Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
16:49
Ми пливемо у світ
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,
Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,
Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
2026.05.03
15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
2026.05.03
13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
2026.05.03
13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
2026.05.03
11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
2026.05.03
10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
2026.05.03
10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
2026.05.03
09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
2026.05.03
09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
2026.05.03
08:49
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
2026.05.03
07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
2026.05.02
23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
2026.05.02
20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Істин (1972) /
Рецензії
Микола Істин - вільний філософ у вільному місті
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Микола Істин - вільний філософ у вільному місті
Олександр Букатюк
МИКОЛА ІСТИН - ВІЛЬНИЙ ФІЛОСОФ У ВІЛЬНОМУ МІСТІ
Неординарний віршетворець Микола Істин, який називає себе вільним філософом у вільному місті (мається на увазі Івано-Франківськ, місто в якому живе і творить поет), у cвоїй творчості вирушає на пошуки власної "миколиної істини", створюючи нову літературно-філософську світобудову.
Його філософічні вірші - це мандрування в галактиках космосу людської душі. Виступаючи проти обмежуючих стереотипів та реєнкарнації застарілих традицій творчості, які вже стали надокучливою літературною ментальностю, Микола Істин промовляє вустами велемудрого грека Платона: "лише та держава буде процвітати, де будуть правити філософи та віршетворці". Він не закликає нас до політики у якій всі ми по горло, даруйте,- як у екстриментах, але - радить творити перш за все державу власної душі, міцну і НЕзалежну, щоб дати відсіч всім інформаційним окупантам, які ординською навалаю намагаються загарбати духовну територію нашого мислення, тому "сплять і бачать" як ми втратимо здатність мислитити, й будемо спроможні лише на "їсти-пити-спати", ставши маріонетками (тінями душ), яким можна нав'язувати що завгодно... Проте ще не викорінено із г'рунту наших генів - відлуння золотих часів Київської Русі, ще витає у космосі нашої пам'яті незнищенний дух козаччини, воскресає ще в нашій совісті безсмертний подвиг вояків УПА,- тому, що, як стверджує Істин: " Лише у піснях і віршах -/ вижив український народ/... І справжня конституція України/ - то Шевченів "Кобзар".". А все тому, що Микола вірує: "... Слово врятує світ...(з "Маніфесту принципів "Планети Наступного Слова" О.Б.)...
У вірші "Якби Іван Франко не вмер, а став би мером Івано-Франківська..." Микола Істин говорить проте, що "ми віддали владу політикам ,/а треба було - поетам". Це не чергова передвиборча агітація, чи заклик, до нас поетів, йти на вибори й гризтися за владу. Ні. Бо Микола каже: люди, йдіть у поети!", тобто, кожен в душі повинен бути поетом, співтворцем Сущого, бо (люблю повторювати): "спочатку було Слово"... Істин, як він сам зазначає, своєю творчістю сприяє виникненню і розвитку "душе-космо-культури", і це підтверджують його твори, зокрема в рукописних та самвидавчих збірках поезії та есеїстики "Космос душі", та "З галактик космосу душі". Його творчі амбіції є г'рунтом створення новітнього літоб'єднання (Планети Наступного Слова).Він є "генератором ідей" цієї літформації, ініціатором у всіх сенсах цього поняття, бо ініціюює навіть до життєвого оптимізму та віри у власні (спільні) сили, що спонукає до безвідступного руху на шляху розвитку новітньої літератури.
"Миколина істина" (його власне самовизначення) не нав'язується нікому, тим-більше словожителям літпланети, бо, як переконаний сам поет-філософ, кожен має право на власний пошук Істини, і всі ми повинні рухатись в одному напрямку - напрямку Істини Творчості, направляти зорелети своїх душ в літературні космопростори - відкривати, кожен свою, позагалактичну америку... Більше скаже про ньго його космо-філосовічна творчість, якою він пророкує нову весну в українській літературі, справжню без відлиг та приморозків - цвітучу, співучу... космічну...
Микола Істин - один з тих новітніх прометеїв, які несуть нам "космічні вогні" Слова
МИКОЛА ІСТИН - ВІЛЬНИЙ ФІЛОСОФ У ВІЛЬНОМУ МІСТІ
Неординарний віршетворець Микола Істин, який називає себе вільним філософом у вільному місті (мається на увазі Івано-Франківськ, місто в якому живе і творить поет), у cвоїй творчості вирушає на пошуки власної "миколиної істини", створюючи нову літературно-філософську світобудову.
Його філософічні вірші - це мандрування в галактиках космосу людської душі. Виступаючи проти обмежуючих стереотипів та реєнкарнації застарілих традицій творчості, які вже стали надокучливою літературною ментальностю, Микола Істин промовляє вустами велемудрого грека Платона: "лише та держава буде процвітати, де будуть правити філософи та віршетворці". Він не закликає нас до політики у якій всі ми по горло, даруйте,- як у екстриментах, але - радить творити перш за все державу власної душі, міцну і НЕзалежну, щоб дати відсіч всім інформаційним окупантам, які ординською навалаю намагаються загарбати духовну територію нашого мислення, тому "сплять і бачать" як ми втратимо здатність мислитити, й будемо спроможні лише на "їсти-пити-спати", ставши маріонетками (тінями душ), яким можна нав'язувати що завгодно... Проте ще не викорінено із г'рунту наших генів - відлуння золотих часів Київської Русі, ще витає у космосі нашої пам'яті незнищенний дух козаччини, воскресає ще в нашій совісті безсмертний подвиг вояків УПА,- тому, що, як стверджує Істин: " Лише у піснях і віршах -/ вижив український народ/... І справжня конституція України/ - то Шевченів "Кобзар".". А все тому, що Микола вірує: "... Слово врятує світ...(з "Маніфесту принципів "Планети Наступного Слова" О.Б.)...
У вірші "Якби Іван Франко не вмер, а став би мером Івано-Франківська..." Микола Істин говорить проте, що "ми віддали владу політикам ,/а треба було - поетам". Це не чергова передвиборча агітація, чи заклик, до нас поетів, йти на вибори й гризтися за владу. Ні. Бо Микола каже: люди, йдіть у поети!", тобто, кожен в душі повинен бути поетом, співтворцем Сущого, бо (люблю повторювати): "спочатку було Слово"... Істин, як він сам зазначає, своєю творчістю сприяє виникненню і розвитку "душе-космо-культури", і це підтверджують його твори, зокрема в рукописних та самвидавчих збірках поезії та есеїстики "Космос душі", та "З галактик космосу душі". Його творчі амбіції є г'рунтом створення новітнього літоб'єднання (Планети Наступного Слова).Він є "генератором ідей" цієї літформації, ініціатором у всіх сенсах цього поняття, бо ініціюює навіть до життєвого оптимізму та віри у власні (спільні) сили, що спонукає до безвідступного руху на шляху розвитку новітньої літератури.
"Миколина істина" (його власне самовизначення) не нав'язується нікому, тим-більше словожителям літпланети, бо, як переконаний сам поет-філософ, кожен має право на власний пошук Істини, і всі ми повинні рухатись в одному напрямку - напрямку Істини Творчості, направляти зорелети своїх душ в літературні космопростори - відкривати, кожен свою, позагалактичну америку... Більше скаже про ньго його космо-філосовічна творчість, якою він пророкує нову весну в українській літературі, справжню без відлиг та приморозків - цвітучу, співучу... космічну...
Микола Істин - один з тих новітніх прометеїв, які несуть нам "космічні вогні" Слова
Автор рецензії Олександр Букатюк
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Івано-франківські літератори об"єдналися щоб вдихнути нову силу в українське слово"
• Перейти на сторінку •
"Майстрові слова невизнання нестрашне наче пустеля"
• Перейти на сторінку •
"Майстрові слова невизнання нестрашне наче пустеля"
Про публікацію
