Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Козак Дума (1958)
Душа колись полине до світил,
але сердець торкатимуся знову,
бо аркушем нестиме небосхил
моє відверте поетичне слово!


Рубрики / Дорога у вічність

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Нова глава
    Я весною зерня́та пшеничні у землю посію,
    прополю поміж сходами згодом бур’ян і траву,
  • •  Музей життя
    Поїздка добігає до кінця,
    білизну провідниця забирає,
  • •  Без епатажу
    У мене зараз – день за три!
    На жаль, часи такі настали…
  • •  До волі!
    В моїм серці диявол панує,
    бо для бога там місця нема,
  • •  Як стане тісно
    Як стане мені тісно на Землі,
    уквітчаній гірляндами поли́ну,
  • •  Смак життя
    Життя одне… У кожного одне –
    інакше не було, нема й не буде!
  • •  Чути тишу
    Є вік, в якому можна все:
    солодке, кисле і солоне…
  • •  До ірію
    Тече, тече, тече життя ріка,
    попереду десь вічності пороги.
  • •  Згусток сонця
    Яким він буде, твір мій? Той, останній…
    Не знаю і сказати не берусь…
  • •  У кожного своя мить
    А час іде, його не зупинить.
    Буває що летить, а то чвалає,
  • •  Земне і небесне
    На цвинтарі співають солов`ї,
    лунає хор із ночі до світання…
  • •  В день ювілею
    Секунди падають під ноги,
    хвилини, миті і… роки,
  • •  Початок епілогу?
    Біжить вперед життя мого дорога,
    мелькають дні, години, місяці…
  • •  Сонячний вітер
    Потік фотонів сік йому обличчя,
    трильйони кварків сипались до ніг,
  • •  Життя нескінченне!
    Коли земний кінчається політ
    і покидає плоть душа людини,
  • •  Осінній менует
    Вином і сумом повнить осінь келих,
    на сонці грані років виграють.
  • •  Діалоги з мільярдером
    Лишилось що тобі з тих двох мільярдів?
    Ще місяць, рік чи більше будеш битись?
  • •  Пам'ять
    Новий минає листопад
    давно затих лелечій клекіт,
  • •  Іди за мною
    Бери хреста, іди за мною,
    я поведу тебе за хмари.
  • •  Життєвий потяг
    Життя таке, немов шалений потяг,
    стрілою уперед воно летить…
  • •  Відлюдник
    В старі часи, під сонцем ще гарячим,
    відлюдник у печері жив один.
  • •  Про нього
    Він ралив долі вічне море
    натхненно, до останніх сил,
  • •  Господиня
    Порожнеча в домі розгулялась,
    мов зима у біле увібралась,
  • •  Вперед, старий вітрильник!
    Парус як біле крило,
    в чистім високому небі.
  • •  Позимовіло
    Похмуро, сіро, холодно надворі,
    тріщить мороз і хуга завиває,
  • •  Розіп'ятий часом
    На світ явивсь в родині непримітній,
    на ноги став, учився розмовлять
  • •  Провідники
    Лиш посередники вони,
    мілкі ліхтарники Пітьми,
  • •  Падає листя
    Як непомітно літа промайнули,
    осінь-чаклунка уже на поріг.
  • •  Діалогу не виходить
    У Життя я нерідко питаю,
    що дало те старому мені,
  • •  Чи буде завтра
    Жив так, що нібито й не жив,
    все будував на завтра плани…
  • •  Нічний пейзаж
    Ніч, вулиця, ліхтар, заправка,
    несамовито вітер свище.
  • •  З собою наодинці
    Не жалкуй за часом, що стікає
    як вода в розпечений пісок.
  • •  Я шлю тобі свою любов
    Останні крихти почуттів склювали сірі птахи.
    Зима накрила нас холодним покривалом.
  • •  Болить
    Болить!..
    Серце нестерпно болить!
  • •  Вже сніжить
    Вже давно відколосились пшениці й жита,
    вже стоїть в гаю і полі осінь золота.
  • •  Моя дорога
    Все, що сказати хочу, я пишу,
    свої думки паперу довіряю.
  • •  Прощальна посмішка
    Життя втікає без прощання,
    біжить в нікуди стрімголов,
  • •  Напис на камені
    Спочити мріяв ти на Бурханах*
    і першим сонця промені стрічати.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки