ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
* * *
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
Розмова з читачем
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова...
Слова, слова, слова -
пустелі слів…
Мовчить душа вологими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий -
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Думки про нездале – 6
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
З голосу ЕЗОПА
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Нічого такого...
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Панахида
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Над прірвою
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Дама для Адама, правдива історія.
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
Самотній північний ліхтар (The Jimi Hendrix Experience)
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Альбом Для Пристрасті -- з присмаком іспанських ритмів
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Фотографія для вічності
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
Сьогодні так.
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усмішка осені
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Як Наливайко ходив Арону помститися
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Дещо з неопублікованого...

ламати себе було надзвичайно важко
ламати себе було непомірно боляче
а як же тобі моя душе маленька пташко
коли по живому коли як вогнем пече
а стеля сіріла і нижче усе схилялася
і бракло повітря і вії ставали попелом
і та що ще вчора сильною надто звалася
палила усе і змітала із серця зопалу
їй листям тремким каштани услід стелилися
і бігти хотілось рятунок шукаючи в просторі
душа заніміла затерпла а ще побіліла вся
як крапелька воску на черствій церковній проскурці
таке відчуття руйнівне як стихія збурена
убити його непросто позбутися звісно теж
вже зрадженим легше вже легше сліпим і обдуреним
себе визволяти із кров`ю і сіллю означених меж
а хмарка осіння махала услід хустинкою
пожовклий листочок метеликом спав на спітнілому склі
зізнаюсь я плакала я ще лишалася жінкою
що ставить печать на собі з кровним підписом «ні»…
11.2014.


Якщо чесно, то у мене вже було бажання спалити чи знищити свою ще неопубліковану книгу "Траєкторія самоспалення", настільки вона виявилась передбачливою... і для долі країни... і для мене особисто...Я реально відчувала, як спалюють мене щодня ці поезії,в яких збирала пропущені крізь власну душу чужі болі, болі близьких людей і свої також ...Але потім я
передумала...І щоб написане залишилося в минулому, на подарованому донечкою під Новий рік блокноті почала писати нову книгу - світлу, позитивну, де ЛЮБОВ ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ....Загальнолюдська ЛЮБОВ...ЛЮБОВ ВИЩА...ЛЮБОВ, ПОСЛАНА НАМ УСІМ НЕБЕСАМИ... Бо вона - всепереможна...Я встигла написати до нової книги лише дві поезії...Але то вже початок...то вже крок від минулого, яке палило мене і мою країну...нас усіх...А що далі - відомо лише Господу... Люблю Вас усіх!!! Ще раз дякую за підтримку !!!За те, що я у важкі хвилини не самотня...Що поруч - такі люблячі і милосердні люди...





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-18 12:35:36
Переглядів сторінки твору 5977
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:07:29 ]
Пані Світлано, ваша творчість як откровення.
Своєю поезію ви торкаєтеся глибин душі.
Міцного здоров"я і натхнення Вам! Хай збірка Любові буде розлогою і пророчою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:17:16 ]
Щиро дякую, Оленко) Взаємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:17:20 ]
Страшно жити в світі цьому незнаючи що наступний день принесе з собою, чи крок наступний не стане останнім. Ми всі, в якійсь мірі ламаємо себе, своє "я", а його б піднести донебно, а ми його в друзки, нажаль. Життя іде., і Бог вносить в нього правки особисто, кожному в його книгу, чорно-білу, пером Божого голуба виписує літери. Письмо його акуратне, добре набита рука, але інколи Він втомлюється і рядки виходять нерівні, літери находять одна на другу, а це вже не дуже добре. Пані Світланко, бажаю Вам, аби книга Вашого життя була колірною з рівними акуратними рядочками. Боженько Вас поцілував в чоло при народженні і веде цим сповненим болю й тривог життям за руку. Він ніколи не відпустить Вашої руки і повірте, що навіть тоді коли людина немає сил йти далі Господь візьме її на руки і понесе, але не відпустить. ЗДОРОВ'Я Вам! Люблю Вас, хоч і не знаю особисто... Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:18:33 ]
Я це відчуваю, Марисю... Дякую щиро. Тримаюся і несу світло... і так до останнього подиху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 13:49:55 ]
Такі вірші живлять і роблять міцнішими людські душі.
Віри і сили тобі, Світлано!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:19:13 ]
Дякую сердечно, Вікторе) Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 14:50:20 ]
душа "крапелька воску на черствій церковній проскурці"

"себе визволяти із кров`ю і сіллю означених меж"

"ставить печать на собі з кровним підписом «ні»…"

Ці рядки - від таланту...
Дуже сумно і з відчаєм, але саме тому й треба писати.
Замах на власну творчість - ще більший гріх, ніж на творчість іншого. Не гнівіть Бога, бо відбере дар) Тримайтеся, щоб не сталося.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:20:42 ]
Так і роблю, Іринко) А не писати не могла...бо душа ридала...Такий мій шлях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 18:35:17 ]
Дорога Світлано, поет - ноша важка ( чи не Вам це знати?), бо він - не тільки майстер слова, воїн, диригент, а й, на жаль, провидець. Ви правильно зробили. Від самоспалення ( і самознищення) рятує тільки любов. Рятує і тоді, коли життя пронизує гостра стріла хвороби і ще гостріша думка "як-це-жити-далі"... Стверджую, тому що пройшла. Тримайтеся. Все буде добре.
Чи можна Вам перетелефонувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:21:46 ]
Дякую за розуміння, Світлано) Звичайно, телефонуйте. 0954459642. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 23:44:43 ]
любов до живого не перестає
і жадоба жити усе переможе
добро не минає і дай же Вам Боже
на благо творити своє житіє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:22:08 ]
Дякую уклінно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:54:30 ]
Щира і відверта сповідь... Любов і віра обов'язково переможуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:22:42 ]
Дякую, Олено) Дай Боже))) Взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 03:33:10 ]
Привіт,Світланко. Світла твоя душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:59:09 ]
Дякую, Юлечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 11:04:14 ]
Пропалює до кришталю... Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:59:31 ]
Дякую, Анно)