щирість чи істерика?
не розумію, чи то в мене все ок, і все усвідомила, чи я здуріла, зійшла з розуму?
думки, уява, асоціації, містика, фантазія, одержимість, істерика.
все таки істерика. або щирість.
все усвідомила, нарешті увімкнула свою раціональність на 100 процентів. а не на 90 як щодня (ну про 10 вже балакали). можливо я досягла грані, і тепер або щирість або істерика, я коливаюсь, щирість і істерика як графік синуса Х і косинуса Х в одній системі (себто одночасно) перетинаються з якоюсь частотою, стабільно і впевнено, ну хоч щось в моїй свідомості проявляє впевненість. істерика і щирість випромінює впевненість. в мене впевнена істерика і щирість, одночасно, себто система. (фігурна дужка)
істерика зводить з розуму, а щирість доводить до істерики.
або моя істерика заставляє мене задуматись, чи не надто я щира, бо я починаю сходити з розуму.
ось воно, це слово яке я підбирала ще від самого початку БОЖЕВІЛЛЯ. ідеально істерично-щире слово, яке випромінює всю свою істерику, настільки щиру істерику, що не можливо стримати, істерично щирий сміх.
істерика, щирість, одержимість, божевілля.
що це? що це значить для мене? чи варто приділяти цьому увагу? тратити час на роздуми, чи цю дурнувату, ідіотську, проте щиру писанину?
можливо це не є божевіллям, так скоріше за все це моя геніальна уява з тупорилою фантазією.
хах я написала свідомість, це слово суперечить всьому, це абсурдне слово в моєму випадку. і от ще одне слово АБСУРД. абсурдна одержимість, себто ілюзія. оо знову ІЛЮЗІЯ. несвідомість показує свої коронні фокуси, типу з розпилюванням на сін і кос. і в деякі моменти з'єднуюсь, але лиш на короткий момент, і це триває безкінечно.
хоч сін і кос одночасно, також дещо абсурдно, буває або синусоїдний або косинусоїдний ритм (це про ритм серця). (хм чесно кажучи про косинус ритм я не чула але логічно якщо є синусоїдний то є і кос ритм).
це як думки по колу, чи книжка в якій намальована книжка і в тій книжці ще одна книжка в якій намальована ще одна книжка і т.д., добре що хоч тільки одна книжка.
я виявила +. це прогрес, прогрес в абсурді. ілюзія прогресу, або ілюзія вибору. вибору,хах . слово вибір вганяє в істерику, воно настільки некоректне в даному випадку і взагалі в даний час і не тільки в даному випадку.
Слово вибір формує в несвідомості абсурдні ілюзії, які формують, божевільну щирість. вибір заставляє задумуватись над ілюзією. вибір маніпулює. або створюємо вибір, хоч знаємо що виберемо, маніпулюємо всім, собою, кимось, за допомогою абсурдного вибору, який насправді вигаданий. круто я втратила думку. що за ?
Краще повернусь до математики. кос і сін, це протилежні речі, хоч одне виходить з другого, треба лише перейти на іншу сторону.
так щось вже почались якісь чагарі, треба щось конкретніше. конкретніше, хм. типу не будьте щирими, бо це вводить в істерику, як призводить до божевілля, і звідси випливає отака от біда, имм, ні.
висновок: ні графікам сінХ і косХ в одній системі координат, ні р-нянням кола, чи ще чогось безмежного, бо безмежність продукує абсурд, а абсурд божевілля, а божевілля з капелюшником, з країни чудес.
Краще пити чай, ну і ще щось треба придумати нормального.
2014

Я живу думками.. ні, я живу в двох світах. в одному мені погано, а другий безкінечний.
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014

Ти пишеш вірші, а він пишеш «не» з дієсловами разом. Я кинула контроль заради ідіотизму. В тебе пріоритет не я, а він завжди оптиміст. Ти обожнюєш істерику, я була нею для (через) нього і він терпів. Твоя кохана істерика доводить мене до сказу, а тебе сліпить. Я позбулась її зразу ж, на жаль.
Цей сказ нагадує мені мене, але тепер це абсурдно. І ця істерика не для нього, бо він оптиміст, вона для пріоритетів. Сказ нагадує істерику, якої я зразу ж позбулась, щоб забути, чого не було. Твоя істерика доводить не тільки мене, але вони також не пріоритети, на жаль.
В мене абсурд, а в тебе істерика. Я була істерика, а ти оптиміст. Тепер я оптиміст зі сказом, а ти оптиміст з істерикою. Мій сказ від твоєї істерики, але в кожного свої пріоритети – і це добре.
Тепер я позбуваюсь абсурду, а ти…а невідомо. Позбуваюсь абсурду, додаю пріоритети, бо прийшов оптиміст. Оптиміст відбере абсурд і можливо дасть істерику, яка ніколи не стане пріоритетом.
(2014)

брехня. це невід'ємність усього. це невід'ємність життя, свідомості, уяви, віри, правди. це нормально. брехню переважно застосовують для захисту, переважно для свого. а ще брехня це звичка. це дивно, коли усвідомлюєш, що випадково збрехав, брехня на підсвідомому рівні. брехня розвиває фантазію, уяву, просторове мислення. хороша брехня вимагає хорошої логіки. коли брешеш маєш думати, як мінімум в два рази більше. тобто брехня це добре?? не буду відповідати.
щоб брехати треба зайвий раз подумати, це навантажує, отже це нераціонально.
недоговорювати це також брехня, але це вже надто тупо, якщо речення закінчується на половині думки. це, я не знаю як це назвати. це також навантажує, значить це нераціонально.
так якого біса ? якщо це все не раціонально!!!!
і тут я усвідомлюю, що недоговорюю.
2014

Привіт, Word. Поговоримо.
Ось….я бачу. Ідеш. Дивні крісла, ніби зняті з лав стадіону, тільки один шар, причому не нижній, і тільки три сидіння світло голубого кольору. Сидиш, ну і я теж сиджу. Думаю, що мені тепло. І мені тепло. На що дивлюсь? В принципі значення не має, бо… Тому й розмите все, бо нічого бачити не треба. Знову думаю. І знову щось міняється. Дії, рухи, не мої дії і рухи, не мої, бо це не твої думки. Стоп. Зациклилась на одному. Щось застрягло. Погане відчуття, ну не зовсім погане, відносно погане (після теплоти, різко якась клубок в горлі). І тут вже не думаю, а згадую, що зазвичай би відбулося…
Встала, пішла. Не я. Знаю, що це нормально. Але… Намагаюсь піднятись, але щось заважає, голова болить. Від думок. Скільки можна думати. Наздогнати?
Мутно, світло, дуже світло. Знову забула закрити штору (чи жалюзі, ніяк не розберу). На диво свіжо. Вікно відчинене. І щось тягне швидше піднятися з дивану…що мене тягне піднятися з дивану о 5:47 ? 5:48. Понеділок. Завжди любила і люблю понеділки. ( без іронії). Телефон, планшет. 6:00. Будильник. Надто звиклий. 1,2…на 3 знову тут, але вже не так. Збільшення кімнати. Термометр. Склянка води. Повернення до початкової точки. Прасування. Складання. Фізичні потреби (сніданок). Навушники, кросівки, ключі, ліфт, кіоск, жуйки, тролейбус і вікно (якщо повезе).
Вулиця, вперше відчула вулицю. Йду, йду не надто довго. Світлофор. Погляд на південний-схід. Потім, південний-захід. Ось….я бачу. Ідеш. Наздогнати?
(30.05.14)