям тремким каштани услід стелилися
і бігти хотілось рятунок шукаючи в просторі
душа заніміла затерпла а ще побіліла вся
як крапелька воску на черствій церковній проскурці
таке відчуття руйнівне як стихія збурена
убити його непросто позбутися звісно теж
вже зрадженим легше вже легше сліпим і обдуреним
себе визволяти із кров`ю і сіллю означених меж
а хмарка осіння махала услід хустинкою
пожовклий листочок метеликом спав на спітнілому склі
зізнаюсь я плакала я ще лишалася жінкою
що ставить печать на собі з кровним підписом «ні»…
11.2014.


Якщо чесно, то у мене вже було бажання спалити чи знищити свою ще неопубліковану книгу "Траєкторія самоспалення", настільки вона виявилась передбачливою... і для долі країни... і для мене особисто...Я реально відчувала, як спалюють мене щодня ці поезії,в яких збирала пропущені крізь власну душу чужі болі, болі близьких людей і свої також ...Але потім я
передумала...І щоб написане залишилося в минулому, на подарованому донечкою під Новий рік блокноті почала писати нову книгу - світлу, позитивну, де ЛЮБОВ ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ....Загальнолюдська ЛЮБОВ...ЛЮБОВ ВИЩА...ЛЮБОВ, ПОСЛАНА НАМ УСІМ НЕБЕСАМИ... Бо вона - всепереможна...Я встигла написати до нової книги лише дві поезії...Але то вже початок...то вже крок від минулого, яке палило мене і мою країну...нас усіх...А що далі - відомо лише Господу... Люблю Вас усіх!!! Ще раз дякую за підтримку !!!За те, що я у важкі хвилини не самотня...Що поруч - такі люблячі і милосердні люди...





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-18 12:35:36
Переглядів сторінки твору 6224
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:07:29 ]
Пані Світлано, ваша творчість як откровення.
Своєю поезію ви торкаєтеся глибин душі.
Міцного здоров"я і натхнення Вам! Хай збірка Любові буде розлогою і пророчою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:17:16 ]
Щиро дякую, Оленко) Взаємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:17:20 ]
Страшно жити в світі цьому незнаючи що наступний день принесе з собою, чи крок наступний не стане останнім. Ми всі, в якійсь мірі ламаємо себе, своє "я", а його б піднести донебно, а ми його в друзки, нажаль. Життя іде., і Бог вносить в нього правки особисто, кожному в його книгу, чорно-білу, пером Божого голуба виписує літери. Письмо його акуратне, добре набита рука, але інколи Він втомлюється і рядки виходять нерівні, літери находять одна на другу, а це вже не дуже добре. Пані Світланко, бажаю Вам, аби книга Вашого життя була колірною з рівними акуратними рядочками. Боженько Вас поцілував в чоло при народженні і веде цим сповненим болю й тривог життям за руку. Він ніколи не відпустить Вашої руки і повірте, що навіть тоді коли людина немає сил йти далі Господь візьме її на руки і понесе, але не відпустить. ЗДОРОВ'Я Вам! Люблю Вас, хоч і не знаю особисто... Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:18:33 ]
Я це відчуваю, Марисю... Дякую щиро. Тримаюся і несу світло... і так до останнього подиху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 13:49:55 ]
Такі вірші живлять і роблять міцнішими людські душі.
Віри і сили тобі, Світлано!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:19:13 ]
Дякую сердечно, Вікторе) Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 14:50:20 ]
душа "крапелька воску на черствій церковній проскурці"

"себе визволяти із кров`ю і сіллю означених меж"

"ставить печать на собі з кровним підписом «ні»…"

Ці рядки - від таланту...
Дуже сумно і з відчаєм, але саме тому й треба писати.
Замах на власну творчість - ще більший гріх, ніж на творчість іншого. Не гнівіть Бога, бо відбере дар) Тримайтеся, щоб не сталося.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:20:42 ]
Так і роблю, Іринко) А не писати не могла...бо душа ридала...Такий мій шлях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 18:35:17 ]
Дорога Світлано, поет - ноша важка ( чи не Вам це знати?), бо він - не тільки майстер слова, воїн, диригент, а й, на жаль, провидець. Ви правильно зробили. Від самоспалення ( і самознищення) рятує тільки любов. Рятує і тоді, коли життя пронизує гостра стріла хвороби і ще гостріша думка "як-це-жити-далі"... Стверджую, тому що пройшла. Тримайтеся. Все буде добре.
Чи можна Вам перетелефонувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:21:46 ]
Дякую за розуміння, Світлано) Звичайно, телефонуйте. 0954459642. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 23:44:43 ]
любов до живого не перестає
і жадоба жити усе переможе
добро не минає і дай же Вам Боже
на благо творити своє житіє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:22:08 ]
Дякую уклінно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:54:30 ]
Щира і відверта сповідь... Любов і віра обов'язково переможуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:22:42 ]
Дякую, Олено) Дай Боже))) Взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 03:33:10 ]
Привіт,Світланко. Світла твоя душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:59:09 ]
Дякую, Юлечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 11:04:14 ]
Пропалює до кришталю... Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:59:31 ]
Дякую, Анно)