Яна Лілл

"Некстмодернізм постМАЙДАНівського паралельноАТОвського періоду"
(Микола Істин, видавництво "Час Змін Інформ")

Лише після усвідомлення прочитаного, ненароком повертаєшся до анотації,
цієї своєрідної авторської рефлексії яка перегукується із назвою самої
книги - "Некстмодернізм постмайданівського паралельноатовського періоду".
Що ж таке некстмодернізм? Ось, що пише автор відповідаючи на це запитання
- "Некстмодернізм – багатозначний, він наступна сходинка модернізму, в
окремих літературних творах він прилеглий, в чомусь паралельний з
модернізмом, і постмодернізмом, він прийдешній,і т. п. Він являє собою
наступні світогляди та світобудови, що розширюють та збагачують
менталітет. В ньому творче оновлення що переходить в якісну форму
розвитку... Він має багато рис, граней, властивостей, шляхів, які є в моїх
творах, та які я описав в різних публікаціях"
Але повернімося до самої книги. Постмайданівський паралельноатовський
період пропущений крізь мембрану душі, показує сьогодення, те сьогодення
яке болить поету:

"Опустіть молотки
і розтисніть пальці,
хай випадуть цвяхи з руки,
які забиваєте в серце..."


І надалі, з кожним віршем, рядком написаним автором книги все глибше і
глибше занурюєшся, осягаючи наболіле:


"Філософе Григорію, почуй, світ не спить!
Майдан, як розпечена сковорода.
Вогонь від шин шкварчить.
Юрба
тече вулицями, мов лава вулкана.
Для бунтарів бочки за барабани.
Не водою,
а кров’ю
вмивають руки кати.
Спадають корони з корупціонерів.
Втікають зрадливі гетьмани.
А далі, війна.
На стіну стіна.
Із завойовницької псевдокультури
лунають вибухи, і вилітають кулі.
Розтоптують імператив Канта
чоботи окупанта..."


І дещо автобіографічне:


"Коли ти на дні,
лежиш,
умиротворений безвиходом,
і залишається лише чекати з моря погоди,
зберігати сили
і майструвати вітрила
для попутного вітру везіння
і часу весла.
А доля ще більше затискає тебе
в лещатах
і обробляє, наче деталь на станку..."


Можна цитувати й цитувати автора, адже направду, надто широко розкриває
поет свою літературну душу. Але я втримаюся від цієї спокуси, лише на
закінчення додам, що цю книгу варто прочитати, щоб повністю осягнути
всесвіт, поезокосмос поета.

Аліна Лінада


…ЦЕ ПРОБИВАЄТЬСЯ НОВА ЛІТЕРАТУРА

Микола Істин – незвичний поет, есеїст. Його творчість не вписується в стандартні схеми письменницької кар"єри. Він схожий на «білу ворону» в сучасному літературному середовищі.
Творчість Миколи Істина це крок в напрямку розвитку світогляду людини, збагаченні її менталітету. До прикладу ,це проглядається в віршованих рядках: « Некопіювальні , оригінальні поети \ пишуть твори наче проекти \ вириваються з епохи примітивної культури , віршують , віщують, вершать…». В есеї « Ідеал Діцентри» можна оцінити масштаб внутрішнього світу автора : «…Мій світ – не обмежити стеблами багатосерцевого цвіту Діцентри, якій, як і мені, потрібен простір, щоб розмістити свої почуття. Мені потрібне зоряне небо, його галактики. Я розселив би по них свою душу , і втілив би в безлічі чарівних світів, мені потрібен цей Всесвіт…»
В наш час зменшення читацького інтересу до літератури , як в Україні, так і загалом в світі, потрібні неординарні яскраві автори, які можуть своєю творчістю відкривати нові горизонти літератури… До таких, на мою думку, належить Микола Істин. Деякі з його творів , нині, можуть сприйматися неоднозначно, адже їх автор не підлаштовується під епоху. Ці твори написані з позиції майбутнього…Іншого часу, простору…І це не літературна гра формою чи змістом, якою захоплюється чимало сучасних письменників. В творах Миколи Істина присутня система цінностей, життєздатний світ…Автор моделює в віршах : « …Невідоме, нове , всеможливе » .Дихання розвитку літератури, літературна весна , відчувається в рядках вірша « Бунт тексту» : «…Бурі текстів мов грози із хмар темносиніх \ поетичних світів що придумані нами \ напоють словами світогляди \ для буяння, для розквіту, для все цвітіння \ і будуть радіти їм люди \ без них , неможлива прийдешня \ убрана в обнову поезії й прози , принадна \ бунту світлого – літературна весна ». Вірші для поета це « лабораторія » для створення дива : «…Певно це воно, те шосте чуття як маловідома здатність душі \(на відміну від обчислювальної машини) \ вираховувати природу дива...».Пошук ідеалів існування одна із головних тем творчості письменника : «…Ми люди дорога до тих ідеалів, яких ще немає на мапах астрономічних…». В своїх творах Микола Істин розширює межі добра, любові : «…Я, формули буття \ складаю з вседобра і з усещастя \ із всеможливості багатоваріантних світів прекрасних див \ із хліба і води \ з чорнила крові \ ці світи мрійливі…». Важливе значення Микола Істин надає мові : «…Підіймусь зі своєю мовою до ідеалів всіх світів Земних і Небесних \ і хай перекладають її цінності на весь мовний Всесвіт ».
Нова література це непросто нові імена. І не примітивний поділ на двотисячників, чи двітисячідесятників і т. д. Нова література це нові світогляди. Вони народжуються з дивовижних комбінацій ідей, наче оновлені спіралі ДНК речень, створені еволюцією письменницького слова : « Всі книги, і блоги \ все людство \ є вихід за межі програми \ пейзажу природи за рами \ крок в інше єство…»( з вірша Миколи Істина « Взяти чистий аркуш паперу» ).Інший вірш героя цієї статті , під назвою «Створити сайт», завершується словами : «…Це пробивається нова література».Творчість Миколи Істина має ознаки некстмодернізма : «Ось вам чиновникам продажним \ і літературщини клопам книжним \ інші світи \ і другі Всесвіти \ що не вкладаються в голови конформістів \ і виходять за межі консервативних змістів»(з вірша «Планета Некст Логос».
Микола Істин відомий в Івано-Франківську як ініціатор створення літоб"єднання «Планета Наступного Слова», і організатор багатьох літературних заходів, котрі є відкритими, і будь який автор, незалежно від віку, і тематики творчості, може взяти участь в цих заходах. Напевно що лише так, на принципах свободи літературного слова, здатна проявлятися нова література…

2013 рік

Олександр Букатюк

МИКОЛА ІСТИН - ВІЛЬНИЙ ФІЛОСОФ У ВІЛЬНОМУ МІСТІ
Неординарний віршетворець Микола Істин, який називає себе вільним філософом у вільному місті (мається на увазі Івано-Франківськ, місто в якому живе і творить поет), у cвоїй творчості вирушає на пошуки власної "миколиної істини", створюючи нову літературно-філософську світобудову.
Його філософічні вірші - це мандрування в галактиках космосу людської душі. Виступаючи проти обмежуючих стереотипів та реєнкарнації застарілих традицій творчості, які вже стали надокучливою літературною ментальностю, Микола Істин промовляє вустами велемудрого грека Платона: "лише та держава буде процвітати, де будуть правити філософи та віршетворці". Він не закликає нас до політики у якій всі ми по горло, даруйте,- як у екстриментах, але - радить творити перш за все державу власної душі, міцну і НЕзалежну, щоб дати відсіч всім інформаційним окупантам, які ординською навалаю намагаються загарбати духовну територію нашого мислення, тому "сплять і бачать" як ми втратимо здатність мислитити, й будемо спроможні лише на "їсти-пити-спати", ставши маріонетками (тінями душ), яким можна нав'язувати що завгодно... Проте ще не викорінено із г'рунту наших генів - відлуння золотих часів Київської Русі, ще витає у космосі нашої пам'яті незнищенний дух козаччини, воскресає ще в нашій совісті безсмертний подвиг вояків УПА,- тому, що, як стверджує Істин: " Лише у піснях і віршах -/ вижив український народ/... І справжня конституція України/ - то Шевченів "Кобзар".". А все тому, що Микола вірує: "... Слово врятує світ...(з "Маніфесту принципів "Планети Наступного Слова" О.Б.)...
У вірші "Якби Іван Франко не вмер, а став би мером Івано-Франківська..." Микола Істин говорить проте, що "ми віддали владу політикам ,/а треба було - поетам". Це не чергова передвиборча агітація, чи заклик, до нас поетів, йти на вибори й гризтися за владу. Ні. Бо Микола каже: люди, йдіть у поети!", тобто, кожен в душі повинен бути поетом, співтворцем Сущого, бо (люблю повторювати): "спочатку було Слово"... Істин, як він сам зазначає, своєю творчістю сприяє виникненню і розвитку "душе-космо-культури", і це підтверджують його твори, зокрема в рукописних та самвидавчих збірках поезії та есеїстики "Космос душі", та "З галактик космосу душі". Його творчі амбіції є г'рунтом створення новітнього літоб'єднання (Планети Наступного Слова).Він є "генератором ідей" цієї літформації, ініціатором у всіх сенсах цього поняття, бо ініціюює навіть до життєвого оптимізму та віри у власні (спільні) сили, що спонукає до безвідступного руху на шляху розвитку новітньої літератури.
"Миколина істина" (його власне самовизначення) не нав'язується нікому, тим-більше словожителям літпланети, бо, як переконаний сам поет-філософ, кожен має право на власний пошук Істини, і всі ми повинні рухатись в одному напрямку - напрямку Істини Творчості, направляти зорелети своїх душ в літературні космопростори - відкривати, кожен свою, позагалактичну америку... Більше скаже про ньго його космо-філосовічна творчість, якою він пророкує нову весну в українській літературі, справжню без відлиг та приморозків - цвітучу, співучу... космічну...
Микола Істин - один з тих новітніх прометеїв, які несуть нам "космічні вогні" Слова