
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Діно Діно (1995) /
Проза
Ціна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ціна
Я живу думками.. ні, я живу в двох світах. в одному мені погано, а другий безкінечний.
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію