
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
2025.08.24
09:29
Із Бориса Заходера
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
2025.08.24
09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
2025.08.24
06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
2025.08.23
21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
2025.08.23
20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
2025.08.23
16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Муза смієтьс
Муза смієтьс
2025.08.23
13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території.
Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею.
Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання.
Найбільше світ намагаються змінити
2025.08.23
12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери:
Вирощено і нищівно
над каменями і кущами
повітря заповнене щільно
душами і дощ
2025.08.23
06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
2025.08.22
21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Діно Діно (1995) /
Проза
Ціна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ціна
Я живу думками.. ні, я живу в двох світах. в одному мені погано, а другий безкінечний.
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
але там де безкінечний - там ідеальний, ні не подумайте там є свої недоліки і тому він і є ідеальний.
а тут, я не хочу про тут. знаю лиш те, що не можу їх об'єднати.
один світ, різко - інший. різко міняюсь, щоб ніхто не вліз, не зруйнував там нічого. але там трохи самотньо, ну точніше там ідеально, але мені б хотілося поділитися цією ідеальністю, і я знаю з ким, але на жаль ця людина не має цього знати. я так хочу все розповісти. тоді ця людина все зрозуміє, побачить все, будуть в-ді на всі питання. я б хотіла спробувати це, ну як в фантастичному кіно, один день правди, а потім усе забувається, і толком вирішити чи продовжувати мріяти? про ідеальне.
в принципі мені це в деякій мірі допомагає, але якщо я про щось мрію, значить реально в мене цього нема, або дуже мало. сміливість. більше нічого не потрібно, далі все прийде само. мені не вистачає висоти бордюра, або лежачої батареї для повної сміливості.
бажання. то є добре коли вони здійснюються. ти тішишся якийсь час, потім забуваєш про це, і бажаєш щось інше, і т. д. це типу нормально, це типу добре.
а якщо не здійснюються. це перетворюється на ціль. це перетворюється в одержимість. не здійснюється. бо. бо!!!!! є різні причини. гроші, національність, колір шкіри, орієнтація, віра, виховання, розум тощо. переважно здійсненність бажань залежить від "ціни". якщо тебе влаштовує "плата" то все ок, і ти типу щасливий. а якщо "ціна" захмарна, і раціонально не можливо оцінити ситуацію, чи варте це бажання ВСЬОГО. це як купити малий галон альпійського повітря, надихатись, відчути мить задоволення, і залишитись ні з чим, лише спогади. "придбати" мить задоволення. можливо хтось скаже "ми живемо лише раз" і тому не відмовляє собі, але ми живемо лише РАЗ і тому чи варто витрачати все, що боже бути лише РАЗ, на щось неймовірне, на єдину мить.., яка варта всього ?
коли бажання варте ВСЬОГО...., але включається дурнувата раціональність, яка зважує те що неможливо зважити.
ти знаєш, що це бажання варте всього, воно варте твого болю, воно варте того, чого не буде, бо воно мить, яка є Всім.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію