Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
2026.09.09
19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
2026.09.09
14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
2026.09.09
13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
2026.09.09
12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
2026.09.09
12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
2026.09.09
12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
2026.09.09
08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
2026.09.09
06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
2026.09.09
01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Діно Діно (1995) /
Проза
Ціна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ціна
Я живу думками.. ні, я живу в двох світах. в одному мені погано, а другий безкінечний.
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
