Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
2026.10.25
14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
2026.10.25
14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
2026.10.25
14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
2026.10.25
12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
2026.10.25
07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
2026.10.24
21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
2026.10.24
20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Діно Діно (1995) /
Проза
Ціна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ціна
Я живу думками.. ні, я живу в двох світах. в одному мені погано, а другий безкінечний.
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
