Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.28
06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
2025.10.27
21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
2025.10.27
09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
2025.10.27
08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
2025.10.27
06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
2025.10.27
00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
2025.10.26
22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
2025.10.26
21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
2025.10.26
21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться
(Що взяти з того, в кого не всі дома?),
Зійшов Корній на гору край села
І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує.
«Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.-
А де ж обіцяні хліб-сіль?»
«Та ж хліб ми вже здал
2025.10.26
18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
2025.10.26
17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
2025.10.26
16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
2025.10.26
15:27
Прадавнина з мого роду)
1
Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо
2025.10.26
15:13
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не
2025.10.26
14:35
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.
Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.
Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о
2025.10.26
06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.
«Тебе ж, — волала рідна мати, —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.
«Тебе ж, — волала рідна мати, —
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Діно Діно (1995) /
Проза
Графіки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Графіки
щирість чи істерика?
не розумію, чи то в мене все ок, і все усвідомила, чи я здуріла, зійшла з розуму?
думки, уява, асоціації, містика, фантазія, одержимість, істерика.
все таки істерика. або щирість.
все усвідомила, нарешті увімкнула свою раціональність на 100 процентів. а не на 90 як щодня (ну про 10 вже балакали). можливо я досягла грані, і тепер або щирість або істерика, я коливаюсь, щирість і істерика як графік синуса Х і косинуса Х в одній системі (себто одночасно) перетинаються з якоюсь частотою, стабільно і впевнено, ну хоч щось в моїй свідомості проявляє впевненість. істерика і щирість випромінює впевненість. в мене впевнена істерика і щирість, одночасно, себто система. (фігурна дужка)
істерика зводить з розуму, а щирість доводить до істерики.
або моя істерика заставляє мене задуматись, чи не надто я щира, бо я починаю сходити з розуму.
ось воно, це слово яке я підбирала ще від самого початку БОЖЕВІЛЛЯ. ідеально істерично-щире слово, яке випромінює всю свою істерику, настільки щиру істерику, що не можливо стримати, істерично щирий сміх.
істерика, щирість, одержимість, божевілля.
що це? що це значить для мене? чи варто приділяти цьому увагу? тратити час на роздуми, чи цю дурнувату, ідіотську, проте щиру писанину?
можливо це не є божевіллям, так скоріше за все це моя геніальна уява з тупорилою фантазією.
хах я написала свідомість, це слово суперечить всьому, це абсурдне слово в моєму випадку. і от ще одне слово АБСУРД. абсурдна одержимість, себто ілюзія. оо знову ІЛЮЗІЯ. несвідомість показує свої коронні фокуси, типу з розпилюванням на сін і кос. і в деякі моменти з'єднуюсь, але лиш на короткий момент, і це триває безкінечно.
хоч сін і кос одночасно, також дещо абсурдно, буває або синусоїдний або косинусоїдний ритм (це про ритм серця). (хм чесно кажучи про косинус ритм я не чула але логічно якщо є синусоїдний то є і кос ритм).
це як думки по колу, чи книжка в якій намальована книжка і в тій книжці ще одна книжка в якій намальована ще одна книжка і т.д., добре що хоч тільки одна книжка.
я виявила +. це прогрес, прогрес в абсурді. ілюзія прогресу, або ілюзія вибору. вибору,хах . слово вибір вганяє в істерику, воно настільки некоректне в даному випадку і взагалі в даний час і не тільки в даному випадку.
Слово вибір формує в несвідомості абсурдні ілюзії, які формують, божевільну щирість. вибір заставляє задумуватись над ілюзією. вибір маніпулює. або створюємо вибір, хоч знаємо що виберемо, маніпулюємо всім, собою, кимось, за допомогою абсурдного вибору, який насправді вигаданий. круто я втратила думку. що за ?
Краще повернусь до математики. кос і сін, це протилежні речі, хоч одне виходить з другого, треба лише перейти на іншу сторону.
так щось вже почались якісь чагарі, треба щось конкретніше. конкретніше, хм. типу не будьте щирими, бо це вводить в істерику, як призводить до божевілля, і звідси випливає отака от біда, имм, ні.
висновок: ні графікам сінХ і косХ в одній системі координат, ні р-нянням кола, чи ще чогось безмежного, бо безмежність продукує абсурд, а абсурд божевілля, а божевілля з капелюшником, з країни чудес.
Краще пити чай, ну і ще щось треба придумати нормального.
2014
не розумію, чи то в мене все ок, і все усвідомила, чи я здуріла, зійшла з розуму?
думки, уява, асоціації, містика, фантазія, одержимість, істерика.
все таки істерика. або щирість.
все усвідомила, нарешті увімкнула свою раціональність на 100 процентів. а не на 90 як щодня (ну про 10 вже балакали). можливо я досягла грані, і тепер або щирість або істерика, я коливаюсь, щирість і істерика як графік синуса Х і косинуса Х в одній системі (себто одночасно) перетинаються з якоюсь частотою, стабільно і впевнено, ну хоч щось в моїй свідомості проявляє впевненість. істерика і щирість випромінює впевненість. в мене впевнена істерика і щирість, одночасно, себто система. (фігурна дужка)
істерика зводить з розуму, а щирість доводить до істерики.
або моя істерика заставляє мене задуматись, чи не надто я щира, бо я починаю сходити з розуму.
ось воно, це слово яке я підбирала ще від самого початку БОЖЕВІЛЛЯ. ідеально істерично-щире слово, яке випромінює всю свою істерику, настільки щиру істерику, що не можливо стримати, істерично щирий сміх.
істерика, щирість, одержимість, божевілля.
що це? що це значить для мене? чи варто приділяти цьому увагу? тратити час на роздуми, чи цю дурнувату, ідіотську, проте щиру писанину?
можливо це не є божевіллям, так скоріше за все це моя геніальна уява з тупорилою фантазією.
хах я написала свідомість, це слово суперечить всьому, це абсурдне слово в моєму випадку. і от ще одне слово АБСУРД. абсурдна одержимість, себто ілюзія. оо знову ІЛЮЗІЯ. несвідомість показує свої коронні фокуси, типу з розпилюванням на сін і кос. і в деякі моменти з'єднуюсь, але лиш на короткий момент, і це триває безкінечно.
хоч сін і кос одночасно, також дещо абсурдно, буває або синусоїдний або косинусоїдний ритм (це про ритм серця). (хм чесно кажучи про косинус ритм я не чула але логічно якщо є синусоїдний то є і кос ритм).
це як думки по колу, чи книжка в якій намальована книжка і в тій книжці ще одна книжка в якій намальована ще одна книжка і т.д., добре що хоч тільки одна книжка.
я виявила +. це прогрес, прогрес в абсурді. ілюзія прогресу, або ілюзія вибору. вибору,хах . слово вибір вганяє в істерику, воно настільки некоректне в даному випадку і взагалі в даний час і не тільки в даному випадку.
Слово вибір формує в несвідомості абсурдні ілюзії, які формують, божевільну щирість. вибір заставляє задумуватись над ілюзією. вибір маніпулює. або створюємо вибір, хоч знаємо що виберемо, маніпулюємо всім, собою, кимось, за допомогою абсурдного вибору, який насправді вигаданий. круто я втратила думку. що за ?
Краще повернусь до математики. кос і сін, це протилежні речі, хоч одне виходить з другого, треба лише перейти на іншу сторону.
так щось вже почались якісь чагарі, треба щось конкретніше. конкретніше, хм. типу не будьте щирими, бо це вводить в істерику, як призводить до божевілля, і звідси випливає отака от біда, имм, ні.
висновок: ні графікам сінХ і косХ в одній системі координат, ні р-нянням кола, чи ще чогось безмежного, бо безмежність продукує абсурд, а абсурд божевілля, а божевілля з капелюшником, з країни чудес.
Краще пити чай, ну і ще щось треба придумати нормального.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
