ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Бондар Лівобережна (1962) / Вірші

 Любові Бенедишин

На згадку про зустріч у Івано-Франківську на святкуванні 3-річчя спільноти "Об"єднані словом"

Образ твору Я вас пам’ятаю.
Та ні, не примарилось.
Вже рік проминув. Ще зоріють мости.
Читали ви вірші про місто під хмарами,
І мріялось – словом до вас дорости.

Я слухала серцем уважно, притишено,
І ширились, висились ваші слова.
Ви щедро ділились думками та віршами,
Той спогад як зараз ізнов ожива.

Івано-франківські поети, святкуючи,
Як квітку в дарунок - мене прийняли.
Ах, вірші, ах люди, ах площі, ах вулиці,
Відкриті думки і накриті столи.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-06-09 12:59:56
Переглядів сторінки твору 4578
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.707 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.461 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.19 19:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2016-06-09 16:58:43 ]
Та ні, не примарилось.- zajve, na mij pohlad...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-06-09 17:14:52 ]
Дякую, п.Сергію. Я просто не знаю, чи згадає п.Любов мене. Вона була в спільноті не вперше, там всі її знають. А я сиділа собі в куточку. Я навіть назви вірша її - не пригадую. Щось про місто і крилаті будинки в ньому. Та добре пам"ятаю своє враження від почутого. ТАК про місто - іще ніхто не писав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-06-09 17:53:40 ]
Ой, яка приємна несподіванка )
А читала я вірш про Івано-Франківськ. Люблю це місто!

Дякую, Ірино!!! Гарна присвята.Світла і щира. Скопіюю собі, з Вашого дозволу, на згадку. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-06-09 22:00:20 ]
Щиро радію, що вам сподобалося! Я ще й на ФБ зараз викладу! Хотіла у вас попросити якусь зноску на той вірш про Івано-Франківськ. Я потім намагалася його пригадати, шукала в інтернеті, та не знайшла. Таню Лавинюкову питала. Ну дуже мені припав до душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-06-10 12:26:41 ]
Цей вірш колись був на ПМ, зараз нема, мабуть видалила)
Спеціально для Вас:

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

Блукаю містом (зайшлим менестрелем).
...А в Пасічній, де простір і світлінь,
будинків гордовиті каравели
дахами бороздять небесну синь.

Полоще вітер простирадл вітрила.
Клекоче море пристрастей навкруг
(Мов тиха пристань, жде мене квартира,
зв'язків родинних рятувальний круг).

Люблю це місто - в дощ і на осонні.
Люблю у спеку і в густий туман.
Тут кожен - на містку - не на балконі,
хто сам собі і юнга й капітан.

...Хитаються антени, ніби щогли.
І мріє даль в заобрійній імлі.
Від гулу дня, я й муза, вже оглухли.
І раптом - ці будинки-кораблі.

Стоять у вічній гавані сумління,
їм сниться штиль приборканих морів.
І на черговий шторм болить коріння
у рідну землю врослих якорів.

(зі збірки "Вік Ангела", 2014)
Любов Бенедишин




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-06-10 12:28:07 ]
рік випуску переплутала)

має бути так -

(зі збірки "Вік Ангела", 2004)
Любов Бенедишин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-06-09 22:50:05 ]
Яка гарна присвята. І, відчувається - щира.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-06-10 08:29:04 ]
Минулого року була в Івано-Франківську на святі! Ну дуже тепла зустріч, приємні спогади, екскурсія в Яремче. Просто диво - місто, природа, люди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-06-09 23:59:37 ]
Гарна присвята чудовій поетці і разом з нею - івано-франківській спільноті!
Два останні рядки - особливо емоційні!

Івано-Франківські поети = Івано-франківські поети (друга частина прикметника в даному випадку - з малої літери, а якщо в середині речення, то було б все з малої -"івано-франківські поети" - так само як "львівські поети", "київські..." і т.д.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-06-10 08:32:26 ]
Ага, зрозуміла. Красно дякую. Буде у вас нагода - завітайте в Івано-Франківськ. Там пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-06-11 13:07:47 ]
Бувала, і не раз! :)
А чарівна і талановита франківчанка - поетеса Адель Станіславська - люба співавторка моєї першої пісні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-06-10 00:59:24 ]
Я також бачив Любу лише один раз у Ірпені на Київщині - вона була стримана і небагатослівна, як і належить класику-гранослову. Гарно, щиро написали, Ірино. Я бував і в Івано-Франківську - чудова атмосфера-середовище патріотів і талановитих людей.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-06-10 08:30:57 ]
А в місцевій спільноті "Об"єднані словом" були? Там дуже тепло, цікаво, привітно, всі відкриті. Я ще мрію побувати на святі ковалів.