Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.13
07:49
Із Леоніда Сергєєва
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
2026.02.13
06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
2026.02.13
03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом
Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом
Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
2026.02.12
19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на
2026.02.12
18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.
На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.
На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –
2026.02.12
17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем
2026.02.12
11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.
Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.
Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,
2026.02.12
10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.
Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.
Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос
2026.02.12
09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
2026.02.12
09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?
Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?
Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -
2026.02.11
22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.
З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.
З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.
2026.02.11
19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.
І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.
І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,
2026.02.11
12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,
2026.02.11
11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.
То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.
То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
2026.02.11
10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму
2026.02.11
03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.
Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.
Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Козак Дума (1958) /
Вірші
/
Думи мої
Питань багато
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Питань багато
(семітсько-антисемітські роздуми)
Євреїв не любили завжди й всюди,
з Єгипту не єдиний їх „ісход“.
Прості давно не жалують їх люди.
Яскравий приклад – Юда з Керіййот.
Та що сказати, як уже й апостол
Ісуса зрадив, вчителя, Христа!
Це лиш мазок, не все в житті так просто…
Чому ж в євреїв доля непроста?
Можливо в іншому тут криється причина,
що Бог обрав навіки цей народ?
То правда вся чи тільки половина,
хто готував цей ситний бутерброд?
Все ж спробуємо в тому розібратись,
чи вдасться нам те дійство зрозуміть.
Хоча, за нелегкий цей труд щоб братись,
євреїв треба також і любить.
І серед них бувають справжні люди,
це лікарі, юристи, вчителі…
Вони живуть і трудяться повсюди,
хоч мають статки досить немалі.
Та почнемо спочатку, по порядку,
з часів далекого утворення Землі.
Уважно треба прочитать нотатки,
щоб не зсукать чергової петлі.
Відкриєм книгу книг і що ми бачим,
що Бог, Ісус і Дух його святий –
це три поняття в одному… Неначе
в народній казці триголовий змій.
Як бути з передачею єврейства,
й чому можливо те лиш через жінку?
Наука це? Ознака архірейства?
Нерівність чом така, їм біс в печінку?!
Це дійсно так, а чи нове паскудство,
чи не прихована у тім кривава драма?
Від Єви ж і Адама пішло людство,
та жінка – то лише ребро Адама!
Віками юди Біблію писали,
народи інші щоб тримать в ярмі?
Собі світила в небі розставляли,
щоб гоїв тим гноїти у тюрмі?
А називати як, не фарисейством,
їх поведінки невід’ємну суть –
сповідують всі майже іудейство,
та християнство іншим все ж несуть?!
Чом Гітлер ненавидів так євреїв,
хоч в ньому й іудейська кров текла?
В них дійсно може бачив фарисеїв,
джерело підлості, підступності та зла?
Чом козаки євреїв не любили,
жидами називали шинкарів?
А скільки раз вони їх люто били,
та ті вертались знову по порі…
Невже змирились з долею тією,
тримали камінь у своїй душі?
Чому жиди природою своєю
і зараз переважно торгаші?
А може не така й складна загадка,
в усьому винуваті тут червінці,
у зовсім іншім криється розгадка –
у хитрій, непотребній поведінці?!
травень 2017
Євреїв не любили завжди й всюди,
з Єгипту не єдиний їх „ісход“.
Прості давно не жалують їх люди.
Яскравий приклад – Юда з Керіййот.
Та що сказати, як уже й апостол
Ісуса зрадив, вчителя, Христа!
Це лиш мазок, не все в житті так просто…
Чому ж в євреїв доля непроста?
Можливо в іншому тут криється причина,
що Бог обрав навіки цей народ?
То правда вся чи тільки половина,
хто готував цей ситний бутерброд?
Все ж спробуємо в тому розібратись,
чи вдасться нам те дійство зрозуміть.
Хоча, за нелегкий цей труд щоб братись,
євреїв треба також і любить.
І серед них бувають справжні люди,
це лікарі, юристи, вчителі…
Вони живуть і трудяться повсюди,
хоч мають статки досить немалі.
Та почнемо спочатку, по порядку,
з часів далекого утворення Землі.
Уважно треба прочитать нотатки,
щоб не зсукать чергової петлі.
Відкриєм книгу книг і що ми бачим,
що Бог, Ісус і Дух його святий –
це три поняття в одному… Неначе
в народній казці триголовий змій.
Як бути з передачею єврейства,
й чому можливо те лиш через жінку?
Наука це? Ознака архірейства?
Нерівність чом така, їм біс в печінку?!
Це дійсно так, а чи нове паскудство,
чи не прихована у тім кривава драма?
Від Єви ж і Адама пішло людство,
та жінка – то лише ребро Адама!
Віками юди Біблію писали,
народи інші щоб тримать в ярмі?
Собі світила в небі розставляли,
щоб гоїв тим гноїти у тюрмі?
А називати як, не фарисейством,
їх поведінки невід’ємну суть –
сповідують всі майже іудейство,
та християнство іншим все ж несуть?!
Чом Гітлер ненавидів так євреїв,
хоч в ньому й іудейська кров текла?
В них дійсно може бачив фарисеїв,
джерело підлості, підступності та зла?
Чом козаки євреїв не любили,
жидами називали шинкарів?
А скільки раз вони їх люто били,
та ті вертались знову по порі…
Невже змирились з долею тією,
тримали камінь у своїй душі?
Чому жиди природою своєю
і зараз переважно торгаші?
А може не така й складна загадка,
в усьому винуваті тут червінці,
у зовсім іншім криється розгадка –
у хитрій, непотребній поведінці?!
травень 2017
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
