ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Дещо з неопублікованого...

ламати себе було надзвичайно важко
ламати себе було непомірно боляче
а як же тобі моя душе маленька пташко
коли по живому коли як вогнем пече
а стеля сіріла і нижче усе схилялася
і бракло повітря і вії ставали попелом
і та що ще вчора сильною надто звалася
палила усе і змітала із серця зопалу
їй листям тремким каштани услід стелилися
і бігти хотілось рятунок шукаючи в просторі
душа заніміла затерпла а ще побіліла вся
як крапелька воску на черствій церковній проскурці
таке відчуття руйнівне як стихія збурена
убити його непросто позбутися звісно теж
вже зрадженим легше вже легше сліпим і обдуреним
себе визволяти із кров`ю і сіллю означених меж
а хмарка осіння махала услід хустинкою
пожовклий листочок метеликом спав на спітнілому склі
зізнаюсь я плакала я ще лишалася жінкою
що ставить печать на собі з кровним підписом «ні»…
11.2014.


Якщо чесно, то у мене вже було бажання спалити чи знищити свою ще неопубліковану книгу "Траєкторія самоспалення", настільки вона виявилась передбачливою... і для долі країни... і для мене особисто...Я реально відчувала, як спалюють мене щодня ці поезії,в яких збирала пропущені крізь власну душу чужі болі, болі близьких людей і свої також ...Але потім я
передумала...І щоб написане залишилося в минулому, на подарованому донечкою під Новий рік блокноті почала писати нову книгу - світлу, позитивну, де ЛЮБОВ ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ....Загальнолюдська ЛЮБОВ...ЛЮБОВ ВИЩА...ЛЮБОВ, ПОСЛАНА НАМ УСІМ НЕБЕСАМИ... Бо вона - всепереможна...Я встигла написати до нової книги лише дві поезії...Але то вже початок...то вже крок від минулого, яке палило мене і мою країну...нас усіх...А що далі - відомо лише Господу... Люблю Вас усіх!!! Ще раз дякую за підтримку !!!За те, що я у важкі хвилини не самотня...Що поруч - такі люблячі і милосердні люди...





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-18 12:35:36
Переглядів сторінки твору 6552
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:07:29 ]
Пані Світлано, ваша творчість як откровення.
Своєю поезію ви торкаєтеся глибин душі.
Міцного здоров"я і натхнення Вам! Хай збірка Любові буде розлогою і пророчою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:17:16 ]
Щиро дякую, Оленко) Взаємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:17:20 ]
Страшно жити в світі цьому незнаючи що наступний день принесе з собою, чи крок наступний не стане останнім. Ми всі, в якійсь мірі ламаємо себе, своє "я", а його б піднести донебно, а ми його в друзки, нажаль. Життя іде., і Бог вносить в нього правки особисто, кожному в його книгу, чорно-білу, пером Божого голуба виписує літери. Письмо його акуратне, добре набита рука, але інколи Він втомлюється і рядки виходять нерівні, літери находять одна на другу, а це вже не дуже добре. Пані Світланко, бажаю Вам, аби книга Вашого життя була колірною з рівними акуратними рядочками. Боженько Вас поцілував в чоло при народженні і веде цим сповненим болю й тривог життям за руку. Він ніколи не відпустить Вашої руки і повірте, що навіть тоді коли людина немає сил йти далі Господь візьме її на руки і понесе, але не відпустить. ЗДОРОВ'Я Вам! Люблю Вас, хоч і не знаю особисто... Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:18:33 ]
Я це відчуваю, Марисю... Дякую щиро. Тримаюся і несу світло... і так до останнього подиху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 13:49:55 ]
Такі вірші живлять і роблять міцнішими людські душі.
Віри і сили тобі, Світлано!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:19:13 ]
Дякую сердечно, Вікторе) Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 14:50:20 ]
душа "крапелька воску на черствій церковній проскурці"

"себе визволяти із кров`ю і сіллю означених меж"

"ставить печать на собі з кровним підписом «ні»…"

Ці рядки - від таланту...
Дуже сумно і з відчаєм, але саме тому й треба писати.
Замах на власну творчість - ще більший гріх, ніж на творчість іншого. Не гнівіть Бога, бо відбере дар) Тримайтеся, щоб не сталося.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:20:42 ]
Так і роблю, Іринко) А не писати не могла...бо душа ридала...Такий мій шлях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 18:35:17 ]
Дорога Світлано, поет - ноша важка ( чи не Вам це знати?), бо він - не тільки майстер слова, воїн, диригент, а й, на жаль, провидець. Ви правильно зробили. Від самоспалення ( і самознищення) рятує тільки любов. Рятує і тоді, коли життя пронизує гостра стріла хвороби і ще гостріша думка "як-це-жити-далі"... Стверджую, тому що пройшла. Тримайтеся. Все буде добре.
Чи можна Вам перетелефонувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:21:46 ]
Дякую за розуміння, Світлано) Звичайно, телефонуйте. 0954459642. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 23:44:43 ]
любов до живого не перестає
і жадоба жити усе переможе
добро не минає і дай же Вам Боже
на благо творити своє житіє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:22:08 ]
Дякую уклінно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:54:30 ]
Щира і відверта сповідь... Любов і віра обов'язково переможуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:22:42 ]
Дякую, Олено) Дай Боже))) Взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 03:33:10 ]
Привіт,Світланко. Світла твоя душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:59:09 ]
Дякую, Юлечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 11:04:14 ]
Пропалює до кришталю... Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:59:31 ]
Дякую, Анно)