Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ірина Бондар Лівобережна (1962)
Почула я фразу – журитись не треба,
Як прірва покличе – тримайся за небо.
У час, коли я так далеко від тебе,
Не здамся, не згину. Тримай мене, небо!


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Шоколад
    В солодкому завжди́ свої принади…
    Глибинний смак, а чи легкі вершки…
  •   Стежина поміж трав
    Стежиною, що губиться в полях,
    Піду туди, де квіти пахнуть медом,
  •   В гармонії
    Він сидів на самому краї того, що називається підсвідомістю. Легенький вітерець куйовдив його русяве волосся. Маленькі хвильки приємно охолоджували втомлені від далекої подорожі ноги. Очима, сповненими захвату, він споглядав яскраві зорі, що висипали на темно-синє тло неба. А рука, опущена в воду, черпала срібло від місячної доріжки.
    Вічність і швидкоплинність часу перетікали через Нього…
  •   Двое в машине
    Я к груди твоей тихо прильну
    Повиликою нежной во ржи.
  •   Рання весна
    Вербових котиків торкання
    Розбудять промені в очах.
  •   Крига скресне
    …А крига непрозора та тонка,
    Що в сад весни веде (чи в потойбіччя?).
  •   На хвилях Далі
    Що то за спогад? Тепла, м’яка напівтінь,
    Хвиля бентежна. Нерозшифроване хоку.
  •   Орфеїда
    Орфей був парубок моторний
    (з «культурних» був, неабияк)
  •   Живу
    Живу… Живу, чи животію
    Як Місяця неповний серп.
  •   Сокольнику - с Днём рождения
    Хватить жать нам на тормоза!
    Пыль столетий летит в глаза,
  •   Побачення
    Як перли диво-чистої роси,
    Твої торкання квітнуть полум"яно...
  •   Пізня осінь
    Чорним полиском в'ється дорога,
    Жовте листя в калюжах - під ноги
  •   Під вербами
    Під вербами, на тОму бережку
    До стовбура самотньо притулилась…
  •   Лист нічного неба
    Місяць - як печатка золота,
    Темні хмари - плямами чорнила,
  •   Про примару. Казка-феєрія
    Колись – пісні співала у покосах.
    А зараз – круком чорним на ріллі
  •   …А караван іде
    Собаки гавкають, та караван іде,
    Збираючи історію на низку.
  •   Дві ніжності
    Дві ніжності – Троянда і Жоржина
    Вдивляються у сяєво облич…
  •   Против моста. У подножия замка
    Вы - опять на мосту, что зловоньем смердит,
    Как рекою из злата "раскрученный" хит?
  •   Розкручені спіралі
    Закручена
    Спіралями із буднів,
  •   Моя межа
    Відгородити ся.
    Відгородитись.
  •   Любові Бенедишин
    Я вас пам’ятаю.
    Та ні, не примарилось.
  •   Проти ночі...
    Недоброю... недоброю назвав...
    Вона ж молитву в темряві творила,
  •   Про фаетони
    Летиш фаетоном... Мов білки, шугають мости
    Ламають життя, роз'єднавши обіймів магніти...
  •   Ви їдете…
    Ви їдете… порепані вуста,
    Що без цілунків відлітають шматтям…
  •   Дітям - про весну
    Замет від перших теплих промінців
    Присів помітно, дзюркотить струмками.
  •   Повоєнне село
    Бузкове, білоквітне відцвіло,
    А липово-медове ще не грало...
  •   Липовим чаєм
    Зустрічались... цілувались, розмовляли,
    А та липа прямо в душу - зацвіла.
  •   Найкоротша ніч
    Найкоротшу ніч - подаруй мені!
    Від злиття облич - тіні на стіні,
  •   Липова казка
    І знову зустріч – поманила
    І зникла… Липовим теплом
  •   Ялинкова кулька
    на білих
    кульках новорічних.
  •   Тих яблунь білий дим
    Отак завмерти
    На плечі твоїм…
  •   Чуєш?
    Чуєш? Серцю вночі не спиться!
    Теплим спомином огортає…
  •   Доторкнутися
    Доторкнутися… Хоч до руки…
    Несміливо губами - до вій,
  •   Весняний сад
    Весна в очах заграла переливами
    І квіткою розквітла у душі!
  •   Вечірня містика…
    (диптих)
    1.
  •   За містом...
    Мегаполісу скинь кайдани,
    У думках зупини хаос.
  •   Душа Психеи
    Она ходила по земле, неся в душе рябины кисти.
    Я появилась в декабре. Ни ягод, ни цветов, ни листьев.
  •   Не падай!
    Дрібний сніжок хурделиться вгорі,
    Обабіч лиш кущі стирчать, як мітли…
  •   Адам і Єва. Жарт
    Заборонене яблуко
    Ти вкусив? Не жалкуй!
  •   То не дощ
    То не дощ.
    То дрібненькі сльози.
  •   Остання зоря
    Яка оспівана печаль…
    Який прекрасний клич – залишся!
  •   Кохання на барикадах
    Перекроївши невблаганний час,
    До скелі притуливши хвилі моря,
  •   Віримо! Можемо! Переможемо!
    Віримо! Можемо! Переможемо!
    Пролунало з Майдану і віру збудило палку!
  •   Фантазія на тему «Nun ist es Zeit, daß ich mit Verstand…»
    Фантазія на тему «Nun ist es Zeit, daß ich mit Verstand…»
    Генріха Гейне (диптих)
  •   Гасне світло. Диптих
    Гасне світло на обрії неба.
    Десь у кронах грай-вітер затих.
  •   Інтимна лірика
    Вранці Горщик на вікні Сонце покохало!
    Ніжно-ніжно так його променем торкало…
  •   Літати!
    Літати!
    Нехай десь крапає вода із крана...
  •   Калинове кохання
    Відспівали мої солов`ї,
    Вже калИновий цвіт не тривожить…
  •   Шукали зірку
    Сідає сонце. Там, на небокраї
    Доріжка пролягла сріблястих свіч…
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки