Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
2026.06.11
07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить.
Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
2026.06.11
06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
2026.06.11
05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
2026.06.10
23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…
Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…
Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
2026.06.10
21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Діно Діно (1995) /
Проза
Ціна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ціна
Я живу думками.. ні, я живу в двох світах. в одному мені погано, а другий безкінечний.
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
