Автори /
Вікторія Лимар (1959)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
До миру
•
Слово «Ні»
•
Мороз у спокусі
•
Кролик та дракон
•
БІЛЯВИЙ КРАСЕНЬ
•
Збережімо дивну казку
•
Незабутній санаторій
•
Поміч поруч
•
Зустріч з минулим
•
Небайдужі поети
•
Розмах пера
•
Гість
•
Знесилена птаха
•
Природні стихії
•
Рідний дім
•
Мінлива сутність протиріч
•
Закон бумерангу
•
Оговтуюсь від сну…
•
Під корінь
•
Золотий килим
•
Суцільне болото
•
Не лий отруту
•
Золота клітка
•
Із ранку до Ночі
•
Керуючий подих весни
•
Обнадійливий подих весни
•
В очікуванні лютневої дози
•
Творча основа
•
Свої у Тигра ігри
•
Життєвий диктант
•
Плетіння долі
•
Змінні процеси
•
Думка-чаклунка
•
Знову про осiнь
•
В осiнньому жанрi
•
Поетичний полiт
•
Люцифер
•
Сова та жайворонок
•
Болючий розділ
•
Історія мужності
•
Сонячна мрiя
•
Таємниця сну
•
Маленьке бажання
•
Щедра скриня
•
Животворчий стиль
•
Весна у білій сукні
•
Весняна перспектива
•
Пародисты, рифмоплёты
•
Рятівник
•
Ледяная арена
•
У полоні стихії
•
Загадкове зникнення
•
Брехня
•
Небесне вето
•
Життєві зливи
•
Задуми Всесвiту
•
Осінній вогонь
•
Снiговiй
•
Скарбниця життя
•
Біле диво 1
•
Воля та розум
•
Шляхами Святої Варвари
•
Додому
•
Осінній мотив
•
Кременчуцький падолист
•
Мінлива влада листопала
•
Майстер, радник падолист
•
Падолист чи листопад???
•
Жовтнева напруга
•
Смертельна повітряна аварія
•
Травневі рядки
•
Вітряна влада
•
Вірші
•
Пуста кімната
•
Принцип ласого шматка
•
Бажаний шанс
•
Вірус із Китаю
•
Епохальнi подii
•
Карантинна пустота
•
Перiод карантину
•
Багатий i бiдний
•
Навколишній світ
•
Єднiсть думок та дiй
•
Лютнева гроза
•
Зрiлi стосунки
•
Новий шлях
•
Потяг час`у
•
Зимове парi
•
Керуюча сила Всесвiту
•
Траурне коло
•
Сяюча зiрка
•
Останній рейс
•
Рiздво
•
Скарбниця світу
•
Присвячується Софії Сергієнко СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ!
•
2020 рік
•
Великий обмін
•
Святий Миколай
•
Жовтень-Листопад
•
Тiнь минулого
•
Гнів
•
Риторичні питання
•
У тиші
•
До тебе
•
Футбольний трiумф
•
Жовтнева пора
•
***
•
Мелодія дощу
•
Прогнози
•
Мудре рішення
•
"Короновані особи"
•
Сумні очі
•
Життєва метушня
•
Погляд осенi
•
Хвилююча звiстка
•
Роздуми
•
Спільний крок
•
Море
•
Гра Небес
•
Надії
•
Україна
•
Кривавий слiд
•
Не сійте вітер
•
Переосмислення життя
•
Волошкові мрії
•
До тихої гавані
•
Береза й осика
•
Біль душі
•
Серпневi вуста
•
Шукаючи вiдраду
•
Сюрпризи природи
•
Жаданий вальс
•
Чорнобиль
•
Кіт-альпініст
•
Сумно без тебе
•
Зв`язок столiть
•
Присвячується родинi Довженко
•
Боротьба з минулим
•
Котяча пригода
•
Короткий тандем
•
Літо
•
Жовті квіти
•
Свято Вишиванки
•
Втілення мрій
•
Присвячується ветеранам ВВВ
•
В обiймах весни
•
Весняний Вернісаж
•
Воскресіння
•
Ніч та Ранок
•
В нову епоху
•
Дмитро Комаров
•
Нотр-Дам де Парi
•
Жага до життя
•
Абрикосы детства
•
У пошуках затишку
•
Цена жизни
•
Імпульс весни
•
В новых поисках дорог
•
Катерина
•
Мудрiсть життя
•
Татьянин день
•
Зимова влада
•
Поклик до волi, у краще життя
•
Життя в колонії
•
Веселка
•
Різдвяна усміхнена мить
•
Жiноча хустина
•
Зелене дивне чудо
•
Новорiчна оселя
•
Жива легенда
•
Ось такий зимовий день
•
Миттєвість життя
•
Нав’язливi думи
•
До свiтлої пам' ятi Людмили Татаринової (Слабко)
•
Пан Вересень
•
Доля всміхнулась
•
Серпневі обійми
•
Ночі серпневі
•
Дядько Лев
•
Странный сон
•
Гармонія почуттів
•
До ювілею
•
Осінні фарби
•
У вiчному пошуку
•
Кіра
•
Велич небес
•
Життя – боротьба
•
Шляхи життя
•
Річка – невеличка
•
Гідра корупції
•
Головний персонаж
•
Творча стежина
•
Невгамовний поет
•
Вероніка
•
День медсестры
•
Нет рая на земле
•
Порыв из творческих глубин
•
Гостинці весни
•
Травень з липневим завзяттям
•
Городское озеро
•
Доля
•
Долгожданная встреча
•
Долгожданный вальс
•
Словесна терниста дорога
•
Абрикос
•
Чего хочет женщина?
•
Крим
•
Байдужiсть
•
Сторінка кривава Донбасу
•
В очiкуваннi свята
•
Україна очима Ізраїлю
•
Словесна дорога
•
Корона
•
Розум - спасiння твоє!
•
Муза
•
Повернення до життя
•
Присвячується Т. Г. Шевченку
•
Життя не мед
•
Дурінь, думкою багатий
•
Афіна
•
Стежини життя
•
Дорога до Бога
•
До світлої пам'яті мого тата
•
Жертви майдану
•
До світлої пам'яті Сергія Нігояна
•
Святой Валентин
•
"Керівник"
•
Голос розуму
•
Поклик до моря
•
Владимиру Высоцкому
•
Посвящается Высоцкому В.С.
•
Татьянин день
•
Зимові жарти
•
Життя смугасте і мінливе
•
Старий Новий рік
•
Святий вечір
•
Правди слово
•
Гість
•
Наш новий зірковий час!
•
Світ у гармонії
•
Свята Варвара
•
Королева Снігова
•
Царство Снігової Королеви.
•
Неллі
•
Жизнь в мелькающих страницах
•
Наші долі
•
Ніч і ранок
•
Ранок простелить нам шлях до узбіч!
•
Постать осені
•
Ось і відбулось весілля!
•
Збентежена осінь
•
На вершину Фудзиямы!
•
Сергію Петренку
•
Світло місяця
•
Софії
•
Весілля осені
•
Сонячні зайцІ
•
Любій матусі
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
бо замість весільного – траурне ложе.
Смаки, кольори, вподобання всілякі
у кожного різні, звичайно, вони.
у кожного різні, звичайно, вони.
Іронічне
Рік зеленого дракону
сподіваннями багатий.
сподіваннями багатий.
Грайливий красень – пухнастий, білий.
Спостерігаю, немов у сні.
Спостерігаю, немов у сні.
Падолист, мов хитрий лис,
на підході до оселі.
на підході до оселі.
Незабутній санаторій…
Щойно вже минуло «сорок».
Щойно вже минуло «сорок».
До останнього був нестерпним.
Від спекоти втомилися вкрай.
Від спекоти втомилися вкрай.
За мотивами реальних подій
Вже черга наступна: в переліку квітень.
З двадцятого року з ним поряд – ковід.
З двадцятого року з ним поряд – ковід.
Один поет душею пише.
Рядок лягає за рядком.
Рядок лягає за рядком.
На грішній цій землі … ти – гість.
Прийшов – пішов…Ослабла міць.
Прийшов – пішов…Ослабла міць.
Поезія збентежена…
Тяжка воєнна проза
Тяжка воєнна проза
За мотивами реальних подій
Рідний дім – це той, в якому
Сняться добрі, гарні сни.
Сняться добрі, гарні сни.
Філософські роздуми
У ложах вселенських складаються плани,
Щоб людство вести до нервового стану.
Щоб людство вести до нервового стану.
Гірка іронія
Болісна сатира
Килимом жовто-зеленим
Тішиться погляд мій.
Тішиться погляд мій.
Затягнуло суцільне болото…
Неможливо оговтатись вкрай.
Неможливо оговтатись вкрай.
Не все наразі зрозуміло.
Сумнівний безлад почуттів
Сумнівний безлад почуттів
Вона у "клітці золотій".
Потрапила туди із сином.
Потрапила туди із сином.
Чаклунчині ночі – стривожені очі.
Сумнівні якісь заплелись почуття.
Сумнівні якісь заплелись почуття.
Зелений килим животворний…
На ньому жовті квіточки.
На ньому жовті квіточки.
Переповнені світлом вікна.
Несподівано ранок настав.
Несподівано ранок настав.
У сквері міському, як глянеш навколо,
Галявини ковдрою вкриті.
Галявини ковдрою вкриті.
У творчому світі, на жаль, все непросто.
Актори, актриси, мистецтво балету.
Актори, актриси, мистецтво балету.
Вже вкотре блукають надії даремні …
Позбутись війни та повернення Криму.
Позбутись війни та повернення Криму.
Інколи треба рубати з плеча
Для остаточного рішення!
Для остаточного рішення!
Шляхи тернисті, незбагненні…
Перетинають їх стежки.
Перетинають їх стежки.
До кошику збирає речі.
Повернеться колись навспак*.
Повернеться колись навспак*.
Мов птаха яснокрила,
майнула в слово думка!
майнула в слово думка!
З’явились раптово хмаринки!
Чорніли у сірому небі.
Чорніли у сірому небі.
СПЕКА не мала давно відпочинку.
Працею зморена пані
Працею зморена пані
Невтомний політ поетичної думки
в минуле, майбутнє, аж ген, до зірок!
в минуле, майбутнє, аж ген, до зірок!
Магнітна буря ЛЮЦИФЕР.
Невидима загроза.
Невидима загроза.
Сова та жайворонок разом.
Та різні маючи смаки,
Та різні маючи смаки,
Вони розділені війною.
Між ними пролягла стерня.
Між ними пролягла стерня.
Присвячується Ніні Москаленко та її родині
(За мотивами телепередачі на каналі «1+1»)
(За мотивами телепередачі на каналі «1+1»)
Зграї думок! Не зібрати докупи!
Лиш допоможуть змішати коктейль
Лиш допоможуть змішати коктейль
Тіло, поринувши в марево ночі,
в щільному дотику прагне злиття.
в щільному дотику прагне злиття.
Де ж забарився мій читач?
Пишу й пишу для нього вірші!
Пишу й пишу для нього вірші!
Білий політ фантастично-величний!
У надвечір’ї рухливість зростає.
У надвечір’ї рухливість зростає.
Березневий дотик свіжий,
долучаючись до мрій,
долучаючись до мрій,
Весна у білій сукні.
Вдягнулася мерщій!
Вдягнулася мерщій!
Лютень, як завжди, весні на заваді.
Всесвіт надасть саме їй перевагу!
Всесвіт надасть саме їй перевагу!
Без клоунады как-то скучно.
Очередной опять показ.
Очередной опять показ.
Завдання нагальне снігу:
притрусити хутко лід!
притрусити хутко лід!
Сплошное поле изо льда…
Движенья скованы и взгляды.
Движенья скованы и взгляды.
Ожеледиця зі снігом!
Невгамовний вітрюган!
Невгамовний вітрюган!
(За мотивами телефільму «Хлопчику мій»)
(Частина 1)
Листя покручене, сіре, останнє
натиском зносить чимдуж буревій!
натиском зносить чимдуж буревій!
Боротьба у протиріччі:
сонце, зливи, снігопади.
сонце, зливи, снігопади.
Дощ та сніг у суперечці???
Чи у згоді, навпаки?
Чи у згоді, навпаки?
В осені-жінки у погляді сум.
Тільки замало наснаги.
Тільки замало наснаги.
До розваги ще й мороку
запровадила зима!
запровадила зима!
У відчаї! Десь зникла доля.
Перегортаю сторінки.
Перегортаю сторінки.
( Сніжна іронія)
В країні занепад, хвороби, війна…
Позаду невтішні майдани.
Позаду невтішні майдани.
Грудневий ліс, немов примара,
під сірим небом задрімав.
під сірим небом задрімав.
Думки повернутися кличуть ДОДОМУ!
Колись виїздила вона за кордон.
Колись виїздила вона за кордон.
Мій сенс життя – твоя рука,
твій погляд і твоя присутність.
твій погляд і твоя присутність.
Поглянь на Кременчуцький падолист
очима композитора, поета!
очима композитора, поета!
Листопад отримав владу!
Каже він дощу: гаразд!
Каже він дощу: гаразд!
Кременчуцький падолист…
Зайва двірнику робота.
Зайва двірнику робота.
Листопад є завершальним
для осінньої пори.
для осінньої пори.
Жовтнева пора на весняну так схожа!
Бо фарби зелені беруть перевагу.
Бо фарби зелені беруть перевагу.
Страшні аварії в повітрі.
Перелік їх значний, на жаль.
Перелік їх значний, на жаль.
Скорботні дні вже незабаром.
Не можна викреслити їх.
Не можна викреслити їх.
Cильний вітер – чутно скрежет!
Гойдалка на всі боки!
Гойдалка на всі боки!
Вони порадники у справі,
де безлад, сумніви та лють.
де безлад, сумніви та лють.
Зачинені двері пустої кімнати:
останньої зустрічі там оберіг.
останньої зустрічі там оберіг.
Принцип ласого шматка:
приватизаційний простір.
приватизаційний простір.
З’являється шанс, відкриваються дверці
у поклику до небайдужого серця,
у поклику до небайдужого серця,
Безлюдно повсюди, тривожно.
Весняний лиш радує цвіт.
Весняний лиш радує цвіт.
Глобальні події епохи,
де кров’ю омита земля,
де кров’ю омита земля,
Ось-ось вже квітень незабаром.
Та в душу ллється гіркота,
Та в душу ллється гіркота,
Ворог прийшов, не питає: а хто ти?
Байдуже, мова яка в тебе й статок.
Байдуже, мова яка в тебе й статок.
В черзі одній: і багатий, і бідний.
Краю й кінця їй наразі не видно.
Краю й кінця їй наразі не видно.
Розбіжність у поглядах, різні думки.
А інколи, навіть, стіна ворожнечі.
А інколи, навіть, стіна ворожнечі.
Часи в житті бувають різні.
Нелегко витримати їх.
Нелегко витримати їх.
Лютневого вечора стались див`а:
в нудьгу дощову завітала гроза.
в нудьгу дощову завітала гроза.
Зрілі стосунки , які напрочуд
зіткані пружністю сильної нитки.
зіткані пружністю сильної нитки.
...Перон… Вагон… Вона в обіймах вітру:
збиває з ніг, розвіявши туман.
збиває з ніг, розвіявши туман.
З несамовитою швидкістю потяг,
не зупиняючись, мчиться вперед.
не зупиняючись, мчиться вперед.
Дощ, провокуючи, має свій задум.
Зараз мерщій перевтілиться в сніг.
Зараз мерщій перевтілиться в сніг.
Охоча до змін, невгамовна погода.
Їй б `айдуже чути людські балачки:
Їй б `айдуже чути людські балачки:
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Загиблих приймає земля.
Сяюча зірка у Небі єдина.
Диво з далеких космічних світів.
Диво з далеких космічних світів.
Жахливо навіть уявити:
для них цей рейс останній був.
для них цей рейс останній був.
Свято Різдвяне заходить в домівки.
Вранішнє світло торкнеться вікна.
Вранішнє світло торкнеться вікна.
Прилетіла пташка, сіла на ялинку.
Лапками відчула, що колючі гілки.
Лапками відчула, що колючі гілки.
На зустрічі сказала всім,
що їй, неначе двадцять сім!
що їй, неначе двадцять сім!
Дві тисячі двадцятий рік
прийшов, всього було в дорозі!
прийшов, всього було в дорозі!
Червоний Хрест, ОБСЄ…
Великий обмін полонених,
Великий обмін полонених,
Святий Миколай по зеленій стежині
Крокує у теплому просторі грудня.
Крокує у теплому просторі грудня.
Останні тихі Жовтня кроки
відходять в шепотінні трав.
відходять в шепотінні трав.
Ганебного життя шматок
все відірватися не може!
все відірватися не може!
За мотивами
телесеріалу «Наречена зі Стамбулу»
телесеріалу «Наречена зі Стамбулу»
Із щедрістю осінь дарує оздобу:
Багрянцю та й золота їй не шкодА!
Багрянцю та й золота їй не шкодА!
У тиші осінній принишкли верхів’я,
Вдивляючись вгору та вниз, на довкілля!
Вдивляючись вгору та вниз, на довкілля!
Пригортаюсь думками до тебе:
Чую голос знайомий крізь сон,
Чую голос знайомий крізь сон,
Присвячується українським футболістам
Жовтнева пора має шарм особливий.
Дивує палітрою щедрою барв.
Дивує палітрою щедрою барв.
На листі зеленому сніг…
Так дивно, бо осінь навколо:
Так дивно, бо осінь навколо:
Чутно осінній акорд скрипаля!
Гама завершилась нотою «Ля»!
Гама завершилась нотою «Ля»!
В прогнози повірити – справа невдячна.
Сприймати не треба нам їх однозначно.
Сприймати не треба нам їх однозначно.
Дотик відчула чарівної Феї;
Дійсно, це був неабиякий хист:
Дійсно, це був неабиякий хист:
Без титулів вдягли корони:
Та все ще носять до сих пір!
Та все ще носять до сих пір!
Сумом наповнені Осені очі:
Інколи навіть сльоза заблищить.
Інколи навіть сльоза заблищить.
Золото, просинь усміхнена осінь
щедро дарує усім навкруги.
щедро дарує усім навкруги.
Поглядом похмурим осінь
Заглядає у вікно.
Заглядає у вікно.
(Про звільнення героїв-українців)
Чистого неба омріяна синь:
Тільки на заході скупчились хмари.
Тільки на заході скупчились хмари.
Між ними гори та річки:
Колишня втрачена довіра.
Колишня втрачена довіра.
МОРЕ відчує самотність і тугу.
Хвилею змиє журбу.
Хвилею змиє журбу.
Окреслені червоним дуги
палають залишками гри.
палають залишками гри.
Кружляють надії, вкриваючи плечі.
Теплом уповільнюють тугу й страхи.
Теплом уповільнюють тугу й страхи.
Гарна, витончена врода
навіть недругів бентежить!
навіть недругів бентежить!
(За мотивами телесеріалу «Величне століття»)
Хто сіє вітер, пожинає бурю!
Емоціям потрібно дати лад!
Емоціям потрібно дати лад!
За мотивами реальних подій
В поле волошкове забрели думки.
Визначитись треба: так, чи навпаки?
Визначитись треба: так, чи навпаки?
Не піднімають у бурю вітрил!
Градус пониження треба для тих,
Градус пониження треба для тих,
Схожі, як сестри, береза й осика:
Станом гнучким, шепотінням на вітах.
Станом гнучким, шепотінням на вітах.
Згорала у полум’ї мук та страждань!
Благала: облиш, бо його не віддам!
Благала: облиш, бо його не віддам!
Жовтіє зелений подекуди лист.
У Серпня осінні з'являються ноти.
У Серпня осінні з'являються ноти.
Минуле гірке відголосся
Аж раптом спричинить біду.
Аж раптом спричинить біду.
Шматок розлюченого неба
Заполонив безхмарну синь.
Заполонив безхмарну синь.
Пари кружляють в мелодії вальсу:
Погляд бажанням горить!
Погляд бажанням горить!
(За мотивами телефiльму "Чорнобиль")
За мотивами телевізійних новин
Сумно мені, бо нема тебе вдома.
Тишу порушив нарешті дзвінок,
Тишу порушив нарешті дзвінок,
Приліг на землю килимок:
Зібрав докупи барви світу.
Зібрав докупи барви світу.
Як гарно, що Антон у парі.
Вже народилася Варвара!
Вже народилася Варвара!
Попереду знову минуле:
Тяжкий нездоланний тягар.
Тяжкий нездоланний тягар.
Сьогодні сталася пригода:
Сумна, бо зникло кошеня.
Сумна, бо зникло кошеня.
Кажуть, що творчий створився тандем.
Дружба міцніла впродовж день за днем.
Дружба міцніла впродовж день за днем.
Весни завершується термін:
На обрії чекає Літо.
На обрії чекає Літо.
Жовтого кольору квіти у полі…
Надто багато в них суму та болю.
Надто багато в них суму та болю.
Врода її неповторна дівоча.
Неба блакить, наче проліски, очі.
Неба блакить, наче проліски, очі.
Його я називала Кленом.
Чомусь сподобався мені:
Чомусь сподобався мені:
Знеболені з часом, та й досі болючі,
З кривавою смугою рани…
З кривавою смугою рани…
Ранкове проміння розбуджує сни:
Дерева квітучі, неначе в намисті,
Дерева квітучі, неначе в намисті,
В житті чекаємо на зміни:
Зимовий відійшов пейзаж…
Зимовий відійшов пейзаж…
Вирвався Він із обіймів пітьми.
Болю зазнав та страждання:
Болю зазнав та страждання:
Здійснює Ранок промову до Ночі:
Тільки думки її на шкереберть!
Тільки думки її на шкереберть!
Терпіння у склянку налито надміру!
До краю дійшов терпець!
До краю дійшов терпець!
За мотивами телепередачі "Світ навиворіт"
В пожежі нищиться Нотр-Дам.
Бентежить звістка епохальна,
Бентежить звістка епохальна,
Птахи все мандрують у пошуках їжі:
Можливо знайдеться вона на траві?
Можливо знайдеться вона на траві?
Пробуждается природа:
Нет претензий на погоду.
Нет претензий на погоду.
Занадто шалена потужність у вітру:
Створив атмосферу якусь непривітну.
Створив атмосферу якусь непривітну.
(По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")
Пробуджується знов земля
І по-весінньому радіє.
І по-весінньому радіє.
Роптать ли можно на судьбу,
Когда порою беспощадно,
Когда порою беспощадно,
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
Кожен вчинок має плату.
Час розкриє справжню суть.
Час розкриє справжню суть.
В январе Татьянин день!
И собраться нам не лень
И собраться нам не лень
Сніжний ранок, сніжна днина:
Всі дерева білі-білі.
Всі дерева білі-білі.
Сповнені розпачу, відчаю очі
У перехресті один на один
У перехресті один на один
Життя різнобарвне: відтінків багато.
І погляд, потрапивши якось за грати,
І погляд, потрапивши якось за грати,
Веселка засміялась в небі,
«Грайливо вії підняла».
«Грайливо вії підняла».
В повітрі несуться, кружляють сніжинки:
Рухома, в мереживі біла вуаль.
Рухома, в мереживі біла вуаль.
Для жінки дарунок найкращий у світі,
Якому вона мала щиро радіти!
Якому вона мала щиро радіти!
Ялинку котик зустрічати
Не мав такої мрії. В хаті
Не мав такої мрії. В хаті
Сьогодні особлива втіха:
Ялинку принесли у дім.
Ялинку принесли у дім.
Дмитро Гнатюк - жива легенда.
Його могутній баритон
Його могутній баритон
Білосніжна завірюха
Не втомилася від руху,
Не втомилася від руху,
…Злетіли у вирій їх душі так стрімко:
Спочатку Вона, потім – Він. І сторінка
Спочатку Вона, потім – Він. І сторінка
Нанизувати страх обридло:
Зігрітись, відійти від дум
Зігрітись, відійти від дум
Завмерла душа – пролунала ця звістка,
Жахлива, пекучого болю, мов кістка,
Жахлива, пекучого болю, мов кістка,
В полоні спекоти трималося літо.
З дощем всі стосунки неначе розбито.
З дощем всі стосунки неначе розбито.
Міцно тримає замкнене коло:
І неможливо вирватись з нього!
І неможливо вирватись з нього!
Серпневі обійми палкі наостанок.
Спокусливі літні закінчаться дні.
Спокусливі літні закінчаться дні.
Ночі серпневі уже прохолодні,
Подихом осінь, немов крадькома,
Подихом осінь, немов крадькома,
Згадую вкотре життєвий свій шлях,
Інколи навіть сльоза на очах
Інколи навіть сльоза на очах
Гордый и странный на вид господин!
Только всегда почему-то один.
Только всегда почему-то один.
Якщо у гармонії душі,
На речі є спільний погляд.
На речі є спільний погляд.
Значного досяг ЮВІЛЯР рубежу:
Уже ШІСТДЕСЯТ - ти пробач, що кажу.
Уже ШІСТДЕСЯТ - ти пробач, що кажу.
Фарби серпневі втрачаються – осінь
Змінює знову і знову волосся!
Змінює знову і знову волосся!
Перетворилася на хмару:
І сонечко закрити мала.
І сонечко закрити мала.
Сонечко в хмарах ховалось – і вмить
Посмішка в Небі з’явилась – блакить
Посмішка в Небі з’явилась – блакить
Сонце в дорозі, далеко вже схід.
Звичні для нього небесні простори.
Звичні для нього небесні простори.
В житті не буває однаково всім :
Це знати ми маємо передусім.
Це знати ми маємо передусім.
Лише півгодини тривала негода:
Страшна була злива та ще й буревій.
Страшна була злива та ще й буревій.
Впадає ця річка у море.
Охоча вона до злиття.
Охоча вона до злиття.
Гідра корупції - саме у владі.
Проти народу скоїла зраду.
Проти народу скоїла зраду.
Є у житті головний персонаж.
Хто ж він такий, швидкоплинний для нас?
Хто ж він такий, швидкоплинний для нас?
Розпач і туга – змарнований час.
Відлік збагнути його неможливо.
Відлік збагнути його неможливо.
Спокусливий потяг писати щоночі.
І маю я швидко здолати його.
І маю я швидко здолати його.
Сонечко вийшло – пройшла непогода…
Гарна дівоча приваблива врода.
Гарна дівоча приваблива врода.
Улыбки вокруг и поток поздравлений!
Сегодня ведь день медсестры – нет сомнений!
Сегодня ведь день медсестры – нет сомнений!
Нет рая на земле.
Достатка на столе.
Достатка на столе.
Несется жизнь – калейдоскоп!
Вращает бешеный поток.
Вращает бешеный поток.
Гойдається пташка на гілці –
Кумедна така і смішна.
Кумедна така і смішна.
Зеленими барвами тішиться око.
На сонці журливо шепоче трава –
На сонці журливо шепоче трава –
Покидая суету
Городских проблем и будней,
Городских проблем и будней,
Ходою, підступно, крадеться недоля.
Зруйнована горем здалась у двобої.
Зруйнована горем здалась у двобої.
Слышно, как льется в мелодии вальс.
Взгляд твой горит озорной.
Взгляд твой горит озорной.
Нас приглашает мелодия к вальсу.
Взгляд твой горит озорной.
Взгляд твой горит озорной.
Слова… Вони вміло розбуджують вмить.
Відкриють цікавий навколишній світ.
Відкриють цікавий навколишній світ.
Абрикоса ароматом
Переполнены сады.
Переполнены сады.
Женщина многого хочет:
Мира, любви и достатка,
Мира, любви и достатка,
Безглуздо вирвана сторінка –
І болем сповнена душа.
І болем сповнена душа.
Діагноз є такий – байдужість!
Хвороба слабкої душі.
Хвороба слабкої душі.
Сторінка кривава Донбасу…
Згадаєш – і тіло тремтить.
Згадаєш – і тіло тремтить.
Стиснуте серце до болю.
Камінь неначе застряг.
Камінь неначе застряг.
Зустріч таки відбулася.
Випадок їй допоміг.
Випадок їй допоміг.
Слова, як годинник, розбуджують вмить.
Обличчям цікавим відкриють нам світ,
Обличчям цікавим відкриють нам світ,
- А что с тобой сегодня, брат?
Молчишь который час подряд!-
Молчишь который час подряд!-
В ранах нестерпних, болючих, Вкраїна!
Спить ще терплячий народ...
Спить ще терплячий народ...
МУЗА у пошуках все мандрувала.
Сталося так, що вона заблукала.
Сталося так, що вона заблукала.
Темне нестерпне коло
У чудернацькому домі.
У чудернацькому домі.
Муза з дитинства його покохала!
Певно, підстави на це вона мала.
Певно, підстави на це вона мала.
Змагання, конкурси – вперед!
В обіймах успіху і слави,
В обіймах успіху і слави,
Дурінь, думкою багатий
На печі лежить у хаті.
На печі лежить у хаті.
Хочу пізнати ще образ Афіни –
З Давньої Греції, з міфів богині.
З Давньої Греції, з міфів богині.
Життя надсилає багато стежин,
Але є доріжка з дитинства одна:
Але є доріжка з дитинства одна:
Її не чекають – приходе сама.
Підступна, жахлива, зайшла вже біда.
Підступна, жахлива, зайшла вже біда.
В душі скорбота, біль і туга …
Ти був моїм найкращим другом.
Ти був моїм найкращим другом.
Невинні, як діти – нечувані жертви,
Бо мирний майдан тільки прагнув протесту!
Бо мирний майдан тільки прагнув протесту!
Душа здригнулася – завмерла:
Крижини дотик, спалах – струм
Крижини дотик, спалах – струм
С небесных спустился вершин
Кудесник любовных желаний!
Кудесник любовных желаний!
Н`ащо скоїв колотнечу?
Хлопці,підставляйте плечі!
Хлопці,підставляйте плечі!
Випадок, здавалось, недоречний –
У безвиході душа болить.
У безвиході душа болить.
Мрії линуть у простори,
Де безмежність океану,
Де безмежність океану,
Сплошная бездна - круговерть…
Коснулась тела его смерть!
Коснулась тела его смерть!
Жить не любил наполовину.
И если в омут – с головой!
И если в омут – с головой!
В январе Татьянин день!
И собраться нам не лень
И собраться нам не лень
Жартує охоче, сміється Зима!
Дала трішки снігу – а більше нема!
Дала трішки снігу – а більше нема!
Життя смугасте і мінливе.
Нема зупину, вороття.
Нема зупину, вороття.
Щойно Новий рік зустріли,
Вже "зістарився", прийдешний!
Вже "зістарився", прийдешний!
Ось прийшло і надвечір’я –
Благодаттю огортає.
Благодаттю огортає.
Ганьба і біль – протест душі.
Сполука лестощів, брехні.
Сполука лестощів, брехні.
Приходиш в світ один, ти - гість!
Дорога стелиться тобі:
Дорога стелиться тобі:
Півнику, готуйсь в дорогу!
Час прийшов - даємо згоду.
Час прийшов - даємо згоду.
Білий сніг все падав на долину,
Де в зеленім килимі трава.
Де в зеленім килимі трава.
Грудень - місяць незвичайний,
Свят багато надзвичайних,
Свят багато надзвичайних,
Як не як – Новий же рік!
Зустрічайте,щоб не втік!
Зустрічайте,щоб не втік!
Ось царство Снігової Королеви,
Де вічна мерзлота із нею в змові.
Де вічна мерзлота із нею в змові.
Хотілось спитати в Сергійка і Насті,
А де ж забарилася квіточка щастя?
А де ж забарилася квіточка щастя?
Крылья потеряла птица –
Только снится ей полет.
Только снится ей полет.
Як шкода, що наші долі,
Все блукали – довго в полі …
Все блукали – довго в полі …
Якось раптово застала нас ніч.
Ковдрою хмари - не видно узбіч.
Ковдрою хмари - не видно узбіч.
Якось раптово застала нас ніч...
Ковдрою хмари - не видно узбіч.
Ковдрою хмари - не видно узбіч.
Осені "постать"-сум носить в очах.
Скроні ось-ось побіліли.
Скроні ось-ось побіліли.
Ось і відбулось весілля!
Гарне свято для душі
Гарне свято для душі
ВІТРОМ збентежена ОСІНЬ!
ВІН розпустив її коси!
ВІН розпустив її коси!
Все желанья угасают!
Смысла нет, чтоб дальше жить.
Смысла нет, чтоб дальше жить.
Хвилюється – сумна «Калина»!
Завмерла – саме в цей ось час.
Завмерла – саме в цей ось час.
Світло місяця веселе!
Вся затоплена оселя!
Вся затоплена оселя!
На зустрічі сказала всім,
Що їй ще тільки двадцять сім,
Що їй ще тільки двадцять сім,
Квапиться ОСІНЬ–вбрання ще не має.
Барви шепочуть на листях тополі.
Барви шепочуть на листях тополі.
Осінь ступає своєю ходою…
Перші вже кроки даються з журбою.
Перші вже кроки даються з журбою.
Присвячую любій матусі!
(Їй мало бути 88 років)
(Їй мало бути 88 років)