Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.31
23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
2026.10.31
19:59
А жовтень прохолодою повіяв,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.
Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.
Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,
2026.10.31
19:13
Кого немає у хатині скраю,
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:
2026.10.31
18:48
Люблю людей, у кого, як-то кажуть, руки золоті,
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс
2026.10.31
15:15
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:
Ніяковіють пізні хризантеми
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:
Ніяковіють пізні хризантеми
2026.10.31
13:38
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.
Мене викреслив світ з електр
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.
Мене викреслив світ з електр
2026.10.31
07:23
Щоденно в осінньому місті
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.
2026.10.30
21:39
легко і прозоро
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою
2026.10.30
18:40
Букет осінній -
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.
2026.10.30
16:49
Він із тих відьмаків,
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення
2026.10.30
12:40
Повзуть до берега пустого
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.
В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.
В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі
2026.10.30
11:17
Данський актор Ніколай Костер-Вальдау, відомий за роллю Джеймі Ланністера у культовому серіалі «Гра престолів», приїхав до Києва у статусі посла доброї волі Програми розвитку ООН, щоб привернути увагу світу до наслідків війни та підтримки України у цей ва
2026.10.30
06:00
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві
2026.10.29
23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих
2026.10.29
21:34
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка
Агов, люде, що такі сумні?
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка
Агов, люде, що такі сумні?
2026.10.29
20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Істин (1972) /
Рецензії
Микола Істин - вільний філософ у вільному місті
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Микола Істин - вільний філософ у вільному місті
Олександр Букатюк
МИКОЛА ІСТИН - ВІЛЬНИЙ ФІЛОСОФ У ВІЛЬНОМУ МІСТІ
Неординарний віршетворець Микола Істин, який називає себе вільним філософом у вільному місті (мається на увазі Івано-Франківськ, місто в якому живе і творить поет), у cвоїй творчості вирушає на пошуки власної "миколиної істини", створюючи нову літературно-філософську світобудову.
Його філософічні вірші - це мандрування в галактиках космосу людської душі. Виступаючи проти обмежуючих стереотипів та реєнкарнації застарілих традицій творчості, які вже стали надокучливою літературною ментальностю, Микола Істин промовляє вустами велемудрого грека Платона: "лише та держава буде процвітати, де будуть правити філософи та віршетворці". Він не закликає нас до політики у якій всі ми по горло, даруйте,- як у екстриментах, але - радить творити перш за все державу власної душі, міцну і НЕзалежну, щоб дати відсіч всім інформаційним окупантам, які ординською навалаю намагаються загарбати духовну територію нашого мислення, тому "сплять і бачать" як ми втратимо здатність мислитити, й будемо спроможні лише на "їсти-пити-спати", ставши маріонетками (тінями душ), яким можна нав'язувати що завгодно... Проте ще не викорінено із г'рунту наших генів - відлуння золотих часів Київської Русі, ще витає у космосі нашої пам'яті незнищенний дух козаччини, воскресає ще в нашій совісті безсмертний подвиг вояків УПА,- тому, що, як стверджує Істин: " Лише у піснях і віршах -/ вижив український народ/... І справжня конституція України/ - то Шевченів "Кобзар".". А все тому, що Микола вірує: "... Слово врятує світ...(з "Маніфесту принципів "Планети Наступного Слова" О.Б.)...
У вірші "Якби Іван Франко не вмер, а став би мером Івано-Франківська..." Микола Істин говорить проте, що "ми віддали владу політикам ,/а треба було - поетам". Це не чергова передвиборча агітація, чи заклик, до нас поетів, йти на вибори й гризтися за владу. Ні. Бо Микола каже: люди, йдіть у поети!", тобто, кожен в душі повинен бути поетом, співтворцем Сущого, бо (люблю повторювати): "спочатку було Слово"... Істин, як він сам зазначає, своєю творчістю сприяє виникненню і розвитку "душе-космо-культури", і це підтверджують його твори, зокрема в рукописних та самвидавчих збірках поезії та есеїстики "Космос душі", та "З галактик космосу душі". Його творчі амбіції є г'рунтом створення новітнього літоб'єднання (Планети Наступного Слова).Він є "генератором ідей" цієї літформації, ініціатором у всіх сенсах цього поняття, бо ініціюює навіть до життєвого оптимізму та віри у власні (спільні) сили, що спонукає до безвідступного руху на шляху розвитку новітньої літератури.
"Миколина істина" (його власне самовизначення) не нав'язується нікому, тим-більше словожителям літпланети, бо, як переконаний сам поет-філософ, кожен має право на власний пошук Істини, і всі ми повинні рухатись в одному напрямку - напрямку Істини Творчості, направляти зорелети своїх душ в літературні космопростори - відкривати, кожен свою, позагалактичну америку... Більше скаже про ньго його космо-філосовічна творчість, якою він пророкує нову весну в українській літературі, справжню без відлиг та приморозків - цвітучу, співучу... космічну...
Микола Істин - один з тих новітніх прометеїв, які несуть нам "космічні вогні" Слова
МИКОЛА ІСТИН - ВІЛЬНИЙ ФІЛОСОФ У ВІЛЬНОМУ МІСТІ
Неординарний віршетворець Микола Істин, який називає себе вільним філософом у вільному місті (мається на увазі Івано-Франківськ, місто в якому живе і творить поет), у cвоїй творчості вирушає на пошуки власної "миколиної істини", створюючи нову літературно-філософську світобудову.
Його філософічні вірші - це мандрування в галактиках космосу людської душі. Виступаючи проти обмежуючих стереотипів та реєнкарнації застарілих традицій творчості, які вже стали надокучливою літературною ментальностю, Микола Істин промовляє вустами велемудрого грека Платона: "лише та держава буде процвітати, де будуть правити філософи та віршетворці". Він не закликає нас до політики у якій всі ми по горло, даруйте,- як у екстриментах, але - радить творити перш за все державу власної душі, міцну і НЕзалежну, щоб дати відсіч всім інформаційним окупантам, які ординською навалаю намагаються загарбати духовну територію нашого мислення, тому "сплять і бачать" як ми втратимо здатність мислитити, й будемо спроможні лише на "їсти-пити-спати", ставши маріонетками (тінями душ), яким можна нав'язувати що завгодно... Проте ще не викорінено із г'рунту наших генів - відлуння золотих часів Київської Русі, ще витає у космосі нашої пам'яті незнищенний дух козаччини, воскресає ще в нашій совісті безсмертний подвиг вояків УПА,- тому, що, як стверджує Істин: " Лише у піснях і віршах -/ вижив український народ/... І справжня конституція України/ - то Шевченів "Кобзар".". А все тому, що Микола вірує: "... Слово врятує світ...(з "Маніфесту принципів "Планети Наступного Слова" О.Б.)...
У вірші "Якби Іван Франко не вмер, а став би мером Івано-Франківська..." Микола Істин говорить проте, що "ми віддали владу політикам ,/а треба було - поетам". Це не чергова передвиборча агітація, чи заклик, до нас поетів, йти на вибори й гризтися за владу. Ні. Бо Микола каже: люди, йдіть у поети!", тобто, кожен в душі повинен бути поетом, співтворцем Сущого, бо (люблю повторювати): "спочатку було Слово"... Істин, як він сам зазначає, своєю творчістю сприяє виникненню і розвитку "душе-космо-культури", і це підтверджують його твори, зокрема в рукописних та самвидавчих збірках поезії та есеїстики "Космос душі", та "З галактик космосу душі". Його творчі амбіції є г'рунтом створення новітнього літоб'єднання (Планети Наступного Слова).Він є "генератором ідей" цієї літформації, ініціатором у всіх сенсах цього поняття, бо ініціюює навіть до життєвого оптимізму та віри у власні (спільні) сили, що спонукає до безвідступного руху на шляху розвитку новітньої літератури.
"Миколина істина" (його власне самовизначення) не нав'язується нікому, тим-більше словожителям літпланети, бо, як переконаний сам поет-філософ, кожен має право на власний пошук Істини, і всі ми повинні рухатись в одному напрямку - напрямку Істини Творчості, направляти зорелети своїх душ в літературні космопростори - відкривати, кожен свою, позагалактичну америку... Більше скаже про ньго його космо-філосовічна творчість, якою він пророкує нову весну в українській літературі, справжню без відлиг та приморозків - цвітучу, співучу... космічну...
Микола Істин - один з тих новітніх прометеїв, які несуть нам "космічні вогні" Слова
Автор рецензії Олександр Букатюк
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Івано-франківські літератори об"єдналися щоб вдихнути нову силу в українське слово"
• Перейти на сторінку •
"Майстрові слова невизнання нестрашне наче пустеля"
• Перейти на сторінку •
"Майстрові слова невизнання нестрашне наче пустеля"
Про публікацію
