Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Істин (1972) /
Рецензії
Це пробивається нова література
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Це пробивається нова література
Аліна Лінада
…ЦЕ ПРОБИВАЄТЬСЯ НОВА ЛІТЕРАТУРА
Микола Істин – незвичний поет, есеїст. Його творчість не вписується в стандартні схеми письменницької кар"єри. Він схожий на «білу ворону» в сучасному літературному середовищі.
Творчість Миколи Істина це крок в напрямку розвитку світогляду людини, збагаченні її менталітету. До прикладу ,це проглядається в віршованих рядках: « Некопіювальні , оригінальні поети \ пишуть твори наче проекти \ вириваються з епохи примітивної культури , віршують , віщують, вершать…». В есеї « Ідеал Діцентри» можна оцінити масштаб внутрішнього світу автора : «…Мій світ – не обмежити стеблами багатосерцевого цвіту Діцентри, якій, як і мені, потрібен простір, щоб розмістити свої почуття. Мені потрібне зоряне небо, його галактики. Я розселив би по них свою душу , і втілив би в безлічі чарівних світів, мені потрібен цей Всесвіт…»
В наш час зменшення читацького інтересу до літератури , як в Україні, так і загалом в світі, потрібні неординарні яскраві автори, які можуть своєю творчістю відкривати нові горизонти літератури… До таких, на мою думку, належить Микола Істин. Деякі з його творів , нині, можуть сприйматися неоднозначно, адже їх автор не підлаштовується під епоху. Ці твори написані з позиції майбутнього…Іншого часу, простору…І це не літературна гра формою чи змістом, якою захоплюється чимало сучасних письменників. В творах Миколи Істина присутня система цінностей, життєздатний світ…Автор моделює в віршах : « …Невідоме, нове , всеможливе » .Дихання розвитку літератури, літературна весна , відчувається в рядках вірша « Бунт тексту» : «…Бурі текстів мов грози із хмар темносиніх \ поетичних світів що придумані нами \ напоють словами світогляди \ для буяння, для розквіту, для все цвітіння \ і будуть радіти їм люди \ без них , неможлива прийдешня \ убрана в обнову поезії й прози , принадна \ бунту світлого – літературна весна ». Вірші для поета це « лабораторія » для створення дива : «…Певно це воно, те шосте чуття як маловідома здатність душі \(на відміну від обчислювальної машини) \ вираховувати природу дива...».Пошук ідеалів існування одна із головних тем творчості письменника : «…Ми люди дорога до тих ідеалів, яких ще немає на мапах астрономічних…». В своїх творах Микола Істин розширює межі добра, любові : «…Я, формули буття \ складаю з вседобра і з усещастя \ із всеможливості багатоваріантних світів прекрасних див \ із хліба і води \ з чорнила крові \ ці світи мрійливі…». Важливе значення Микола Істин надає мові : «…Підіймусь зі своєю мовою до ідеалів всіх світів Земних і Небесних \ і хай перекладають її цінності на весь мовний Всесвіт ».
Нова література це непросто нові імена. І не примітивний поділ на двотисячників, чи двітисячідесятників і т. д. Нова література це нові світогляди. Вони народжуються з дивовижних комбінацій ідей, наче оновлені спіралі ДНК речень, створені еволюцією письменницького слова : « Всі книги, і блоги \ все людство \ є вихід за межі програми \ пейзажу природи за рами \ крок в інше єство…»( з вірша Миколи Істина « Взяти чистий аркуш паперу» ).Інший вірш героя цієї статті , під назвою «Створити сайт», завершується словами : «…Це пробивається нова література».Творчість Миколи Істина має ознаки некстмодернізма : «Ось вам чиновникам продажним \ і літературщини клопам книжним \ інші світи \ і другі Всесвіти \ що не вкладаються в голови конформістів \ і виходять за межі консервативних змістів»(з вірша «Планета Некст Логос».
Микола Істин відомий в Івано-Франківську як ініціатор створення літоб"єднання «Планета Наступного Слова», і організатор багатьох літературних заходів, котрі є відкритими, і будь який автор, незалежно від віку, і тематики творчості, може взяти участь в цих заходах. Напевно що лише так, на принципах свободи літературного слова, здатна проявлятися нова література…
2013 рік
…ЦЕ ПРОБИВАЄТЬСЯ НОВА ЛІТЕРАТУРА
Микола Істин – незвичний поет, есеїст. Його творчість не вписується в стандартні схеми письменницької кар"єри. Він схожий на «білу ворону» в сучасному літературному середовищі.
Творчість Миколи Істина це крок в напрямку розвитку світогляду людини, збагаченні її менталітету. До прикладу ,це проглядається в віршованих рядках: « Некопіювальні , оригінальні поети \ пишуть твори наче проекти \ вириваються з епохи примітивної культури , віршують , віщують, вершать…». В есеї « Ідеал Діцентри» можна оцінити масштаб внутрішнього світу автора : «…Мій світ – не обмежити стеблами багатосерцевого цвіту Діцентри, якій, як і мені, потрібен простір, щоб розмістити свої почуття. Мені потрібне зоряне небо, його галактики. Я розселив би по них свою душу , і втілив би в безлічі чарівних світів, мені потрібен цей Всесвіт…»
В наш час зменшення читацького інтересу до літератури , як в Україні, так і загалом в світі, потрібні неординарні яскраві автори, які можуть своєю творчістю відкривати нові горизонти літератури… До таких, на мою думку, належить Микола Істин. Деякі з його творів , нині, можуть сприйматися неоднозначно, адже їх автор не підлаштовується під епоху. Ці твори написані з позиції майбутнього…Іншого часу, простору…І це не літературна гра формою чи змістом, якою захоплюється чимало сучасних письменників. В творах Миколи Істина присутня система цінностей, життєздатний світ…Автор моделює в віршах : « …Невідоме, нове , всеможливе » .Дихання розвитку літератури, літературна весна , відчувається в рядках вірша « Бунт тексту» : «…Бурі текстів мов грози із хмар темносиніх \ поетичних світів що придумані нами \ напоють словами світогляди \ для буяння, для розквіту, для все цвітіння \ і будуть радіти їм люди \ без них , неможлива прийдешня \ убрана в обнову поезії й прози , принадна \ бунту світлого – літературна весна ». Вірші для поета це « лабораторія » для створення дива : «…Певно це воно, те шосте чуття як маловідома здатність душі \(на відміну від обчислювальної машини) \ вираховувати природу дива...».Пошук ідеалів існування одна із головних тем творчості письменника : «…Ми люди дорога до тих ідеалів, яких ще немає на мапах астрономічних…». В своїх творах Микола Істин розширює межі добра, любові : «…Я, формули буття \ складаю з вседобра і з усещастя \ із всеможливості багатоваріантних світів прекрасних див \ із хліба і води \ з чорнила крові \ ці світи мрійливі…». Важливе значення Микола Істин надає мові : «…Підіймусь зі своєю мовою до ідеалів всіх світів Земних і Небесних \ і хай перекладають її цінності на весь мовний Всесвіт ».
Нова література це непросто нові імена. І не примітивний поділ на двотисячників, чи двітисячідесятників і т. д. Нова література це нові світогляди. Вони народжуються з дивовижних комбінацій ідей, наче оновлені спіралі ДНК речень, створені еволюцією письменницького слова : « Всі книги, і блоги \ все людство \ є вихід за межі програми \ пейзажу природи за рами \ крок в інше єство…»( з вірша Миколи Істина « Взяти чистий аркуш паперу» ).Інший вірш героя цієї статті , під назвою «Створити сайт», завершується словами : «…Це пробивається нова література».Творчість Миколи Істина має ознаки некстмодернізма : «Ось вам чиновникам продажним \ і літературщини клопам книжним \ інші світи \ і другі Всесвіти \ що не вкладаються в голови конформістів \ і виходять за межі консервативних змістів»(з вірша «Планета Некст Логос».
Микола Істин відомий в Івано-Франківську як ініціатор створення літоб"єднання «Планета Наступного Слова», і організатор багатьох літературних заходів, котрі є відкритими, і будь який автор, незалежно від віку, і тематики творчості, може взяти участь в цих заходах. Напевно що лише так, на принципах свободи літературного слова, здатна проявлятися нова література…
2013 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
