отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих · які під час говорять чи то зі собою, чи то ще із кимось уві сні або наяву, необовʼязково це мусило щось значити, ситуації та сцени реальні чи сюрреальні, але що саме де · стирчати на першому поверсі все чекаючи ліфта, не дочекатися, видряпатися на свій девʼятий поверх, щоби зʼясувати, що потрібно йти за питною водою, до автоматів · але ліфт не їздить, бо хтось на верхніх поверхах затіяв ремонт, то їм важливіше за всіх тримати той ліфт під рукою, заблокувавши · поки добираєшся до тих автоматів, там уже черга, крайня тітонька вся така сердешна та зворушлива, порпається та шпорпається, дочекавши своєї черги, щоби знайти весь, який тільки мала, дрібʼязок, потім сортувати його, без кінця перепрошуючись · ген за рогом смітники, на які можна роздивлятися тим часом, не на неї же роздивлятися, й без того непереливки їй · сніжнобілий ланос неспішно підрулює до крайнього сміттєбака · за хвилину вистрибує водій, мабуть власник тачки, на якій сам приїхав · у шкіряних обтягуючих штанях із лампасами, намальованими із боків білою фарбою, у чорній футболці · не то, що влізає, а просто пірнає у сміттєбак, що йому там потрібно, загадка · або оцей толік зі шостого поверху, камуфляжні штани й кросівки на босу ногу, що полюбляє сидіти під підʼїздом, вичикуючи на щось чи когось · декілька років тому попробувався на роль альфасамця · крутив щось із валєнтіною із другого підʼїзду, поки вона його не ославила, як нікчему, подався у пияки · перестрінеш, мусиш стояти слухати, куди ото діватися · сам толік послідовно розчарувався в пиві та горілці, тепер розчаровується в самогонці, щось не бере його, як потрібно · толіку би порадити взяти дешевого сорокаградусного джину вітчизняного, та й захлинутися трохи, вистачило би ложки · настав би йому грандіозний прихід із кайфом, одначе про таке ліпше мовчати, бо ославить не гірше від тієї валєнтіни, у свій спосіб · вже вдома, на мінімальній кухні, готуючи собі не то сніданок, не то обід, почавши із нарізання часнику · масивна домашня кішка у віці, далі упевнена, ніби зостається тим легеньким, прудким котеням, що колись лазило тюлевими фіранками як хотіло, миттєво просікає сонячні зайчики від ножового леза, які спалахують на кафельованій стінці, радо полюючи на них · мисочки зі сухим та вологим кормом, із водою, вишикувані під стінкою, розлітаються, розсипаються, розливаються, коли тваринка, анічого не вполювавши, завалюється всією своєю масою задніми ногами на ті крихкі моменти · ніж, який вже не раз скуштував крові, завмирає, не вспівши порізати пальці, практика велика штука, безперечно · одразу же надходить нестерпна потреба чхнути, все інше втрачає значення, за мить чхання ніж-кровопивця отримує свою втіху, чорт забирай це усе, поснідав, отакої · пошрамовані, порізані та попечені чим завгодно по життю руки, із цівкою свіжої крові, на осінній кухні із розкиданим підлогою залитим водою кормом для кішки, під виттям сирен, із загрозою керованих авіаційних бомб, у цьому пролетарському спальнику скраю східної європи, східної півкулі планети земля, зі сонячної системи, що на відстані двадцяти шести тисяч світлових років від центру галактики, відомої, як чумацький шлях, що десь там, у центрі сузірʼя стрільця, у рукаві оріона, практично скраю всесвіту, а що за усесвітом цим, теє поки ще не відомо, жодному