Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Козак Дума (1958)
Пора прийде і підемо до Бога,
але немає часу для душі…
Коли ступлю на неземну дорогу –
за мене говоритимуть вірші.


Рубрики / Думи мої

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Філософія самоти
    Самотність – кара чи комфорту зона?
    Трагедія чи іспити на біль?
  •   Останнє бажання
    Снідаю в перервах між думками,
    побут зачекався у кутку –
  •   Синові
    Тримай себе у натовпі бентежнім,
    хай він усіх паплюжить і усе.
  •   Крилаті серця
    Стукає з темряви гілка несміло у шибу,
    лампа украла у ночі шматину стіни.
  •   Лише понти
    Я забуду про час, але він позирає на мене,
    удогінці жене неупинно удень і вночі…
  •   Дещо про гнуття
    Ми різні по характеру і віку,
    по колу спілкування і смакам.
  •   Віра у довіру
    Ділитись з ближнім – риса то хороша,
    це капітал, але не завжди твій…
  •   Часу млин
    Поговори, щоб я тебе побачив.
    Прошепочи, аби усе почув.
  •   Одноденка
    Метелик вилупився вранці,
    попереду ще цілий день.
  •   Зажди
    Махаю, сіпаю руками,
    затим ногами в унісон –
  •   Роздуми грибника
    Я говорю не завжди те, що думаю,
    і думаю не те, що говорю –
  •   Усе в тобі
    Весна має очі твої:
    прозорі смарагди зелені,
  •   Сковорода чи пательня?
    А небо плаче... Сльози на долоні
    спадають діамантами хвилин.
  •   Не пусті слова
    Запроданець – то не пусті слова,
    приємно часом підлість учинити!
  •   Не спіши
    Пий життя маленькими ковтками,
    кожну мить смакуй, немов вино.
  •   Як приємно!
    Як приємно проснутись собою
    і душею уже не кривить,
  •   Сумні часи
    Часи такі – ведуть сліпців безумці,
    а шлях лежить крізь лихо і пітьму.
  •   Всі ріки течуть…
    Річки течуть із джерела до моря,
    як і життя – з початку до кінця.
  •   Роздуми у «прощену» неділю
    Чи можна, люди, все оте простити,
    що чинять нелюди на зболеній землі?!.
  •   Коли варто поспішати
    Не укради, не лицемір
    і не жадай чужого.
  •   У високоссі
    У перший день весни ходив у гори,
    мене вітали квіти і птахи.
  •   Еквівалент чого?
    Ми звикли цінувати гроші
    і марно витрачати час.
  •   Роздуми про очевидне
    Без душі усе те, що з галасом,
    бо кохання – то серцем, не фалосом.
  •   Хочу знати
    Я просто хочу знати, що ти є
    у цьому неспокійнім білім світі,
  •   Ґрати
    Все менше віриться у щирість
    загальних жестів, пишних фраз,
  •   Фатум?
    Всміхається просвітленим умам
    мінлива доля… Дійсно, чи не диво?
  •   Не забуваймо!
    Ми знову помилилися, їй-Богу!
    Укотре віддали стерно лайну,
  •   Яка різниця
    Яка різниця, в чому ти обутий,
    як під ногами вулиці Парижа?
  •   Зла не тримаю
    Ну що простити можеш ти мені?
    Скажи на милість, що тобі я винен?
  •   Вечірня меланхолія
    Темніє… Блимає свіча,
    накрили сутінки оселю.
  •   Не тратьте часу
    Не пропонуйте власну правду
    тому, хто має вже свою:
  •   Сковородинівське
    Не той неумний, хто не знає…
    Причин у тому безмір є:
  •   З нами Бог!
    Воно нас заморозити хотіло –
    бомбило Україну день і ніч,
  •   Новорічна фантазія
    Усе умовності, не більше…
    Реальний лише часу біг.
  •   Єдиний вихід
    Все як завжди: виживає спритніший –
    цнотами хто розфарбовує зло…
  •   Нас не зламати
    Зима, мороз, колючі хуртовини
    і яблуня у кризі за вікном.
  •   Сніжить
    Сніжить… Лягла на серце туга.
    Сніжить, коли втрачаєш друга.
  •   Кінець епохи олжі?
    Шалений світ зірвався з ланцюгів –
    його уже і гальма не тримають!
  •   Наша віра
    Скажи, у чому місія твоя,
    яку мету плекаєш, Україно?
  •   Хто ми?
    Христили нас у сиву давнину
    хрестами і водою… з нагаями.
  •   Усвідомлений вибір
    Самотність – філософія душі,
    витримують її лиш дужі люди.
  •   Справжні є
    Все менше у тобі того,
    що так раніше чарувало,
  •   Чи варто?
    Як не спіймати вітру в полі,
    а серця щастям не спекти –
  •   Інші
    Сідає сонце у смереки,
    ховається в карпатський ліс,
  •   Танці на костях
    Танцювала риба з раком,
    як із шу́флею роска́ль.
  •   Діалектика сподівань
    Ти вигадав свою любов,
    коли гойдав орелю часу,
  •   Дружні поради
    Будь там, де раді тобі щиро,
    живи для люблячих тебе
  •   Палає небо
    Палає небо над Інгулом
    і серце ниючи болить.
  •   Не допалав огонь
    Чергове літо сам, один –
    уже не радує самотність
  •   Ніч поглинає часоплин
    У новорічну довгу ніч
    смакую чаю філіжанку
  •   Моя кара
    Цю кару я напевно заслужив…
    Та ні, я переконаний у цьому!
  •   Божевілля сподівань
    Сонним містом іду,
    спочивають бульвари і парки…
  •   Сито
    Ану просієм через сито
    усі тривоги і жалі,
  •   Чи буде
    Кому потрібні ці табу,
    червоні лінії і вето?
  •   Чудова річ
    Надія – небезпечна річ!
    Від неї скаженіють люди,
  •   Замало
    Талант важніше за талан
    чи навпаки? А хто це скаже…
  •   Пан Ніхто
    Не дисидент я і не політв‘язень,
    за булаву гетьманську не борець,
  •   Сувої пам‘яті
    Ти суперечлива до біса
    і несподівана така…
  •   У затінку думок
    У затінку моїх думок
    улітку – прохолода
  •   Дві леді
    У древнім замку Баллігаллі
    цієї ночі був на балі.
  •   Чи мислимо
    Не спалося...
    А ніч як море
  •   Найбільший гріх
    Усі ми грішні, кожен у своїм…
    Провин завжди на душу вистачає…
  •   Яка різниця
    Тоді я тільки вигадав тебе
    і покохав лише свою уяву…
  •   Хай йому грець!
    Добігти мріяв я до виднокола
    і зазирнути аж за небокрай,
  •   Вітряки
    Млини...
    Млини ідуть по полю
  •   Кінбурнська жара
    Коса, дорога, рев мотора,
    пісок розпе́чений, жара...
  •   Повінь
    У ревній повені думок
    втопає смуток мій.
  •   Не варто
    Ти шукала пригод
    в монотоннім життєвому морі
  •   Планида в кожного своя
    – Нас не дарма звела планида
    і доля в нас тепер одна, –
  •   Шлях до миру
    Йдемо дорогами війни
    яку вже сотню довгих років,
  •   Кохай
    Зі стелі, прямо на подушку,
    спадають маревом вірші
  •   Поводирі
    Ідуть степами кобзарі,
    ідуть шляхами України,
  •   Серебріє
    Серебріє ранню в небі ранок,
    іній серебріє на гіллі,
  •   Чорним по чорному
    У чорнім мареві небес
    чатує чорний кіт
  •   У сад
    Чарівну квітку в кришталеву вазу
    ми ставимо, наливши вкрай води,
  •   Небесний вартовий
    Сивий старець у но́чі криницю
    зазирає і сумно мовчить…
  •   Зорепад
    Стою на березі стрімкім,
    дивлюсь, як падають зірки
  •   На шовку спогадів
    Я краю крайнощі як хліб
    зі спогадів мого життя,
  •   Вже віє груднем
    Рипить, скрипить, та меле на страждання
    шматки жури, старий дідівський млин
  •   Вже час
    Отак хотіла виграть поєдинок,
    що й почуття поставила на кін.
  •   Чому не спиться?
    Стікає ніч краплинами хвилин
    по склу віконнім у твоєму домі.
  •   Чи зможемо?
    Ніч укриває балдахіном,
    розшитим маревом зірок.
  •   Визначена невизначеність
    Нарешті! Все! Досягнуто мети,
    немовби й не було семи тих років!
  •   Із моря погоди
    Сама природа навіть розгубилась,
    весна до нас прийшла якась не та.
  •   Відповідь
    Прави́м бажаєш бути чи щасливим? –
    запитувала ти мене не раз
  •   Гординя й гордість
    Гординя й гордість – зовсім різні речі,
    в них спільного – як в водню і води.
  •   Плющ
    Повзе уперто вгору плющ
    вночі і вдень, у дощ і спеку.
  •   Гарантії цноти
    Не бачу у країні кандидата,
    хто б крісло президентське міг зайнять.
  •   Машина часу
    Машину часу ти створи собі,
    великих коштів це не вимагає.
  •   Вищий закон
    Адам і Єва – то початок людства.
    Так Біблія говорить нам про це.
  •   Дві біди
    У України дві біди – пихаті і пархаті.
    Жиди, кругом одні жиди, вже майже в кожній хаті.
  •   Страх
    Зневіри час в серцях посіяв страх.
    Він на своїм шляху усе руйнує,
  •   Сонцеворот
    Настав нарешті справжній новий рік
    і знову на додаток день пішов.
  •   На дорозі чи роздоріжжі?
    Іще один спливає рік,
    мелькнув на горизонті фініш.
  •   З днем народження
    З днем народження, сину! Як, рідний, живеш?
    Чи здоровий в далекій чужині?
  •   Скільки ще?
    Потрібно скільки ще Майданів відстояти,
    ще скільки треба пережити лютих зим,
  •   Ера Люцифера?
    Весь світ, від Альфи до Омеги,
    лиш мій! – волає Люцифер. –
  •   Зимові реалії
    Спустошує холодний вітер слів,
    пронизують наскрізь порожні гасла.
  •   В останню мить
    Все ж убиває нас не лише куля,
    граната, бомба, міна чи снаряд...
  •   Розмова з Петром
    Настав нарешті двадцять перший вік,
    прогрес торує уперед дорогу.
  •   У хвилини відчаю
    Життя безжально трощить на шматки,
    ти робиш за помилкою помилку?
  •   Тема для роздумів
    Два мільярди ударів – середнє життя!
    Два мільярди ударів – вся сутність буття?
  •   По совісті чи справедливо?
    Нам кажуть жить по совісті і честі,
    але вони у кожного свої.
  •   Місто судної осені
    У богом забутім краю,
    де й сонце щодня набурмосене,
  •   Воно близько
    Трапляються на світі різні люди,
    бракує їм то слави, то тепла…
  •   Часоплинність
    У часу хода невимовно легка
    і шерхоту майже не чути.
  •   Історія нічому нас не учить?
    А вас історія ціка́вить, людства?
    Хто Біблію хоч трішечки читав,
  •   Любов і страх
    Любов і страх – поняття несумісні.
    Вони у серці разом не живуть,
  •   Ми не раби
    В людині не приймаю рабську суть,
    кого б не стосувалася покора.
  •   Почуття міри
    Одним повітрям дише цар і челядь,
    одну зорю багач зрить і бідняк,
  •   Занадто не спішіть кохати
    За правилами грати у наш час –
    незвичним стало якось вже для нас.
  •   За ким буде перемога?
    Без наслідків не можна для здоров’я
    насилувати власні почуття,
  •   Чому так?
    Чому я на батьків своїх землі
    не маю змоги бути господа́рем?
  •   Політичний лікнеп
    – Навіщо навкруги будують ґрати?
    – Щоб владу упирів охороняти!
  •   Холостий постріл?
    Люди, люди… Чому ви підвладні
    так сумнівним, второваним чарам?
  •   Фінансова петля
    Що діється у нашій стороні?!
    Бариги й злодії відкрито балом правлять.
  •   Не розумію
    Я не вписався в нинішнє життя,
    де правлять гроші всупереч законам,
  •   Свiй голос віддаю за доброту
    ́Нині людяність в людства вже зо́всім не в моді,
    з доброти залишився один лише слух.
  •   Думи мої
    Думи мої, сіромахи, сумно мені з вами.
    В синє небо ніби птахи линете з роками.
  •   Мої боги
    Мій бог – Любов! Не плотська, а духовна.
    До ближнього, Вітчизни і батьків.
  •   Тятива
    В усьому хочеться дійти мені до суті:
    у праці головне знайти, у серця смуті…
  •   Нічні роздуми
    Я слухав Ніч і ті її слова,
    що жоден День не може бути вічним.
  •   Пересичення чи недолугість?
    Весь світ сьогодні одягає вишиванку,
    йому ж сомбреро й сарі подавай.
  •   Питань багато
    (семітсько-антисемітські роздуми)
  •   Старе вино
    Я пив вино, неначе кров червоне,
    що краплями по бороді текло.
  •   Роздуми про долю нащадкiв Адама
    Усе частіше думаю ночами,
    як виник Світ і хто його творець.
  •   Помовчи
    Не варто говорити, помовчи.
    Послухай тишу, там своя чарівність.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки