Яна Лілл

"Некстмодернізм постМАЙДАНівського паралельноАТОвського періоду"
(Микола Істин, видавництво "Час Змін Інформ")

Лише після усвідомлення прочитаного, ненароком повертаєшся до анотації,
цієї своєрідної авторської рефлексії яка перегукується із назвою самої
книги - "Некстмодернізм постмайданівського паралельноатовського періоду".
Що ж таке некстмодернізм? Ось, що пише автор відповідаючи на це запитання
- "Некстмодернізм – багатозначний, він наступна сходинка модернізму, в
окремих літературних творах він прилеглий, в чомусь паралельний з
модернізмом, і постмодернізмом, він прийдешній,і т. п. Він являє собою
наступні світогляди та світобудови, що розширюють та збагачують
менталітет. В ньому творче оновлення що переходить в якісну форму
розвитку... Він має багато рис, граней, властивостей, шляхів, які є в моїх
творах, та які я описав в різних публікаціях"
Але повернімося до самої книги. Постмайданівський паралельноатовський
період пропущений крізь мембрану душі, показує сьогодення, те сьогодення
яке болить поету:

"Опустіть молотки
і розтисніть пальці,
хай випадуть цвяхи з руки,
які забиваєте в серце..."


І надалі, з кожним віршем, рядком написаним автором книги все глибше і
глибше занурюєшся, осягаючи наболіле:


"Філософе Григорію, почуй, світ не спить!
Майдан, як розпечена сковорода.
Вогонь від шин шкварчить.
Юрба
тече вулицями, мов лава вулкана.
Для бунтарів бочки за барабани.
Не водою,
а кров’ю
вмивають руки кати.
Спадають корони з корупціонерів.
Втікають зрадливі гетьмани.
А далі, війна.
На стіну стіна.
Із завойовницької псевдокультури
лунають вибухи, і вилітають кулі.
Розтоптують імператив Канта
чоботи окупанта..."


І дещо автобіографічне:


"Коли ти на дні,
лежиш,
умиротворений безвиходом,
і залишається лише чекати з моря погоди,
зберігати сили
і майструвати вітрила
для попутного вітру везіння
і часу весла.
А доля ще більше затискає тебе
в лещатах
і обробляє, наче деталь на станку..."


Можна цитувати й цитувати автора, адже направду, надто широко розкриває
поет свою літературну душу. Але я втримаюся від цієї спокуси, лише на
закінчення додам, що цю книгу варто прочитати, щоб повністю осягнути
всесвіт, поезокосмос поета.