ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2024.05.20
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Істин (1972) /
Рецензії
Микола Істин - вільний філософ у вільному місті
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Микола Істин - вільний філософ у вільному місті
Олександр Букатюк
МИКОЛА ІСТИН - ВІЛЬНИЙ ФІЛОСОФ У ВІЛЬНОМУ МІСТІ
Неординарний віршетворець Микола Істин, який називає себе вільним філософом у вільному місті (мається на увазі Івано-Франківськ, місто в якому живе і творить поет), у cвоїй творчості вирушає на пошуки власної "миколиної істини", створюючи нову літературно-філософську світобудову.
Його філософічні вірші - це мандрування в галактиках космосу людської душі. Виступаючи проти обмежуючих стереотипів та реєнкарнації застарілих традицій творчості, які вже стали надокучливою літературною ментальностю, Микола Істин промовляє вустами велемудрого грека Платона: "лише та держава буде процвітати, де будуть правити філософи та віршетворці". Він не закликає нас до політики у якій всі ми по горло, даруйте,- як у екстриментах, але - радить творити перш за все державу власної душі, міцну і НЕзалежну, щоб дати відсіч всім інформаційним окупантам, які ординською навалаю намагаються загарбати духовну територію нашого мислення, тому "сплять і бачать" як ми втратимо здатність мислитити, й будемо спроможні лише на "їсти-пити-спати", ставши маріонетками (тінями душ), яким можна нав'язувати що завгодно... Проте ще не викорінено із г'рунту наших генів - відлуння золотих часів Київської Русі, ще витає у космосі нашої пам'яті незнищенний дух козаччини, воскресає ще в нашій совісті безсмертний подвиг вояків УПА,- тому, що, як стверджує Істин: " Лише у піснях і віршах -/ вижив український народ/... І справжня конституція України/ - то Шевченів "Кобзар".". А все тому, що Микола вірує: "... Слово врятує світ...(з "Маніфесту принципів "Планети Наступного Слова" О.Б.)...
У вірші "Якби Іван Франко не вмер, а став би мером Івано-Франківська..." Микола Істин говорить проте, що "ми віддали владу політикам ,/а треба було - поетам". Це не чергова передвиборча агітація, чи заклик, до нас поетів, йти на вибори й гризтися за владу. Ні. Бо Микола каже: люди, йдіть у поети!", тобто, кожен в душі повинен бути поетом, співтворцем Сущого, бо (люблю повторювати): "спочатку було Слово"... Істин, як він сам зазначає, своєю творчістю сприяє виникненню і розвитку "душе-космо-культури", і це підтверджують його твори, зокрема в рукописних та самвидавчих збірках поезії та есеїстики "Космос душі", та "З галактик космосу душі". Його творчі амбіції є г'рунтом створення новітнього літоб'єднання (Планети Наступного Слова).Він є "генератором ідей" цієї літформації, ініціатором у всіх сенсах цього поняття, бо ініціюює навіть до життєвого оптимізму та віри у власні (спільні) сили, що спонукає до безвідступного руху на шляху розвитку новітньої літератури.
"Миколина істина" (його власне самовизначення) не нав'язується нікому, тим-більше словожителям літпланети, бо, як переконаний сам поет-філософ, кожен має право на власний пошук Істини, і всі ми повинні рухатись в одному напрямку - напрямку Істини Творчості, направляти зорелети своїх душ в літературні космопростори - відкривати, кожен свою, позагалактичну америку... Більше скаже про ньго його космо-філосовічна творчість, якою він пророкує нову весну в українській літературі, справжню без відлиг та приморозків - цвітучу, співучу... космічну...
Микола Істин - один з тих новітніх прометеїв, які несуть нам "космічні вогні" Слова
МИКОЛА ІСТИН - ВІЛЬНИЙ ФІЛОСОФ У ВІЛЬНОМУ МІСТІ
Неординарний віршетворець Микола Істин, який називає себе вільним філософом у вільному місті (мається на увазі Івано-Франківськ, місто в якому живе і творить поет), у cвоїй творчості вирушає на пошуки власної "миколиної істини", створюючи нову літературно-філософську світобудову.
Його філософічні вірші - це мандрування в галактиках космосу людської душі. Виступаючи проти обмежуючих стереотипів та реєнкарнації застарілих традицій творчості, які вже стали надокучливою літературною ментальностю, Микола Істин промовляє вустами велемудрого грека Платона: "лише та держава буде процвітати, де будуть правити філософи та віршетворці". Він не закликає нас до політики у якій всі ми по горло, даруйте,- як у екстриментах, але - радить творити перш за все державу власної душі, міцну і НЕзалежну, щоб дати відсіч всім інформаційним окупантам, які ординською навалаю намагаються загарбати духовну територію нашого мислення, тому "сплять і бачать" як ми втратимо здатність мислитити, й будемо спроможні лише на "їсти-пити-спати", ставши маріонетками (тінями душ), яким можна нав'язувати що завгодно... Проте ще не викорінено із г'рунту наших генів - відлуння золотих часів Київської Русі, ще витає у космосі нашої пам'яті незнищенний дух козаччини, воскресає ще в нашій совісті безсмертний подвиг вояків УПА,- тому, що, як стверджує Істин: " Лише у піснях і віршах -/ вижив український народ/... І справжня конституція України/ - то Шевченів "Кобзар".". А все тому, що Микола вірує: "... Слово врятує світ...(з "Маніфесту принципів "Планети Наступного Слова" О.Б.)...
У вірші "Якби Іван Франко не вмер, а став би мером Івано-Франківська..." Микола Істин говорить проте, що "ми віддали владу політикам ,/а треба було - поетам". Це не чергова передвиборча агітація, чи заклик, до нас поетів, йти на вибори й гризтися за владу. Ні. Бо Микола каже: люди, йдіть у поети!", тобто, кожен в душі повинен бути поетом, співтворцем Сущого, бо (люблю повторювати): "спочатку було Слово"... Істин, як він сам зазначає, своєю творчістю сприяє виникненню і розвитку "душе-космо-культури", і це підтверджують його твори, зокрема в рукописних та самвидавчих збірках поезії та есеїстики "Космос душі", та "З галактик космосу душі". Його творчі амбіції є г'рунтом створення новітнього літоб'єднання (Планети Наступного Слова).Він є "генератором ідей" цієї літформації, ініціатором у всіх сенсах цього поняття, бо ініціюює навіть до життєвого оптимізму та віри у власні (спільні) сили, що спонукає до безвідступного руху на шляху розвитку новітньої літератури.
"Миколина істина" (його власне самовизначення) не нав'язується нікому, тим-більше словожителям літпланети, бо, як переконаний сам поет-філософ, кожен має право на власний пошук Істини, і всі ми повинні рухатись в одному напрямку - напрямку Істини Творчості, направляти зорелети своїх душ в літературні космопростори - відкривати, кожен свою, позагалактичну америку... Більше скаже про ньго його космо-філосовічна творчість, якою він пророкує нову весну в українській літературі, справжню без відлиг та приморозків - цвітучу, співучу... космічну...
Микола Істин - один з тих новітніх прометеїв, які несуть нам "космічні вогні" Слова
Автор рецензії Олександр Букатюк
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Івано-франківські літератори об"єдналися щоб вдихнути нову силу в українське слово"
• Перейти на сторінку •
"Майстрові слова невизнання нестрашне наче пустеля"
• Перейти на сторінку •
"Майстрові слова невизнання нестрашне наче пустеля"
Про публікацію