Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександр Бобошко Заколотний (1971)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Кілька строф у перерві між вибухом та відбоєм...
    * * *
  • •  Хай буде липень ...
    * * *
  • •  Їжте хліб. Це не тіло Ісуса,..
    * * *
  • •  Мандрувало Горе білим світом...
    * * *
  • •  Поранена Північна. Ледь жива...
    * * *
  • •  … Я подякував – та й побіг...
    * * *
  • •  Невдовзі Маковій...
    * * *
  • •  А рідна хата нині - з вибитими шибками...
    * * *
  • •  Сто сорок сім мільйонів. Отара...
    * * *
  • •  Війна – це...
    * * *
  • •  Липа
    * * *
  • •  Рубаї про москву
    … а пішло таки нахер військове російське суднО.
    (Судний день у суднА був, тож рушило хутко на дно).
  • •  Зима іще лютує...
    Зима іще лютує.
    Кучугури здаються вічними.
  • •  Кінець листопада – для суму не час...
    * * *
  • •  Примаро у довгім плащі серед темних лип!..
    * * *
  • •  У цім падлючім світі все не так...
    * * *
  • •  Доторкайся до неба, допоки низьке...
    Доторкайся до неба, допоки низьке.
    (Хоч якусь перевагу дає листопад).
  • •  …Та прийде осінь. З айстрами в руках...
    * * *
  • •  Не соромиться Чорний Черемош кольору в назві...
    Не соромиться Чорний Черемош кольору в назві.
    Він гуркоче між гір, подорожнім поліпшує настрій.
  • •  Ділки, почався поділ. Вам – Олімп...
    Ділки, почався поділ. Вам – Олімп,
    а хтось не буде гідним і скоринки.
  • •  Де скописько людей – навряд чи буде сумно...
    Де скописько людей – навряд чи буде сумно.
    Тож, лізь у цю юрбу, загинути не бійсь.
  • •  Чому, нічого не зробивши, намагається мавр піти?..
    Чому, нічого не зробивши,
    намагається мавр піти?
  • •  Напруживсь верблюд – і проліз через вушко голки...
    …Напруживсь верблюд –
    і проліз через вушко голки.
  • •  Масна земля уже готова до візиту весни...
    Масна земля уже готова до візиту весни.
    Масній землі уже кортить, щоб в неї – плуг чи лопата…
  • •  …а трапляються січні вологі та сірі...
    …а трапляються січні вологі та сірі.
    Для людей середовище це – агресивне.
  • •  …І то замерзне, то розтане...
    …і то замерзне, то розтане.
    Чобіт потрібно кілька пар.
  • •  Забув сказати Карлсон Малюкові...
    * * *
  • •  Там будуть жито й прірва. Обереш...
    Там будуть жито й прірва. Обереш.
    Не зможеш сам – це вирішать за тебе,
  • •  Побіг по сир до супермаркета «Мишоловка»...
    Побіг по сир до супермаркета «Мишоловка»,
    а там товари
  • •  Осінь ще не здалась...
    Осінь ще не здалась. (Під ногами, але яскрава).
    Я відзначу цей факт у тижневій доповідній.
  • •  Ти не лай мене, осене...
    Ти не лай мене, осене. Рацію маєш, авжеж.
    Сам же бовкнув: «Люблю» – значить, мав би частіше з’являтись.
  • •  Хрусь та хрусь під ногами жолуді...
    * * *
  • •  Жовтень пожежі влаштовує по дібровах
    Жовтень пожежі влаштовує по дібровах;
    згодом гасити заходиться їх дощами.
  • •  Злива
    Літо змиває в якусь величезну калюжу
    всі сподівання, що мали ми ще донедавна.
  • •  Це квітень. Вітер, пил, пісок...
    Це квітень. Вітер, пил, пісок.
    Таке ж – торік. Таке ж – в майбутнім...
  • •  …Бо майже все приховане буде явним
    …Бо майже все приховане
    буде явним;
  • •  Так, це Бѐрґамо, Господи…
    Так, це Бѐрґамо, Господи…
    Те, яке я відвідував та любив:
  • •  Перший день після (оптимістичне)
    Вітаю людство. Дуже дякую, що вціліло.
    Без нас чогось не вистачало б інопланетним.
  • •  Лікуймось лютим...
    Лікуймось лютим від надмірного тепла!
    Снігами білими – від надто сірих спогадів.
  • •  Бургомістр починає нараду...
    Бургомістр починає нараду з переліку вад.
    Він бурмоче про сором – і склянка тремтить у руці.
  • •  Аж раптом починаєш розуміти
    ...аж раптом починаєш розуміти:
    не вічний серпень, і життя не вічне.
  • •  Великий дзвоне, плач по всіх одразу...
    Великий дзвоне, плач по всіх одразу:
    навряд чи хтось простить свою образу.
  • •  Сонні рубаї
    1
    ... І насниться ж таке! Профіцит доброти;
  • •  ...За Фаренгейтом вже під чотириста п’ятдесят...
    ...За Фаренгейтом
    вже під чотириста п’ятдесят.
  • •  Квітень...
    Квітень – такий собі. Знаю, буває і краще.
    Вітер – в обличчя піском і шмагає афіші.
  • •  Весна
    Завіконня, годі вже бути сірим!
    Викликай з-за хмар золоті промінчики.
  • •  Притулити це літо...
    Притулити це літо
    до грудей, до чола.
  • •  Чи не зупиниться...
    Чи не зупиниться процес,
    в якому ти – провідний учасник?
  • •  Може, хтось запопадливий ...
    Може, хтось запопадливий
    здогадається й постелить соломи.
  • •  Усе було війна...
    Усе було війна... Перони, рани, вибухи.
    І чийсь загиблий пес. І чийсь загиблий син.
  • •  Це лише у Айтматова...
    Це лише у Айтматова
    день понад вік тривав,
  • •  Про що це Ви...
    Про що це Ви, лікарю?!
    Жити б йому ще та жити…
  • •  Настроєве
    В коморі – морок. Тимчасово призупинено відпуск.
    Бо дуже важко зрозуміти, де – олія, де – віскі.
  • •  А це вже справжня осінь!
    ...А це вже справжня осінь! Блиск і шик.
    То сонце, то дощить. Грибами пахне.
  • •  Підбадьорливе
    * * *
  • •  Це просто осінь...
    Це просто осінь... Не кажи дурниць
    про старість і запалення суглобів.
  • •  9 серпня
    «ПантілІмона», – казала моя бабуся.
    (Пригадав, коли схиливсь над її труною).
  • •  А холод, будьмо щирими, набрид...
    А холод, будьмо щирими, набрид.
    Хоч вересень ось тільки розпочався.
  • •  Дорожнє
    ...А ненавидять бабусь водії.
    (Ті дають лише по гривні, заходячи в бус).
  • •  Вересень
    Яка різниця: із короною – чи без титулів?
    Відлюдьком жити – чи себе оточити кралями?
  • •  Літо киває: мовляв, не сумуйте, вернусь...
    Літо киває: мовляв, не сумуйте, вернусь;
    перевіряє птахів: чи готові летіти?
  • •  Стиглосерпневе
    …Так, може, спинимось отут, зробивши паузу?
    Під ноги яблунь із-за Спасової пазухи
  • •  Жбурніть нужденним…
    Жбурніть нужденним… (Вже й не до жалю?
    Самим би – вдосталь борошна та шоу.
  • •  Казка
    Похмуро та сіро.
    Виникає ціла низка питань:
  • •  «Злякався, малий? Заспокойся: не Смерть я… Спокута...
    «Злякався, малий?
    Заспокойся: не Смерть я… Спокута.
  • •  Нарешті дощ!.. Його Величність Дощ!
    * * *
  • •  Протягом тривалого часу...
    * * *
  • •  Червень
    Ось мені й висока трава.
    Ось мені і дні довжелезні
  • •  Люцерн
    Вмирає лев*… Лапище – на лілеях
    (гербі, якому вірний до останнього).
  • •  Звідси видно далеко...
    Звідси видно далеко у просторі,
    глибоко в часі.
  • •  Renaissance
    Сину Божий, радій: у господаря – первісток!
    Хлопець той –
  • •  Скресне крига негайно...
    * * *
  • •  Дерева застигли в печалі. Безсніжний січень...
    Дерева застигли в печалі. Безсніжний січень –
    ні риба, ні м’ясо. Хіба що зимова назва.
  • •  Світоглядні рубаї
    Аскетів не люблять. Панують черевані.
    (Крізь них не пролізти у жодну з потрібних ніш).
  • •  Попрощається дощ...
    * * *
  • •  Троянди й виноград щодня усе дорожче...
    Троянди й виноград
    щодня усе дорожче.
  • •  Час тектиме повільно...
    * * *
  • •  Вдихнути, нарешті, свободи...
    * * *
  • •  От і настала пора куштувати плоди...
    От і настала пора куштувати плоди.
    Вітер жене перехожих на зустріч із вереснем.
  • •  "Гарячий серпень допливає до половини..."
    * * *
  • •  Літо вповзає у третю (фінальну) фазу...
    * * *
  • •  Адажіо Альбіноні 2017
    Вшануймо
    душі чисті
  • •  Ще трохи травня!..
    * * *
  • •  Атрактивність Місяця...
    * * *
  • •  Переваги стилю або втішне айтішне
    Контрал-це-контрал-ве –
    і рондель народився!
  • •  Падишах помер...
    * * *
  • •  Наближаємось до березня
    * * *
  • •  Коли вже та весна...
    * * *
  • •  Який відсоток снігу в цім піску?
    Який відсоток снігу в цім піску?
    Ти – жертва ЖЕКів, зимо білотіла...
  • •  * * *
    * * *
  • •  Урльоп

  • •  Вони до мене просяться у сни
    * * *
  • •  * * *
    * * *
  • •  Чорні чоботи, білий сніг
    * * *
  • •  Осінь у лісі
    Ще палайте,
    палайте,
  • •  Сусід
    Він усе ще живе
    якимись
  • •  Тринітарний рондель
    Дощі до Трійці – як до хліба сіль.
    У Трійцю без дощів уже й не віриш.
  • •  Вересневий дощ
    Таке дрібне, але ж таке нахабне!
    Ще вранці почалось, ніяк не вщухне.
  • •  Ну куди ти, скажений, біжиш
    * * *
  • •  Веселий серпень в осінь котиться
    * * *
  • •  Я, Господи, про це...
    * * *
  • •  І постали високі отці
    * * *
  • •  Питання руба
    1
  • •  * * *
    Обвінчаємось ми з тобою на Зелені Свята.
    Хай це буде Потелич.
  • •  Олегу К
    * * *
  • •  Хто - про темних...
    Хто – про темних. А я про тих,
    хто під щільним потоком градовим
  • •  Зуби Львова...
    * * *
  • •  Зима - несподівано...
    * * *
  • •  Іще побудь, суха осіння поро...
    * * *
  • •  Листопад
    Л И С Т О П А Д
  • •  Я прийшов до тебе, осене, погрітись...
    * * *
  • •  За вікнами трамвая - пиво й пил...
    * * *
  • •  Негода. В кімнаті двоє...
    * * *
  • •  Осінній триптих
    ОСІННІЙ ТРИПТИХ
  • •  Дайте побути з осінню наодинці
    * * *
  • •  Дрогобич
    Д Р О Г О Б И Ч
  • •  Порятуй, богородице, Україну
    * * *
  • •  Юнескомістке місто
    * * *
  • •  Сезон морозива скінчивсь
    * * *
  • •  Фантазія на тему „Мелодії ля мінор” Мирослава Скорика (пісня)
    У Карпатах дощ
    із мокрим снігом.
  • •  Леоніду Бикову
    Л Е О Н І Д У Б И К О В У
  • •  Закортіло дожити...
    * * *
  • •  Захисникам вітчизни
    ЗАХИСНИКАМ ВІТЧИЗНИ
  • •  Порятуй, богородице
    * * *
  • •  А вони собі легко прощають
    А вони собі легко прощають пролиту кров.
    Неважливо: за Блока, Чайковського чи Малевича.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки