Автори /
Олександр Бобошко Заколотний (1971)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Кілька строф у перерві між вибухом та відбоєм...
•
Хай буде липень ...
•
Їжте хліб. Це не тіло Ісуса,..
•
Мандрувало Горе білим світом...
•
Поранена Північна. Ледь жива...
•
… Я подякував – та й побіг...
•
Невдовзі Маковій...
•
А рідна хата нині - з вибитими шибками...
•
Сто сорок сім мільйонів. Отара...
•
Війна – це...
•
Липа
•
Рубаї про москву
•
Зима іще лютує...
•
Кінець листопада – для суму не час...
•
Примаро у довгім плащі серед темних лип!..
•
У цім падлючім світі все не так...
•
Доторкайся до неба, допоки низьке...
•
…Та прийде осінь. З айстрами в руках...
•
Не соромиться Чорний Черемош кольору в назві...
•
Ділки, почався поділ. Вам – Олімп...
•
Де скописько людей – навряд чи буде сумно...
•
Чому, нічого не зробивши, намагається мавр піти?..
•
Напруживсь верблюд – і проліз через вушко голки...
•
Масна земля уже готова до візиту весни...
•
…а трапляються січні вологі та сірі...
•
…І то замерзне, то розтане...
•
Забув сказати Карлсон Малюкові...
•
Там будуть жито й прірва. Обереш...
•
Побіг по сир до супермаркета «Мишоловка»...
•
Осінь ще не здалась...
•
Ти не лай мене, осене...
•
Хрусь та хрусь під ногами жолуді...
•
Жовтень пожежі влаштовує по дібровах
•
Злива
•
Це квітень. Вітер, пил, пісок...
•
…Бо майже все приховане буде явним
•
Так, це Бѐрґамо, Господи…
•
Перший день після (оптимістичне)
•
Лікуймось лютим...
•
Бургомістр починає нараду...
•
Аж раптом починаєш розуміти
•
Великий дзвоне, плач по всіх одразу...
•
Сонні рубаї
•
...За Фаренгейтом вже під чотириста п’ятдесят...
•
Квітень...
•
Весна
•
Притулити це літо...
•
Чи не зупиниться...
•
Може, хтось запопадливий ...
•
Усе було війна...
•
Це лише у Айтматова...
•
Про що це Ви...
•
Настроєве
•
А це вже справжня осінь!
•
Підбадьорливе
•
Це просто осінь...
•
9 серпня
•
А холод, будьмо щирими, набрид...
•
Дорожнє
•
Вересень
•
Літо киває: мовляв, не сумуйте, вернусь...
•
Стиглосерпневе
•
Жбурніть нужденним…
•
Казка
•
«Злякався, малий? Заспокойся: не Смерть я… Спокута...
•
Нарешті дощ!.. Його Величність Дощ!
•
Протягом тривалого часу...
•
Червень
•
Люцерн
•
Звідси видно далеко...
•
Renaissance
•
Скресне крига негайно...
•
Дерева застигли в печалі. Безсніжний січень...
•
Світоглядні рубаї
•
Попрощається дощ...
•
Троянди й виноград щодня усе дорожче...
•
Час тектиме повільно...
•
Вдихнути, нарешті, свободи...
•
От і настала пора куштувати плоди...
•
"Гарячий серпень допливає до половини..."
•
Літо вповзає у третю (фінальну) фазу...
•
Адажіо Альбіноні 2017
•
Ще трохи травня!..
•
Атрактивність Місяця...
•
Переваги стилю або втішне айтішне
•
Падишах помер...
•
Наближаємось до березня
•
Коли вже та весна...
•
Який відсоток снігу в цім піску?
•
* * *
•
Урльоп
•
Вони до мене просяться у сни
•
* * *
•
Чорні чоботи, білий сніг
•
Осінь у лісі
•
Сусід
•
Тринітарний рондель
•
Вересневий дощ
•
Ну куди ти, скажений, біжиш
•
Веселий серпень в осінь котиться
•
Я, Господи, про це...
•
І постали високі отці
•
Питання руба
•
* * *
•
Олегу К
•
Хто - про темних...
•
Зуби Львова...
•
Зима - несподівано...
•
Іще побудь, суха осіння поро...
•
Листопад
•
Я прийшов до тебе, осене, погрітись...
•
За вікнами трамвая - пиво й пил...
•
Негода. В кімнаті двоє...
•
Осінній триптих
•
Дайте побути з осінню наодинці
•
Дрогобич
•
Порятуй, богородице, Україну
•
Юнескомістке місто
•
Сезон морозива скінчивсь
•
Фантазія на тему „Мелодії ля мінор” Мирослава Скорика (пісня)
•
Леоніду Бикову
•
Закортіло дожити...
•
Захисникам вітчизни
•
Порятуй, богородице
•
А вони собі легко прощають
Переглянути всі твори з цієї сторінки
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
… а пішло таки нахер військове російське суднО.
(Судний день у суднА був, тож рушило хутко на дно).
(Судний день у суднА був, тож рушило хутко на дно).
Зима іще лютує.
Кучугури здаються вічними.
Кучугури здаються вічними.
* * *
* * *
* * *
Доторкайся до неба, допоки низьке.
(Хоч якусь перевагу дає листопад).
(Хоч якусь перевагу дає листопад).
* * *
Не соромиться Чорний Черемош кольору в назві.
Він гуркоче між гір, подорожнім поліпшує настрій.
Він гуркоче між гір, подорожнім поліпшує настрій.
Ділки, почався поділ. Вам – Олімп,
а хтось не буде гідним і скоринки.
а хтось не буде гідним і скоринки.
Де скописько людей – навряд чи буде сумно.
Тож, лізь у цю юрбу, загинути не бійсь.
Тож, лізь у цю юрбу, загинути не бійсь.
Чому, нічого не зробивши,
намагається мавр піти?
намагається мавр піти?
…Напруживсь верблюд –
і проліз через вушко голки.
і проліз через вушко голки.
Масна земля уже готова до візиту весни.
Масній землі уже кортить, щоб в неї – плуг чи лопата…
Масній землі уже кортить, щоб в неї – плуг чи лопата…
…а трапляються січні вологі та сірі.
Для людей середовище це – агресивне.
Для людей середовище це – агресивне.
…і то замерзне, то розтане.
Чобіт потрібно кілька пар.
Чобіт потрібно кілька пар.
* * *
Там будуть жито й прірва. Обереш.
Не зможеш сам – це вирішать за тебе,
Не зможеш сам – це вирішать за тебе,
Побіг по сир до супермаркета «Мишоловка»,
а там товари
а там товари
Осінь ще не здалась. (Під ногами, але яскрава).
Я відзначу цей факт у тижневій доповідній.
Я відзначу цей факт у тижневій доповідній.
Ти не лай мене, осене. Рацію маєш, авжеж.
Сам же бовкнув: «Люблю» – значить, мав би частіше з’являтись.
Сам же бовкнув: «Люблю» – значить, мав би частіше з’являтись.
* * *
Жовтень пожежі влаштовує по дібровах;
згодом гасити заходиться їх дощами.
згодом гасити заходиться їх дощами.
Літо змиває в якусь величезну калюжу
всі сподівання, що мали ми ще донедавна.
всі сподівання, що мали ми ще донедавна.
Це квітень. Вітер, пил, пісок.
Таке ж – торік. Таке ж – в майбутнім...
Таке ж – торік. Таке ж – в майбутнім...
…Бо майже все приховане
буде явним;
буде явним;
Так, це Бѐрґамо, Господи…
Те, яке я відвідував та любив:
Те, яке я відвідував та любив:
Вітаю людство. Дуже дякую, що вціліло.
Без нас чогось не вистачало б інопланетним.
Без нас чогось не вистачало б інопланетним.
Лікуймось лютим від надмірного тепла!
Снігами білими – від надто сірих спогадів.
Снігами білими – від надто сірих спогадів.
Бургомістр починає нараду з переліку вад.
Він бурмоче про сором – і склянка тремтить у руці.
Він бурмоче про сором – і склянка тремтить у руці.
...аж раптом починаєш розуміти:
не вічний серпень, і життя не вічне.
не вічний серпень, і життя не вічне.
Великий дзвоне, плач по всіх одразу:
навряд чи хтось простить свою образу.
навряд чи хтось простить свою образу.
1
... І насниться ж таке! Профіцит доброти;
... І насниться ж таке! Профіцит доброти;
...За Фаренгейтом
вже під чотириста п’ятдесят.
вже під чотириста п’ятдесят.
Квітень – такий собі. Знаю, буває і краще.
Вітер – в обличчя піском і шмагає афіші.
Вітер – в обличчя піском і шмагає афіші.
Завіконня, годі вже бути сірим!
Викликай з-за хмар золоті промінчики.
Викликай з-за хмар золоті промінчики.
Притулити це літо
до грудей, до чола.
до грудей, до чола.
Чи не зупиниться процес,
в якому ти – провідний учасник?
в якому ти – провідний учасник?
Може, хтось запопадливий
здогадається й постелить соломи.
здогадається й постелить соломи.
Усе було війна... Перони, рани, вибухи.
І чийсь загиблий пес. І чийсь загиблий син.
І чийсь загиблий пес. І чийсь загиблий син.
Це лише у Айтматова
день понад вік тривав,
день понад вік тривав,
Про що це Ви, лікарю?!
Жити б йому ще та жити…
Жити б йому ще та жити…
В коморі – морок. Тимчасово призупинено відпуск.
Бо дуже важко зрозуміти, де – олія, де – віскі.
Бо дуже важко зрозуміти, де – олія, де – віскі.
...А це вже справжня осінь! Блиск і шик.
То сонце, то дощить. Грибами пахне.
То сонце, то дощить. Грибами пахне.
* * *
Це просто осінь... Не кажи дурниць
про старість і запалення суглобів.
про старість і запалення суглобів.
«ПантілІмона», – казала моя бабуся.
(Пригадав, коли схиливсь над її труною).
(Пригадав, коли схиливсь над її труною).
А холод, будьмо щирими, набрид.
Хоч вересень ось тільки розпочався.
Хоч вересень ось тільки розпочався.
...А ненавидять бабусь водії.
(Ті дають лише по гривні, заходячи в бус).
(Ті дають лише по гривні, заходячи в бус).
Яка різниця: із короною – чи без титулів?
Відлюдьком жити – чи себе оточити кралями?
Відлюдьком жити – чи себе оточити кралями?
Літо киває: мовляв, не сумуйте, вернусь;
перевіряє птахів: чи готові летіти?
перевіряє птахів: чи готові летіти?
…Так, може, спинимось отут, зробивши паузу?
Під ноги яблунь із-за Спасової пазухи
Під ноги яблунь із-за Спасової пазухи
Жбурніть нужденним… (Вже й не до жалю?
Самим би – вдосталь борошна та шоу.
Самим би – вдосталь борошна та шоу.
Похмуро та сіро.
Виникає ціла низка питань:
Виникає ціла низка питань:
«Злякався, малий?
Заспокойся: не Смерть я… Спокута.
Заспокойся: не Смерть я… Спокута.
* * *
* * *
Ось мені й висока трава.
Ось мені і дні довжелезні
Ось мені і дні довжелезні
Вмирає лев*… Лапище – на лілеях
(гербі, якому вірний до останнього).
(гербі, якому вірний до останнього).
Звідси видно далеко у просторі,
глибоко в часі.
глибоко в часі.
Сину Божий, радій: у господаря – первісток!
Хлопець той –
Хлопець той –
* * *
Дерева застигли в печалі. Безсніжний січень –
ні риба, ні м’ясо. Хіба що зимова назва.
ні риба, ні м’ясо. Хіба що зимова назва.
Аскетів не люблять. Панують черевані.
(Крізь них не пролізти у жодну з потрібних ніш).
(Крізь них не пролізти у жодну з потрібних ніш).
* * *
Троянди й виноград
щодня усе дорожче.
щодня усе дорожче.
* * *
* * *
От і настала пора куштувати плоди.
Вітер жене перехожих на зустріч із вереснем.
Вітер жене перехожих на зустріч із вереснем.
* * *
* * *
Вшануймо
душі чисті
душі чисті
* * *
* * *
Контрал-це-контрал-ве –
і рондель народився!
і рондель народився!
* * *
* * *
* * *
Який відсоток снігу в цім піску?
Ти – жертва ЖЕКів, зимо білотіла...
Ти – жертва ЖЕКів, зимо білотіла...
* * *
* * *
* * *
* * *
Ще палайте,
палайте,
палайте,
Він усе ще живе
якимись
якимись
Дощі до Трійці – як до хліба сіль.
У Трійцю без дощів уже й не віриш.
У Трійцю без дощів уже й не віриш.
Таке дрібне, але ж таке нахабне!
Ще вранці почалось, ніяк не вщухне.
Ще вранці почалось, ніяк не вщухне.
* * *
* * *
* * *
* * *
1
Обвінчаємось ми з тобою на Зелені Свята.
Хай це буде Потелич.
Хай це буде Потелич.
* * *
Хто – про темних. А я про тих,
хто під щільним потоком градовим
хто під щільним потоком градовим
* * *
* * *
* * *
Л И С Т О П А Д
* * *
* * *
* * *
ОСІННІЙ ТРИПТИХ
* * *
Д Р О Г О Б И Ч
* * *
* * *
* * *
У Карпатах дощ
із мокрим снігом.
із мокрим снігом.
Л Е О Н І Д У Б И К О В У
* * *
ЗАХИСНИКАМ ВІТЧИЗНИ
* * *
А вони собі легко прощають пролиту кров.
Неважливо: за Блока, Чайковського чи Малевича.
Неважливо: за Блока, Чайковського чи Малевича.