ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Дещо з неопублікованого...

ламати себе було надзвичайно важко
ламати себе було непомірно боляче
а як же тобі моя душе маленька пташко
коли по живому коли як вогнем пече
а стеля сіріла і нижче усе схилялася
і бракло повітря і вії ставали попелом
і та що ще вчора сильною надто звалася
палила усе і змітала із серця зопалу
їй листям тремким каштани услід стелилися
і бігти хотілось рятунок шукаючи в просторі
душа заніміла затерпла а ще побіліла вся
як крапелька воску на черствій церковній проскурці
таке відчуття руйнівне як стихія збурена
убити його непросто позбутися звісно теж
вже зрадженим легше вже легше сліпим і обдуреним
себе визволяти із кров`ю і сіллю означених меж
а хмарка осіння махала услід хустинкою
пожовклий листочок метеликом спав на спітнілому склі
зізнаюсь я плакала я ще лишалася жінкою
що ставить печать на собі з кровним підписом «ні»…
11.2014.


Якщо чесно, то у мене вже було бажання спалити чи знищити свою ще неопубліковану книгу "Траєкторія самоспалення", настільки вона виявилась передбачливою... і для долі країни... і для мене особисто...Я реально відчувала, як спалюють мене щодня ці поезії,в яких збирала пропущені крізь власну душу чужі болі, болі близьких людей і свої також ...Але потім я
передумала...І щоб написане залишилося в минулому, на подарованому донечкою під Новий рік блокноті почала писати нову книгу - світлу, позитивну, де ЛЮБОВ ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ....Загальнолюдська ЛЮБОВ...ЛЮБОВ ВИЩА...ЛЮБОВ, ПОСЛАНА НАМ УСІМ НЕБЕСАМИ... Бо вона - всепереможна...Я встигла написати до нової книги лише дві поезії...Але то вже початок...то вже крок від минулого, яке палило мене і мою країну...нас усіх...А що далі - відомо лише Господу... Люблю Вас усіх!!! Ще раз дякую за підтримку !!!За те, що я у важкі хвилини не самотня...Що поруч - такі люблячі і милосердні люди...





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-18 12:35:36
Переглядів сторінки твору 5656
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:07:29 ]
Пані Світлано, ваша творчість як откровення.
Своєю поезію ви торкаєтеся глибин душі.
Міцного здоров"я і натхнення Вам! Хай збірка Любові буде розлогою і пророчою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:17:16 ]
Щиро дякую, Оленко) Взаємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:17:20 ]
Страшно жити в світі цьому незнаючи що наступний день принесе з собою, чи крок наступний не стане останнім. Ми всі, в якійсь мірі ламаємо себе, своє "я", а його б піднести донебно, а ми його в друзки, нажаль. Життя іде., і Бог вносить в нього правки особисто, кожному в його книгу, чорно-білу, пером Божого голуба виписує літери. Письмо його акуратне, добре набита рука, але інколи Він втомлюється і рядки виходять нерівні, літери находять одна на другу, а це вже не дуже добре. Пані Світланко, бажаю Вам, аби книга Вашого життя була колірною з рівними акуратними рядочками. Боженько Вас поцілував в чоло при народженні і веде цим сповненим болю й тривог життям за руку. Він ніколи не відпустить Вашої руки і повірте, що навіть тоді коли людина немає сил йти далі Господь візьме її на руки і понесе, але не відпустить. ЗДОРОВ'Я Вам! Люблю Вас, хоч і не знаю особисто... Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:18:33 ]
Я це відчуваю, Марисю... Дякую щиро. Тримаюся і несу світло... і так до останнього подиху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 13:49:55 ]
Такі вірші живлять і роблять міцнішими людські душі.
Віри і сили тобі, Світлано!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:19:13 ]
Дякую сердечно, Вікторе) Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 14:50:20 ]
душа "крапелька воску на черствій церковній проскурці"

"себе визволяти із кров`ю і сіллю означених меж"

"ставить печать на собі з кровним підписом «ні»…"

Ці рядки - від таланту...
Дуже сумно і з відчаєм, але саме тому й треба писати.
Замах на власну творчість - ще більший гріх, ніж на творчість іншого. Не гнівіть Бога, бо відбере дар) Тримайтеся, щоб не сталося.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:20:42 ]
Так і роблю, Іринко) А не писати не могла...бо душа ридала...Такий мій шлях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 18:35:17 ]
Дорога Світлано, поет - ноша важка ( чи не Вам це знати?), бо він - не тільки майстер слова, воїн, диригент, а й, на жаль, провидець. Ви правильно зробили. Від самоспалення ( і самознищення) рятує тільки любов. Рятує і тоді, коли життя пронизує гостра стріла хвороби і ще гостріша думка "як-це-жити-далі"... Стверджую, тому що пройшла. Тримайтеся. Все буде добре.
Чи можна Вам перетелефонувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:21:46 ]
Дякую за розуміння, Світлано) Звичайно, телефонуйте. 0954459642. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 23:44:43 ]
любов до живого не перестає
і жадоба жити усе переможе
добро не минає і дай же Вам Боже
на благо творити своє житіє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:22:08 ]
Дякую уклінно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:54:30 ]
Щира і відверта сповідь... Любов і віра обов'язково переможуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 02:22:42 ]
Дякую, Олено) Дай Боже))) Взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 03:33:10 ]
Привіт,Світланко. Світла твоя душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:59:09 ]
Дякую, Юлечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 11:04:14 ]
Пропалює до кришталю... Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:59:31 ]
Дякую, Анно)