Слова… Вони вміло розбуджують вмить.
Відкриють цікавий навколишній світ.
Далекий, привабливий, загадковий.
Відчуємо потяг не випадковий:
В пізнанні збагатимо внутрішній світ,
Стосунки взаємні , та й розум не спить.

Слова… Вони стислі бувають, гіркі.
Спілкуємось мляво або залюбки.
В словесні баталії йдуть юнаки.
Грайливо шепочуть дівчатка, жінки.
Порадник, напутник та друг, помічник.
Згуртуємось разом – і кожен так звик

В словах порятунок і відгук знайти.
Буває, що кличуть інтриги плести,
Тоді аж занадто бувають бридкі.
А ще полюбляють ставати в рядки.
Зростають у віршах, творчій дорозі.
Висот досягнути прагнуть у прозі.

Слова… Водопаду грайливий потік.
І пісня без них не отримає хіт.
Слова з ніг збивають, в безодню несуть.
Впливають на вчинки та поведінку.
Буває, образять навіть дитинку.
Важливо завжди зрозуміти їх суть.

Слова – відгук серця, приносять страждання.
Відчутно сприймаємо біль, хвилювання.
Із ліжка піднімуть, коли в безнадії,
А ще допоможуть здійснитися мрії.
Вказівка важлива – дарунок від БОГА!
Веде нас терниста, словесна дорога!

26.03.2018
Свидетельство о публикации №118042006882