ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – такі джерела,
що не напувають, а біжать
думками мелодійних а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Лимар (1959) / Вірші

 Посвящается Высоцкому В.С.
Жить не любил наполовину.
И если в омут – с головой!
Был властью он всегда гонимый.
Писал стихи свои душой,
В них искренность лилась рекой.

А голос, с хрипотцой, знакомый,
Прорвал запрет советских лет.
Желанный и непревзойденный
Певец, раскрывший правды свет,
Ему всегда мешали петь.

Пронизывая словом дерзким,
Он душу вырывал из лжи,
Давал отпор поступкам мерзким
И разрушал мосты вражды,
Вновь покоряя рубежи.

Любил стихи, гитару, песни.
Ранимый был, правдив и смел.
Имел от Бога дар небесный.
Как жаль, ушел! Не все успел!
И песню не одну бы спел!

Он неугодным был при жизни,
Но слава все-таки пришла.
И через призму укоризны
Вновь возродилась, ожила.
Посмертно гения нашла!

И в новый век прорвалось СЛОВО,
Волнует, будит мысль оно.
Срывает ложь, позор, оковы
Известное всем нам давно,
Бессмертием защищено –
ВЫСОЦКИМ в память нам дано!

26.01.2018
Свидетельство о публикации №118012606798






Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-01-26 15:02:02
Переглядів сторінки твору 1639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.629 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.589 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.668
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.30 00:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Кисельова (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-26 18:00:42 ]



ВІРШ НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНОСТІ.

Антирадянщина Висоцького - це міф, який залишився нам у спадок від радянського минулого. Він ніколи не був антикомуністом і дисидентом, він не зазіхав на підвалини, не намагався зустрітися з Сахаровим, Солженіциним або Боннер, хоча можливість таку мав. Він вважав за краще суспільство радянських мільйонерів: Вадима Туманова, який, незважаючи на судимість, прилаштувався до золотих копалень, Бабека Серуш, що торгував радянською зброєю й виконував делікатні доручення радянських спецслужб ..Пресингували його колегу Олександра Галича, якого викинули з усіх творчих спілок і залишили буквально без шматка хліба. Ось хто дійсно був замкнений КДБ в чотирьох стінах . Висоцькому дозволено було все . Чутки про утиски Висоцького вкидали в суспільство спецслужби. Висоцькому допомогли і шикарну квартиру в центрі Москви отримати в кооперативі Спілки художників, і до Спілки кінематографістів вступити, і багато в чому ще.В 1975 р Висоцький побував у Франції, Англії, Італії, Марокко, на Мадейрі, в Перу, Мексиці, Болгарії, Угорщини, знову у Франції. У 77-му - тричі у Франції, Угорщині, знову в Мексиці і Перу, в США, Канаді, на острові Косумель. У 79-му - тричі у Франції, по два рази в Канаді і США, плюс Італія, Таїті, ФРН ... Інший раз Володимир Семенович не показувався на батьківщині по півроку.Розповіді про пияцтво Висоцького - такий же міф, як його антирадянщину. Барда погубили наркотики. Його близькі друзі Абдулов, Золотухін, Янкловіч, Бортник, Туманов твердили як заклинання: Володя ніколи не напивався в компанії і ні на вмовляння, ні на спокуси не піддавався. Так, міг випити, міг іноді піти в запій, але по одній-єдиній причині - щоб зняти стрес, що накопичився. При необхідності не пив місяцями і прекрасно при цьому себе почував . Йому все сходило з рук, тому що його курирував Андропов особисто. Жив він у розкоші, яку любив і яку приховував за куленепробивної дверима зі спецзамкамі, хоча ніякі фанати ніколи в його квартиру не ломилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-26 21:14:49 ]
Ви так багато старалися, шановна Олександра, щоб зробити мені екскурсію в історію, але мені вона відома.
Але я люблю і поважаю творчість цього неперевершеного автора - він дійсно легенда! Його талант визнаний часом і людьми!!! Але за життя (це всім відомо) він зазнавав переслідування і гоніння з боку існуючої влади.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дружня рука (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-27 11:42:46 ]
Заклик до людської гідності - сама справжня антирадянщина, яка може бути. І для України сьогодні актуально ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-27 12:41:13 ]
Дякую за відгук!