Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Козак Дума
(1958)
Пора прийде і підемо до Бога,
але немає часу для душі…
Коли ступлю на неземну дорогу –
за мене говоритимуть вірші.
Автор
Вірші (1811)
Інша поезія (13)
Поеми (7)
Аналітика (2)
Проза (37)
Рецензії (0)
Публіцистика (5)
Коментарі
Інтерв’ю
Рубрики
/ Дорога у вічність
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
Музей життя
Поїздка добігає до кінця,
білизну провідниця забирає,
•
Без епатажу
У мене зараз – день за три!
На жаль, часи такі настали…
•
До волі!
В моїм серці диявол панує,
бо для бога там місця нема,
•
Як стане тісно
Як стане мені тісно на Землі,
уквітчаній гірляндами поли́ну,
•
Смак життя
Життя одне… У кожного одне –
інакше не було, нема й не буде!
•
Чути тишу
Є вік, в якому можна все:
солодке, кисле і солоне…
•
До ірію
Тече, тече, тече життя ріка,
попереду десь вічності пороги.
•
Згусток сонця
Яким він буде, твір мій? Той, останній…
Не знаю і сказати не берусь…
•
У кожного своя мить
А час іде, його не зупинить.
Буває що летить, а то чвалає,
•
Земне і небесне
На цвинтарі співають солов`ї,
лунає хор із ночі до світання…
•
В день ювілею
Секунди падають під ноги,
хвилини, миті і… роки,
•
Початок епілогу?
Біжить вперед життя мого дорога,
мелькають дні, години, місяці…
•
Сонячний вітер
Потік фотонів сік йому обличчя,
трильйони кварків сипались до ніг,
•
Життя нескінченне!
Коли земний кінчається політ
і покидає плоть душа людини,
•
Осінній менует
Вином і сумом повнить осінь келих,
на сонці грані років виграють.
•
Діалоги з мільярдером
Лишилось що тобі з тих двох мільярдів?
Ще місяць, рік чи більше будеш битись?
•
Пам'ять
Новий минає листопад
давно затих лелечій клекіт,
•
Іди за мною
Бери хреста, іди за мною,
я поведу тебе за хмари.
•
Життєвий потяг
Життя таке, немов шалений потяг,
стрілою уперед воно летить…
•
Відлюдник
В старі часи, під сонцем ще гарячим,
відлюдник у печері жив один.
•
Про нього
Він ралив долі вічне море
натхненно, до останніх сил,
•
Господиня
Порожнеча в домі розгулялась,
мов зима у біле увібралась,
•
Вперед, старий вітрильник!
Парус як біле крило,
в чистім високому небі.
•
Позимовіло
Похмуро, сіро, холодно надворі,
тріщить мороз і хуга завиває,
•
Розіп'ятий часом
На світ явивсь в родині непримітній,
на ноги став, учився розмовлять
•
Провідники
Лиш посередники вони,
мілкі ліхтарники Пітьми,
•
Падає листя
Як непомітно літа промайнули,
осінь-чаклунка уже на поріг.
•
Діалогу не виходить
У Життя я нерідко питаю,
що дало те старому мені,
•
Чи буде завтра
Жив так, що нібито й не жив,
все будував на завтра плани…
•
Нічний пейзаж
Ніч, вулиця, ліхтар, заправка,
несамовито вітер свище.
•
З собою наодинці
Не жалкуй за часом, що стікає
як вода в розпечений пісок.
•
Я шлю тобі свою любов
Останні крихти почуттів склювали сірі птахи.
Зима накрила нас холодним покривалом.
•
Болить
Болить!..
Серце нестерпно болить!
•
Вже сніжить
Вже давно відколосились пшениці й жита,
вже стоїть в гаю і полі осінь золота.
•
Моя дорога
Все, що сказати хочу, я пишу,
свої думки паперу довіряю.
•
Прощальна посмішка
Життя втікає без прощання,
біжить в нікуди стрімголов,
•
Напис на камені
Спочити мріяв ти на Бурханах*
і першим сонця промені стрічати.
Переглянути всі твори з цієї сторінки